Рішення

від 14.08.2020 по справі 648/3051/19

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/3051/19

Провадження № 2/648/98/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року смт Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Рибас А.В.,

за участю секретаря Данильченко О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білозерка Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Микільської сільської ради Білозерського району Херсонської області про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Білозерського районного суду Херсонської області із вказаним позовом, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є хрещеним батьком позивача, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем четвертої черги за законом, на час смерті спадкодавця, оскільки останній не мав інших родичів та за життя про нього піклувався саме позивач - ОСОБА_1 .

Також зазначив, що за життя ОСОБА_3 , між ними існували не тільки дружні але й родинні відносини, які в тому числі полягали у веденні спільного господарства за місцем проживання останнього. З 2012 року, ОСОБА_3 почав проживати разом з позивачем за його адресою: АДРЕСА_1 , оскільки потребував сторонньої допомоги через погіршення стану здоров`я. Протягом усього часу проживання разом зі спадкодавцем, позивач ніс витрати по утримання, догляду та лікуванню останнього та крім того, ніс витрати по утриманню житлового будинку ОСОБА_3 . Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , витрати на його поховання також поніс позивач - ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Білозерського нотаріального округу Прокопенка В.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримав відмову у його видачі, оскільки неможливо встановити родинні чи інші відносини спадкодавця ОСОБА_3 із спадкоємцем ОСОБА_1 .

Посилаючись на те, що він є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог встановити факт проживання однією сім`єю позивача - ОСОБА_4 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , в період з вересня 2012 року по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 23.10.2019 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 12.02.2020 року, задоволено клопотання представника позивача про витребування письмових доказів у приватного нотаріуса Білозерського районного нотаріального округу Прокопенка Вячеслава Михайловича, а саме завірену належним чином копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та витяг із спадкового реєстру, та по справі оголошено перерву.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 05.03.2020 року задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків та підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позовній заяві та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 12ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 від 08.11.2018 року, актовий запис № 356, виданим Білозерським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 25.07.1990 року Виконавчим комітетом Микільської сільської ради народних депутатів Білозерського району Херсонської області, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Згідно довідки, виданої Микільською сільською радою Білозерського району Херсонської області №672 від 29.03.2019 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , проживали разом однією родиною та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , на протязі шести років, а саме з вересня 2012 року та по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . З довідки також вбачається, що догляд за ОСОБА_3 та витрати на його поховання було здійснено за власні кошти ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач за власні кошти здійснював також утримання домоволодіння спадкодавця - ОСОБА_3 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме сплачував комунальні послуги та проводив монтажні роботи, що підтверджується відповідними квитанціями, актами виконаних робіт та абонентськими книжками долученими до матеріалів справи.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 був хрещеним батьком позивача - ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про хрещення видане 30.01.1972 року Свято-Троїцькою парафією с.Микільське Білозерського району Херсонської області, довідка від 25.02.2020 року, яка видана настоятелем Свято-Троїцького храма с.Микільське Білозерського району Херсонської області.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 підтвердили вищевказані обставини та пояснили, що між позивачем та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно були родинні відносини, які крім спільного проживання, полягали також у веденні з спадкодавцем спільних витрат, спільного харчування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт та наданні взаємної допомоги.

Відповідно до спадкової справи №16/2019, яка надана на запит суду, інші спадкоємці крім позивача після смерті ОСОБА_3 , відсутні та заповіт останнім складено не було. Крім того, 08.10.2019 року приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Прокопенко Вячеславом Михайловичем відмовлено у вчинені нотаріальних дій та видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу, оскільки відсутні документально підтверджений факт родинних відносин із спадкодавцем.

Так, відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу . Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (пункт 23постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року ).

У пункті 21 вказаної Постанови роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належить не лише тільки жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали із спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Так, Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна член сім`ї ) визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Згідно вимог ч.2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначений правовий висновок висловив Верховний Суд в своїй постанові від 07 лютого 2018 року, справа № 127/1765/16-ц.

Отже, із зазначених положень цивільного законодавства вбачається, що позивач є спадкоємцем четвертої черги за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , шляхом постійного проживання з ним як член сім`ї, а отже вимоги позивача про визнання за ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України , судові витрати віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 5 , 12 , 13 , 264-266 ЦПК України , ст.ст. 1264 , 1268 ЦК України , суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Микільської сільської ради Білозерського району Херсонської області про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вересня 2012 року до моменту смерті останнього.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 25 серпня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В.Рибас