Ухвала

від 31.08.2020 по справі 911/2504/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2504/20

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Фермерського господарства Нива про забезпечення позову у справі

за позовом Фермерського господарства Нива (16400, Чернігівська обл., м. Борзна, вул. Гагаріна, 22-а)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Акваритет (02660, м. Київ, вул. Братиславська, 52)

про розірвання договору оренди № 1 від 01.02.2018 р., стягнення 324000,00 грн. заборгованості з орендної плати та зобов`язання повернути нерухоме майно,

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 25.08.2020 р. (вх. № 2537/20 від 28.08.2020 р.) Фермерського господарства Нива до Товариства з обмеженою відповідальністю Акваритет про розірвання договору оренди № 1 від 01.02.2018 р., стягнення 324000,00 грн. заборгованості з орендної плати та зобов`язання повернути нерухоме майно, а саме - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Калинівка, вул. Ігорева, б.н., будівля № 6.

Разом із позовною заявою до господарського суду Київської області Фермерським господарством Нива було подано заяву б/н від 25.08.2020 р. (вх. № 175/20 від 28.08.2020 р.) про забезпечення позову, відповідно до якої господарство просило суд в якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Акваритет на банківських рахунках у межах 334352,00 грн.

Розглянувши заяву ФГ Нива б/н від 25.08.2020 р. (вх. № 175/20 від 28.08.2020 р.) про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

У вказаній заяві ФГ Нива стверджує про необхідність застосування заходів забезпечення поданого ним позову. В обґрунтування підстав для застосування таких заходів господарство посилається на те, що відповідач, починаючи з листопада 2019 року почав порушувати умови договору щодо своєчасного та повного внесення орендної плати, а з січня 2020 року взагалі припинив її сплачувати. У зв`язку з цим позивачем було направлено за адресою відповідача, вказаною в договорі, повідомлення про відмову від договору з актом зворотнього приймання-передачі майна, яке відповідачем отримано не було. Поряд з цим, заявник зазначав, що відповідач вніс орендну плату лише в сумі 6000,00 грн. за січень 2020 р. Таким чином накопичилася значна заборгованість за договором, яка підлягає стягненню в судовому порядку в сумі 324000,00 грн. Відповідач ігнорує умови договору й неправомірно користується майном, не сплачуючи за це плати й уникаючи спілкування з кредитором, що суперечить і договору й загальноприйнятим звичаям ділового обороту. Це дає позивачу підстави вважати, що відповідач і після розірвання договору порушуватиме його права, у зв`язку з чим існує загроза того, що відповідач уникатиме виконання можливого рішення суду в частині стягнення боргу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за майновими вимогами є достатньо обґрунтоване припущення, зокрема, що майно, яке існує у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент прийняття та/чи виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Поряд з цим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову .

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 03.04.2019 р. у справі № 918/702/18, від 17.04.2019 р. у справі № 914/1257/18, від 02.07.2019 р. № 910/16944/18.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини та наданих доказів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід відзначити також, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між невжиттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Суд відзначає, що предметом позову у даній справі, серед іншого, є стягнення 324000,00 грн. грошових коштів, однак, у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено будь-якими доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача, за яким він звернувся до суду.

При цьому, жодних доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на витрачання грошових коштів, за рахунок яких можливе виконання судового рішення, позивачем до заяви про забезпечення позову не надано, як не надано і будь-яких доказів неспроможності відповідача виконати рішення суду в частині стягнення грошових коштів.

Наведені ж позивачем обставини та доводи щодо ухилення відповідача від сплати заборгованості за договором оренди є спірним предметом дослідження за позовом у даній справі, а тому не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову у розумінні ст. 136 ГПК України.

Відтак, оцінивши обґрунтованість доводів Фермерського господарства Нива щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви ФГ Нива б/н від 25.08.2020 р. (вх. № 175/20 від 28.08.2020 р.) про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства Нива б/н від 25.08.2020 р. (вх. № 175/20 від 28.08.2020 р.) про забезпечення позову б/н від 25.08.2020 р. (вх. № 2537/20 від 28.08.2020 р.) Фермерського господарства Нива до Товариства з обмеженою відповідальністю Акваритет про розірвання договору оренди № 1 від 01.02.2018 р., стягнення 324000,00 грн. заборгованості з орендної плати та зобов`язання повернути нерухоме майно.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 31.08.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна