Рішення

від 12.08.2020 по справі 531/470/20

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.08.2020

єдиний унікальний номер справи 531/470/20

номер провадження 2/531/248/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Клименко Т.М.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Україна до ОСОБА_1 про визнання права власності на посів та майбутній урожай,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом у якому просить суд визнати за ТОВ Україна право власності на посіви (всходи) та врожай озимої пшениці 2020 року, що зростають на земельній ділянці кадастровий номер: 5321610100:00:001:0229, площею 4,4710 га, на території Карлівської міської ради та належить на праві приватної власності відповідачу.

У позові зазначається, що 16.03.2015 між сторонами було укладено договір оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер: 5321610100:00:001:0229, площею 4,4710 га, строк дії договору 5 років. Згідно п.44 Договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстровано 18.03.2015. Термін його дії спливає 18.03.2020. Маючи попередні домовленості з відповідачем, позивачем на вищезазначеній земельній ділянці, в термін дії договору, у вересні 2019, здійснено посів озимої пшениці. 25.10.2019 відповідач, знаючи, що на земельній ділянці здійснено посіви, направив листа про бажання розірвати договір та намір самостійно використовувати земельну ділянку. Відповідно до п.8 Договору, позивачем було повідомлено про намір продовження терміну дії договору, направлено орендодавцю відповідні листи з додатковими угодами та заявою про наміри, де збільшили розмір орендної плати. Вирішити дане питання можливо лише в судовому порядку.

Представник позивача до суду не з`явився, надавши письмову заяву про розгляд справи без участі позивача. Позов підтримують.

Представник відповідача позов не визнала в повному обсязі, вважає, що вимоги не підтверджуються жодними доказами, довідка не підтверджена жодними первинними документами, з фото не вбачається чия це земельна ділянка.

Відповідач підтримав позицію свого представника, додав, що на земельній ділянці була засіяна кукурудза, а коли дізналися, що він не має наміру продовжувати договір, передискували та засіяли озимою пшеницею.

Заслухавши відповідача та його представника, дослідивши письмові докази по справі окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

16.03.2015 між сторонами було укладено договір оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер: 5321610100:00:001:0229, площею 4,4710 га, строк дії договору 5 років (а.с.4-5). Згідно п.44 Договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстровано 18.03.2015 (а.с.13-14).

Цього ж дня було складено Акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с.5 зворотній бік).

Позивачем надано Довідку від 01.04.2020 про суму витрачених коштів на мінеральні добрива, насіння та використання с/г робіт на спірному полі, загальний розмір витрат склав 72581,20 грн. (а.с.9).

Надано фото земельної ділянки (а.с.10,11,12), з яких не можливо встановити де вона знаходиться та кому належить, а також які роботи на ньому виконано, чи маються посіви.

25.10.2019 відповідач направив листа на адресу позивача про бажання розірвати договір та намір самостійно використовувати земельну ділянку.

Позивачем було повідомлено відповідача про намір продовження терміну дії договору, направлено орендодавцю лист з заявою про намір поновити договір оренди землі від 26.11.2019 (а.с.25), додатковою угодою про поновлення договору оренди землі від 16.03.2015 (а.с.26).

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Як вбачається зі статті 189 Цивільного кодексу України, продукцією, плодами та доходами є все, що виробляється, добувається, одержується з речі або приносяться річчю.

Відповідно до статті 775 Цивільного кодексу України наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою в найм.

Згідно з пунктом б частини 1 статті 95 Земельного кодексу України, землекористувач має право на посіви та насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі , буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ч.1 ст.81 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ст.77 ЦПК України).

Судом встановлено, що 16.03.2015 між сторонами укладено Договір оренди землі терміном на 5 років, відповідач, до закінчення терміну його дії, а саме 25.10.2019, повідомив орендаря про бажання розірвати договір та намір самостійно використовувати земельну ділянку, і лише 26.11.2019 позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про намір поновити договір оренди землі, додаткову угодою про поновлення договору оренди землі від 16.03.2015. Погодження від орендодавця отримано не було.

Надані позивачем фото земельної ділянки та Довідка про суму витрачених коштів на мінеральні добрива, насіння та використання с/г робіт, не є належними доказами, оскільки з фото не можливо встановити де знаходиться та кому належить, а також які роботи на ньому виконано, чи маються посіви, а довідка про витрати не підтверджена первинними документами і не підтверджує факту їх понесення для обробки спірної земельної ділянки.

Позивачем не надано доказів попередньої домовленості з відповідачем про погодження здійснення ним посівів на спірній земельній ділянці.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, а тому відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.04.2020, заяву директора ТОВ Україна ОСОБА_3. про забезпечення позову про забезпечення позову задоволено частково та заборонено ОСОБА_1 та іншим особам виконувати сільськогосподарські роботи не земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 4,4710 га, кадастровий номер: 5321610100:00:001:0229, яка розташована за межами населених пунктів, в адміністративних межах Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області, до набрання рішення суду законної сили.

Ухвалою суду від 13.04.2020, заяву директора ТОВ Україна ОСОБА_3. про зміну забезпечення позову задовольнено частково та заборонено ОСОБА_1 та іншим особам, крім ТОВ Україна , вчиняти будь-які дії, в тому числі виконувати сільськогосподарські роботи, на спірній земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 4,4710 га, кадастровий номер: 5321610100:00:001:0229, яка розташована за межами населених пунктів, в адміністративних межах Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області, дозволивши ТОВ Україна виконувати сільськогосподарські роботи на вказаній земельній ділянці щодо посівів озимої пшениці, до набрання рішення суду законної сили.

Відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи зазначене, оскільки у задоволенні позову суд відмовляє у повному обсязі, заходи забезпечення позову визначенні вищезазначеними ухвалами суду, слід скасувати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3,15,626,627,775,777,792ЦК України, ст. ст.77,81, 89, 158, 259,263-265,279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Україна до ОСОБА_1 про визнання права власності на посів та майбутній урожай відмовити в повному обсязі.

Заходи забезпечення позову, встановлені ухвалами Карлівського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2020 року та від 13 квітня 2020 року, скасувати.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 13.08.2020.

Суддя