Рішення

від 12.08.2020 по справі 260/419/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2020 року м. Ужгород№ 260/419/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з"явився,

представник позивача: адвокат Меренич Мирослава Іванівна,

відповідач: Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області - представник в судове засідання не з"явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міжгірська районна державна адміністрація Закарпатської області - представник у судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області (90000, Закарпатська область, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, 86, код ЄДРПОУ 03192885), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міжгірська районна державна адміністрація Закарпатської області (90000, Закарпатська область, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, 97, код ЄДРПОУ 04053772) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 12 серпня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 25 серпня 2020 року.

18 лютого 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міжгірська районна державна адміністрація, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника управління соціального захисту населення Міжгірської РДА № 3 від 31.01.2020 року Про звільнення ОСОБА_1 та поновити ОСОБА_1 на роботі завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації; 2) стягнути з управління соціального захисту населення Міжгірської РДА на користь ОСОБА_1 11 499,50 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу.

24 лютого 2020 року , ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання.

17 червня 2020 року , ухвалою суду закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що хоч розпорядженням голови Міжгірської РДА № 43-р від 28 листопада 2019 року фактично встановлено зміни в організації виробництва і праці установи, наказом начальника Управління соцзахисту населення № 10 від 29 листопада 2019 року запроваджено зміни істотних умов праці для працівників. Таким чином, при відмові позивача від продовження роботи у зв`язку з зміною істотних умов праці, його звільнення повинно було відбутись з інших підстав, ніж з підстав, передбачених ст.40 КЗпП України. Разом з тим, звільнення позивача за п.1 ст.40 КЗпП України не може вважатись законним, якщо йому не запропонували всі вакантні посади. Вимоги статті 40 КЗпП України передбачають декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, а саме: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників. Проте, вживані у п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України поняття "ліквідація", "реорганізація", "перепрофілювання", "банкрутство", "скорочення чисельності або штату працівників" - стосуються саме підприємств, установ, організацій як юридичних осіб, а не їх структурних підрозділів. Крім того, у першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

23 березня 2020 року , відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, (а.с. 99-111). В обґрунтування якого вказано, що цивільне та трудове законодавство не передбачає (вказівки) суду перевіряти доцільності скорочення, оскільки власник підприємства або уповноважений ним орган самостійно вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників. Звільнення позивача з роботи було проведено з дотриманням вимог п.1 ст.40 КЗпП України, п.1 ч. 1 стаття 87 Закону України Про державну службу . Зокрема, працівників управління соціального захисту населення Міжгірської райдержадміністрації (в т. ч. позивача) було письмово завчасно за 2 місяці до звільнення повідомлено належним чином про майбутнє вивільнення у зв`язку з скороченням штату та чисельності працівників. Структура управління соціального захисту населення Міжгірської райдержадміністрації була затверджена розпорядженням голови Міжгірської райдержадміністрації 28 листопада 2019 року № 43 у якій не було посад заступника начальника управління соціального захисту населення Міжгірської РДА, завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків управління соціального захисту населення Міжгірської РДА. Управлінні соціального захисту населення Міжгірської райдержадміністрації є структурним підрозділом Міжгірської РДА з правом юридичної особи і не володіє інформацією про вакантні посади в Міжгірській РДА, щоб пропонувати позивачу і не має таких повноважень щодо призначати та звільняти інших працівників Міжгірської РДА.

09 липня 2020 року, представником позивача подано до суду відзив на позовну заяву, де зазначає, що згідно наданих відповідачем документів, а саме штатних розписів є достатньо підстав вважати, що скорочення не відбулося, так як створено 3 нові посади, яких не було у попередніх штатних розписах Управління СЗН Міжгірської РДА Управління СЗН Міжгірської РДА. Водночас, відповідачем жодним чином не підтверджено факт скорочення саме займаної позивачем посади завідувача сектором з питань праці та соціальних зв`язків Управління СЗН Міжгірської РДА з визначеними за ним відповідними функціональними повноваженням. Так, матеріали надані відповідачем свідчать про те, що відповідно до розпорядження №43-р затверджено граничну чисельність в Управлінні СЗН у кількості 30 штатних одиниць, однак відсутній перелік посад та осіб, які їх займають, що підлягають звільненню у зв`язку із затвердженням граничної чисельності працівників апарату Міжгірської РДА. Крім того, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини 3 статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

11 серпня 2020 року, відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, де зазначає, що твердження позивача, що управління створювало нові 3 посади не відповідає дійсності. Відділ прийому громадян та обробки документів складався з двох секторів і налічував 13 штатних одиниць. Сектор прийому заяв та сектор призначення допомоги. Заступника начальника відділу, завідувача сектору призначення допомоги та головного спеціаліста було скорочено, а 3 головні спеціалісти лишились у відділі прийому громадян та обробки документів. Посадові інструкції яких не змінювались. Позивач стверджує, що його посада не існувала, так це є лише його домисел штатний розпис від 28 листопада 2019 року вводився в дію розпорядженням голови Міжгірської райдержадміністрації 15 січня 2020 року № 3-р Про введення в дію штатного розпису апарату та структурних підрозділів районної державної адміністрації .

29 квітня 2020 року та 22 травня 2020 року виносилися Ухвали про витребування доказів, ( а.с.117, 159).

Третя особа письмових пояснень щодо позову або відзиву, у встановлений судом строк в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 24 лютого 2020 року, не надано та не повідомлено суд про причини неподання.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується звітом про надіслання на електронну адресу ухвали суду, (а.с. 231).

Третя особа у судове засідання не з`явилася, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується звітом про надіслання на електронну адресу ухвали суду, (а.с. 232).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України , неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

2. Обставини, встановлені судом

02 січня 2013 року , у зв`язку із зміною структури Управління соціального захисту населення ОСОБА_1 переведений на посаду завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків Управління соціального захисту населення, підстава розпорядження голови РДА № 3-Р від 02.01.2013 року, (а.с. 155 зворот).

31 жовтня 2019 року, розпорядженням Міжгірської РДА № 35-р Про граничну чисельність працівників та структур районної державної адміністрації , затверджено структуру районної державної адміністрації на 2020 рік згідно з переліком. Затверджено граничну чисельність працівників апарату та структурних підрозділів райдержадміністрації в кількості 79 штатні одиниці: апарат райдержадміністрації - 14 штатних одиниць, згідно з додатком 1; управління, відділи, сектори та служба райдержадміністрації - 65 штатних одиниць згідно з додатком 2, в тому числі управління соціального захисту населення райдержадміністрації - 30 штатних одиниць, фінансове управління райдержадміністрації - 8 штатних одиниць, (а.с. 27 - 32).

05 листопада 2019 року , позивача ознайомлено з повідомленням про зміну істотних умов державної служби у зв`язку зі скорочення чисельності працівників та запропоновано посаду головного спеціаліста Управління соціального захисту населення Міжгірської РДА, (а.с 15).

28 листопада 2019 року, розпорядженням Міжгірської РДА № 38 - р, визнано таким, що втратило чинність, розпорядження голови районної державної адміністрації від 31 жовтня 2019 року № 35 - Про граничну чисельність працівників та структуру державної адміністрації , (а.с. 23).

28 листопад 2019 року, розпорядженням Міжгірської РДА № 43-р Про граничну чисельність працівників та структур районної державної адміністрації , затверджено структуру районної державної адміністрації згідно з переліком структурних підрозділів. Затверджено граничну чисельність працівників апарату та структурних підрозділів райдержадміністрації в кількості 74 штатні одиниці: апарат райдержадміністрації - 14 штатних одиниць, згідно з додатком 1; управління, відділи, сектори та служба райдержадміністрації - 60 штатних одиниць згідно з додатком 2, в тому числі управління соціального захисту населення райдержадміністрації - 30 штатних одиниць, фінансове управління райдержадміністрації - 8 штатних одиниць, (а.с. 19-22, 24-26).

29 листопада 2019 року , затверджено штатний розпис Управління соціального захисту населення, (а.с. 105).

29 листопада 2019 року , прийнято наказ Управління соціального захисту населення № 10 Про попередження працівників управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації про зміну істотних умов праці та можливе вивільнення у зв`язку зі скороченням штатної чисельності працівників управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації , (а.с. 132).

29 листопада 2019 року , наказом Управління соціального захисту населення № 9, затверджено склад робочої комісії з вирішення питання щодо переважного права на залишення на роботі працівників управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації, (а.с. 148 - 149).

29 листопада 2019 року, позивача ознайомлено з повідомленням про вивільнення у зв`язку зі скорочення посади. Повідомлено про майбутнє звільнення згідно з п.1 ст.40 КЗпП України (п.1 ч.1 ст. 87 Закону України Про державну службу ), яке відбудеться через два місяці з дня ознайомлення. Звільнення обумовлено неможливістю переведення на іншу посаду у зв`язку з її відсутністю, (а.с. 14).

15 січня 2020 року , розпорядженням Міжгірської районної державної адміністрації № 3-р введено в дію з 01 лютого 2020 року штатний розпис апарату та структурних підрозділів райдержадміністрації, відповідно до граничної чисельності працівників та структури райдержадміністрації, затвердженої розпорядженням голови райдержадміністрації 28 листопада 2019 року № 43 - р Про граничну чисельність працівників та структур районної державної адміністрації.

10 січня 2020 року за скаргами Косюч О.Ф. Управлінням Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування в Управлінні соціального захисту населення Міжгірської РДА та за наслідками такого винесено припис начальнику Управління щодо усунення порушення статті 29 КЗпП України.

31 січня 2020 року , наказом Управління соціального захисту населення Міжгірської РДА Закарпатської області № 3 Про звільнення ОСОБА_1 , відповідно до статті 44 Закону України Про місцеві державні адміністрації , пункту 1 частини першої статті 40 КЗпПУ, статті 44 КЗпПУ, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу , розпорядження голови райдержадміністрації від 28 листопада 2019 року № 43-р Про граничну чисельність працівників та структуру районної державної адміністрації , звільнено з посади ОСОБА_1 завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків управління соціального захисту населення райдержадміністрації Міжгірської райдержадміністрації 31 січня 2020 року, згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України та пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, (а.с. 13).

Не погоджуючись із зазначеним рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Управління соціального захисту населення Міжгірської РДА є структурним підрозділом Міжгірської районної державної адміністрації, що утворюється головою цієї адміністрації, входить до її складу і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань, пункт 1 Положення про управління соціального захисту населення Міжгірської РДА, (а.с.134). Управління підпорядковане голові районної державної адміністрації, а також підзвітне і підконтрольне Департаменту соціального захисту населення обласної держадміністрації, що визначено пунктом 2 цього Положення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною шостою статті 43 Конституції України, гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини .

Статтею 5-1 КЗпП України встановлено гарантії забезпечення права громадян на працю, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" , підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Згідно із частиною 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Також, згідно із статтею 49-2 КЗпП України , про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами і доповненнями) містяться роз`яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

При цьому, слід зауважити, що під час звільнення працівника у зв`язку із скороченням штату працівників, необхідно дотримуватись гарантій, передбачених статтею 49-2 КЗпП України.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, то за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. При цьому, мається на увазі, що роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії, які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичної особи.

Відповідно до повідомлення про зміну істотних умов державної служби від 05 листопада 2019 року, ОСОБА_1 запропоновано посаду головного спеціаліста Управління соціального захисту населення Міжгірської РДА, (а.с. 15).

Слід сказати, що вказане повідомлення було сформовано на підставі Розпорядження № 35-р "Про граничну чисельність працівників структури районної державної адміністрації" та 28 листопада 2019 року Розпорядженням голови державної адміністрації № 38-Р визнано Розпорядження № 35-р від 31.10.2019 року таким, що втратило чинність, ( а.с, 23).

29 листопада 2019 року на підставі Розпорядження голови Міжгірської РДА від 28.11.2019 року № 43-р позивача ОСОБА_1 повідомлено по майбутнє вивільнення згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України ( п.1 ч.1 ст. 87 Закону "Про держану службу"), яке відбудеться через два місяці з дня ознайомлення із цим повідомленням. Звільнення обумовлено неможливістю переведення на іншу посаду у зв`язку з її відсутністю, (а.с.14)

Однак, як встановлено судом при розгляді даної справи, що 28 листопада 2019 року , затверджено штатний розпис Управління соціального захисту населення, відповідно до якого Відділ прийому громадян та обробки документів складається з начальника відділу та трьох головних спеціалістів (а.с. 105), проте дані вакантні посади позивачу не було запропоновано.

Проведеним аналізом наданих відповідачем двох штатних розписів Управління соціального захисту населення встановлено, що поряд із скороченням 11 посад, було створено 3 нові посади, жодна з яких позивачу не була запропонована Крім того, суду не надано доказів відсутності вакантних посад у Міжгірській РДА, зокрема в інших її структурних підрозділах, які були введені в апарат та структурні підрозділи відповідно до п.4 та п.9 розпорядження № 43-р, ( а.с.21).

Пунктом 12 Розпорядження № 43-р, начальника управління соціального захисту населення було зобов`язано невідкладно розробити та подати на затвердження голові райдержадміністрації структуру, штатні розписи відповідних структурних підрозділів відповідно до затвердженої граничної чисельності, однак суду такі докази не було надано (а.с.22).

Суд погоджується із доводами позивача, що фактично Розпорядженням № 43-р від 28.11.2019 року встановлено зміни в організації виробництва і праці установи, однак наказом начальника Управління соціального захисту населення № 10 від 29.11.2019 року "про попередження..." не врегульовано процедури скорочення а ні штату, а ні штатної чисельності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем при звільненні позивача згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 40 КЗпП Українине дотримано приписи статті49-2 КЗпП Українищодо забезпечення відповідачем гарантованих позивачу прав на сприяння у збереженні роботи та дотримання процедури його вивільнення. В свою чергу, звільнення працівника з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Отже, наказ начальника управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації № 3 від 31 січня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 " підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позивача слід поновити на посаді завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області з 01 лютого 2020 року із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до положень статті 235 Кодексу законів про працю України , при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно достатті 27 Закону України "Про оплату праці"за правилами, передбаченими "Порядком обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).

Пунктом 2 абзацом 3 Порядку № 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до пункту 8 абзацу 1 Порядку № 100 , обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно із пунктом 6 абзацом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року за № 13 , при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Міжгірської РДА заробітна плата позивача за листопад 2019 року складала 10 912,50 грн., за грудень 2019 року складала 13 912,50 грн. Середньомісячна заробітна плата становить - 12 412,50 грн., середньогодинна заробітна плата - 73,88 грн..

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 29 липня 2019 року № 1133/0/206-19 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік" кількість робочих годин у лютому складає 160 годин, у березні - 168 годин, у квітні - 167 годин, у травні - 151 година, у червні - 160 годин, у липні - 184 година та у серпні - 64 години.

Таким чином, загальна кількість робочих годин за період вимушеного прогулу з 01 лютого 2020 року по 12 серпня 2020 року складає 1 054 години, а загальна сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2020 року по 12 серпня 2020 року , яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 77 869, 52 грн . (1054 х 73,88 грн.).

Пунктами 2 та 3 частини першої статті 371 КАС України , встановлено, що негайно виконуються рішення суду присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з абзацом 5 пункту 6 Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тому відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зобов`язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримавши із нього при виплаті податки та інші обов`язкові платежі.

Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та присудження суми заробітної плати за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання, де середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12 412, 50 (дванадцять тисяч чотириста дванадцять гривень, 50 коп.) із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів - підлягає до негайного виконання.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 72 КАС України , доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із статтею 90 КАС України , суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги викладене, на думку суду, позивачем у повному обсязі доведено правомірність заявлених вимог, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 205, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міжгірська районна державна адміністрація Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволити.

2 . Визнати протиправним та скасувати наказ начальника управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації № 3 від 31 січня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 "

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області з 01 лютого 2020 року.

4. Стягнути з Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області (90000, Закарпатська область, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, 86, код ЄДРПОУ 03192885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2020 року по 12 серпня 2020 року в розмірі 77 869, 52 грн. (сімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень, 52 коп.) із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів.

5. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області та стягнення із Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12 412, 50 (дванадцять тисяч чотириста дванадцять гривень, 50 коп.) із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів - підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяТ.В.Скраль