Ухвала

від 31.08.2020 по справі 192/1465/20

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/1465/20

Провадження № 2-а/192/86/20

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"31" серпня 2020 р.

Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Кітов О.В., ознайомившись в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до УПП в Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 до УПП в Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Ознайомившись з позовом суддею було встановлено, що позов не відповідає вимогам ч. 5 ст. 160, ч. 3 ст. 161 КАС України.

Згідно наданої до позову копії оскаржуваної постанови від 19 серпня 2020 року, остання прийнята посадовою особою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, проте код ЄДРПОУ, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти - не зазначені у позові.

Також до матеріалів позовної заяви не долучено оригінал оскаржуваної постанови.

Також позов не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позовні вимоги також не відповідають ст. 245 КАС України, оскільки при вирішенні справи по суті суд може у разі задоволення позову прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У той же час позивач не посилається на підставу для визнання протиправною оскаржуваної постанови.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 9 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду постановою у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року зробила висновок про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI Про судовий збір , серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 420 гривень 40 копійок на наступні реквізити: отримувач коштів - Солонянське УК/Солонян-ий р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37916143, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA508999980313151206000004305 , код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солонянський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа).

Окрім цього, позов складено російською мовою.

З цього приводу суддя зазначає, що частиною першою статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України ) встановлено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Державною мовою в Україні є українська мова як то визначено частиною першою статті 10 Конституції України .

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.1999 (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України ).

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України ).

Відповідно до частини четвертої статті 15 КАС України , учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

З приписів наведених вище норм права слідує, що учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють через перекладача.

Водночас із цим, національний закон України не містить таких виключень для письмових процесуальних документів.

Відтак, позов, як процесуальний документ, повинен бути складений виключно державною мовою.

Аналогічні правові висновки з приводу мови процесуальних документів застосовані Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 03.01.2020 по справі № 620/1174/19, від 28.01.2020 по справі № 520/5024/19, від 12.02.2020 по справі № 9901/12/20, від 10.02.2020 по справі № 520/5126/19 і у силу положень частини п`ятої статті 242 КАС України ці висновки не можуть були залишені суддею поза увагою.

Отже, у розумінні статей 160 , 169 КАС України , викладення тексту позову мовою, відмінною від державної (у спірних правовідносинах - російською), є недоліком оформлення матеріалів позовної заяви, який підлягає виправленню.

Частиною 1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням того, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 160, 161 КАС України, тому є підстави для залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 161,169, 268, 289 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків адміністративного позову у встановлений строк, позовна заява буде йому повернена, а також те, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання на адресу суду позовної заяви з усуненими недоліками, з копіями для учасників справи, а також шляхом надання доказів сплати судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 31 серпня 2020 року.

Суддя: О.В. Кітов