Рішення

від 26.08.2020 по справі 235/8017/19

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/235/240/20

Справа №235/8017/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Величко О.В.

при секретарі - Комарової О.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення суми боргу, інфляційних витрат, 3% річних,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення суми боргу, інфляційних витрат, 3% річних. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що з 29.06.1996 р. по 19.12.2017 р. вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_6

26.12.2013 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладений Договір про грошову позику. За умовами Договору позики відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 позичили у ОСОБА_6 437250 грн., що за курсом НБУ на час укладення правочину складало 53000 доларів США, зі строком повернення до 26.02.2014 року. Строк повернення позики згідно умов договору - до 26.02.2014 року.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.08.2018 р. встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк.

Вона, як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_6 має право вимагати у відповідачів повернення грошей згідно договору позики.

У зв`язку з тим, що відповідачі у зазначений строк позику не повернули, просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму заборгованості 437250 грн., інфляційні витрати - 689106 грн. та 3% річних -74392 грн за час прострочення з 27.02.2014 р. по 31.10.2019 р., стягнути солідарно з ОСОБА_4 ОСОБА_5 інфляційні витрати та 3% річних за час прострочення з 01.11.2019 р. по день ухвалення рішення суду, понесені судові витрати.

Від представника відповідача ОСОБА_4 надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнає, оскільки строк звернення до суду з позовом пропущений. Окрім того, ще до 26.02.2014 року ОСОБА_4 виконав свої зобов`язання по поверненню суми боргу за договором позики у повному обсязі, 8 або 15 лютого 2014 року передав суму боргу у розмірі 53000 доларів США. На теперішній час жодних зобов`язань перед ОСОБА_6 , у тому числі за договором позики від 26.12.2013 року ні він , ні його дружина ОСОБА_5 не мають ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Оскільки рішення про встановлення факту смерті ОСОБА_6 не набуло законної сили, тому неможливо визначити статус позивачки ОСОБА_6 як спадкоємиці померлого, у зв`язку з чим дана справи підлягає зупиненню до вирішення справи про встановлення факту смерті.

Окрім того, строк виплати боргу відповідно до умов договору визначено до 26.02.2014 року. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом після спливу строку позовної давності. Тому відповідач заявляє про застосування строків позовної давності і просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 адвокат Фінк О.Е. підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Пономарьов Р.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, застосувати строки позовної давності, підтримав надані суду відзив на позовну заяву та заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідачка ОСОБА_5 на неодноразові виклики в судове засідання 10.08.2020 року та 25.08.2020 року не заявилась, просила справу відкласти у зв`язку з карантином.

Суд, врахувавши думку учасників судового процесу вважає , що причина неявки відповівдачки ОСОБА_5 є неповажною, оскільки карантин вже не перешкоджає розгляду справи, оскільки з 22.05.2020 року КМУ дозволив нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньо обласному та міжнародному сполученні та з 25.05.2020 року дозволені перевезення пасажирів метрополітенами.

Судом при вирішенні даного клопотання враховано, що постановою КМУ від 11.03.2020 року у справі № 211 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 року по 31.07.2020 рік на всій території України встановлено карантин.

Постановою КМУ № 343 відповідно до п. 8 п. 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою КМУ № 392 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених п. 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено з 22.05.2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньо обласному сполученні; з 25.05.2020 року перевезення метрополітенами.

20.08.2020 року на позачерговому засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що відбулося 20.08.2020 року, було затверджено рішення про перегляд рівнів епідемічної небезпеки поширення COVID-19, відповідно до якого м. Київ - місце проживання відповідачки належить до помаранчевої зони , а м. Покровськ Донецької області - до зеленої зони.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

В той же час суд звертає увагу на те, що за положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Отже, адаптивний карантин не є перешкодою для прибуття у суд.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні ВСУ від 31.07.2020 року.

Окрім того, суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких підстав, суд розглядає справу за відсутності відповідачки ОСОБА_5 , яка вдруге не з`явилась до зали судового засідання без поважних причин, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Дана справа розглянута судом у відповідності ч. 8 ст. 28 ЦПК України, оскільки наданого суду договору позики від 06.12.2013 року місце виконання договору є м. Донецьк, а відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Окрім того, як в договорі, так і в позовній заяві зазначено місце проживання відповідачів АДРЕСА_1 .

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно договору про грошову позику від 26.12.2013 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 отримали у ОСОБА_6 437250 грн., що за курсом НБУ складає 53000 доларів США з строком виплати боргу до двадцять шостого лютого 2014 року. ( до 26.02.2014 року). Позичальники несуть солідарну відповідальність перед ОСОБА_6 ( а. с. 6).

Рішенням Печерського районного суда м. Києва встановлено факт смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 10)

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 12).

Позивачка, як спадкоємець спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ( а.с. 13).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.10.2018 року ОСОБА_3 прийняла спадщину у вигляді вкладів, розміщених в АТ АКБ Банк , неотримана сума 7635163,34 грн., згідно реєстру акцептованих вимог кредиторів, що знаходиться в АТ АКБ Банк , яка належала спадкодавцю, що підтверджується Довідкою , виданою Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 28.09.2018 р. вих № 02-19405/18. ( а. с. 14).

Факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 та реєстрація спадкової справи після його смерті, факт укладення договору позики від 26.12.2013 року підтверджена також постановою Донецького Апеляційного суду від 07.07.2020 року ( а.с.136-140).

Доказів на підтвердження скасування свідоцтва про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 суду не надано.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок боржників, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або у повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Відповідачами не надано будь-яких документів, які б підтвердили факт повернення грошей ОСОБА_6 .

Враховуючи вищезазначене, а також норми матеріального права про те, що відповідно до договору позики саме на відповідачів покладено зобов`язання виконати умови договору, а саме повернути борг позивачу, і підтвердити факт повернення суми боргу борговим документом, доводи відповідача ОСОБА_4 про повернення суми боргу 08.02.2014 або 15.02.2014 року, суд не приймає до уваги.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер і позивачка по справі ОСОБА_3 є єдиним його спадкоємцем.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:1) особисті немайнові права;2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину,може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України) .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що право вимоги за борговою розпискою перейшло до спадкоємця ОСОБА_3 , однак, оскільки боргова розписка не є документом, який безспірно підтверджує право власності, свідоцтво про право на спадщину на таке право майнової вимоги спадкоємця не видано.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, інститут правонаступництва, передбачений ст. 512 ЦК України в даному випадку, надає позивачу можливість реалізувати своє право звернення до суду із відповідними вимогами, само по собі звернення до суду не передбачає реалізацію спадкового майна- грошові кошти за рішенням суду, а лише надає право на нього, позивач прийняв спадщину відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку про правомірність звернення позивача як правонаступник з вимогами про повернення суми боргу за договором позики, укладеним між спадкодавцем і відповідачами.

Щодо доводів представника відповідача про застосування строків позовної давності, то суд зазначає наступне.

За положеннями ст. ст. 256-258,261,266-267 ЦК України загальна позовна давність-строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, становить три роки, до вимог про стягнення неустойки таки строк становить один рік, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленій сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги ( стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У зобов`язальних відносинах ( стаття 509 ЦК України) суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду- захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку.

Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов`язання, яким є строк виконання зобов`язання у повному обсязі ( кінцевий строк повернення кредиту й платежів за ним) або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється окрім іншого, якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереробна сила).

Такими подіями непереробної сили можуть вважатись як природні стихійні лиха , так і надзвичайні, неконтрольовані з боку позивача явища соціального характеру (військові дії, страйки тощо).

Строк позовної давності в такому випадку поновлює перебіг лише з моменту, коли передбачена законом перешкода припиняє своє існування.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, суд приходить до висновку, що на момент розгляду справи відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суму боргу ОСОБА_6 не повернули. Перебіг позовної давності розпочався 27.0-2.2014 року, проте зупинився 28.12.2015 року з моменту реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань заяви від 28.12.2015 про порушення кримінального провадження за ч. 2 ст. 146 КК України за фактом викрадення ОСОБА_6 , і зазначена обставина визнається судом як непереробна сила.( а.с. 8), обставини, що були підставою для зупинення процесуальних строків, були припинені 09.08.2018 року рішенням Печерського райсуду про встановлення факту смерті ОСОБА_6 -ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки інших доказів на підтвердження таких обставин( зокрема виявлення ОСОБА_6 , матеріали справи не містять) і зазначеним доказом спростована презумпція можливості та обов`язку знати про стан своїх майнових прав, і саме з цього моменту позивачка набула право вимоги повернення від відповідачів позики за договором від 26.12.2013 року.

Отже, в даному випадку обставини, що були підставою для зупинення процесуальних строків припинені подією-смертю особи, яка була встановлена 09.08.2018 року рішенням суду. Судом не встановлено факту обізнаності позивачки про порушення свого права ще до 09.08.2018 року, по причині відсутності відповідної медичної довідки.

Доводи представника відповідача про те, що скасування рішення Печерського райсуду м. Києва про встановлення факту смерті є підставою для відмови в позові, суд не приймає до уваги, оскільки підставою для спадкового правонаступництва є саме свідоцтво про смерть спадкодавця, яке на момент розгляду справи не скасовано.

Позивачка звернулась до суду з позовом 14.11.2019 року, тобто в межах строку позовної давності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Не заслуговують до уваги доводи представника відповідача про застосування 1 річного строку позовної давності, тобто спеціального строку позовної давності до вимог про стягнення грошовоих коштів на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки вимоги про стягнення грошових коштів передбачених ст. 625 ЦК України не є додатковими вимогами, в розумінні ст. 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу строку позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення строку позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливо до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВСУ в справі № 3-1522 гс16 від 26.04.2017 року.

Отже, за договором позики від 26.12.2013 року відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повинні сплатити солідарно на користь позивачки суму боргу в сумі 437250 грн.

З 27.02.2014 року по день ухвалення рішення суду, тобто по 26.08.2020 рік розмір 3% річних із розрахунку за 2372 прострочених днів становить : (437250 х3%)/366)х 2372=85012 грн.

Індекси інфляції за березень 2014 р.-102,2; квітень 2014 р.- 103,3; травень 2014 р.- 102,2 ; червень 2014 р.-101,0; липень 2014 р.- 100,4; серпень 2014 р.-з 100,8, вересень 2014 р.-102,9 ; жовтень 2014 р.-102,4; листопад 2014 р.-101,9; грудень 2014 р.- 103,0 ;

2015 рік -143,3; 2016 рік-112,4 ; 2017 рік- 113,7 ; 2018 рік -109,8, 2019 рік - 104,1; січень 2020 р.- 100,2; лютий 2020 р.-99,7 ; березень 2020 р.-100,8; квітень 2020 р.-100,8; травень 2020 р.-100,3 ; червень 2020 р.- 100,2; липень 2020 р.- 99,4.

Інфляційне збільшення за період з березня 2014 року по серпень 2020 рік становить: ((437250х102,2)/100- 437250) + ((437250х103,3)/100-437250)+ ((437250х103,8)/100-437250)+ ((437250х101%)/100)-437250)+ ((437250х100,4)/100-437250)+((437250х100,8)/100)-437250)+((437250х102,9)/100)-437250)+ ((437250х102,4%/100-437250)+((437250*101,9/100)-437250)+((437250*103/100)-437250)+ (( 437250*143,3/100)-437250)+ ((437250*112,4/100)-437250)+((437250*113,7/100)-437250)+((437250*109,8/100)-437250)+ ((437250*104,1/100)-437250)++ ((437250*100,2/100)-437250)+((437250*99,7/100)-437250)_ ((437250*100,8/100)-437250)+((437250*100,8/100)-437250)+((437250*100,3/100)-437250)+((437250*100,2/100)-437250)+((437250*99,4/100)-437250)=9616,50+14429,25+16615,50+4372,50+1749+3498+12680+10494+8307,75+13117,50+189329,25+54219+59903,25+42860+17927+874,50+3498+3498+1311,75+874,50=469168,25 грн.

Отже, з відповідачів підлягає солідарному стягненню на користь позивачки сума заборгованості в розмірі 437250 грн., сума інфляційних витрат за період з березня 2014 року по 26.08.2020 р. в розмірі 469168,25 грн., 3% річних з 27.02.2014 по 26.08.2020 рік- 85012 грн., а всього 991430,25 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь позивачки підлягає стягненню понесений судовий збір в сумі 9605 грн., з кожного по 4802,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 545, 599, 611, 612, 625, 629, 1049, 1051 ЦК України, ", ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268,273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення суми боргу, інфляційних витрат, 3% річних задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заборгованість за позикою в сумі 437250 грн., суму інфляційних витрат за період з березня 2014 року по 26.08.2020 р. в розмірі 469168,25 грн., 3% річних з 27.02.2014 по 26.08.2020 рік- 85012 грн., а всього 991430,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесений судовий збір в сумі 9605 грн., з кожного по 4802,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідачі: ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3

ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3

Повний текст рішення виготовлено 26.08.2020 року.

Суддя: