Рішення

від 13.08.2020 по справі 685/20/20

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/20/20

Провадження № 2/685/НОМЕР_2/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П.,

за участі секретаря Казмірчук І.Ю. та

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь Хмельницької області цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Бережинецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області про визнання права власності на житло за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В :

08 січня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Бережинецької сільської ради, заявивши вимогу визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач з 2006 року разом з сім`єю проживає в даному будинку, є головою домогосподарства, тобто фактично відкрито та добросовісно володіє із 2006 року по теперішній час, будинок не перебуває на балансі Бережинецької сільської ради та місцевого сільськогосподарського підприємства Україна 2001 , з лютого 2006 року користується послугами з газопостачання будинку, а з 2007 року користується послугами з водопостачання, своєчасно сплачує отримані послуги.

Враховуючи ці обставини позивач вважає, що у зв`язку з добросовісним, безперервним володінням чужим нерухомим майном, у нього виникло право власності на цей об`єкт нерухомого майна за набувальною давністю.

В ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач Бережинецька сільська рада надала суду заяву про те, що погоджується з позовною вимогою, а також заявила клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованості активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною першою статті 344 ЦК України передбачено, що в разі, якщо особа добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто, умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов в сукупності.

За змістом частини 1 статті 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю.

Володілець майна в момент його заволодіння не знає і не повинен знати про неправомірність заволодіння майном.

Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Звідси йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже в цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий).

Відповідно до довідки Бережинецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області від 12 травня 2020 року № 87, житловий будинок за номером АДРЕСА_1 не перебував на обліку ні сільської ради, ні місцевого господарства. Цей будинок був побудований колгоспом Україна с. Бережинці. Позивач працював трактористом уже в ТОВ Україна 2001 і йому надали цей будинок.

Згідно даних паспорта позивача серії НОМЕР_1 , виданого Білогірським РВ УМВС України в Хмельницькій області 30 червня 2000 року, ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_2 з 01 березня 2006 року.

Адреса житлового будинку в АДРЕСА_2 відповідає адресі буднику по АДРЕСА_1 , до підтверджується довідкою виконкому Бережинецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області від 18 листопада 2019 року № 362.

Відповідно до витягу з погосподарських книг Бережинецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області щодо проживання у житловому будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , наданого 13 листопада 2019 року Бережинецькою сільською радою за № 359, позивач є головою домогосподарства по АДРЕСА_2 , куди прибув 01 березня 2006 року з домогосподарства в„– НОМЕР_2 , до складу його сім`ї також входить дружина ОСОБА_3 та пасинок ОСОБА_4 , а з 24 серпня 2008 року також і син ОСОБА_5 .

Згідно з довідкою Бережинецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області від 12 травня 2020 року № 87, спірний будинок був побудований колгоспом Україна с. Бережинці. ОСОБА_2 працював трактористом уже в ТОВ Україна 2001 і йому було надано цей будинок.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Житлового кодексу Української РСР, жилі будинки та жилі приміщення в інших будівлях, що належать, зокрема, колгоспам, відносяться до громадського житлового фонду.

Право громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на одержання жилого приміщення, згідно ст. 31 даного Кодексу, передбачає право на одержання у користування жилого приміщення у будинках державного або громадського жилого фонду у визначеному порядку, а не у власність.

Таким чином, позивач разом з сім`єю вселилися та проживають у спірному будинку, тобто володіють та користуються ним, на підставі договору, що опосередковує передання майна особам у володіння та користування, а не у власність, тому виключається можливість набуття такого майна у власність за набувальною давністю, адже володільці володіють майном не як власники, а як наймачі, що виключає можливість набуття ними права власності за набувальною давністю.

Крім того, нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю лише в разі, коли воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію, однак відсутні відомості про введення в експлуатацію спірного житлового будинку.

Приватизація земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, згідно рішення Бережинецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області від 15 травня 2020 року № 1, висновків суду не спростовує, оскільки таке право отримано після передачі житлового будинку у користування.

Керуючись ст.ст. 328, 334 ЦК України, ст.ст. 197, 200, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до Бережинецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями за номером АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 серпня 2020 року.

Суддя А.П. Самойлович