Рішення

від 25.02.2008 по справі 2-65/2008

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-65/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2008 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді     Калашника В.П.

при секретарі     Холодняк Л.П.

з участю адвокатів     ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування 1/4 частини жилого будинку недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

1 березня 2007 року ОСОБА_3 подарував своєму батькові ОСОБА_4 належну йому 1/4 частину жилого будинку № 151 на вул. Свердлова в м. Сміла. Іншими власниками будинку є ОСОБА_4, якому належить 1/4 частина та ОСОБА_5, якій належить 1/2 частина спірного будинку.

Позивач звернувся в суд з позовом про визнання договору дарування недійсним.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач застосовуючи психічне та фізичне насильство примусив його подарувати належну йому 1/4 частину будинку.

В судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що батько неодноразово бив його, погрожував посадити до в'язниці, або покласти на примусове лікування від алкоголізму в психіатричну лікарю, в результаті чого він в кінці січня на початку лютого 2007 року погодився подарувати належну йому 1/4 частину будинку, але приїхавши до нотаріуса для укладення договору дарування вияснилося, що на будинок накладений арешт. Батько взяв гроші в борг і погасив у ДВС заборгованість по аліментам та сплаті адмінштрафів з метою зняття арешту з будинку, а 1 березня 2007 року повіз його до нотаріуса, де він під страхом подарував батькові свою % частину будинку № 151 на вул. Свердлова м. Сміла, але залишився в ній проживати. У вересні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про виселення його з будинку, так як він заважав продати належну батькові 1/2 частину будинку. Після того як перестав зловживати спиртними напоями звернувся до суду з позовом про розірвання договору дарування, тому що батько продовжує наполягати на виселенні його з будинку. В міліцію з приводу застосування до нього фізичного насильства не звертався, так як йому соромно за батька.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що ніякого фізичного та психічного тиску на сина де здійснював. Син зловживав спиртними напоями та сам звернувся до нього з проханням отримати в дар від нього належну йому частину будинку. У нотаріуса вияснилося, що на будинок накладений арешт за борги сина, а тому він взяв у сестри гроші в борг та погасив заборгованість по сплаті аліментів та штрафів. 1 березня 2007 року такий договір уклали з метою продажу частини будинку. Він хотів продати належну йому 1/2 частину будинку і повернути синові гроші за його частку, щоб той придбав собі квартиру.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 подарував належну йому 1/4 частину будинку № 151 на вул. Свердлова м. Сміла ОСОБА_4, але залишився в ній проживати до цього часу. 5 вересня 2007 року ОСОБА_4, який з листопада 2006 року проживає в кв. З будинку 19 на вул. Косіора м. Сміла, посилаючись на ст. 116 ЖК України, звернувся до суду з позовною заявою про виселення ОСОБА_3 з будинку № 151 на вул. Свердлова м. Сміла. Провадження по цій справі закрито на підставі заяви позивача, про надання можливості зібрати всі необхідні докази.

При укладенні договору дарування сторонами дотримано всіх вимог, які є необхідним для чинності правочину, що передбачені ст. 203 ЦК України.

Свідок ОСОБА_6 показала суду, що ОСОБА_3 її колишній чоловік. Після розлучення ОСОБА_3 аліменти на дитину не сплачував і вона вимушена була звернутися в міліцію про притягнення його до відповідальності, за що він був засуджений. В лютому 2007 року їй зателефонував її колишній свекор ОСОБА_4 та зустрівшись передав їй 1500 грн. і попросив проїхати у ДВС де написати заяву, що вона немає ніяких претензій по сплаті аліментів. Чим це викликано їй не пояснював. Під час спільного проживання з ОСОБА_3 він часто вмішувався до них, були випадки коли застосовував до ОСОБА_3 фізичне насильство.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що проживає в одному будинку з ОСОБА_3 і він є племінником його дружини. Декілька разів бачив, як ОСОБА_4 бив свого сина, зв'язував його. В серпні 2007 року до нього зверталися люди з приводу продажу частини будинку, після цього дізнався, що ОСОБА_3 подарував свою частину батькові і той хотів її продати.

Свідок ОСОБА_8 показала суду, що ОСОБА_4 є чоловіком її сестри. 15 січня 2007 року під час поминального обіду по матері в квартирі 3 будинку 19 на вул. Косіора м. Сміла прибіг ОСОБА_3 - син ОСОБА_4, і з їх розмови в коридорі вона чула, як ОСОБА_3 просив батька щось зробити з його частиною будинку, що саме вона не зрозуміла. Це ж підтвердила і свідок ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що на початку 2007 року вона давала в борг гроші своєму брату ОСОБА_4

Аналізуючи докази зібрані по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, подарував належну йому 1/4 частину спірного будинку проти своєї волі, так як ОСОБА_4 застосовував до нього психологічне та фізичне насильство.

Те, що відповідач звертався до суду з позовом про виселення ОСОБА_3 свідчить про те, що він хотів позбавити його житла.

Договір дарування повинен бути визнаний недійсним, так як згідно ст. 231 ЦК України договір, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони, визнається судом недійсним.

На підставі наведеного, ст.ст. 216, 231 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 31, 60, 88, 109, 213,215 ЦПК України, суд, --

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати договір дарування 1/4 частини жилого будинку № 151 на вул. Свердлова в м. Сміла укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсним.

Поновити за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину будинковолодіння № 151 на вул. Свердлова м. Сміла.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням протягом 20 днів після подання такої заяви - апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10-денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про його оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.