Ухвала

від 25.08.2020 по справі 826/14300/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14300/17

УХВАЛА

25 серпня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Костюк Л.О. та суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І. перевіривши матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції від 19 листопада 2018 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано апелянту строк терміном десять днів з дня закінчення строку карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширення на території України коронавірусу COVID-19". для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом приведення її у відповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України відповідно до якої до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху було недотримання апелянтом строку звернення до суду з апеляційною скаргою та несплата судового збору.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення апелянт отримав копію ухвали 04 червня 2020 року.

10 серпня на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби просить суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 листопада 2018 року.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Таким чином, зазначені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 листопада 2018 року, а саме: що Офіс неодноразово звертався до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової та митної політики про виділення коштів на фінансування.

Так, у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 804/2845/15 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначив, що норма абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України (яка за своїм змістом є аналогічною положенням ч. 2 ст. 299 КАС України) направлена на забезпечення юридичної передбачуваності судових рішень та стабільності поведінки суб`єктів владних повноважень під час виконання своїх повноважень стосовно подання апеляційної скарги на судові рішення.

Крім того, суд касаційної інстанції у згаданому рішенні зазначив, що вищезазначена норма статті є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дати оголошення рішення суду для суб`єкта владних повноважень.

Також, Верховний Суд у постанові від 05.07.2018 року у справі № 490/11395/15-а звернув увагу на те, що встановлений абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України строк є присічним та поновленню не підлягає.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Розглянувши клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 листопада 2018 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 КАС України, незалежно від поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон № 731-IX опубліковано 16 липня 2020 року. Відповідно, строки, які були продовжені у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби, закінчуються 05 серпня 2020 року.

Відтак, з 06 серпня 2020 року у суду не має підстав не вирішувати питання щодо подальшого руху справи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення.

Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово.

23 жовтня 1996 p., заява № 17748/91, п. 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні справедливого балансу між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду яке тривалий час не набирає законної сили є ніщо іншим, як порушенням принципу верховенства права, а саме принципу res judicata (вирішена справа) та принципу правової визначеності. Таким чином, відсутність цієї умови призводить до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Враховуючи, що станом на 25 серпня 2020 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331, колегія суддів -

У Х В А Л И ЛА:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І.Кобаля