Ухвала

від 25.08.2020 по справі 550/576/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 550/576/19

провадження № 61-11441ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма-Сільгосптехніка , подану директором Бережним Валерієм Олексійовичем, на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2019 року, постанову Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма-Сільгосптехніка до ОСОБА_1 , треті особи: Чутівське районне споживче товариство, Чутівська районна державна адміністрація, про скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Фірма-Сільгосптехніка (далі - ТОВ Фірма-Сільгосптехніка ), підписана директором Бережним В. О., на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2019 року, постанову Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у вищевказаній справі.

Касаційна скарга подана 30 липня 2020 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті).

Касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження виходячи з такого.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ № 460-IX від 15 січня 2020 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Всупереч пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Розмір ставки судового збору за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру станом на травень 2019 року становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становив 1 921 грн.

Розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 7 684 (200% * (2 * 1 921) грн. Ураховуючи, що заявник сплатив судовий збір у сумі 3 842 грн, йому необхідно доплатити 3 842 грн судового збору.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до УК у Печерському районі (Печерс. р-н) 22030102, код ЄДР: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документа, що підтверджує його сплату.

Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У пункті 3 розділу ХII Прикінцеві положення ЦПК України зазначено, зокрема, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі заявник посилається на постанову Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , якою установлено з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, а в подальшому відповідними рішеннями КМУ на території України запроваджено режим надзвичайної ситуації та продовжено карантин до 31 липня 2020 року. Разом з тим, заявник просить продовжити строк на касаційне оскарження у зв`язку з обмеженнями, які впровадження встановленим карантином.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено із поважних причин, він підлягає поновленню.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю Фірма-Сільгосптехніка строк на касаційне оскарження рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2019 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2020 року.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма-Сільгосптехніка , подану директором Бережним Валерієм Олексійовичем, на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2019 року, постанову Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2020 року залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення зазначених вище недоліків до 28 вересня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Суддя В. І. Журавель