Ухвала

від 17.08.2020 по справі 554/3156/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 17.08.2020 Справа № 554/3156/20

Провадження №1-кс/554/8227/2020

УХВАЛА

Іменем України

17 серпня 2020 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю підозрюваного ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувшиу відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні ,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою про скасуванняповідомлення пропідозруу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК Україниу кримінальному провадженні №42020220000000182,в якійпросить скасуватиповідомлення пропідозру ОСОБА_3 від 09.04.2020у кримінальномупровадженні №42020220000000182від 30.03.2020.Зобов`язати слідчихта процесуальнихпрокурорів укримінальному провадженні№ 42020220000000182від 30.03.2020вичинити діїщодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 , та відповідно правову кваліфікацію кримінальногоправопорушення, у вчиненні яких підозрюється особа.

В обґрунтування скарги адвокат зазначає, що слідчими другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020220000000182 від 30.03.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

У цьому кримінальному провадженні 09.04.2020 повідомлено про підозру ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. А саме, сторона обвинувачення підозрює останнього у проханні висловленому представнику ТОВ «Метлом» ОСОБА_6 03.04.2020 надати неправомірну вигоду у вигляді коштів в сумі 15 тисяч гривень за невжиття заходів адміністративного впливу та сприяння уникненню адміністративної відповідальності відносно представника ТОВ «Метлом» ОСОБА_7 та 2 тисячі гривень у подальшому за неперешкоджання підприємницькій діяльності ТОВ «Метлом», шляхом невжиття заходів з виявлення та припинення адміністративних правопорушень, передбачених 44-3 КУпАП.

Так, адвокатом вказано, що з 06.04.2020 по ранок 13.04.2020 ОСОБА_3 у зв`язку з хворобою перебував на лікарняному за місцем свого проживання та у зв`язку з обмежувальними заходами в державі нікуди не відлучався. Будь-яких повісток чи повідомлень про виклик до органу досудового розслідування чи прокуратури для проведення процесуальних дій ОСОБА_3 до 09.04.2020 не отримував (копію довідки про перебування на лікуванні додаю).

У другій половині дня 09.04.2020 зі слів співробітників Зачепилівського ВП та начальника Красноградського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 стало відомо про те, що відносно нього, але за його відсутності проводяться процесуальні дії у кримінальному провадженні № 42020220000000182 від 30.03.2020. Так, йому телефоном було повідомлено, що 09.04.2020 невстановленими працівниками правоохоронних органів у канцеляріях Зачепилівскього ВП та Красноградського ВП ГУНП в Харківській області в рамках указаного кримінального провадження залишено письмові повідомлення про підозру ОСОБА_3 , нібито у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, підписане слідчим ДБР ОСОБА_8 та погоджене прокурором прокуратури Харківської області ОСОБА_9 .

Також зі слів працівника канцелярії Красноградського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 відомо, що у канцелярії залишено повістки про виклик останнього на 13, 14 та 15 квітня 2020 року для допиту як підозрюваного підписані слідчим ОСОБА_8 .

Про суть підозри з боку ДБР та прокуратури Харківської області ОСОБА_3 довідався з повідомлень на сайті ДБР та прокуратури Харківської області від 10.04.2020.

Зазначив, що саме письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 , як того передбачають вимоги КПК України, вручено лише 14.04.2020 працівником канцелярії Красноградського ВП ГУНП в Харківській області.

Зазначає, ОСОБА_3 повідомлено про підозру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, на підставі нібито наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Водночас, на думку адвоката, за викладениху підозріобставин ОСОБА_3 не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. Зокрема відсутній наказ чи інше розпорядження, відповідно до якого останнього уповноважено складати протоколи про адміністративні правопорушення та направляти їх для розгляду суду, КУпАП останнього уповноважено лише розглядати певну категорію протоколів про адміністративні правопорушення, це ж указано і в посадових обов`язках останнього.

Станом на 03.04.2020 адміністративний протокол та матеріали відносно ОСОБА_7 були скеровані на розгляд Зачепилівського районного суду (супровідний лист від 01.04.2020), а тому ОСОБА_3 навіть гіпотетично не мав повноважень щодо сприяння в уникненні ОСОБА_7 адміністративної відповідальності (копію посадових обов`язків ОСОБА_3 та супровідного листа до протоколу відносно ОСОБА_7 додаю).

Так, адвокат вказує, що на його думку відсутня і суб`єктивна сторона указаного злочину, оскільки дії ОСОБА_3 03.04.2020 відповідали вимогам антикорупційного законодавства та були спрямовані на викриття протиправних дій ОСОБА_6 , який намагався дати неправомірну вигоду. Для цього під час розмови у першій половині дня 03.04.2020 як очевидців розмови з ОСОБА_6 ОСОБА_3 запрошено ОСОБА_10 та ОСОБА_11 лише вони на той час були присутніми на службі у зв`язку з обмежувальними заходами в органах державної влади на період карантину. У присутності поряд з останніми ОСОБА_3 спілкувався із ОСОБА_6 та переконавшись у неправомірності намірів останнього одразу після завершення розмови повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про факт «завуальованого» пропонування йому неправомірної вигоди. Також одразу після розмови у присутності останніх доповів про указаний факт по телефону безпосередньому керівнику начальнику ГУНП в Харківській області та працівнику УВБ ДВБ НП в Харківській області. На виконання їх телефонних вказівок та з метою викриття дійсних намірів щодо надання неправомірної вигоди ОСОБА_3 було складено рапорт про злочин передбачений ст. 369 скоєний ОСОБА_6 , який близько 14 год. 30 хв. цього ж дня електронною поштою було направлено до УВБ ДВБ НП в Харківській області. За наслідками розгляду цього рапорту ввечері 03.04.2020 слідчим СУ ГУНП в Харківській області було зареєстровано кримінальне провадження № 12020220000000394 за ч. 3 ст. 369 КК України (копію рапорту, скріншотів електронної пошти, повідомлення та витягу з ЄРДР додаю).

У подальшому ОСОБА_3 на виконання вказівок начальника ГУНП в Харківській області та працівника УВБ ДВБ НП в Харківській області, погодився на зустріч з ОСОБА_6 у другій половині дня 03.04.2020 на АЗС. Під час розмови ОСОБА_6 повторно наполягав на наданні неправомірної вигоди та демонстрував кошти. ОСОБА_3 , маючи на меті викрити останнього під час проведення слідчих дій за ініційованим ним кримінальним провадженням, переніс їх зустріч та вирішення потрібних ОСОБА_6 «питань».

Так, до об`єктивних доказів, що додавались до клопотань сторони обвинувачення можна віднести протокол НСРД, що складений за результатами зустрічей ОСОБА_6 та ОСОБА_3 03.04.2020. Однак, адвокат вважає, що відомості зафіксовані у ньому будь-яким чином не можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 своїми висловлюваннями просить надати йому неправомірну вигоду, а навпаки з них вбачається що ОСОБА_6 провокує останнього на отримання неправомірної вигоди наполягаючи на такому способі вирішенні свого «питання».

За результатами розгляду заяви ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді слідчими слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 42020220000000255 та № 42020220000000256 від 18.05.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365 та ч. 2 ст. 370 КК України відповідно, за фактами перевищення влади та провокації отримання неправомірної вигоди з боку працівників прокуратури та СБУ. Указане вбачається з характеру дій прокурора у кримінальному провадженні, яким спільно з працівниками СБУ проведені всі слідчі дії, кримінальне провадження №42020220000000182 з 30.03.2020 по 09.04.2020 до органу досудового розслідування не передано та не направлено. У кримінальному провадженні спочатку заявником виступив ОСОБА_12 , а потім ОСОБА_6 , що також свідчить про ініціативність дій сторони обвинувачення.

Зазначив,що показисвідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неможуть бутирозцінені якоб`єктивні,оскільки вбачаєтьсяїх зацікавленістьу результатахслідства. Більш того, за інформацією Красноградського ВП ГУНП в Харківській області на сьогодні ОСОБА_6 притягується до відповідальності за корисливий злочин, що негативно характеризує останнього.

На підставі викладеного просить задовольнити скаргу.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити. Адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги. Вказав, що підозра законна і обґрунтована.

Заслухавши підозрюваного, прокурора, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Встановлено, що слідчими другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020220000000182 від 30.03.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

09.04.2020 року слідчим Другого слідчого відідлу управління ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві ОСОБА_8 за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництв а А.Фатєєвим у кримінальному проваджені №42020220000000182 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.368 КК України.

Як вбачаєтьсяз повідомленняпро підозру,ОСОБА_3 своїми діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 368 КК України, а саме прохання службовою особою надати неправомірну вигоду для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідно до п.18 ч.1ст.3 КПК Українидо повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 10 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме - повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Згідно з ч. 1ст. 42 КПК Українипідозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ст.277 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати.

Згідно з ч.1ст. 278 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадках неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Загальні вимоги щодо змісту повідомлення про підозру визначеніст. 277 КПК України.

Так, у відповідності до приписів вказаної статті, повідомлення про підозру має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Згідно матеріалів кримінального провадження, повідомлення про підозру відповідає вимогамст. 277 КПК Україниза своїм змістом та жодних сумнівів щодо його незаконності або порушення порядку вручення не викликає.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, то вони свого підтвердження під час розгляду не знайшли. Суд вважає достатніми на цьому етапі провадження зібрані органами досудового розслідування докази для висновку про причетність ОСОБА_3 до вчинених кримінальних правопорушень, а інші докази, на необхідність дослідження яких вказують підозрюваний та захисник, підлягають дослідженню та оцінці на стадії судового провадження.

За визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, судового розгляду.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".

У розумінні чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

При вирішенні питання про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_3 підозри, суд виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

З системного аналізу вищевказаної позиції ЄСПЛ щодо наявності у кримінальному провадженні повідомлення про підозру в контексті його суті як процесуального рішення, суд вважає, що момент повідомлення про підозру є початком одного з найважливіших етапів досудового розслідування, на якому орган досудового розслідування на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів готовий висловити припущення щодо вчинення певною особою кримінального правопорушення, з метою отримання можливості здійснення подальших слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадження, однією з головних умов для здійснення яких є наявність повідомлення особи про підозру. При цьому, згідно з вищевказаною позицією ЄСПЛ, обсяг доказів, наявних у розпорядженні органу досудового розслідування, не обов`язково повинен бути достатнім для пред`явлення конкретній особі обвинувачення у кримінальному провадженні та скерування справи до суду, оскільки можливість вирішення питання про наявність чи відсутність достатньої для цього кількості доказів і є основною метою повідомлення про підозру та вчинення подальших процесуальних дій.

Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного, є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру.

Проте, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Однак слідчим суддею не встановлено очевидної необґрунтованості підозри. Наведені доводи скарги адвоката в цій частині стосуються перевірки доказів по суті, що здійснюється на стадії судового розгляду.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.

Таким чином, надання оцінки доказам, на яких ґрунтується підозра, можливе лише в межах перевірки їх достатності для повідомлення особі про підозру та не може завчасно вирішуватися питання про їх допустимість та достовірність, обґрунтованість чи безпідставність в контексті вирішення питання про доведеність винуватості певної особи у вчиненні злочину та наявності в її діях ознак інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки ці питання можуть бути вирішені лише під час розгляду судом кримінального провадження по суті.

Крім того, частина вимог скарги про слідчих тапроцесуальних прокуроріву кримінальномупровадженні №42020220000000182від 30.03.2020вичинити діїщодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 , та відповідно правову кваліфікацію кримінальногоправопорушення,у вчиненніяких підозрюєтьсяособа не відноситься до компетенції слідчого судді та не підлягає розгляду слідчим суддею в порядкуст. 303 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.278 КПК Українидата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Так, порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з ньоговизначається Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016 року.

Разом із тим, главою 8 розділу 2 вказаного Положення, яка визначає порядок редагування (зміни) зафіксованих у Реєстрі відомостей, не передбачено виключення прокурором чи слідчим з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про підозру.

Крім того, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №807/1456/17 від 26 березня 2019 року із дій, бездіяльності слідчого, прокурора, пов`язаних з фіксацією інформації в ЄРДР, пунктом першим частини першої статті 303КПК України передбачена можливість оскаржити до слідчого судді лише бездіяльність, що полягає у невнесенні до Реєстру відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви чи повідомлення про нього. Наведений у частині першій цієї статті перелік рішень, дій або бездіяльності, що можуть бути предметом судового оскарження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У частині другій статті 303КПК України закріплена пряма заборона окремого оскарження інших рішень, дій або бездіяльності слідчого, прокурора. Зазначене свідчить про відсутність правових підстав для розгляду судом кримінальної юрисдикції вимог особи до органу досудового розслідування про виключення відомостей з ЄРДР.

Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що діяльність уповноважених службових осіб поліції, як і інших правоохоронних органів, щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них. Внесення до Реєстру відомостей само по собі не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин.

З огляду на те, що у скарзі ставиться питання щодо виключення з ЄРДР інформації, якою лише констатується факт здійснення процесуальної діяльності органів досудового розслідування та її результати, чого чинне законодавство не передбачає, а тому законні підстави для задоволення цих вимог також відсутні.

Вказане не суперечить суті права заявника на доступ до суду, переслідує легітимну мету офіційного фіксування здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій і прийнятих процесуальних рішень, а відповідне обмеження доступу до суду є пропорційним цій меті.

Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно з вимогамист.307КПК України зарезультатами розглядускарг нарішення,дії чибездіяльність слідчогослідчим суддеюпостановляється ухвалапро скасуваннярішення слідчогочи прокурора; 1-1)скасування повідомленняпро підозру; 2)зобов`язання припинитидію; 3)зобов`язання вчинитипевну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином,слідчий суддядійшов довисновку,що повідомленняпро підозру ОСОБА_3 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.368 КК України, є законним, вмотивованим та відповідає вимогам ст.277 КПК України, у зв`язку з чим у задоволені скарги потрібно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309, 372, 376, 532 КПК України , -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні .

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1