Рішення

від 18.08.2020 по справі 910/15171/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.08.2020Справа № 910/15171/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом-Гермес"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яловицька Агротехнологія"

про стягнення 444 713,86 грн

Суддя: Шкурдова Л.М.

секретар с/з Масна А.А.

Представники сторін:

від позивача: Войтенко О.В., за дов.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом-Гермес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яловицька Агротехнологія" про стягнення 444 713,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2019 відкрито провадження у справі №910/15171/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу №5.1-ПН від 04.03.2019 щодо оплати поставленого товару, в зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 419 792,00 грн. В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за Договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 22 354,41 грн., 4% річних в розмірі 2 567,45 грн.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи під час дії карантину, своїм правом на надання відзиву не скористався.

Подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване продовженням періоду карантину згідно з постановою Кабінету Міністрів України до 31 липня 2020 року.

Вказане клопотання було відхилено судом з урахуванням наступного.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

За висновками суду, у даному випадку наведені заявником обставини не є достатніми для відкладення вирішення спору по суті.

При цьому, суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Отже, за висновками суду, задоволення клопотання відповідача могло призвести до затягування строків розгляду справи та, як наслідок, порушення права позивача на справедливий розгляд справи у розумні строки, яке визначено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У судовому засіданні 18.08.2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний Дом-Гермес (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Яловицька Агротехнологія (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 5.1-ПН від 04.03.2019 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, у терміни та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, асортимент, ціна і кількість якого зазначаються у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна кількість товару вказана в Специфікаціях до цього Договору, при цьому остаточна кількість товару визначається продавцем та покупцем шляхом підписання видаткових накладних. Ціна Товару визначається у гривні із обов`язковим посиланням на грошовий еквівалент у Євро, за курсом Євро по відношенню до гривні, встановленим НБУ на момент фактичної оплати за товар, що відповідає ч.2 ст.533 ЦК України.

Згідно з п. 3.1. Договору, датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця згідно з видатковими накладними, підписаними сторонами, але не пізніше 15 травня 2019 р.

У відповідності до Специфікації № 1 від 04.03.2019р. до Договору купівлі-продажу №5.1-ПН від 04.03.2019р. (Специфікація № 1), продавець зобов`язався поставити товар на загальну суму 519 792,00 грн.

Згідно з п. 4.2.1. Договору, попередня оплата товару здійснюється Покупцем в розмірі 30% вартості товару, що становить 155 937,60 грн. та є еквівалентно 5 100,00 Євро до 15.03.2019р.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору остаточна оплата товару здійснюється Покупцем в розмірі 70% вартості Товару, що становить 363 854,40 грн. та є еквівалентно 11 900 Євро до 15.10.2019 р.

Згідно з п. 4.3. Договору датою оплати вважається дата зарахування грошей на поточний рахунок продавця.

Судом встановлено, що позивачем поставлено товар на загальну суму 519 792,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №796 від 24.04.2019р.

Відповідачем частково оплачено поставлений товар, а саме: 02.05.2019р. в сумі 50 000,00 грн., 28.05.2019р. в сумі 50 000,00 грн.

Таким чином, неоплаченим залишився товар на загальну суму 419 792,00 грн.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого товару в повному обсязі, наявність заборгованості в розмірі 419 792,00 грн. не спростовано, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 419 792,00 грн суму основного боргу.

В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за Договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 22 354,41 грн пеню за загальний період з 16.03.2019 по 28.10.2019 та 4 % річних в розмірі 2 567,45 грн за загальний період з 16.03.2019 по 28.10.2019.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.6.6. Договору у випадку прострочення по оплаті товару за Договором покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення за весь строк прострочення.

Судом перевірено розрахунок пені, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 22 354,41 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який построчив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.10. Договору сторонами визначено сплату 4 % річних від суми заборгованості.

Судом перевірено розрахунок 4 % річних, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 4 % річних розмірі 2 567,45 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яловицька Агротехнологія" (35112, Рівненська область, Млинівський район, село Яловичі, вул. Зарічна, буд. 20, код ЄДРПОУ - 33705988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом-Гермес" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53-А, код ЄДРПОУ - 39422783) 419 792 (чотириста дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто дві) грн 00 коп. - суму основного боргу, 22 354 (двадцять дві тисячі триста п`ятдесят чотири) грн 41 коп. - пеню, 2 567 (дві тисячі п`ятсот шістдесят сім) грн 45 коп. - 4% річних, 6 670 (шість тисяч шістсот сімдесят) грн 71 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Шкурдова

Дата складення тексту рішення: 27.08.2020