Рішення

від 04.08.2020 по справі 127/9659/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/9659/20

Провадження № 2/127/1510/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2020 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Вінницької митниці ДФС про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду та відшкодування витрат за надання юридичної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в травні 2020 року звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Вінницької митниці ДФС про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду та відшкодування витрат за надання юридичної допомоги.

Позов мотивовано тим, що 12.04.2019 року державним інспектором оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Вінницької митниці ДФС Дроздовським С.М. був складений протокол про порушення митних правил № 0402/40100/19 у відповідності до змісту якого в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме переміщення товарів через митний кордон України з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів.

При цьому оскільки загальна вартість імпортованих товарів на підставі зазначених документів становила 407569,57 грн., то митний орган з урахуванням санкції частини 1 ст. 483 МК України ставив питання перед місцевим загальним судом про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил та з огляду на неможливість реальної конфіскації даних товарів територіальний орган ДФС просив суд першої інстанції вирішити питання про стягнення їх вартості у вищенаведеному розмірі. Таким чином, загальний грошовий розмір санкції, який митним органом просив суд застосувати до заявника у даній справі на підставі цього протоколу про порушення митних правил становив 815139,14 грн.

Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2019 року, залишеної без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 07.08.2019 року, закрито провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позивач, посилаючись на ч. 1 ст. 1176 ЦК України, якою визначено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, зазначає, що він перебував у статусі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з 12 квітня 2019 року (дата складання протоколу про порушення митних правил) по 07 серпня 2019 року (дата винесення Вінницьким апеляційним судом постанови у справі № 127/15671/19), тобто на протязі 3 календарних місяців.

Відповідно до ст. 7 ЗУ Про державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.200 року № 194-IX установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - 4723 грн. Таким чином, законодавством встановлений мінімальний розмірі відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 складає 14169,00 грн. із розрахунку 3 календарних місяців перебування у статусі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності х 4723,00 (розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2020 року).

Також у зв`язку з притягненням до адміністративної відповідальності з метою отримання належної юридичної допомоги ОСОБА_2 звернувся до адвоката Балтака Д.О., з яким були укладені відповідні договори про надання правової допомоги. В рамках виконання взятих на себе зобов`язань по наданню правової допомоги згідно умов вищенаведених договорів заявнику наданий ряд послуг правового характеру, які знайшли своє відображення та перелік в актах прийому - передачі наданих послуг та які були належним чином оплачені на загальну суму 60000,00 грн.

У зв`язку з вищенаведеним позивач звернувся до суду та просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду моральну шкоду у розмірі 14169,00 грн. та суму сплаченим ним за надання юридичної допомоги у розмірі 60000,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник Державної казначейської служби України в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, надавши суду відзив на позов, в якому зазначено, що враховуючи норми митного законодавства, митниця не є органом, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, досудове розслідування, а також прокуратури і суду не наділена статусом правоохоронного органу, більше того, Митним Кодексом України передбачено, що митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють у тому числі шляхом обміну інформацією з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством. Також представник вважає, необґрунтованими твердження позивача щодо розміру моральної шкоди, не надано належного документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат.

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року № 858 Про утворення територіальних органів Державної митної служби , наказу Державної фіскальної служби України від 25.11.2019 року № 30-рг Про реорганізацію митниць ДФС та Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, здійснено заходи з реорганізації Вінницької митниці ДФС шляхом її приєднання до Подільської митниці Держмитслужби України.

Представник Подільської митниці Держмитслужби в судовому засіданні заперечив у задоволенні позову, надавши суду відзив на позов. Відзив мотивований тим, що відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК України та ЗУ Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду предметом правового регулювання вищевказаного закону є підстави відшкодування шкоди, завданої посадовими особами органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, зокрема у випадку незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Представник зазначає, що митниця не наділена статусом правоохоронного органу, більше того митним кодексом передбачено, що митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством. Також представник вважає безпідставним посилання позивача на норми ч. 3 ст. 13 Закону від 01.12.1194 року, якою передбачено, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, адже позивач ні під слідством ні під судом не перебував. Також представник позивача просив відмовити і в задоволенні стягнення суми за надання юридичної допомоги у розмірі 60000,00 грн., так к жодних документів, які б обґрунтовували таку значну суму за надання юридичної допомоги митниці не надано.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Згідно протоколу №0402/40100/19 від 12.04.2019 року, 06.02.2019 за №653/7/02-32-21-12 на адресу Вінницької митниці надійшов лист ГУ ДФС у Вінницькій області Орієнтування щодо здійснення перевірки інформації про переміщення вантажів в зоні діяльності Вінницької митниці ДФС, а саме здійснення імпорту на митну територію України протягом 2017 року ТОВ "ЛІБРА В" (21036, м. Вінниця, вул. Максимовича 10А, офіс 3, код ЄДРПОУ 40954257) транспортних засобів на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.03.2017 №01/2017, укладеного між ТОВ "ЛІБРА В" та польським підприємством CLEANING PRO SP. Z O. O. (PL. WIEZNIOW KL AUSCHWITZ 1, 33-100 TARNOW, ПОЛЬЩА). Згідно наданої інформації, співробітниками оперативного управління ГУ ДФС у Вінницькій області опитано громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який в 2017 році був власником та директором польського підприємства CLEANING PRO SP. Z O. O. (PL. WIEZNIOW KL AUSCHWITZ 1, 33-100 TARNOW, ПОЛЬЩА). Як вказано, в своєму повідомленні ОСОБА_3 заявив, що польське підприємство CLEANING PRO SP. Z O. O. (PL. WIEZNIOW KL AUSCHWITZ 1, 33-100 TARNOW, ПОЛЬЩА) займається іншими видами господарської діяльності, контракт від 01.03.2017 року №01/2017 між польським підприємством та українським підприємством ТОВ ЛІБРА В (21036, м. Вінниця, вул. Максимовича 10А, офіс 3, код ЄДРПОУ 40954257) не укладався, а тому є підробленим, також підробленими є підписи, які вчинялись від його імені на вказаному контракті. Здійснивши перевірочні заходи, встановлено, що в період з 11.07.2017 по 17.07.2017 в зоні діяльності митного поста Вінниця-центральний Вінницької митниці ДФС декларантом ТОВ Імекс-Вінсервіс (21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 10А, код ЄДРПОУ 0039976288) Мельником Ігорем Володимировичем на підставі контракту від 01.07.2017 №07/2017, укладеного між ТОВ Імекс-Вінсервіс та польським підприємством CLEANING PRO SP. Z O. O. (PL. WIEZNIOW KL AUSCHWITZ 1, 33-100 TARNOW, Польща) подано до митного оформлення дві митних декларації разом із товаросупровідними документами, а саме:

МД UA401010/2017/023868 від 11.07.2017, відправник - CLEANING PRO SP. Z O. O. (PL. WIEZNIOW KL AUSCHWITZ 1, 33-100 TARNOW, Польща), одержувач - ТОВ Імекс-Вінсервіс (21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 10А, код ЄДРПОУ 0039976288), товар Напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; маса в разі максимального завантаження 39.000 т; вантажопід`ємність - 32,5 т; марка - INTER CARS; модель - N-NW, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_2 ; календарний рік виготовлення: 2012, вартість товару, згідно FAKTURA VAT №08/07 від 07.07.2017 складає 9000 EUR;

МД UA401010/2017/024667 від 17.07.2017, відправник - PIOTRANS 2, ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), контрактоутримувач - АДРЕСА_2 ), ТОВ Імекс-Вінсервіс (21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 10А, код ЄДРПОУ 0039976288), товар - 1. Напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; маса в разі максимального завантаження - 43,500 т; вантажопід`ємність - 36,7 т; марка - JANMIL; модель - NW1S-1-4, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN НОМЕР_3 ; календарний рік виготовлення - 2008; дата першої реєстрації: 30.01.2009, вартість товару згідно FAKTURA VAT № 3/07/2017 від 12.07.2017 складає 4750 EUR

Загальна вартість імпортованих товарів на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.07.2017 №07/2017, укладеного між ТОВ Імекс-Вінсервіс та польським підприємством CLEANING PRO SP. Z O. O. (PL. WIEZNIOW KL AUSCHWITZ 1, 33-100 TARNOW, Польща) за курсом НБУ на дати митних оформлень становить 407569,57 гривень. 26.03.2019 посадовою особою Вінницької митниці ДФС проведено опитування власника польського підприємства CLEANING PRO SP. Z O. O. (PL. WIEZNIOW KL AUSCHWITZ 1, 33-100 TARNOW, ПОЛЬЩА) ОСОБА_3 . Згідно наданих пояснень громадянин ОСОБА_3 зазначив, що контракт від 01.07.2017 №07/2017, укладений між ТОВ Імекс-Вінсервіс та польським підприємством CLEANING PRO SP. Z O. O. (PL. WIEZNIOW KL AUSCHWITZ 1, 33-100 TARNOW, ПОЛЬЩА) є підробленим, а також є підробленими товаросупровідні документи, які стосуються поставок товарів, згідно вказаного контракту, зокрема інвойси.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2019 року, залишеної без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 07.08.2019 року, закрито провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Загальноконституційні засади відносин між державою та громадянином, зокрема щодо відповідальності держави, закріплено в конституційні та цивільно-правові норми: статтю 56 Конституції України; статті 1173-1176 ЦК України, Закон України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду .

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Статтями 2, 4 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

У статті 3 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду визначено, що у наведених у статті цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18), здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке у подальшому закрито судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

Вказане свідчить, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є підставою для відшкодування шкоди згідно з указаним Законом України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду та частиною першою статті 1176 ЦК України, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно.

Закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу, скасування самого протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення адміністративної відповідальності свідчать про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення позову, ОСОБА_1 посилався на те, що він перебував у статусі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і були порушені його нормальні життєві зв`язки. Для організації свого життя, він витрачав додаткові зусилля, витрачалась особиста енергія та час, які він витратити з користю, як для суспільства, так і для своїх родичів, близьких людей, а також для себе. Моральні страждання, отримані ним у зв`язку із незаконним притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення нібито порушення митних прав, призвели до погіршення стану здоров`я. Внаслідок зазначених обставин погіршились його стосунки із оточуючими людьми, оскільки весь цей час його вважали правопорушником, і при тому, що він за все життя жодного разу не притягувався ні до кримінальної ні адміністративної відповідальності.

Так, як вище встановлено, відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2019 року, залишеної без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 07.08.2019 року закрито провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Рішення мотивовано тим, що митним органом не надано беззаперечних та достатніх доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митниці як підстави для переміщення товарів через митний кордон України підроблених документів.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що за вищевказаних обставин справи є доведеними позивачем факт наявності моральної шкоди, що завдана йому провадженням у справі про адміністративні правопорушення, яка полягає у приниженні честі, гідності, моральних переживаннях, почуття образи, емоційної напруги, нервозності та інших негативних переживань, викликаних незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, зазначених у позовній заяві.

Щодо розміру компенсації моральної шкоди колегія враховує наступне.

Згідно із частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Як було встановлено з матеріалів справи, позивач перебував у статусі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з 12 квітня 2019 року (дата складання протоколу про порушення митних правил) по 07 серпня 2019 року (дата винесення Вінницьким апеляційним судом постанови у справі № 127/15671/19), майже 4 місяці.

Відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2015 рік з 01 січня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати складає 4723,00 грн. на місяць.

Відповідно до п. 4 ст. 2, п. 5 ст. 3 Закону України відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі: (4723,00 (мінімальна заробітна плата за квітень) / 20 (загальна кількість робочих днів в квітні) х 10 (робочі дні в квітні) + 4723,00 (мінімальна заробітна плата за травень) + 4723,00 (мінімальна заробітна плата за червень) + 4723,00 (мінімальна заробітна плата за липень) + 4723,00 (мінімальна заробітна плата за серпень) / 21 (загальна кількість робочих днів в серпні) х 5 (робочі дні в серпні)) = 17655,02 грн.

Суд вважає, що у зв`язку з вищевикладеними обставинами, а саме складанням та розглядом протоколу про адміністративне правопорушення позивач переніс моральні страждання, які були викликані нервовим напруженням, погіршенням відносин з оточуючими людьми, порушенням нормальних життєвих зв`язків.

Отже згідно розрахунку проведеного судом загальна сума відшкодування моральної шкоди становить 17655,02 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому вважає за потрібне стягнути з стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування шкоди моральну шкоду у розмірі 14169,00 грн.

Також у пункті 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз`яснено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, стаття 9 Закону Про оперативно-розшукову діяльність ). Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що на користь позивача слід стягнути грошові кошти на відшкодування моральної шкоди з держави відповідно до статті 1174 ЦК України та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року №45 з наступними змінами), що відповідає інтересам позивача та знаходиться в межах його позовних вимог.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача суму сплаченим ним за надання юридичної допомоги у розмірі 60000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 07.05.2019 року, укладений між позивачем та адвокатом Балтак Д.О., акт прийому - передачі наданих послуг від 08.07.2019 року, договір про надання правової допомоги від 01.08.2019 року, укладений між позивачем та адвокатом Балтак Д.О., а також акт прийому - передачі наданих послуг від 07.08.2019 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльності, ордер, серії ВН № 144870,

Також в матеріалах справи № 127/15671/19 містяться квитанція до договору про надання правової допомоги від 01.08.2019 року на суму 20000,00 грн. та квитанція до договору про надання правової допомоги від 07.05.2019 року на суму 40000,00 грн.

Суд, виходячи із суті спору та зважаючи на складність справи, тривалий час розгляду, вважає, що позивачем ОСОБА_1 не обґрунтовано зазначений затрачений час на надання цих послуг і їх об`єм, а тому визначена представником позивача сума витрат на правову допомогу є дещо завищеною.

Відтак, ураховуючи засади виваженості, розумності та справедливості, суд приходить до висновку до часткового задоволення вимоги про стягнення судових витрат на користь ОСОБА_1 в розмірі 10000,00 грн. з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (зокрема, написання позовної заяви та збирання доказів); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підставі ст.ст. 23, 1173, 1174, 1176 ЦК України, Законом України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду , керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258, 263-265ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Вінницької митниці ДФС про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду та відшкодування витрат за надання юридичної допомоги задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду моральну шкоду у розмірі 14169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач Державна казначейська служба України, місцезнаходження: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37567646.

Відповідач Вінницька митниця ДФС, місцезнаходження: вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39510664.

Суддя