Ухвала

від 27.08.2020 по справі 913/444/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та призначення справи

до судового розгляду по суті

27 серпня 2020 року м.Харків Справа № 913/444/20

Провадження №7/913/444/20

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чигриної Є.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження господарську справу №913/444/20

заступника прокурора Луганської області (вул. Б. Ліщини, 27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93408, ідентифікаційний код 02909921) в інтересах держави

до відповідача 1 - Луганської обласної державної адміністрації (проспект Центральний, 59, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93405, ідентифікаційний код 00022450)

відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська рибна компанія (вул. Канатна, 58, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100, ідентифікаційний код 40897739)

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди водного об`єкту та зобов`язання повернути орендоване майно,

Учасники справи у підготовче засідання явку своїх уповнвоажених представників не забезпечили,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави з вказаним позовом до Луганської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська рибна компанія , в якому заявив вимоги про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації №972 від 04.12.2019 Про надання в оренду земельної ділянки у комплексі з водним об`єктом Товариству з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська рибна компанія ;

- визнання недійсним договору оренди водного об`єкту №1 від 03.02.2020, укладеного між Луганською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська рибна компанія ;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська рибна компанія повернути Луганській обласній державній адміністрації водний об`єкт та земельну ділянку під водним об`єктом площею 121,2281 га (кадастровий номер 4422583300:14:004:0004), розташовані за межами населених пунктів на території, Кабичівської сільської ради Марківського району Луганської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луганською обласною державною адміністрацією, в порушення вимог ст. 134 Земельного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України, без обов`язкового проведення земельних торгів надано Товариству з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська рибна компанія земельну ділянку у комплексі з водним об`єктом площею 121,2281 га (кадастровий номер 4422583300:14:004:0004), розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними земельного кадастру, враховується в Кабичівській сільській раді Марківського району Луганської області. При цьому, вказано, що прийняття розпорядження та укладення договору оренди водного об`єкту відбулося всупереч встановленим умовам використання, оскільки об`єкт оренди передано для цілей, які суперечать його призначенню. У зв`язку з чим, розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово - цивільної адміністрації №972 від 04.12.2019 підлягає визнанню незаконним та скасуванню, договір оренди водного об`єкту №1 від 03.02.2020 - визнанню недійсним, а об`єкт оренди поверненню на підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Крім цього, прокурор, наводячи наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді зазначає, що порушення інтересів держави полягає у нераціональному використанні водного об`єкту, що має прояв як в економічному, так і в екологічному аспектах; порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями та водними ресурсами, що перебувають у державній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для звернення органів прокуратури з позовами до суду в інтересах держави. При цьому, вказує, що у даному випадку відсутній орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим є підстави для набуття прокурором статусу позивача відповідно до приписів ч. 5 ст. 53 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.08.2020 року підтверджено наявність підстав для представництва заступника прокурора Луганської області інтересів держави в суді, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №913/444/20; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі на 27.08.2020 року о 10 годині 00 хвилин.

Учасники справи про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлялися належним чином у порядку ст. 120 ГПК України шляхом направлення копій ухвали суду від 04.08.2020 року за їх адресами рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Однак, сторони по справі явку своїх уповноважених представників у підготовче засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили та клопотань про розгляд справи за їх відсутності не заявили.

18.08.2020 року представник відповідача-1 Луганської обласної державної адміністрації звернувся через канцелярію суду з заявою про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.08.2020 року у задоволенні заяви відповідача-1 Луганської обласної державної адміністрації про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції б/н від 14.08.2020 року (за вх. №1238/20 від 18.08.2020 року) у справі №913/444/20 відмовлено.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В силу приписів статей 165 ГПК України, відповідач має право подати суду відповідь на відзив, в якому викласти свої заперечення проти позову.

21.08.2020 року від відповідача-1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави позов заступника прокурора Луганської області в інтересах держави про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди водного об`єкту та зобов`язання повернути орендоване майно - залишити без розгляду.

На обґрунтування своєї позиції посилається на те, що у позовній заяві не зазначено жодних обставин, з яких би вбачалося, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, відсутній. Крім того, вказує на те, що прокурором не обґрунтовано факту порушення Луганською обласною державною адміністрацією матеріальних або інших інтересів держави та необхідність їх захисту.

Викладена у змісті відзиву на позовну заяву вимога відповідача фактично є клопотання про залишення позову без розгляду.

Розглядаючи дане клопотання, суд бере до уваги наступне.

У справі, що розглядається, звертаючись із позовною заявою в інтересах держави, прокурор зазначив про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді з огляду на те, що порушення процедури передачі водного об`єкту та земель водного фонду в оренду поза проведенням відкритих, прозорих торгів, наслідками яких визначається найвища плата за користування ними, а також передача водного об`єкту для цілей, що суперечать його призначенню, свідчать про нераціональне використання об`єктів права власності українського народу, що беззаперечно порушує інтереси держави в економічному та екологічному аспектах.

Разом з тим, Східний апеляційний господарський суд, здійснюючи перегляд ухвали Господарського суду Луганської області від 27.04.2020 року у справі №913/250/20 за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області до відповідачів Луганської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська рибна компанія про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди водного об`єкту та зобов`язання повернути орендоване майно, у своїй постанові від 26.06.2020 року, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, враховуючи те, що оскаржуються рішення та правочин, вчинені обласною державною адміністрацією, дійшов висновків, що чинним законодавством передбачено можливість подання прокуратурою позовних вимог безпосередньо направлених на захист інтересів держави та власника земельних ділянок.

При цьому, зауважив, що підстави представництва прокуратурою інтересів держави в суді, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом, передбачають, що за обставин цієї справи та за наявності суспільного інтересу у поверненні спірної земельної ділянки до державної власності, зокрема підвищеного інтересу громадськості до збереження орендованого майна, прокурор має право на звернення до суду із захистом відповідних публічних інтересів держави (див., наприклад, пункти 36-45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19).

Тобто, судом апеляційної інстанції встановлений у справі з аналогічним предметом та підставами позову, встановлений факт порушення порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

В силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені..

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 18.12.2019 року у справі №761/29966/16-ц.

Тобто, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Таким чином, даний факт в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України має для суду преюдиційне значення, а тому не підлягає доказуванню.

А тому суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності обґрунтування прокурором фактів порушення Луганською обласною державною адміністрацією матеріальних або інших інтересів держави та необхідність їх захисту.

Щодо посилання відповідача на те, що прокурором у позовній заяві не зазначено не зазначено жодних обставин, з яких би вбачалося, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, відсутній, суд відзначає наступне.

Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі №913/444/20 від 04.08.2020 року та постанові Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2020 року у справі №913/250/20 зроблено висновки про те, що Державна екологічна інспекція та Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру не є органами уповноваженими здійснювати функції щодо звернення до суду за захистом інтересів держави у спірних правовідносинах.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 51 Водного кодексу України, водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

За ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Тобто, Луганська обласна державна адміністрація наділена повноваженнями розпорядження переданими в оренду водним об`єктом та земельною ділянкою під ним.

Позаяк, зважаючи на те, що оскаржувані рішення та правочин були вчинені саме обласною державною адміністрацією, якою можливо були допущені порушення вимог законодавства щодо надання в оренду водного об`єкту та земельної ділянки під ним, що позбавляє її здійснювати захист інтересів держави у обраний прокурором спосіб.

А тому, суд вважає, що прокурором обґрунтувано необхідність самостійного захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Подібних правових висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

Так, ухвалою суду про відкриття провадження у справі №913/444/20 від 04.08.2020 року підтверджено наявність підстав для представництва заступника прокурора Луганської області інтересів держави в суді у спірних правовідносинах.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає заявлене відповідачем у змісті відзиву на позовну заяву клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України безпідставним і необґрунтованим, а тому приходить до висновку про відмову у його задоволенні.

Крім того, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач-1 посилається на те, що прокурором помилково ототожнюються такі поняття як мета водокористування та цілі використання водного об`єкта. А також наголошено на тому, що чинне законодавство не передбачає можливості надання водних об`єктів у користування на умовах оренди для зрошення.

При цьому, станом на 27.08.2020 року відповідач-2 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 166 ГПК України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 167 ГПК України, у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

А тому, керуючись приписами ст. 166 ГПК України, зважаючи на подання відповідачем-1 відзиву на позовну заяву та можливість подоння відповідачем-2 відповідної заяви по суті справи, суд вважає необхідним встановити прокурору, який набув статусу позивача, строк для подання суду відповідей на відзиви, в якому останній має право викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачами у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення; а виходячи з приписів 167 ГПК України, господарський суд вважає доцільним встановити відповідачам строк у разі отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив.

Разом з тим, суд вважає доцільним повідомити учасникам справи, що в силу положень п. 4 Розділу Х Перехідні положення ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином, з урахуванням положень п. 4 Розділу Х Перехідні положення ГПК України сторони мають можливість скористатися своїми правами на подання до суду заяв по суті та заяв з процесуальних питань.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У підготовчому судовому засіданні судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 ГПК України.

Випадків, що є підставами для відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст. 183 ГПКУкраїни, судом не встановлені.

Заперечень проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від учасників справи не надходило.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже, приймаючи до уваги, що в підготовчому провадженні остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, з`ясовані всі питання визначені ст. 182 ГПК України, зважаючи на те, що мета підготовчого провадження у цій справі досягнута, з огляду на відсутність клопотання сторін про продовження строку підготовчого засідання та відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, господарський суд дійшов висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У свою чергу господарський суд звертає увагу учасників справи на те, що вони мають право подати до суду заяви, клопотання та заперечення з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 ГПК України, а також заяви по суті справи, у томи числі у формі відзиву, відповіді на відзив та заперечення, вимоги до яких та порядок подання передбачені приписами статей 165, 166 та 167 ГПК України відповідно, у строк до закінчення підготовчого провадження, тобто до початку розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 182, 183, 185, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідача-1 Луганської обласної державної адміністрації про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України - відмовити.

2. Закрити підготовче провадження по справі № 913/444/20.

3. Призначити справу до судового розгляду по суті на 22.09.2020 року о(об) 10 годині 10 хвилин.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 5, зал №109.

4. Встановити позивачам строк - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду або відзиву на позов - для подання суду: відповідей на відзив на позов та доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.

5. Встановити відповідачу строк - протягом 5 днів з дня отримання відповідей на відзив для подання до суду (якщо такий буде поданий): заперечень на відповіді на відзив та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 27.08.2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 27.08.2020 року.

Суддя О.В. Тацій