Рішення

від 21.08.2020 по справі 712/616/15-ц

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/616/15ц

Провадження № 2/712/2/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Мельник І.О.

з участю секретаря Хоменко А.В.

представника позивача за первісним позовом ТОВ "Авто-Хаус" та представника відповдіачів за зустрічним поховом ТОВ "Авто-Хаус" і ОСОБА_1 - адвоката Гричаненка О.М.

представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвоката Солонька М.Ф.

представника відповідача за первісними та зустрічним позовом ОСОБА_3 - адвоката Сівова Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальностю Авто-Хаус Черкаси до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, про визнання іпотечного договору недійсним, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальностю Авто-Хаус Черкаси , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції про стягнення боргу та визнання права власності на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ Авто-Хаус Черкаси звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна про визнання іпотечного договору недійсним. В обгрунтування заявленного позову зазначив, що 23 січня 2013 року ОСОБА_3 отримав у борг у ОСОБА_2 в позику гроші в сумі 652800 грн. строком на 2 роки. За усною домовленістю із іншим засновником товариства ОСОБА_1 ці кошти мали бути витрачені на потреби ТОВ Авто-Хаус Черкаси . Для забезпечення виконання договору позики між ТОВ Авто-Хаус Черкаси та ОСОБА_2 23 січня 2013 року був складений та підписаним іпотечний договір, яким в іпотеку було передане майно ТОВ Авто-Хаус Черкаси , а саме: майстерня літ. Д-загальною площею 261,0 кв.м, павільйон літ. Г-1. загальною площею 106.7 кв.м. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . За цим договором за домовленістю сторін предмет іпотеки був оцінений в 270940 гри. Главою 6 іпотечного договору передбачено якщо позика не буде повернена позичальником в строк до 23 січня 2015 року, то позикодавець може задовольнити забезпечені іпотекою фактичні вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у безспірному порядку. При цьому в порушення вимог ч. 3 ст. 37 Закону України Про іпотеку не було вказано про набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Також між сторонами не була досягнута суттєва умова договору, а саме яким оцінювачем, погодженим сторонами договору, буде здійснюватися оцінка. Позивач вважає, що така умова є суттєвою, оскільки у разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель згідно ч. 3.ст.37 Закону України Про іпотеку зобов`язаний відшкодувати інотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Просить суд

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.01.2015 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

До суду представником відповідача 03.02.2015 скеровано заперечення на позовну заяву, в якій вказує, що 23.01.2013 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики на суму 625 800,00 грн. Факт отримання ОСОБА_3 вказаної суми підтверджується написаною ним власноручно розпискою від 23.01.2013, якою передбачено, що в разі невиконання умов договору безпосередньо ОСОБА_3 заборгованість зобов`язуються виконати його дружина - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , про що безпосередньо свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на вказаній розписці. Враховуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є співзасновниками TOB АВТО-Х РКАСИ та володіють в майже рівних часках переданим в іпотеку нерухомим майном, спільно було прийнято рішення про укладення договору іпотеки, предметом якого й стало їх нерухоме майно. Таким чином, представнику позивача - ОСОБА_1 було відомо про наявність позики, наявність договору іпотеки з 23.01.2013. Зважаючи на те, що предметом іпотеки є майно товариства, співзасновником якого є ОСОБА_1 , а товариство за умовами договору виступає як майновий поручитель, він зобов`язаний був цікавитися виконанням умов договору ОСОБА_3 та ступенем виконання, а тому вважає, що посилання на те, що він дізнався про відсутність намірів у ОСОБА_3 щодо повернення суми позики лише в січні 2015 року, не є підставою для визнання договору іпотеки недійсним. Крім того, просить суд звернути увагу на те, що ТОВ Авто-Хаус Черкаси умови іпотечного договору влаштовували протягом 2 років, а коли настав час виконання умов договору, позивач обрав спосіб не виконання умов договору іпотеки, а спосіб оскарження цього договору з метою ухилення від реального виконання взятих на себе зобов`язань. Вказує, що договір іпотеки було укладено між ОСОБА_2 та ТОВ АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ в особі директора ОСОБА_3 , який також є засновником цього товариства - 45% із ОСОБА_1 - 55% у статутному капіталі. Договір іпотеки від 23.01.2013 був укладений відповідно до вимог Розділу II ЗУ Про іпотеку та посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального кругу Романій Н.В., зареєстрованим у визначеному законом порядку в Державному реєстрі за № 469. При посвідченні договору іпотеки нотаріус в силу вимог ЗУ Про нотаріат зобов`язаний перевіряти наявність підстав для укладення такого договору. В разі неправомірності намірів сторін, нотаріусом було б відмовлено в нотаріальному посвідченні такого договору. Щодо посилання позивача на те, що оцінка ринкової вартості об`єкта нерухомості, що було предметом іпотеки, варто зазначити, що відповідно до ст. 5 ЗУ Про іпотеку вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Оцінка іпотечного майна була ініційована представником ТОВ АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ , а тому впливу на організацію, яка її здійснювала, щодо заниження вартості, ОСОБА_2 , здійснювати не міг. Зважаючи на те, що на момент укладення договору іпотеки представництво інтересів ТОВ АВТО-ХАУС ЧЕКРАСИ здійснювалося його директором - ОСОБА_3 , то позивач повинен ставити питання щодо дійсності оцінки саме до нього. Варто також наголосити на тому факті, що позика бралася ОСОБА_3 в сумі 25800,00 грн., а ОСОБА_2 погодився на забезпечення виконання договору позики шляхом передачі в іпотеку нерухомого майна вартістю вдвічі меншою ніж сума позики. Наразі представник позивача заявляє в позові, що відповідач ОСОБА_2 вмовляється сплатити надлишкову вартість предмету іпотеки, визначену станом на 20.01.2015, що перевищує суму позики по основному зобов`язанню. Однак, дана обставина не відповідає дійсності, оскільки відповідач знає про цей обов`язок та не відмовляється від його виконання, натомість як позивач, жодного разу не звертався до нього з подібним питанням, а тому не вправі стверджувати, що відповідач ОСОБА_5 категорично відмовляється від виконання вимог умов договору. Що стосується посилання позивача на відсутність в договорі іпотеки пункту, який би передбачав зміну кредитора у виконанні зобов`язання в разі звільнення чи невиконання зобов`язання ОСОБА_3 , варто зазначити, що відповідно до загальних норм цивільного законодавства, які регулюють договірні відносини, до будь-якого договору можуть бути внесені зміни шляхом укладення додаткової угоди. Зокрема, ст. 19-22 ЗУ Про іпотеку передбачено несення змін до договору іпотеки шляхом укладення заставної зміни і доповнення до іпотечного договору і договору, яким обумовлене основне зобов`язання. Тому, відсутність в договорі іпотеки пункту, не виключає можливості внесення змін чи заміни іпотекодавця чи боржника в основному зобов`язанні.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.02.2015 призначено по справі судову будівельну товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання визначення вартості комплексу будівель, а саме: майстерні лі.Д-І, загальною площею 261 м 2 , павільйона літ. Г-І, загальною площею 106,7 м 2 , за адресою АДРЕСА_1 , та належить ТОВ АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ , на час укладання договору іпотеки - 23 січня 2013 року та на даний час.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.03.2015 відновлено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, Реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, про визнання договору іпотеки недійсним.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.03.2015 призначено по справі судову будівельну товарознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання визначення вартості комплексу будівель, а саме: майстерні лі.Д-І, загальною площею 261 м 2 , павільйона літ. Г-І, загальною площею 106,7 м 2 , за адресою АДРЕСА_1 , та належить ТОВ АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ , на час укладання договору іпотеки - 23 січня 2013 року та на даний час.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.09.2015 відновлено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, Реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, про визнання договору іпотеки недійсним у зв`язку із неоплатою. Та неявкою сторін на огляд судовим експертом комплексу будівель.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ Авто-Хаус Черкаси , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції про стягнення боргу та визнання права власності на предмет іпотеки. В обгрунтування заявленного позову зазначив що 23.01.2013 між ним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики на суму 625 800,00 грн. Кошти за домовленістю сторін передавалися в іноземній валюті, а саме в розмірі 81600 доларів США. Факт отримання ОСОБА_3 вказаної суми коштів в доларах США в сумі 81600 дол. США підтверджується написаною ним власноручно розпискою від 23.01.2013 року. Строк виконання зобов`язання в повному обсязі визначено договором та розпискою - до 23.01.2015. В забезпечення виконання вимог договору позики від 23.01,2013 між ОСОБА_2 та ТОВ Авто-Хаус Черкаси в особі директора Штефана В.А., який також є співзасновником цього товариства - 45% із ОСОБА_6 - 55% у статутному капіталі, відповідно до вимог Розділу II ЗУ Про іпотеку було укладено договір іпотеки від 23.01.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., зареєстрованим в Державному реєстрі за № 469. Згідно з договором іпотеки ТОВ Авто-Хаус Черкаси надав в іпотеку нерухоме майно - комплекс, а саме: майстерня літ. Д-І , загальною площею 261,0 кв.м., павільйон літ. Г-І . загальною площею 106,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ТОВ Авто-Хаус Черкаси на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А.І. за реєстровим № 132 від 16.10.2012, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 січня 2013 року, номер запису про право власності 31640, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2205171101 згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 105744 від 23.01.2013. Наразі, позивач позбавлений можливості врегулювання спору в позасудовому порядку у з вязку з пред`явленням відповідачем ТОВ АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ позову про визнання іпотечного договору недійсним, а тому позивач змушений звертатися до суду за захистом свого права в порядку ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання права.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.11.2015 зупинено провадження у справі до розгляду Соснівським районним судом м. Черкаси цивільної справи №712/12321/15ц за позовом ТОВ АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, Реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, про визнання частини іпотечного договору недійсним.

Ухвалою Соснівського районного суду від 01.07.2016 суддею ОСОБА_7 об`єднано в одне провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ХАУС Черкаси до ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , треті особи: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., Реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції Черкаської області про визнання частини іпотечного договору недійсним (справа №712/123/21/15-ц) та позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, Реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, про визнання договору іпотеки недійсним (справа №712/616/15-ц).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.08.2016 відновлено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, Реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, про визнання договору іпотеки недійсним.

До суду 05.10.2016 представником позивача за зустрічним позовом скеровано заяву про збільшення позовних вимог, якою просить суд визнати за ним права власності на Предмет іпотеки - нерухоме майно, комплекс, а саме; майстерню літ. Д- І , загальною площею 261,0 кв.м.. павільйон літ. Г-І , загальною площею 106,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення частини заборгованості в сумі 946300,00 грн. 00 коп. стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 решту заборгованості в розмірі - 38211,65 доларів США, що еквівалентно 1163876,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.11.2016 призначено судову будівельну товарознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання визначення вартості комплексу будівель, а саме: майстерні лі.Д-І, загальною площею 261 м 2 , павільйона літ. Г-І, загальною площею 106,7 м 2 , за адресою АДРЕСА_1 , та належить ТОВ АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ , на час укладання договору іпотеки - 23 січня 2013 року та на даний час.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.01.2018 відновлено провадження у справі.

Представник позивача за первісним позовом - адвокат Гричаненко О.С. в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав просив задовольнити в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги залишити без задоволення. Суду пояснив, що відсутність рішення загальних зборів ТОВ Авто-Хаус Черкаси вказує на перевищення повноважень директором ТОВ Авто-Хаус Черкаси та, відповідно, вказує на недійсність договору іпотеки, який передбачає заставу всіх основних засобів ТОВ Авто-Хаус Черкаси і, відповідно, призводить до порушення майнових прав ТОВ Авто-Хаус Черкаси .

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Сівов Ю.О. первісні позовні вимоги підтримав просив задовольнити в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги залишити без задоволення.

Представник відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом - адвокат Солонько М.Ф. в судовому засіданні первісні позовні не визнав та просив залишити їх без задоволення, а зустрічні позовні вимоги підтримав просив задовольнити в повному обсязі.

Треті особи по справі приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції в судове засідання не з`явилися та були повідомлені належним чином, просили розгляд справи проводити без їх участі.

Заслухавши учасників процесу, експерта, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 263 ЦПК України передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23.01.2013 укладено договір позики на суму 625 800,00 грн. Кошти за домовленістю сторін передавалися в іноземній валюті, а саме в розмірі 81600 доларів США. Факт отримання ОСОБА_3 вказаної суми коштів в доларах США (81600) підтверджується написаною ним власноручно розпискою від 23.01.2013 року. Строк виконання зобов`язання в повному обсязі визначено договором та розпискою - до 23.01.2015 року. В забезпечення виконання вимог договору позики від 23.01,2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ в особі директора Штефана В.А., який також є співзасновником цього товариства - 45% із ОСОБА_6 - 55% у статутному капіталі, відповідно до вимог Розділу II ЗУ Про іпотеку було укладено Договір іпотеки від 23.01.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., зареєстрованим у визначеному законом порядку в Державному реєстрі за № 469.

Згідно з договором іпотеки відповідач - ТОВ АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ в особі директора Штефана В.А., надав в іпотеку нерухоме майно - комплекс, а саме: майстерня літ. Д-І , загальною площею 261,0 кв.м., павільйон літ. Г-І . загальною площею 106,7 кв.м.. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ТОВ АВТО-ХАУС ЧЕРКАСИ на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А.І. за реєстровим № 132 від 16. 10.2012 року, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 січня 2013 року, номер запису про право власності 31640, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2205171101 згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 105744 від 23.01.2013 року.

Відповідно до п. 4.1. Договору іпотеки "Вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки Предмета іпотеки шляхом звіту про експертну оцінку від 18.01.2013, складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП АЖІО становить 270 940,00 грн.

При цьому, Сторони погодилися з тим, що вартість Предмету іпотеки, зазначена, у І пункті Договору, є приблизною вартістю Предмета іпотеки на момент передачі його в іпотеку. Реалізація Предмета іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватися за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти, в порядку, передбаченому цим Договором та чинним на момент реалізації Законодавством.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, тобто сума заборгованості повернута не була. Сума заборгованості становить 81600 доларів CШA.

01 листопада 2016 року ухвалою суду було призначено судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено ТОВ Контакт-Сервіс .

Проведеною по справі судовою оціночно-будівельною експертизою висновок № 19/17 від 20 січня 2017 року встановлено що вартість комплексу будівель, а саме майстерні літ. Д-І , загальною площею 261,0 кв.м., павільйону літ. Г-І . загальною площею 106,7 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та який належить ТОВ Автохаус Черкаси , станом на час проведення судової експертизи становить 2179053 (два мільйона сто сімдесят дев`ять тисяч п`ятдесят три) грн., в тому числі будівля майстерні літ. Д-І - 1219882 грн., будівля павільйону літ. Г-І - 959171 грн.

Відповідно до висновку судової експертизи № 19/17 від 20 січня 2017 року та пояснень судового експерта, які надані в ході розгляду справи, встановлено що вартість комплексу будівель, а саме майстерні літ. Д-І , загальною площею 261,0 кв.м., павільйону літ. Г-І . загальною площею 106,7 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та який належить ТОВ Автохаус Черкаси , станом на час укладання договору іпотеки - 23 січня 2013 року становить 873262 (вісімсот сімдесят три тисячі двісті шістдесят дві) грн., в тому числі будівля майстерні літ. Д-І - 464630 грн., будівля павільйону літ. Г-І - 408632 грн.

Зазначений висновок судової експертизи № 19/17 від 20 січня 2017 року повністю спростовує твердження позивача за первісним позовом стосовно вартості спірного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Тобто, розписка сама по собі не є договором позики, але підтверджує, що такий договір мав місце.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в та в порядку, що встановлений договором.

За таких обставин, відповідач зобов`язаний повернути суму позики позивачці - у встановлений у розписці строк. Позика вважається повернутою в момент повернення грошової суми, що позичалася, позикодавцеві.

До даного часу відповідач суму позики у розмірі 81600 доларів США не повернув, що підтверджується поясненнями сторін по справі, та дослідженими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Строк (термін) виконання зобов`язання встановлений ст. 530 ЦК України, а саме, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити, зокрема, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи з положень ст. 215 ЦК України правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав, з яких правочин може бути визнаний недійсним. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 1 ЗУ Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким і потекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з ч.1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Належних та допустимих доказів того, що сторонами в момент підписання оспорюваного договору не було додержано вимоги, які встановлені статтею 203 ЦК України, матеріали справи не містять. Як і не надано доказів укладення договору позики від 23.01.2013 внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

В силу вимог ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1,2 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З договору позики та розписки від 23.01.2013 вбачається, що вона підписана ОСОБА_3 без будь-яких застережень та зауважень, що свідчить про вільне її волевиявлення при її складанні.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені ст.193, ч. 4 ст. 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII Про зовнішньоекономічну діяльність , Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю , Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, а також ч. 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути таку ж суму грошових коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Аналогічна правова позиція відображена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 16.01.19 року по справі № 373/2054/16-ц.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі Брумареску проти Румунії , заява № 28342/95, §61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії , заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі Кантоні проти Франції , заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі Вєренцов проти України , заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі S. W. проти Сполученого Королівства , заява № 20166/92, § 36).

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення первісного позову.

Аналізуючи докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне із відповідача ОСОБА_3 стягнути борг в сумі 81600 доларів CШA. Позовні вимоги щодо визнання права власності на предмет іпотеки до задоволення не підлягають, так як не грунтуються на нормах діючого законодавства та суперечать положенням ст.ст.33, 37, 38 Закону України "Про іпотеку". Так, в чинній редакції Закону України Про іпотеку передбачено низку способів звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення кредитних зобов`язань боржником. Умовно їх можна поділити на судові та позасудові. Судовий спосіб закріплений у ст. 39 Закону України Про іпотеку та передбачає реалізацію предмета іпотеки у чітко визначений судом спосіб. Наразі існує два варіанти реалізації, а саме через публічні торги (ст. 41 Закону України Про іпотеку ) або шляхом продажу предмета іпотеки безпосередньо заставодержателем третій особі (ст. 38 Закону України Про іпотеку ). Позасудове звернення стягнення можливе на підставі виконавчого напису нотаріуса, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст. 36, 37 Закону України Про іпотеку ), а також шляхом продажу заставодержателем предмета іпотеки третій особі (ст. 38 Закону України Про іпотеку ), жодна з наведених норм Закону позивачем не дотримана, що є підставою для відмови у задоволенні таких позовних вимог.

Згідно з ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 10985 грн.

Керуючись ст.ст.16, 526, 527,530, 625, 627, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст.2-13, 76-83, 141,258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 33, 37, 38 Закону України "Про іпотеку"суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальностю Авто-Хаус Черкаси до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, про визнання іпотечного договору недійсним.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальностю Авто-Хаус Черкаси , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції про стягнення боргу та визнання права власності на предмет іпотеки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , заборгованість за договором позики від 23 січня 2013 року у розмірі 81600 доларів CШA.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 10985 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. в 30 денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 21.08.2020.

Головуючий І.О.Мельник