Ухвала

від 01.12.2020 по справі 554/3156/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/3156/20 Номер провадження 11-сс/814/806/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія:ухвала сл.судді

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5

з участю: прокурора ОСОБА_6 / в режимі відеоконференції/

скаржника ОСОБА_7

та його представника адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського апеляційного суду в м. Полтаві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 17 серпня 2020 року про повідомлення про підозру,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 17 серпня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 в порядку п. 10 ч. 1 ст.303КПК України на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні .

Згідно з матеріалами провадження, заявник адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до суду зі скаргою про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368КК Україниу кримінальному провадженні №42020220000000182 та зобов`язати слідчих та процесуальних прокурорів у даному кримінальному провадженні, вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_7 та відповідно правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється особа.

В обґрунтування скарги адвокат зазначав, що слідчими другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020220000000182 від 30.03.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

У цьому кримінальному провадженні 09.04.2020 повідомлено про підозру ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,а саме, сторона обвинувачення підозрює останнього у проханні висловленому представнику ТОВ «Метлом» ОСОБА_9 03.04.2020 надати неправомірну вигоду у вигляді коштів в сумі 15 тисяч гривень за невжиття заходів адміністративного впливу та сприяння уникненню адміністративної відповідальності відносно представника ТОВ «Метлом» ОСОБА_10 та 2 тисячі гривень у подальшому за неперешкоджання підприємницькій діяльності ТОВ «Метлом», шляхом невжиття заходів з виявлення та припинення адміністративних правопорушень, передбачених 44-3 КУпАП.

Слідчий суддя посилаючись на обгрунтованість підозри та законність повідомлення підозри відмовив у задоволення скарги.

У принесеній апеляції, адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою його скаргу на повідомлення про підозру ОСОБА_7 задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею не надано належної оцінки того факту, що в діях ОСОБА_7 , описаних у повідомленні про підозру, в принципі не може бути складу злочину, передбаченого ст.368 КК України. Зазначає, що 06.04.2020 по ранок 13.04.2020 року ОСОБА_7 у зв`язку з хворобою перебував на лікарняному за місцем свого проживання та у зв`язку з обмежувальними заходами в державі нікуди не відлучався. Будь-яких повісток чи повідомлень про виклик до органу досудового розслідування чи прокуратури для проведення процесуальних дій ОСОБА_7 до 09.04.2020 року не отримував. Про суть підозри з боку ДБР та прокуратури Харківської області ОСОБА_7 дізнався з повідомлень на сайті ДБР та прокуратури Харківської області від 10.04.2020 року.

Також, апелянт зазначає, що ОСОБА_7 , слідчим після повідомлення про підозру, не було роз`яснено його прав.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши адвоката ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційнохї скарги колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 370КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя в повній мірі дотримався зазначених положень закону, судовий розгляд проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді щодо обґрунтованості повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого, ч.1 ст.368КК України відповідають фактичним обставинам по справі.

Так, апеляційним судом встановлено, що ТУ ДБР, розташованим у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020220000000182 від 30.03.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК УЦкраїни.

09.04.2020 року слідчим Другого слідчого відділу управління ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42020220000000182 ОСОБА_7 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України.

Колегія суддів не може погодитись із доводами апеляційної скарги про порушення процедури вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 , якому ніби то стало відомо з сайту ТУ ДБР та прокуратури Харківської області від 10.04.2020 в частині нероз`яснення йому прав та направлення повідомлення про підозру за місцем його работи.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження повідомлення про підозру для вручення ОСОБА_7 було направлено за місцем реєстрації останнього, а також за місцем фактичного проживання та за місцем проживання його батьків, але на виклики слідчого ОСОБА_11 не являвся і повідомлення про підозри не отримував.

Дані факти свідчать про ухилення ОСОБА_7 від отримання повідомлення про підозру.

Після цього, повідомлення про підозру було направлене за місцем роботи ОСОБА_7 до Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області, про що маються відповідні підписи працівників поліції, для вручення підозри ОСОБА_7 .

Зі змісту ст.ст.135 , 278КПК України вбачається,що в разі неможливості вручення повідомлення про підозру в день його складення, воно направляється для вручення і в тому числі за місцем роботи підозрюваного у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

У контексті піднятого питання колегія суддів звертає увагу, що вимога КПК щодо вручення повідомлення про підозру в день його складення, охоплює ті випадки коли особа , яка були викликана до слідчого , з`явилась до нього. Направлення ж повідомлення у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, передбачений законодавцем з тією метою коли особа не з`явилась до слідчого.

Не узгоджуються із вимогами КПК України також і доводи апеляції адвоката ОСОБА_8 про те, що нероз`яснення прав підозрюваного перетворює його на особу, яка не отримала статусу підозрюваного.

Стаття 277КПК України передбачає, що повідомлення про підозру має містити відомості в тому числі і щодо прав підозрюваного.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження разом із текстом повідомлення про підозру ОСОБА_7 було направлено і пам`ятку про його права та обов`язки .

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що отримання ОСОБА_7 повідомлення про підозру, яке було направлено до місця його роботи у спосіб для вручення повідомлень, з памяткою про його права та обов`язки не перетворює його на особу, яка не набула статусу підозрюваного.

Не є переконливими також і доводи апелянта щодо необґрунтованості підозри в контексті наявності або відсутності в його діях складу злочину.

Аналізуючи зазначені доводи колегія суддів виходить із такого.

Підозра це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням із прокурором), яке ґрунтується на зібраних доказах під час досудового розслідування та в якому формується припущення про «причетність» конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення з повідомленням про це такій особі та із роз`ясненням її прав та обов`язків.

Згідно п.3 ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення.

Обґрунтованою є підозра за наявності таких принципових обставин: 1) врученого письмового повідомлення про підозру з обов`язковим посиланням на докази вчинення особою кримінального правопорушення; 2) наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують учинення особою кримінального правопорушення; 3) доведення перед судом вагомості й достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення; 4) оцінювання судом доказів учинення особою кримінального правопорушення.

Слід відмітити, що вимога достатності доказів до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності означає, що в розпорядженні слідчого повинна бути така сукупність доказів, яка, будучи неповною, приводить тим не менше до обґрунтованого висновку про винуватість особи, котра притягується, і виключає в цей момент розслідування протилежного висновку.

У цьому контексті колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Аналіз матеріалів кримінального провадження, дає колегії суддів підстави вважати, що у даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами.

Сукупність цих доказів дає підстави для висновку про можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, і ці висновки є обґрунтованими.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою або невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, на чому наголошується в апеляції адвоката ОСОБА_8 .

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення йому про підозру.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді про наявність обгрунтованої підозри та порушення порядку повідомлення про підозру ОСОБА_7 , у звязку з чим апеляціна скарга не підлягає до задоволення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили слідчому судді ухвали законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено, а тому підстав для скасування чи зміни ухвали слідчого судді не вбачається.

Керуючись ст.ст.376, 420,422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 17 серпня 2020 року про повідомлення про підозру ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4