Постанова

від 26.08.2020 по справі 641/8410/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/8410/19 Головуючий суддя І інстанції Фанда О. А.

Провадження № 22-ц/818/3794/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Бурлака І.В., Котелевець А.В.,

за участю секретаря: Семикрас О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року, ухвалене у складі головуючого судді Фанда О.А., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Баварія Моторс , третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,

встановив:

15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Баварія Моторс про відшкодування майнової шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 30 листопада 2015 року внесла до каси № 19 АТ Мегабанк 141 000 грн, з метою купівлі автомобіля марки BMW X6, вартість якого складає відповідно до прайсу автосалона ТОВ Баварія Моторс 1780709 грн. При цьому номер контракту їй повідомив менеджер автосалону, а сам контракт надано не було.

Вказала, що до теперішнього часу гроші їй не повернуті. Автомобіль вона також не отримала. Протягом декількох років вона важко хворіла, а тому не мала можливості звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

На підставі викладеного, 25 жовтня 2019 року ОСОБА_3 збільшила свої вимоги та просила стягнути з ТОВ Баварія Моторс 3 054 645,78 грн.

Зазначала, що з метою купівлі вищезазначеного автомобіля вона особисто сплатила в касу № 19 АТ Мегабанк 1 787 202 грн, що підтверджується заявами на переказ готівки.

10 жовтня 2019 року вона звернулася до відповідача з письмовою вимогою про повернення їй грошових коштів, однак в добровільному порядку кошти їй повернуті не були.

Посилаючись на вказані обставини, а також на вимоги ст. 1212 ЦК України ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача на її користь: 1 787 202 грн основного боргу, 1 063 673,45 грн - відсотки з урахуванням індексу інфляції в порядку ст. 625 ЦК України, 203 770,33 грн - відсотки з урахуванням 3% річних, а також 9 605 грн судових витрат зі сплати судового збору.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував в повному обсязі. При цьому посилався на те, що ТОВ Баварія Моторс 13 жовтня 2015 року укладено контракт № 15-181/09 з ОСОБА_2 , за умовами якого ТОВ Баварія Моторс зобов`язується поставити та передати, а ОСОБА_2 зобов`язується оплатити та прийняти один новий легковий автомобіль марки BMW X6 xDrive30d /F16 . Вказаний автомобіль ОСОБА_2 отримав 12 січня 2016 року, що підтверджується актом прийому-передачі № 16-05. З ОСОБА_3 ТОВ Баварія Моторс жодних контрактів щодо купівлі - продажу автомобіля не укладало. Листом від 13 жовтня 2015 року ОСОБА_2 повідомив, що він доручив провести оплату за автомобіль по контракту № 15-181/09 від 13 жовтня 2015 року ОСОБА_3 . Між позивачем та відповідачем не існує будь-якого зобов`язання, яке не було виконане відповідачем, а отже й підстави для застосування ст. 625 ЦК України відсутні. Крім цього, представник відповідача заявив клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності до вимог позивача.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року до участі у справі, в якості третьої особи на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 .

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року позовні вимоги залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду незаконне, необґрунтоване, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вказала, що судом проігноровано надані нею докази, а саме заявки на внесення готівки, яких було надано у кількості 12 штук на загальну суму 1786202,00 грн., де платником зазначено саме ОСОБА_1 , ідентифікацію банком проведено саме ОСОБА_1 . Судом не надано оцінки листу ОСОБА_2 до ТОВ Баварія Моторс про зарахування отриманих від неї грошових коштів в оплату автомобіля ОСОБА_2 , договір доручення на який посилається у своєму відзиві відповідач, який нібито йому був наданий разом із листом ОСОБА_2 про те, що кошти зараховані від неї приймати в рахунок оплати автомобіля ОСОБА_2 відсутній, і про нього немає згадки у рішенні суду, хоча відповідач посилався разом із третьою особою на факт його існування. Бухгалтер ТОВ Баварія Моторс присвоїла належні їй грошові кошти не облікував їх у відповідності до вимог ст.ст. 8, 9 Закону України Про бухгалтерський облік України , зарахувала кошти іншій особі, навіть протягом 2,5 місяців не пересвідчившись від особи яка перераховує від свого імені підприємству грошові кошти.

Зазначила, що допит свідка- ОСОБА_4 не може братися до уваги, оскільки він надав неправдиві свідчення, що спростовується раніше наданими документами у приватного нотаріуса, які вона долучала до матеріалів справи. Та жодним чином не підтверджує того факту, що грошові кошти сплачені нею до каси банку по контракту №15-181/09 від 13.10.2015 року належали не їй, а ОСОБА_2 .

Вказала, що ПАТ Мегабанк з порушенням вимог законодавства України було перераховано грошові кошти на рахунок іншого автосалону грошові кошти, так само як і зараховано іншим автосалоном грошові кошти без будь-якої правової підстави у відповідності до ст.11 ЦК України собі в оплату іншого громадянина від неї. Вона такого розпорядження не надавала, про що свідчить текст заявок на внесення готівки в касу банку. Контракт №15-181/09 від 13.12.2015 року укладений між ТОВ Баварія моторс та ОСОБА_2 не є належною правовою підставою для переходу права власності на грошові кошти, які вона внесла до каси ПАТ Мегабанк на рахунок № НОМЕР_1 - дебет та № НОМЕР_2 - кредит, бо заявки на внесення готівки до каси банку не містять у собі всіх необхідних реквізитів для перерахування відповідно до її розпорядження грошових коштів, а саме таке розпорядження не містить у собі посилання на рахунок№ НОМЕР_3 в ПАТ Мегабанк , навіть як зазначено у наданому відповідачем контракті.

Вказала, що зверталась до автосалону Баварія Моторс, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Латишева, 4, оскільки мешкає неподалік на Малій Данилівці. Про те, що підприємства пов`язані між собою свідчить п.3.4 наданого відповідачем контракту, а відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові по справі № 904/2826/18 від 11.02.2020, ч.4 ст.489 ЦК України передбачена можливість осіб мати однакові комерційній найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони вробляють та (або) реалізують, та послуг, які ними надаються, однак судом не було надано правової оцінки цим доказам по справі.

У доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 вказала, що нею наданими документами до суду підтверджено факт походження та наявність коштів на придбання автомобіля, на відміну від ОСОБА_2 . При наданні пояснень ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 грошові кошти не передавав особисто, тобто рішення суду побудовано на припущеннях.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На обґрунтування вказав, що 13.10.2015 ним було укладено контракт з ТОВ Баварія Моторс № 15-181/09 на поставку нового автомобіля BMW X6 xDrive30d /F16 . Кошти для оплати він передав ОСОБА_1 , яка на той час була цивільною дружиною його двоюрідного брата ОСОБА_4 , якій він довіряв та доручив провести оплату за автомобіль, про що письмово листом повідомив ТОВ Баварія Моторс . Зазначив, що і на даний час мешкає у будинку позивачки за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказав, що відповідач ТОВ Баварія Моторс повністю та у строк виконав свої зобов`язання за контрактом, претензій до відповідача немає. Доказів на спростування викладеної інформації позивачем до матеріалів справи не надано.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_5 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам оскаржене рішення суду у повній мірі відповідає.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ё13 жовтня 2015 року між ТОВ Баварія Моторс та ОСОБА_2 укладено контракт № 15-181/09, за умовами якого продавець взяв на себе зобов`язання поставити та передати, а покупець оплатити та прийняти один новий автомобіль марки BMW X6 xDrive30d /F16 . Загальна вартість товару склала 1 845 088,30 грн. Відповідно до акту прийому - передачі автомобіля № 16-15 від 12 січня 2016 року ТОВ Баварія Моторс передало ОСОБА_2 вищезазначений автомобіль. Зазначений контракт є чинним на час розгляду справи. Позивач, в свою чергу, жодних належних та допустимих доказів, на підтвердження того, що ТОВ Баварія Моторс з нею укладало контракт на придбання вказаного автомобілю не надала.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої, другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 13 жовтня 2015 року між ТОВ Баварія Моторс та ОСОБА_2 укладено контракт № 15-181/09, за умовами якого продавець взяв на себе зобов`язання поставити та передати, а покупець оплатити та прийняти один новий автомобіль марки BMW X6 xDrive30d /F16 . Загальна вартість товару склала 1 845 088,30 грн (а.с. 96-103).

Відповідно до акту прийому - передачі автомобіля № 16-15 від 12 січня 2016 року ТОВ Баварія Моторс передало ОСОБА_2 вищезазначений автомобіль (а.с. 104).

Зазначений контракт є чинним на час розгляду справи.

Відповідно до листа, який надав до суду першої інстанції відповідач, ОСОБА_6 13.10.2015 повідомив Генерального директора ТОВ Баварія Моторс , що на підставі Договору доручення від 13.10.2015 він поручив ОСОБА_1 провести оплату по контракту № 15-181/09 від 13.10.2015, укладеному між ним та ТОВ Баварія Моторс за автомобіль BMW X6 xDrive30d/F16 (а.с. 108).

Позивач цих документів не спростувала.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Аргументи ОСОБА_1 що саме з нею був укладений контракт на придбання автомобіля належними і допустимим доказами не підтверджені, спростовуються матеріалами справи, тому колегією суддів відхиляються.

Тому колегія суддів вважає поза розумним сумнівом доведеним той факт, що ОСОБА_1 перерахувала грошові кошти за автомобіль на підставі договору доручення в інтересах ОСОБА_2 .

Доводи скарги ОСОБА_1 , що банком не вірно були враховані сплачені нею грошові кошти, колегією суддів відповідно до ст. 367 ЦПК України відхиляються, з огляду на те, що судом ніяких вимог до банку не було заявлено і судом не розглядалося.

Посилання ОСОБА_1 , що судом першої інстанції було вирішено питання щодо встановлення факту перебування її у шлюбних відносинах з ОСОБА_7 з 2002 по червень 2018, колегією суддів також відповідно до ст. 367 ЦПК України відхиляються, з огляду на те, що такі вимоги судом не розглядалися, рішення суду про встановлення цього факту не встановлювалося.

Позивач також не надала до суду належних і допустимих доказів на спростування наданих відповідачем доказів, що вона перерахувала грошові кошти до ТОВ Баварія Моторс на підставі договору про придбання автомобіля з нею укладало контракт на придбання вказаного автомобілю не надала.

Доводи апеляційної скарги зведені до посилань на ті обставини, які були предметом розгляду в суді першої інстанції і яким суд надав належну правову оцінку, яка є обґрунтованою та відповідає нормам цивільного матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення ухвалене із дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 375 ЦПК України залишає скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В контексті правил ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-392 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року-залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 28 серпня 2020 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді І.В.Бурлака.

А.В.Котелевець.