Рішення

від 28.08.2020 по справі 916/1001/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1001/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, офіс 508/2)

до відповідача: Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8) в особі Одеської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (67666, Одеська область, Біляївський район, село Великий Дальник, вул. Кірова, буд. 1)

про стягнення 268 735,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

09.04.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Одеської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 268 735,18 грн, з них: заборгованість за договором у сумі 170 701,83 грн, пеня у сумі 63 494,91 грн, інфляційні втрати у сумі 22 925,14 грн, 3% річних у сумі 11 613,30 грн, а також судовий збір у сумі 4 031,03 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг №480-14/2017-ПС від 05.07.2017р. в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з перевезення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2020р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" на підставі ч.1 ст.174 ГПК України залишено без руху.

Вказаною ухвалою позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів направлення Державному підприємству "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" позовної заяви з доданими до неї документами на належну адресу; доказів направлення Одеській філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" повного пакету доданих до позовної заяви документів; зазначення повного найменування позивача та місцезнаходження відповідача.

27.04.2020р. до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" надійшла заява про усунення недоліків згідно ухвали суду від 14.04.2020р. з додатками, згідно якої позивач на виконання вимог вищевказаної ухвали суду такі недоліки усунув та просив суд відкрити провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.04.2020р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1001/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Ухвала суду від 30.04.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві електрону адресу.

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на юридичну адресу Одеської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.62-66) та отримана останнім 07.05.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.88).

10.06.2020р. та 30.06.2020р. від позивача до канцелярії суду надійшли клопотання про залучення до матеріалів справи товарно-транспортних накладних (а.с.89-94) та рахунків на оплату (а.с.95-106).

06.07.2020р. до суду від Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" надійшла заява, в прохальній частині якої відповідач просив суд не проводити судові засідання без представника відповідача та відкласти розгляд справи на більш пізній термін, до закінчення заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусу та припинення дії карантину на території України; застосувати до позовних вимог про стягнення неустойки спеціальну позовну давність в один рік; вирішити питання про надіслання на адресу відповідача позовної заяви з додатками та ухвал суду; вирішити питання щодо передачі матеріалів справи за належною підсудністю, за місцем знаходження Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу".

Враховуючи подану позивачем заяву, судом супровідним листом від 06.07.2020р. було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі на визначену у заяві поштову адресу Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" - вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038. Згідно розміщеної на сайті Укрпошти інформації, надісланий судом лист (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення 6511912491095) відповідачем було отримано 13.07.2020р.

Одночасно з направленням листа, 06.07.2020р. судом на визначену у заяві електронну адресу відповідача було направлено скановану копію позовної заяви з додатками.

Щодо окресленого відповідачем у заяві (вх.№17430/20 від 06.07.2020р.) питання стосовно передачі матеріалів даної справи за належною підсудністю, суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється Господарським судом Одеської області з урахуванням положень ч.3 ст.29 ГПК України, оскільки спір у даній справі виник фактично з діяльності філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", з огляду на що підстави для передачі справи до іншого суду відсутні.

Суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Судом враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 291, від 04.05.2020 р. № 343) з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено на всій території України карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 30.03.2020р., який набрав чинності 02.04.2020р., було внесено зміни, зокрема, до ГПК України щодо продовження процесуальних строків згідно прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), в тому числі і строків на подання відзиву на позовну заяву.

В подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020р., який набрав чинності 17.07.2020р., було внесено зміни, зокрема, до ГПК України, щодо процедури продовження процесуальних строків.

Вказаним законом визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно, зокрема, до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Водночас, у визначений законом строк відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву чи клопотання про продовження процесуальних строків, що обґрунтоване неможливістю вчинення відповідної процесуальної дії внаслідок обмежень, впроваджених у зв`язку з карантином, не скористався.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як встановлено судом, 05.07.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" (Виконавець) та Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі директора Одеської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", який діє на підставі положення про філію та довіреності від 05.07.2017р. №362/07-17 (замовник), було укладено договір про надання послуг №480-14/2017-ПС (а.с.46-47), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги перевезення сільськогосподарської продукції та іншого вантажу для потреб замовника.

Згідно п.1.2. договору замовник зобов`язується вчасно сплатити за послуги виконавця встановлену плату відповідно до умов договору та на підставі наданих виконавцем рахунків за перевезення. Перевезення вантажів обсягом й номенклатурою, обумовлених додатками, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.1. договору виконавець надає послуги в повному обсязі до 31.12.2017р.

Загальна ціна цього договору визначається загальною вартістю наданих послуг протягом строку дії договору відповідно до додатків до договору, укладених згідно з вимогами п.1.2. договору, та видаткових накладних, та не може перевищувати 400 000 грн з ПДВ (п.3.4. договору).

Розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця. Розрахунки можуть також здійснюватись будь-яким іншим способом, який не суперечить чинному законодавству, що оформлюється додатковою угодою до договору (п.3.5. договору).

Пунктом 3.6. договору встановлено, що надання послуг в обов`язковому порядку підтверджується актами здачі-приймання послуг, які підписуються обома сторонами.

Відповідно до п. 5.1. договору датою виконання зобов`язань по договору є дата підписання замовником акта здачі-приймання наданих послуг.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2017р., але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу в липні, жовтні та листопаді 2017р. послуги, обумовлені договором, на загальну суму 186 138,57 грн, про свідчать наявні в матеріалах справи акти надання послуг (а.с.48-51).

Аналізуючи надані позивачем документи, а саме: акти надання послуг на загальну суму 186 138,57 грн, суд зауважує, що такі документи містять посилання на рахунки на оплату №17073101 від 31.07.2017р., №17100204 від 02.10.2017р., №17110106 від 01.11.2017р., №17113001 від 30.11.2017р., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.96-99), що свідчить про обізнаність відповідача стосовно існування останніх.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оцінивши надані позивачем докази у сукупності, суд доходить висновку, що виставлені відповідачу рахунки на оплату фактично є платіжною вимогою позивача щодо оплати наданих послуг перевезення, з урахуванням чого, з огляду на положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, обов`язок відповідача щодо оплати наданих послуг мав бути виконаний останнім у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Як вказує позивач, надані послуги перевезення відповідачем були оплачені лише частково на суму 15 436,74 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка по рахунку (а.с.100). Послуги на суму 170 701,83 відповідачем оплачені не були, доказів, підтверджуючих зворотне, матеріали справи не містять, жодних заперечень щодо факту надання послуг чи суми вартості наданих послуг відповідач не висловив.

Про наявність заборгованості у сумі 170 701,83 грн свідчить також наявний в матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків за період 05.07.2017р. - 31.12.2019р. (а.с.52).

Враховуючи зазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 170 701,83 грн, відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 63 494,91 грн, 3% річних у сумі 11 613,30 грн та інфляційних втрат у сумі 22 925,14 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення зобов`язання вчиняється у письмовій формі, недотримання якої тягне нікчемність правочину.

Враховуючи, що укладений між сторонами договір не містить положень щодо відповідальності за порушення строків оплпти послуг, а отже не містить доказів вчинення у належній формі правочину щодо забезпечення зобов`язання у вигляді неустойки (пені), у суду відсутні підстави для задоволення вказаних вимог позивача, та, як наслідок, застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення пені.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.55), вважає його вірними, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11 613,30 грн такими, що підлягають задоволенню.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат за допомогою системи "Ліга-Закон", судом було встановлено, що загальна сума інфляційних витрат за наведений позивачем період складає 24089,87 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.01.2018 - 29.02.2020 170701.83 1.141 24089.87 194791.70

Водночас, приймаючи до уваги положення чинного господарського процесуального законодавства щодо меж позовних вимог, суд задовольняє відповідні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у визначеній позивачем сумі 22 925,14 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8, код ЄДРПОУ 37884028) в особі Одеської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (67666, Одеська область, Біляївський район, село Великий Дальник, вул. Кірова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38104286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, офіс 508/2, код ЄДРПОУ 40111231) заборгованість за договором у сумі 170 701 /сто сімдесят тисяч сімсот одна/ грн 83 коп., 3% річних у сумі 11 613 /одинадцять тисяч шістсот тринадцять/ грн 30 коп., інфляційні втрати у сумі 22 925 /двадцять дві тисячі дев`ятсот двадцять п`ять/ грн 14 коп., судовий збір у сумі 3 078 /три тисячі сімдесят вісім/ грн 61 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська