Постанова

від 25.08.2020 по справі 210/3429/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1962/20 Справа № 210/3429/17 Суддя у 1-й інстанції - Ступак С. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року м.Кривий Ріг

Дніпропетровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання - Голуб О.О.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінстрім ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2019 року, ухваленого суддею Ступаком С.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 23 серпня 2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , уточнивши позов у квітні 2019 року та просила суд визнати недійсним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, що укладений 28 лютого 2017 року між ТОВ Фінансова компанія Фінстрім та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О.І., який зареєстрований у реєстрі за №405 та скасувати державну реєстрацію зміни умов обтяження нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення №33, що були здійсненні державним реєстратором Марченко О.І. у зв`язку із зміною іпотекодержателя із ТОВ Фінансова компанія Фінстрім на ОСОБА_2 на підставі Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, що укладений 28 лютого 2017 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що до Позивача ОСОБА_1 звернулася ОСОБА_2 із вимогою про усунення порушення/повідомлення (в порядку ст.ст.35, 38 Закону України Про іпотеку ) від 25.07.2017.

Із указаної вимоги слідує, що між Позивачем ОСОБА_1 та АППК Аваль , правонаступником якого є ПАТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ , на основі Генеральної кредитної угоди №МОЇ4/03/03/15/1565 від 20.04.2006 було укладено Кредитний Договір №014/03-03/15/528 від 26.06.2007, Кредитний Договір №МОЇ4/03-03/261 від 28.05.2008 та Договір іпотеки №014/03-03/Г5/1565/1 від 20.04.2006.

Відповідно до вимоги ОСОБА_2 за Кредитним Договором №014/03-03/15/528 від 26.06.2007, Позивач ОСОБА_1 заборгувала 575 604,20 грн., а за Кредитним Договором №М014/03-03/261 від 28.05.2008 року ОСОБА_1 заборгувала 355 705,50 грн. Загальна сума заборгованості, на думку Відповідача, за кредитними договорами складає 911 309,70 грн.

Виконання обов`язків за Кредитними договорами забезпечено іпотекою нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі 5-поверхового житлового будинку, загальною площею 84,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 24.01.2004, згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Про видачу свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна за реєстром №10 від 14.01.2004 в книзі ІІН-20 за номером 4520, в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером №4487489, згідно з Витягом про реєстрацію №2650580 від 24.01.2004.

ОСОБА_2 вимагає від Позивача ОСОБА_1 у тридцяти денний строк усунути порушення та виконати зобов`язання за Кредитними договорами у повному обсязі. Якщо протягом встановленого строку вимога залишиться без задоволення, ОСОБА_2 відповідно до ст.ст.37, 38 Закону України Про іпотеку та п.п.5.3, 5.4, 5.5, 5.6 Іпотечного договору зверне стягнення на предмет іпотеки.

Позивач у позові зазначила, що укладення договорів відступлення права вимоги між ТОВ ФІНСТРІМ та ОСОБА_2 було здійснено із істотним порушенням норм цивільного законодавства, з порушенням ст.ст.203,215 ЦК України, а також із порушенням ст.228 ЦК України (вчинення правочину який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства).

Окрім того, на думку позивача договір про відступлення прав вимоги, що укладений між ТОВ ФІНСТРІМ та ОСОБА_2 28 лютого 2017 року порушує публічний порядок, адже в супереч імперативно визначеному порядку виводить кредитний договір з-під правового регулювання Закону України Про фінансові послуги та регулювання ринку фінансових послуг , Закону України Про захист прав споживачів , породжує правову невідповідність суб`єктного складу учасників кредитних правовідносин, що встановлена у параграфі 2 Глави 71 ЦК України.

Крім того, спірний договір порушує конституційне право (гарантію) Відповідача, що передбачена ст.42 Конституції України, позбавляючи Відповідача державного захисту як споживача фінансових послуг. Відтак вказане є самостійною підставою для визнання (встановлення) договору про відступлення прав вимоги, що укладений між ТОВ ФІНСТРІМ та ОСОБА_2 28 лютого 2017 року - нікчемним.

Згідно із п. 2.3 умов договору Відступлення права вимоги за договором іпотеки який укладений між ПАТ КБ ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР та ТОВ ФІНСТРИМ , права вимоги за договором іпотеки вважаються переданими з моменту попереднього здійснення розрахунків, згідно із договором відступлення прав вимоги за договорами кредиту.

Згідно із умов договору відступлення права вимоги, який укладений між ПАТ КБ ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР та ТОВ ФІНСТРИМ , що викладені у розділі 3, п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.4 чітко вбачається, що уступка прав вимоги відбулась в обмін на плату яка загалом склала 451 000 грн., а відтак відбулось фінансування під відступлення права грошової вимоги в порядку, що визначений ст.1074 ЦК України, а отже вказаний договір є договором ФАКТОРИНГУ.

Аналогічні умови містяться у договорі відступлення прав вимоги за договором іпотеки, який укладений між ТОВ ФІНСТРИМ та ОСОБА_2 .

Згідно із п.2.3 умов договору права вимоги за договором іпотеки вважаються переданими з моменту попереднього здійснення розрахунків, згідно із договором відступлення прав вимоги за договорами кредиту. У договорі відступлення прав вимоги за договорами кредиту від 28 лютого 2017 року, який укладений між ТОВ ФІНСТРИМ та ОСОБА_2 , у п.2.1 вказано, що Новий кредитор зобов`язується перерахувати Первісному кредитору суму в 451 500 грн. в якості відшкодування (компенсації) за відступлені права. Проте, сторони домовились, що вказаний платіж не є платою/винагородою Первісному кредитору за здійснене відступлення право вимоги.

Одночасно у п.6.1 договору сторони вказали додаткове застереження, що Відступлення права за цим договором не є фінансовою послугою, в т.ч. факторингом в розумінні ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , Податкового кодексу, інших нормативно- правових актів, чинних на території України.

Позивач у позові зазначила, що штучна зміна назви грошової операції яка відбувається в межах цього договору в обмін на право вимоги, не змінює суті таких дій та їх правової кваліфікації.

ОСОБА_2 отримала право вимоги в обмін на грошові кошти і здійснення такого платежу є обов`язковою умовою отримання Новим кредитором права вимоги за кредитними договорами. Це слідує, зокрема із п.4.2, 4.3 згідно із яким, моментом набуття прав вимоги за Кредитним договором є зарахування грошових коштів від Нового кредитора на рахунок Первісному кредитору. Відсутність такого платежу має наслідком не набуття Новим кредитором прав вимоги, а договір відступлення прав автоматично вважається припиненим.

Укладений між ПАТ РАЙФФАЙЗЕНБАНКАВАЛЬ та ПАТ КБ ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР є договором факторингу. Адже укладався з обох сторін спеціальними суб`єктами - банківськими установами, за плату.

Аналогічно укладений між ПАТ КБ ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР та ТОВ ФІНСТРИМ договір відступлення є також факторингом. Зазначене, підтверджується і правовою позицією Великої палати Верховного суду від 11.09.2018 по справі №909/968/16 (№в ЄДРСР 76860058).

З огляду на ч.2 ст.1083 ЦК України усі наступні правочини про передачу прав кредитора за кредитними договорами та договором іпотеки обов`язково мають бути договорами факторингу, а не звичайної цесії.

У відповідності до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені у статті 203 цього Кодексу. Отже договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, що укладений 28 лютого 2017 року, укладений між ТОВ Фінансова компанія ФІНСТРІМ та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О.І., який зареєстрований у реєстрі за №405 суперечить актам цивільного законодавства.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2019 року, уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінстрім про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки задоволено.

Визнано недійсним Договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 28 лютого 2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінстрім та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О.І., який зареєстрований у реєстрі за №405.

Скасовано державну реєстрацію зміни умов обтяження нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення №33, що були здійсненні державним реєстратором Марченко О.І. в зв`язку із зміною іпотекодержателя із Товариства з обмеженою відповідальністю Фінстрім на ОСОБА_2 на підставі Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 28 лютого 2017 року.

В апеляційній скарзі, відповідач ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового, яким у повному обсязі відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні її уточнених позовних вимог.

При цьому, скаржник зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми процесуального права, вийшовши за межі позовних вимог, на власний розсуд та за своєю ініціативою почав досліджувати договори про відступлення права вимоги на предмет того, чи є ці договори за своєю природою договорами факторингу чи вони є договорами про відступлення права вимоги, що суперечить нормам ч.1 ст.13 ЦПК України.

Відповідач вказує, що в рамках цієї справи вирішувалось питання про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки і до компетенції суду не входило дослідження питання законності набуття відповідачем ОСОБА_2 прав вимоги за договорами кредиту, зазначає, що це питання досить тривалий час розглядає інший суд - Шевченковський районний суд м.Києва (справа №761/22992/17) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ФІНСТРИМ , ОСОБА_2 , ПАТ Комерційний банк Фінансовий партнер , третя особа ПАТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ про визнання недійсним договорів відступлення прав вимоги, де позивачем ОСОБА_1 наводяться ті самі підстави стосовно вказаних договорів, що вони нібито за своєю правовою природою є договорами факторингу.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, заздалегідь, визнавши вказані у рішенні договори факторингом та на цій підставі визнав недійсним договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 28 лютого 2017 року та скасував державну реєстрацію зміни умов обтяження спірного нерухомого майна.

Окрім того, відповідач наголошує на тому, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.251 ЦПК України не виніс ухвали стосовно клопотання відповідача (письмове від 23.11.2017 та усне від 30.07.2019) про зупинення провадження по справі до винесення рішення Шевченковським районним судом м.Києва у справі №761/22992/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ФІНСТРИМ , ОСОБА_2 , ПАТ Комерційний банк Фінансовий партнер , третя особа ПАТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ про визнання недійсним договорів відступлення прав вимоги.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв передчасне рішення, яке виходить за межі позовних вимог та компетенції суду, визнавши договори про відступлення права вимоги договорами факторингу, оскільки така вимога не ставилась сторонами при вирішенні спору, відмовивши у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи до винесення рішення Шевченковським районним судом м.Києва у справі №761/22992/17 порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення, без змін, вказуючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка підтримала доводи апеляційної скарги відповідача, просила їх задовольнити з викладених у скарзі підстав, просила скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким у повному обсязі відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог, вислухавши представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, з викладених у відзиві на скаргу підстав, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 20 квітня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль в особі начальника Центрально-Міського відділення Криворізької філії АППБ Аваль Березовською І.П., що діяла на підставі Довіреності №6 від 04.04.2006 року, посвідченою приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. за реєстром №3134 та ОСОБА_1 було укладено Генеральну кредитну угоду №014/03-03/15/1565, відповідно до п.1.2 вказаного угоди предметом договору є надання позичкової заборгованості Позичальнику за наданими в рамках даної Угоди кредитами, який не повинен перевищувати 80 000 (вісімдесят тисяч) доларів США строком на 84 (вісімдесят чотири) місяці. (а.с.13-16 т. 1)

20 квітня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль в особі начальника Центрально-Міського відділення Криворізької філії АППБ Аваль Березовською І.П., що діяла на підставі Довіреності №6 від 04.04.2016 року, посвідченою приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. за реєстром №3134 та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки №014/03-03/15/1565/1, відповідно до п.1.1 вказаного договору цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/15-1565 від 20 квітня 2006 року та Кредитного договору №014/03-03/1566, який є його невід`ємною частиною, укладені між іпотекодержателем та іпотекодавцем, а також додаткові угоди до неї, що можуть бути укладені в подальшому. Відповідно до п.1.2 вказаного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі 5-ти поверхового житлового будинку, загальною площею 84.,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності від 24.01.2004 року, згідно Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради Про видачу свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна за реєстром №10 від 14.01.2004 року. (а.с.25-32, т.1)

26 червня 2007 року Відкрите акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , який є правонаступником Акціонерного поштово-пенсійного банку Аваль , в особі керуючого Криворізькою філією Райффайзен Банк Аваль Онищенко О.В. та в особі першого заступника керуючого Криворізькою філією Райффайзен Банк Аваль Пляшко В.В. уклали Кредитний договір №014/03-03/15-528 на основі Генеральної кредитної угоди №014-03-03/15/1565 від 20.04.2006 року із ОСОБА_1 , відповідно до п.1.1 вказаного договору кредитор, на положеннях та умовах вказаного Договору, надає Позичальнику споживчий кредит у розмірі 35 000 доларів США із сплатою 14,5 відсотків річних, строком на 70 місяців та з погашенням відповідно до Графіку погашення. (а.с.17-20, т.1)

28 травня 2008 року Відкрите акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , в особі заступника начальника Криворізькою філією Райффайзен Банк Аваль Пляшко В.В. та в особі начальника відділу підтримки продаж малого та середнього бізнесу Криворізькою філією Райффайзен Банк Аваль Чуприни О.А. уклали Кредитний договір №М014/03-03/15-261 на основі Генеральної кредитної угоди №014-03-03/15/1565 від 20.04.2006 року із ОСОБА_1 , відповідно до п.1.1 вказаного договору кредитор, на положеннях та умовах вказаного Договору, надає Позичальнику споживчий кредит у розмірі 30,000 доларів США із сплатою 15,0 відсотків річних, строком на 59 місяців та з погашенням відповідно до Графіку погашення. (а.с.21-24, т.1)

28 лютого 2017 року між ПАТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ , код ЄДРПОУ 14305909 (первісним кредитором) та ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР , код ЄДРПОУ 38322199 (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки. Відповідно до п.1.1 вказаний договір відступлення права вимоги укладено за Генеральною угодою №014/03-03/1565 від 20.04.2006 року, з урахуванням всіх додаткових угод, які є невід`ємними частинами, що укладені між первісним кредитором та позичальником ОСОБА_1 Іпотекодержатель передає, а новий Іпотекодержатель приймає всі права вимоги за Договором іпотеки №01/03-03/15/1565/1, який виступає в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з Генеральної кредитної угоди.

Відповідно до п.2.3 вказаного Договору право вимоги за Договором іпотеки вважається переданим з моменту підписання Акта приймання-передачі у відповідності до вимог пункту 3.1.2 та за умови попереднього здійснення розрахунків у відповідності до вимог пункту 3.1 Договору відступлення від 28 лютого 2017 року. 28 лютого 2017 року первісним кредитором ПАТ Райффайзен Банк Аваль та новим кредитором ПАТ КБ Фінансовий партнер було підписано Акт прийому-передачі та відповідно до Меморіального ордеру від 28.02.2017 року №6149 ПАТ КБ Фінансовий партнер перерахував на рахунок АТ Райффайзен Банк Аваль 150000,00 грн. відповідно до відмітки в копії Меморіального ордеру призначенні платежу перерахування коштів згідно договору б/н відступлення прав вимоги від 28.02.2017 року по Кредитному договору №014/03-03/261 від 28.05.2008 року, меморіального ордеру від 28.02.2017 року №6150 ПАТ КБ Фінансовий партнер перерахував на рахунок АТ Райффайзен Банк Аваль 300 000,00 грн. відповідно до відмітки в копії Меморіального ордеру призначенні платежу перерахування коштів згідно договору б/н відступлення прав вимоги від 28.02.2017 року по Кредитному договору №014/03-03/15/528/261 від 26.06.2007 ( ОСОБА_1 ) (а.с.170-172, 234 т. 1)

28 лютого 2017 року між ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР , код ЄДРПОУ 38322199 (первісним кредитором) та ТОВ ФІНСТРИМ , код ЄДРПОУ 40176983 (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки. Відповідно до п.1.1 вказаний договір відступлення права вимоги укладено за Генеральною угодою №014/03-03/1565 від 20.04.2006 року, з урахуванням всіх додаткових угод, які є невід`ємними частинами, що укладені між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль та позичальником ОСОБА_1 Іпотекодержатель передає, а новий Іпотекодержатель приймає всі права вимоги за Договором іпотеки №01/03-03/15/1565/1, що укладений між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль та позичальником ОСОБА_1 який виступає в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з Генеральної кредитної угоди.

Відповідно до п.2.3 вказаного Договору право вимоги за Договором іпотеки вважається переданим з моменту підписання Акта приймання-передачі у відповідності до вимог пункту 3.1.2 та за умови попереднього здійснення розрахунків у відповідності до вимог пункту 3.1 Договору відступлення від 28 лютого 2017 року.

28 лютого 2017 року первісним кредитором ПАТ КБ Фінансовий партнер та новим кредитором ТОВ ФІНСТРИМ було підписано Акт прийому-передачі та відповідно до виписки по рахунку, наданого ТОВ Фінстрім за 28.02.2017 року, ТОВ Фінстрім перерахував на рахунок ПАТ КБ Фінансовий партнер 451000,00 грн. відповідно до відмітки призначення платежу зазначено: оплата згідно договору відступлення права вимоги б/н від 28.02.2017 року без ПДВ (а.с.173-175, 222 т. 1)

28 лютого 2017 року між ТОВ ФІНСТРИМ , код ЄДРПОУ 40176983 (первісним кредитором) та ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги. Відповідно до п.1.1 вказаного Договору первісний кредитор відступає Новому кредитору належне Первісному кредитору Право вимоги за кредитними договорами. Відповідно до п.1.4 Договору право вимоги переходить до нового кредитора з моменту зарахування суми відшкодування (компенсації) за відступлення Права вимоги на умовах, які визначені у п.2.1.1 цього договору, та оформляється складанням Акту приймання-передачі прав вимоги. Згідно п.2.1.1 новий кредитор зобов`язаний перерахувати первісному кредитору на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ КБ Фінансовий Партнер суму відшкодування за відступлення Права вимоги за Кредитними договорами в розмірі 451 500,00 грн. без ПДВ в день підписання цього Договору. 28 лютого 2017 року первісним кредитором ТОВ ФІНСТРИМ та новим кредитором ОСОБА_2 було підписано Акт прийому-передачі та відповідно до виписки по рахунку Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , особовий рахунок № НОМЕР_3 здійснено оплату на рахунок ТОВ Фінстрім згідно договору відступлення права вимоги б/н від 28.02.2017 року без ПДВ (а.с.130-132, т. 1, а.с. 17 т. 2).

Спірний договір відступлення права вимоги від 28 лютого 2017 року містить умови, притаманні договору факторингу: пункт 1.1. первісний кредитор відступає Новому кредитору належне Первісному кредитору Право вимоги за кредитними договорами; пункт 1.4 Договору право вимоги переходить до нового кредитора з моменту зарахування суми відшкодування (компенсації) за відступлення Права вимоги на умовах, які визначені у п. 2.1.1 цього договору, та оформляється складанням Акту приймання-передачі прав вимоги. Згідно п. 2.1.1 новий кредитор зобов`язаний перерахувати первісному кредитору на рахунок 3 НОМЕР_2 в ПАТ КБ Фінансовий Партнер суму відшкодування за відступлення Права вимоги за Кредитними договорами в розмірі 451 500,00 грн. без ПДВ в день підписання цього Договору.

Згідно додатку №2 до договору про відступлення права вимоги від 28 лютого 2017 року складено акт приймання-передачі відступлених прав у м. Києві 28 лютого 2017 року, де вказаний акт приймання-передачі посвідчує, що ТОВ Фінстрім відступає (передає), а громадянка ОСОБА_2 набуває (приймає) право грошової вимоги за Генеральною кредитною угодою №014/03-03/15/1565 від 20.04.2006 року та укладеними в її рамках Кредитним договором №014/03-03/15/528 від 26.06.2007 року та Кредитним договором №М014/03-03/261 від 28.05.2008 року, що укладені між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 .

Так, згідно Платіжного доручення №25 від 28 лютого 2017 року, ТОВ ФІНСТРИМ не здійснило оплату вартості права вимоги за Договором відступлення прав вимоги, оскільки, останнє здійснило перерахунок суми 451 000 грн. із рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_4 , який також належить ТОВ ФІНСТРИМ . Що підтверджується даними у графах платник та отримувач , їх кодом ЄДРПОУ (Том 2, а.с. 157)

Таким чином, ТОВ ФІНСТРИМ не набуло в момент укладення Договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки із ОСОБА_2 відповідного права вимоги за Генеральною кредитною угодою №014/03-03/1565 від 20.04.2006 року та Договором іпотеки №014/03-03/1565/1 від 20.04.2006 року, а тому, не мало права укладати Договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки із ОСОБА_2 , так як прав вимоги до ОСОБА_1 в момент укладення відповідного договору не набуло.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та, визнаючи недійсним договір відступлення права вимоги з виключення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, курувався ст.ст. 216, 512, 513 ЦК України, ст.24 Закону України Про іпотеку , ст.ст. 1, 4, 5 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , п.2 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику з розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , й виходив з того, що, ТОВ ФІНСТРИМ не набуло в момент укладення Договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки із ОСОБА_2 відповідного права вимоги за Генеральною кредитною угодою №014/03-03/1565 від 20.04.2006 року та Договором іпотеки №014/03-03/1565/1 від 20.04.2006 року, а тому, не мало права укладати Договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки із ОСОБА_2 , так як прав вимоги до ОСОБА_1 в момент укладення відповідного договору не набуло, а також з того, що у даній справі право вимоги за кредитними договорами та іпотечним договором перейшло до ОСОБА_5 , тобто фізичної особи, яка не має статусу фізичної особи - підприємця та не має повноважень на здійснення фінансових операцій, як кредитора, в межах правовідносин, що виникають на підставі кредитних договорів.

Проте, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції та погоджується із доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобовязаний зясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не з`ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі неможна повністю визнати законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч.2 статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись до суду з позовом просила визнати недійсним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, що укладений 28 лютого 2017 року між ТОВ Фінансова компанія Фінстрім та ОСОБА_2 .

Матеріалами справи підтверджено, що в провадженні Шевченківського районного суду м.Києва знаходиться цивільна справа №761/22992/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Фінстрім , ОСОБА_2 , ПАТ Комерційний банк Фінансовий партнер , третя особа: ПАТ Райффайзен Банк Аваль про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги, де позивачем ОСОБА_1 порушено питання про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги за її Кредитними договорами №014/03-03/15/528 від 26.06.2007, №МОЇ4/03-03/261 від 28.05.2008 та Договором іпотеки №014/03-03/Г5/1565/1 від 20.04.2006, які були укладені позивачем ОСОБА_1 та АППК Аваль , правонаступником якого є ПАТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ на основі Генеральної кредитної угоди №МОЇ4/03/03/15/1565 від 20.04.2006.

Рішення суду на час розгляду справи судом першої інстанції, як і на час розгляду справи судом апеляційної інстанції у справі №761/22992/17 не ухвалено, тобтов установленому законом порядку, оскаржувані ОСОБА_1 договора відступлення прав вимоги недійcними судом не визнані.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону України Про іпотеку відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями статті 203 ЦК України передбачений перелік вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З рішення суду першої інстанції вбачається, що, суд першої інстанції, досліджуючи договори відступлення прав вимоги (питання по яким вирішується Шевченковським районним судом м.Києва справа №761/22992/17) дійшов висновку, що ці договори є договорами факторингу, однак така вимога не заявлялась позивачем, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення, суд вийшов за межі позовних вимог та компетенції суду у цій справі.

Оскільки договір про відступлення права вимоги від 28 лютого 2017 року, укладений між ТОВ ФІНСТРИМ та ОСОБА_2 щодо виконання зобов`язань, зокрема за договором №МОЇ4/03-03/261 від 28.05.2008, укладеному на основі Генеральної кредитної угоди №МОЇ4/03/03/15/1565 від 20.04.2006 не визнаний недійсним,зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, тому, договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 28.02.2017, укладений між ТОВ ФІНСТРИМ та ОСОБА_2 , який є похідним від договору щодо виконання зобов`язань, тому колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для відмови в задоволенні позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, оскільки всі права, набуті сторонами правочину за ними, повинні безперешкодно здійснюватися.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення, з наведених вище підстав підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні, заявлених позовних вимог.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки судом апеляційної інстанції судове рішення скасовано з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні її позовних вимог, то з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції в розмірі в розмірі 1155,00 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено без повного урахування обставин справи та зпорушенням норм процесуального права, у зв`язку із чим, відповідно до ст.376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог до у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2019 року року скасувати та постановити нове рішення.

У задоволенні уточненого позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінстрім про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відмовити.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1155 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 серпня 2020 року.

Головуючий:

Судді: