Ухвала

від 26.08.2020 по справі 569/1046/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

26 серпня 2020 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача - ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10 серпня 2020 року у кримінальному провадженні № 12014180180000538, внесеному до ЄРДР 12 травня 2014 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, ?

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 .

Застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк, громадянці України, українці, з вищою освітою, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покладено на підозрювану ОСОБА_6 обов`язки: прибувати за викликом слідчого, прокурора та суду.

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 інкримінується те, що вона за попередньою змовою з ОСОБА_8 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, виступила пособником у скоєнні злочину, а також іншими не встановленими на даний час особами, заволоділи майном ТзОВ «Альфа КоммерсБрендз ГМБХ» (Alpha Commerce Brands GmbH).

В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_5 вважає ухвалу необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що на даний час існують ризики того, що без перебування ОСОБА_6 під домашнім арештом, підозрювана матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового та/або суду, так як проживає в іншому регіоні України, зокрема в м. Київ, а також має соціальні зв`язки в м. Донецьк. Крім того, ОСОБА_6 може незаконно вплинути на потерпілого та/або свідків, що в свою чергу може негативно відобразитися на їх бажанні та готовності давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду в кримінальному провадженні. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із покладанням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

В поданому запереченні на апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_7 та ОСОБА_6 просять ухвалу слідчого судді залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення. Звертають увагу суду, що ОСОБА_6 сумлінно виконує покладенні на неї обов`язки.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, думку підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.

У відповідності до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою, відповідно до ч.2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбаченихст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Як вбачається із матеріалів провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, слідчий суддя оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів; ступінь їх тяжкості; ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Під час апеляційного розгляду підозрювана ОСОБА_6 вказала, що раніше не судима, перебуває у шлюбі, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, а тому не має на меті переховуватися від органів досудового розслідування та суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначила, що обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання повністю унеможливить вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Звернула увагу суду, що вона з`являється за першим викликом, як до органу досудового розслідування так і до суду.

Прокурор ОСОБА_5 вказав, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває з 2014 року. З моменту повідомлення ОСОБА_6 про підозру, а саме з 08 лютого 2019 року відсутні факти впливу підозрюваної на свідків чи порушення умов обраного запобіжного заходу.

Доказів того, що підозрювана ОСОБА_6 не виконує покладенні на неї обов`язки прокурором додано не було.

За наведеного слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, на думку колегії суддів, буде достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Доказів на спростування висновків слідчого судді в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання не здобуто.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Рівненськогоміського судуРівненської областівід 10серпня 2020року відносно ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2