Рішення

від 20.08.2020 по справі 922/1185/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2020 р.м. Харків Справа № 922/1185/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Старіоні В.С.

вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВТА+", 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевські, буд 66, код ЄДРПОУ 43042646;

до Фізична особа-підприємець Калмиков Олексій, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ;

про стягнення заборгованості за договором суборенди нежитлових приміщень № 24-М від 15.08.2019 у розмірі 32259, 06 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СОВТА+ звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Калмикова Олексія Олексійовича в якому просить стягнути заборгованість за договором суборенди нежитлових приміщень № 24-М від 15.08.2019 у розмірі 32259, 06 грн., з яких 28961, 40 грн. - боргу зі сплати орендної плати, 3297,66 грн. - пені за порушення строків сплати орендної плати. Окрім цього, позивач у своїй позовній заяві просив суд надати час протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення для подання доказів щодо понесення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу буде здійснено відповідно до положень ст. 126, 129, 221, 244 ГПК України після ухвалення рішення у справі шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2020 позов задоволено повністю та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Калмикова Олексія Олексійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СОВТА+ заборгованість за договором 24-М суборенди нежитлових приміщень від 15.08.2019 у розмірі 32259,06грн., з яких 10840,00грн. - боргу з орендної плати, 18121,40грн. - компенсації вартості комунальних витрат та 3297,66 грн. - пені, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00грн.

Водночас, 10.08.2020 від позивача надійшла заява (вх. №18318 від 10.08.2020), в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9446,00грн., які стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2020 прийнято до розгляду та призначити розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СОВТА + (вх. №18318 від 10.08.2020) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у судовому засіданні на "20" серпня 2020 р. о(об) 12:30год.

У судове засідання 20.08.2020 повноважні представники учасників справи не з`явились, водночас, від представника позивача надійшла заява про здійснення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СОВТА + (вх. №18318 від 10.08.2020) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат без його участі.

Разом з цим, ухвала суду від 13.08.2020, була направлена на адресу відповідача - АДРЕСА_1 , яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду 26.08.2020 з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою .

Окрім цього, ухвалу суду від 13.08.2020 додатково направлялась на адресу місцезнаходження нерухомого майна, стягнення орендної плати за оренду якого є предметом даного розгляду, однак ухвалу суду було повернуто з відміткою повернення: адресат відсутній , таким чином на переконання суду, судом вжито всіх можливих заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Таким чином, враховуючи, положення п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, суд зазначає, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, суд дійшов висновку про те, що відповідач є такими, що отримав ухвалу суду від 13.07.2020, а отже є повідомленими про дату, час та місце судового засідання, а тому з огляду, що судом вчинено всіх необхідних дій щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, з огляду, що жодних клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи чи повідомлень про поважність причин неприбуття в судове засідання не надходило, суд, з огляду на положення ч. 4 ст. 244 ГПК України, дійшов висновку про те, що неявка відповідача у судове засідання не є підставою для відкладення судового засідання з розгляду питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши подану заяву про розподіл судових витрат у справі №922/1186/20, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону)

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з чим, відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 4 частин 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: копія договору про надання правової допомоги №б/н від 01.04.2020, копія додаткової угоду до договору про надання правової допомоги №б/н від 15.04.2020 з переліком послуг, що зобов`язується надати Адвокатське об`єднання, копія акта прийому-здачі наданих послуг від 07.08.2020 на суму 9446,00грн..

Відповідно до п. 1.1 договору, клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.1 договору, адвокатське об`єднання надає наступні послуги: Перевіряє відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів клієнта, візує їх, надає допомогу клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів. Приймає участь в підготовці та юридичному оформленні різного роду договорів, що укладаються клієнтом з юридичними особами, підприємствами, та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів. Представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в судових органах, зокрема в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів. Учасники адвокатського об`єднання та/або адвокати, здійснюють, у встановленому законом порядку, захист прав та законних інтересів клієнта (його співробітників), у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення в Україні. Узагальнює та аналізує: - практику розгляду судових та інших справ; - спільно з іншими підрозділами клієнта результати розгляд претензій; - практику укладення та виконання договорів;- надає клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків. Надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта в процесі здійснення діяльності. Інформує клієнта, на його запит, про зміни в законодавстві, організовує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами клієнта нормативних актів, які стосуються їх діяльності. Надає інші види правової допомоги.

Відповідно до п. 4.1. договору, вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Час, затрачений на надання послуг визначається відповідно до додатку 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору. Ціна однієї години затраченого часу на надання послуги дорівнює розміру однієї мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, що визначається відповідно до закону на 01 січня року в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається сторонами в акті наданих послуг.

Згідно п. 4.4. договору, за результатами надання юридичної допомоги складається акт наданих послуг, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується перелік наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги та її вартість.

Відповідно до п. 4.5. договору, сума, яка визначається на підставі п. 4.1 договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання професійної правничої допомоги та поверненню не підлягає.

Згідно п. 4.6. договору, винагорода сплачується клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвокатського об`єднання або у будь-який інший незаборонений законодавством спосіб.

Відповідно до п. 5.1. договору, надання адвокатським об`єднанням правової допомоги за договором здійснюється на підставі додаткових угод до договору, котрими визначається обсяг послуг, що надаються.

Згідно з п. 1 додаткової угоди від 15.04.2020, адвокатське об`єднання зобов`язується надати наступні послуги:

1) Підготувати позовну заяву до ФОП Калмикова О.О. щодо стягнення заборгованості, пені та 3% річних за договором №24-М суборенди нежитлових приміщень від 15.08.2020, здійснити аналіз судової практики розгляду спорів, що виникають із аналогічних правовідносин, інших процесуальних документів, подання до суду, відправити копій документів відповідачу.

2) Здійснювати представництво у встановленому порядку інтересів клієнта в господарському суді Харківської області у справі за позовом ТОВ СОВТА + до ФОП Калмикова О.О. щодо стягнення заборгованості, пені та 3% річних, а також відшкодування комунальних платежів за договором №24-М суборенди нежитлових приміщень від 15.08.2020.

Відповідно до Акту прийому-здачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №б/н від 07.08.2020 адвокатським об`єднанням було надано позивачу послуги, а саме: - Складання позовної заяви у справі, аналіз судової практики у спорах, що виникли із аналогічних правовідносин, надання усних консультацій у справі 922/1185/20 вартістю у розмірі 9446,00грн., виходячи з 2 годин витраченого часу помножених на 4723,00грн. (розмір мінімальної заробітної плати відповідно до ЗУ Про державний бюджет на 2020 рік від 14.11.2019).

Таким чином, як вказує позивач, останнім були понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9446,00грн., згідно вищевказаного акту.

Водночас, суд, враховуючи, що позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога, що підтверджується наявною в справі позовною заявою, а також розрахунками пені та 3%річних, беручи до уваги малозначність справи, дійшов висновку про те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 9446,00грн., з розрахунку 2 годин витраченого часу помножених на 4723,00грн. (розмір мінімальної заробітної плати відповідно до ЗУ Про державний бюджет на 2020 рік від 14.11.2019), є співмірними та обґрунтованими, а відтак, враховуючи, що судом задоволено позовні вимоги позивача повністю, витрати позивача у розмірі 9446,00грн. у відповідності до положень ст. 129 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 123-129, 221, 232, 244, 255-257 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Калмикова Олексія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВТА+",( 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, буд 66, код ЄДРПОУ 43042646) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 9446,00грн..

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в строки та порядку, визначеними ст. 241 ГПК України і може бути оскаржене в стоки та в порядку, визначеними ст. 255-257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 31.08.2020.

Суддя Н.А. Новікова