Рішення

від 20.08.2020 по справі 300/2327/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2020 р. справа № 300/2327/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чуприни О.В.

при секретарі судового засідання Запоточної В.В.

за участю:

представника позивача - Залуніна К.В.,

представників відповідача - Бабій Т.С., Гавадзина М.В., Савчука В.Б.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Родник Плюс" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007601406 від 01.10.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями в сумі 3 267 290,00 гривень і застосовано штрафні санкції 1 633 647,00 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Родник Плюс" (надалі по тексту також - позивач, ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс", платник податків, товариство) 27.11.2019 звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Головне управління ДПС в області, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007601406 від 01.10.2019 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями в сумі 3 267 290,00 гривень і штрафними санкціями 1 633 647,00 гривень.

Позов мотивовано тим, що в період з грудня 2017 року по березень 2018 року на підставі письмового, договору укладеного між ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі по тексту також - ФОП ОСОБА_1 , контрагент, постачальник, підприємець ОСОБА_1 ), останньою було поставлено макуху соєву та олію соєву, яка використана позивачем при здійсненні власної господарської діяльності та виробництва готової продукції. При отриманні такого товару постачальник надав позивачу належним чином оформлені видаткову і податкову накладні, товарно-транспортні накладні, якісні посвідчення. Разом з тим, Головним управлінням ДПС в області, безпідставно, не обґрунтовано, за наслідками проведеної у серпні-вересні 2019 року документальної позапланової виїзної перевірки, на підставі невірного застосування норм Податкового кодексу України і всупереч діючим нормам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019 за №0007601406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 4 900 937,00 гривень, в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 3 267 290,00 гривень і штрафними санкціями 1 633 647,00 гривень. Згідно акту перевірки від 04.09.2019 за №7/09-19-05-02/37112925, відповідачем встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в загальній сумі 3 267 290,00 гривень, в тому числі за грудень 2017 року - 771 963,00 гривень, за січень 2018 року - 819 583,00 гривень, за лютий 2018 року - 782 877,00 гривень та за березень 2018 року на 892 869,00 гривень. Однак позивач не погоджується з основними аргументами відповідача, які слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, такими як: незначна чисельність персоналу та відсутність основних засобів (нерухомого та рухомого майна) у контрагента (продавця) - ФОП ОСОБА_1 ); наявність актів планової та позапланової перевірки, складених у відношенні до ФОП ОСОБА_1 ; нереальність факту перевезення товару, який на замовлення контрагента ФОП ОСОБА_1 здійснювався перевізником ТОВ "Бізнес Агро-Транс"; ненадання товариством під час перевірки актів приймання-передачі товару, журналів реєстрації автомобільного транспорту на прохідній. За доводами позивача в ході проведення перевірки буди надані первинні документи, які містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних сторін господарських правовідносин, тобто повністю відповідають вимогам пунктів 201.1 та 201.7 статті 201 Податкового кодексу України і статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного переміщення товару. Недостатньої кількості у контрагента персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень, за доводами позивача, не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. З приводу актів приймання-передачі позивач стверджує, що такі не передбачені умовами договору поставки від 23 листопада 2017 року за №2311-17, натомість пунктом 2.5 договору визначено, що при передачі товару постачальник зобов`язаний передати покупцеві видаткову накладну. Приймання товару здійснюється на підставі видаткової накладної, які в повному обсязі були надані контролюючому органу під час проведення перевірки. Саме видаткова накладна фіксує факт отримання товарів та являється первинним документом. Такі документи як журнали реєстрації автомобільного транспорту на прохідній не передбачені податковим законодавством та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Факт транспортування придбаного у контрагента товару підтверджується товарно-транспортними накладними, які також представлені контролюючому органу під час проведення перевірки. Відповідність товару стандартам засвідчено якісними посвідченнями, виготовленими і виданими постачальником, про що зазначено у акті перевірки.

Окрім вказаного, як повідомив позивач, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі за №400/1690/19 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2019 за №00001901305 було задоволено та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10.01.2019 року №00001901305.Згідно мотивів позивача зазначені обставини не можуть бути доказом порушення вимог податкового законодавства ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" при взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 оскільки вони є недоведеними та спростованими Миколаївським окружним адміністративним судом в справі за №400/1690/19. Відтак, посилання відповідача у акті перевірки, складеного у відношенні до позивача, на виявлені порушення податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 , зафіксовані у акті перевірки, по якому Головним управління ДФС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення, та яке скасоване в судовому порядку, не може вважатися обґрунтованим, а такий акт відповідно належним доказом у даній справі.

До того ж, контролюючим органом не було враховано, що товариство, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність, своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Виходячи з вищевикладеного, з місту дійсних господарських взаємовідносин ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" з ФОП ОСОБА_1 , вбачається реальність здійснення оподатковуваних операцій, які підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 02.12.2019, на підставі пункту 4 частини 4 статті 12, статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.1-3 том І).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 19.12.2019 (а.с.15-23 том ІІІ). У відзиві контролюючий орган не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень вказує на наступне. Зокрема зазначив, що прийняттю податкового повідомлення-рішення №0007601406 від 01.10.2019 слугувало встановлене контролюючим органом в ході проведення перевірки податкове правопорушення щодо заниження ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" податку на додану вартість в загальній сумі 3 267 290,00 гривень, в тому числі за грудень 2017 року на суму 771 961,00 гривень, січень 2018 року на суму 819 583,00 гривень, лютий 2018 року на суму 782 877,00 гривень і березень 2018 року на суму 892 869,00 гривень. Як зазначив відповідач, за даними Інформаційно-аналітичної системи ДФС України ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Миколаївській області (м. Первомайськ), стан платника 0- платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності "Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин". Так, перевіркою встановлено, що на протязі періоду з 01.11.2017 по 31.01.2018 ФОП ОСОБА_1 не використовувала працю найманих осіб. У періоді з 01.02.2018 по 31.03.2018 ФОП ОСОБА_1 використовувала працю 3-ох найманих осіб та виплачувала доходи у вигляді заробітної плати. Згідно даних Регіонального сервісного центру МВС у Миколаївській області ФОП ОСОБА_1 не володіє рухомим майном. Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, фізична особа ОСОБА_1 не має у власності нерухомого майна. Згідно доводів контролюючого органу при проведенні перевірки, на письмову вимогу від 27.08.2019 позивачем надано наступні документи: договір поставки від 23.11.2017 за №2311-17; специфікації до договору №2311-17 від 23.11.2017; видаткові та податкові накладні; товарно-транспортні накладні; сертифікати якості (якісні посвідчення) на макуху та олію соєву, виписані ФОП ОСОБА_1 ; платіжні документи. Будь-які інші документи (акти приймання-передачі товару, журнал реєстрації автомобільного транспорту на прохідній, належним чином оформлені сертифікати якості (походження) продукції) ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" не надало. Також позивачем не було надано жодного документа (крім видаткової накладної), який би свідчив про оприбуткування (надходження) товару від постачальника. Як повідомив відповідач, надані позивачем якісні посвідчення про відповідність вимогам нормативно-технічної документації ГОСТ ТУ 27149-95 та про результати лабораторного дослідження, складені та підписані лише ФОП ОСОБА_1 , а також скріплені її печаткою як суб`єкта господарювання. При цьому, інформація щодо наявності у ФОП ОСОБА_1 спеціального обладнання та оформлених працівників із спеціальним фахом для проведення лабораторного аналізу сільгосппродукції та видачі посвідчень якості на товар, відсутня.

Крім того, відповідач стверджує, що Головним управлінням ДФС в Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "СОЯ-ГРУП" (за грудень 2017 року), ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" (за грудень 2017 року), ТОВ "КОМПАНІ-ГРУП" (за грудень 2017 року), ТОВ "МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012" (за грудень 2017 року), ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" (за березень 2018 року), ТОВ ФГ "СОКІЛ" (за квітень 2018 року), ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" (за травень 2018 року), ФГ "ІЛЬКОН-2016" (за травень 2018 року), ТОВ "АЛІАС СЕЙЛ" (за червень 2018 року) та контрагентами-покупцями (в тому числі ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс"), яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведених контрагентів-постачальників. Так, актом перевірки від 30.11.2018 за №2875/14-29-13-05/ НОМЕР_1 встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 фактично здійснено безпідставне відображення господарської операції у обліку без відповідних підтверджуючих первинних документів, всупереч норм частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні", оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом 2 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Отже, як повідомив відповідач, в ході позапланової перевірки, Головним управлінням ДФС у Миколаївській області встановлені документально оформлені операції з придбання макухи соєвої, олії соєвої, які фактично безоплатно одержано з невідомого джерела та у подальшому реалізовано.

Також, як повідомив відповідач Головним управлінням ДФС в Миколаївській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 09.08.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 09.08.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 14 березня 2019 року №375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 . Згідно коментованого акту, в ході перевірки встановлені документально оформлені операції з придбання макухи соєвої, олії соєвої у ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" (за листопад 2017 року, січень, лютий, квітень, червень та липень 2018 року), ТОВ "МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012" (за листопад 2017 року), ТОВ "ГРУПА СЕЛЕКТА" (за жовтень 2018 року), ТОВ "АЛІАС СЕЙЛ" (за червень 2018 року), ТОВ "ЗІМА-ЛЄТТО" (за липень 2018 року), ТОВ "СТРОНГ ЕФЕКТ" (за жовтень 2018року), ТОВ "ДЕЛЬТА ПЛЮС ГРУП" (за грудень 2018 року), ТОВ "ДЕНОПТ ТОРГ" (за липень 2018 року), які фактично безоплатно одержано з невідомого джерела та у подальшому реалізовано контрагентам - покупцям, в тому числі ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс".

Отож, згідно мотивів відповідача, на підставі наданих позивачем до перевірки документів та отриманих податкових інформацій з інших податкових органів, даних єдиного державного реєстру судових рішень, даних єдиного реєстру податкових накладних, даних інформаційно-аналітичної системи ДФС України, актів позапланової та планової перевірки ФОП ОСОБА_1 , складених Головним управлінням ДФС у Миколаївській області, не підтверджено поставку товарно-матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_1 до позивача. Враховуючи вищенаведене, ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" протягом листопада, грудня 2017 року, січня, лютого, березня 2018 року, безпідставно відобразило в податковому обліку операції по оформлених документах на придбання макухи соєвої та олії соєвої у ФОП ОСОБА_1 .

Відтак, з даних підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач, в свою чергу, 30.12.2019 подав в суд відповідь на відзив (а.с.74-104 том ІV), в якому заперечив доводи відповідача викладені у відзиві на позов та вказав на їх не обґрунтованість, виходячи із наступного. Зокрема, в частині обставин, викладених в актах перевірки від 30.11.2018 за №2875/14-29-13-05/ НОМЕР_1 та від 14.03.2019 за №375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 , сформованих контролюючим органом у Миколаївській області у відношенні до контрагента ФОП ОСОБА_1 , позивач вказав на безпідставність посилання на них контролюючого органу, оскільки такі є не доведеними, так як податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі вказаних актів скасовані у судовому порядку. За доводами позивача, ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" не має жодного відношення до перелічених у відзиві на позов контрагентів. Посилання відповідача на податкову інформацію, наявну в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента платника, як критерій оцінки реальності господарських операцій позивач вважає безпідставними, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належними доказом у розумінні процесуального закону. Щодо відсутності у постачальників ланцюга законних джерел проходження ідентифікованого товару (активу) та неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання, то на переконання позивача такий висновок жодним чином не підтверджується. Податкова інформація, наявна в будь-яких реєстрах/базах державної податкової служби не є доказом для підтвердження наявності чи відсутності господарських операцій. Будь-яке автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 відмовлено представнику позивача Гаврилюку А.В. в задоволенні заяви від 09.01.2020 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 16.01.2020 о 10:00 год. в адміністративній справі №300/2327/19 (а.с.122-123 том ІХ).

В подальшому, Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 16.01.2020 (а.с.138-140 том ІХ) задоволено заяву представника позивача Гаврилюка А.В. про відкладення розгляду адміністративної справи №300/2327/19 та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Під час проведення підготовчих засідань та в ході судового розгляду представник позивача на підтвердження заявлених позовних вимог та представники відповідача на спростування доводів позивача щодо заявлених позовних вимог, подали в суд заперечення і додаткові письмові пояснення від 11.02.2020, 21.02.2020, від 10.03.2020, від 02.06.2020 (а.с.75-79, 89-91, 128-134, 241-246 том Х, а.с.62-69 том ХІ)

04.03.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі та розпочато розгляд справи по суті (а.с.235-237 том Х).

В підготовчих судових засіданнях і судовому розгляді справи по суті представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, а представники відповідача заперечили щодо задоволення таких вимог, виходячи із змісту власної правової позиції, визначеної у позовній заяві, відзиві на позов, відповіді на відзив, запереченнях і додаткових письмових поясненнях, наявних у матеріалах справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення, додаткові письмові пояснення сторін, дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Родник Плюс" (ідентифікаційний код юридичної особи 37112925) 10.06.2010 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в територіальному органі Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

До основного виду економічної діяльності ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" за КВЕД 01.11 віднесено "вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур".

Також серед видів діяльності за КВЕД 10.91 визначено "виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах".

Вказана обставина підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, на підставі направлення від 31.08.2019 за №1388, виданого Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області, та наказу відповідача від 02.09.2019 за №55-О, наказу Державної фіскальної служби України від 21.08.2019 за №653 і наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 21.08.2019 за №1381, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 за період листопад 2017 - березень 2018 року відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

В ході проведення такої перевірки встановлено порушення товариством пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 3 267 290,00 гривень, в тому числі по періодах: грудень 2017 року - 771 961,00 гривень, січень 2018 року - 819 583,00 гривень, лютий 2018 року - 782 877,00 гривень, березень 2018 року - 892 869,00 гривень.

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки за №7/09-19-05-02/37112925 від 04.09.2019 (а.с.26-58 том 1).

Не погоджуючись із встановленими порушеннями ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" 18.09.2019 подало заперечення на акт перевірки від 04.09.2019, долучивши ряд відповідних документів (а.с.61-66 том І, а.с.22-24, 25-68 том ІV).

За наслідками розгляду вказаного заперечення, висновок акту перевірки №7/09-19-05-02/37112925 від 04.09.2019 відповідачем залишено без змін, про що повідомлено позивача листом від 27.09.2019 за №276/10/09-19-05-02-19 (а.с.71 том ІV).

На підставі вищевказаного акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0007601406 від 01.10.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями в сумі 3 267 290,00 гривень і застосовано штрафні санкції 1 633 647,00 гривень (а.с.67 том І).

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019 за №0007601406 протиправним та не обґрунтованим, ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" звернулося до суду за захистом своїх інтересів, ставлячи вимогу про його скасування.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем в першу чергу врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи, поряд з іншим, мають право проводити документальні (позапланові виїзні) перевірки.

Підстави перевірки, її зміст, обсяг, строки, порядок проведення, оформлення результатів актом перевірки та вручення його платнику податків, винесення податкових повідомлення-рішень визначені положеннями абзаців 1, 4 і 5 підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.12 пункту 78.1, пунктів 78.4, 78.6 статті 78, абзаців 1, 4 пункту 86.3 статті 86, пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України.

Як зазначено судом вище, Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс", за результатами якої складено акт №7/09-19-05-02/37112925 від 04.09.2019 (надалі по тексту також - акт перевірки від 04.09.2019), де зафіксовано відповідні податкові правопорушення.

В подальшому на підставі акта перевірки від 04.09.2019, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019, яким донараховано товариству податкові зобов`язання і застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 4 900 937,00 гривень.

У суду відсутні підстави перевіряти дотримання відповідачем порядку призначення, проведення і оформлення результатів перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване рішення, так як ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" не вказує на будь-які такі порушення відповідних процедур, крім правомірності і обґрунтованості змісту висновків, сформованих внаслідок неповного дослідження, відображення і фіксації усіх обставин, яким перевіряючими надано неналежну правову оцінку.

Виключно в контексті вказаного суд вважає за необхідне дослідити доводи та аргументи сторін щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Так, податковим повідомлення-рішенням від 01.10.2019 за №0007601406 ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем - 3 267 290,00 гривень і застосовано штрафні санкції в сумі 1 633 647,00 гривень (а.с.67 том І).

Вказане рішення сформоване за фактом встановлення відповідачем нереального здійснення господарських операцій ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" із ФОП ОСОБА_1 в частині придбання макухи соєвої та олії соєвої від ФОП ОСОБА_1 , та безпідставного відображення протягом листопада-грудня 2017 року і січня-березня 2018 року у податковому обліку операцій по оформлених документах на придбання коментованого товару у ФОП ОСОБА_1 .

Основними доводами відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" із ФОП ОСОБА_1 по придбанню макухи соєвої та олії соєвої, являються:

- "відсутність реального ланцюга придбання ФОП ОСОБА_1 макухи соєвої та олії соєвої у контрагентів ФГ "БЕРЕСТ АГРО", ТОВ "МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012", ТОВ "ПРОФСТОР", ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ", ТОВ "СОЯ-ГРУП", ТОВ "ВАЛ-СОЯ", та в подальшому постачання таких товарно-матеріальних цінностей ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс";

- "нереальність здійснення перевезення вантажів ТОВ "БІЗНЕС АГРО-ТРАНС", згідно наданих позивачем товарно-транспортних накладних";

- "відсутність журналу реєстрації транспортних засобів, які перетинають пропускний пункт товариства, а також актів приймання передачі продукції";

- "відсутність у позивача належним чином оформлених сертифікатів якості (походження) продукції щодо лабораторного дослідження, відповідності вимогам нормативно-технічної документації ГОСТ ТУ 27149-95";

- "відсутність у ФОП ОСОБА_1 основних засобів (рухомого та нерухомого майна) для здійснення господарської діяльності по придбанню макухи соєвої та олії соєвої, а також незначна чисельність персоналу";

- "зміст виявлених порушень податкового законодавства, зафіксованих у актах перевірки відносно ФОП ОСОБА_1 від 30.11.2018 за №2875/14-29-13-05/ НОМЕР_1 та від 14.03.2019 за №375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 ".

Стосовно першого доводу контролюючого органу щодо нереальності ланцюга придбання ФОП ОСОБА_1 товару у попередніх контрагентів та наступного постачання даного товару ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс", суд виходить із наступних встановлених обставин та мотивів.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , яка діє на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.08.2016 за №25240000000013024 (Постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Родник Плюс" в особі директора Марунчака Олексія Павловича, що діє на підставі Статуту (Покупець), надалі разом Сторони, 23.11.2017 укладено договір поставки №2311-17 (а.с.69-72 том І).

Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 даного Договору поставки від 23.11.2017 Постачальник зобов`язується поставити у встановлені терміни Покупцеві макуху соєву, що відповідає вимогам ГОСТ 27149-95 та/або соєву олію, що відповідає вимогам ДСТУ 4534:2006, та/або макуху соняшникову, що відповідає вимогам ДСТУ 80-96 (надалі по тексту також - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Найменування товару, якість, кількість, ціна одиниці і загальна ціна товару, а також умови і терміни передачі товару вказуються у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами цього Договору (підпункт 1.2 пункту 1 Договору).

Згідно підпунктів 2.1, 2.2., 2.5 пункту 2 Договору Покупець надає Постачальнику замовлення на передачу партії товару, у якому зазначається найменування, асортимент, кількість, термін передачі партії товару. Замовлення передається Покупцем не менш як за 1 календарний день до очікуваної дати отримання товару або його партії.

Постачальник повинен не пізніше наступного календарного дня з дати отримання замовлення Покупця, надіслати останньому підтвердження можливості виконання замовлення листом, факсом, або телефоном. Фактом підтвердження можливості виконання замовлення на поставку товару вважається отримання Покупцем Рахунка/рахунка-фактури.

При передачі Товару Постачальник зобов`язаний передати Покупцеві наступні документи: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, посвідчення про якість Товару.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Договору якість товару підтверджується експертним висновком якості виробника і повинна відповідати ГОСТ 27149-95 та/або ДСТУ 4534:2006, та/або ДСТУ 80-96 та іншим необхідним умовам, гарантованим виробником.

За змістом підпункту 4.1. пункту 4 Договору, якщо інше не зазначено в Договорі або додатках до нього, приймання товару Покупцем, а також дотримання Сторонами процедур і термінів, пов`язаних з невідповідністю за кількістю і якістю товару регламентуються Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (№П-6) і за якістю (№П-7).

Ціна Товару за одиницю і по позиціях приймається на умовах поставки, викладених у видаткових накладних. Загальна ціна Договору формується на основі фактично переданого товару, зазначеного у видаткових накладних (пункт 5 Договору).

Згідно підпункту 9.1. пункту 9 Договору, Договір укладено на термін до 31 грудня 2018 року, він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами. У будь-якому випадку Договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань за ним. Якщо по закінченні строку дії даного Договору жодна з Сторін не заявить про своє бажання розірвати даний Договір, останній вважається кожного року продовженим (пролонгованим) на такий самий строк і на таких самих умовах.

На виконання зазначеного Договору поставки від 23.11.2017, ФОП ОСОБА_1 виписано та надано на адресу ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" видаткові накладні від 24.11.2017 за №№1, 2; від 28.11.2017 за №3; від 29.11.2017 за №4; від 04.12.2017 за №1; від 15.12.2017 за №№14, 15; від 27.12.2017 за №30; від 28.12.2017 за №№31, 32; від 11.01.2018 за №5; від 13.01.2018 за №№6, 7; від 17.01.2018 за №10; від 18.01.2018 за №11; від 24.01.2018 за №15, 16; від 25.01.2018 за №17; від 26.01.2018 за №19; від 27.01.2018 за №20; від 31.01.2018 за №23; від 01.02.2018 за №2, 3; від 07.02.2018 за №7; від 15.02.2018 за №10; від 17.02.2018 за №11; від 19.02.2018 за №12; від 22.02.2018 за №№15, 16; від 23.02.2018 за №17; від 28.02.2018 за №№19, 20; від 06.03.2018 за №6; від 09.03.2018 за №7 від 13.03.2018 за №11; від 15.03.2018 за №№12, 13, 14; від 20.03.2018 за №17; від 24.03.2018 за №№19, 20; від 28.03.2018 за №22; від 30.03.2018 за №24, на поставку товару "макуха соєва" в загальній кількості 1 522,57 тон на загальну суму з ПДВ - 17 448 323,70 гривень, та товару "олія соєва" в загальній кількості 91,72 тон на загальну суму з ПДВ - 2 155 419,64 гривень (а.с.73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157 том І).

Також з метою поставки вищевказаного товару на склад ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс", фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 оформлено товарно-транспортні накладні від 24.11.2017 за №№1, 2; від 28.11.2017 за №3; від 29.11.2017 за №947; від 04.12.2017 за №6; від 15.12.2017 за №№19, 20; від 27.12.2017 за №35; від 28.12.2017 за №№36, 37; від 11.01.2018 за №4; від 13.01.2018 за №№5, 6; від 17.01.2018 за №9; від 18.01.2018 за №10; від 24.01.2018 за №14, 15; від 25.01.2018 за №16; від 26.01.2018 за №18; від 27.01.2018 за №19; від 31.01.2018 за №22; від 01.02.2018 за №24, 25; від 06.02.2018 за №29; від 15.02.2018 за №32; від 17.02.2018 за №33; від 19.02.2018 за №34; від 22.02.2018 за №№37, 38; від 23.02.2018 за №39; від 28.02.2018 за №№41, 42; від 06.03.2018 за №45; від 09.03.2018 за №47; від 13.03.2018 за №52; від 15.03.2018 за №№53, 54, 56; від 20.03.2018 за №58; від 24.03.2018 за №№59, 60; від 28.03.2018 за №63; від 30.03.2018 за №65 (а.с.74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158 том І).

Як слідує із змісту вказаних товарно-транспортних накладних, транспортування продукції здійснювалось автомобільним транспортом, а саме: автомобільний перевізник - ТОВ "БІЗНЕС АГРО-ТРАНС"; замовник - ФОП ОСОБА_1 ; вантажовідправник - ФОП ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ); вантажоодержувач - ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" (адреса: вул. Гоголя, 75, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300); пункт навантаження - м. Первомайськ, Миколаївська область; пункт розвантаження - м. Снятин, Івано-Франківська область; відстань між пунктом навантаження і пунктом розвантаження за даними карти автомобільних доріг України становить близько 550 км.

При поставках товару ФОП ОСОБА_1 надані сертифікати якості на товар "макуха соєва" та "олія соєва" від 23.11.2017; від 23.11.2017; від 27.11.2017; від 28.11.2017; від 03.12.2017; від 14 12 2017; від 14.12.2017; від 27.12.2017; від 27.12.2017; від 26.12.2017; від 10.01.2018; від 12.01.2018, від 12 01 2018; від 16.01.2018; від 17.01.2018; від 24.01.2018; від 24 01.2018; від 25.01.2018; від 26.01 2018; від 24.01.2018; від 30.01.2018, від 31.01 2018; від 31.01 2018; від 06 02 2018; від 14 02 2018, від 16 02 2018; від 16.02.2018; від 21.02.2018; від 21.02 2018; від 22.02 2018; від 27.02 2018; від 27 02 2018; від 05.03.2018; від 08.03.2018; від 12.03.2018, від 14.03.2018, від 14.03.2018; від 13.03 2018, від 19 03.2018; від 23.03.2018; від 23.03.2018; від 28.03.2018; від 29.03.2018 (а.с.159-201 том І).

Розрахунки за перевіряємий період, між ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" і ФОП ОСОБА_1 проведено згідно банківських виписок від 05.12.2017 за №1836; від 06.12.2017 за №1866; від 07.12 2017 за №1878; від 08.12.2017 за №1892; від 11.12.2017 за №1911; від 12.12.2017 за №1941; від 14 12.2017 за №1954; від 15.12 2017 за №1970; від 18.12.2017 за №1992; від 19.12.2017 за №2004; від 20.12.2017 за №2039; від 21.12.2017 за №2055; від 22.12.2017 за №2068; від 27.12.2017 за №2106; від 28.12.2017 за №2127; від 05.01.2018 за №18; від 09.01.2018 за №29; від 10.01.2018 за №54; від 11.01.2018 за №78; від 12.01.2018 за №83; від 15.01.2018 за №107; від 16.01.2018 за №118; від 17.01.2018 за №133; від 18.01.2018 за №144; від 19.01.2018 за №148; від 23.01.2018 за №170; від 24.01.2018 за №184; від 30.01.2018 за №234; від 31.01 2018 за №250, від 01.02.2018 за №268; від 06.02.2018 за №277; від 09.02.2018 за №292; від 12.02 2018 за №306; від 13.02.2018 за №312; від 16.02.2018 за №350; від 19.02.2018 за №355; від 20.02.2018 за №373; від 21.02.2018 за №382; від 22.02.2018 за №392; від 26.02.2018 за №№401, 406; від 05.03.2018 за №439; від 06.03.2018 за №442; від 12.03.2018 за №471; від 13.03.2018 за №492; від 14.03.2018 за №498; від 15.03.2018 за №509; від 16.03.2018 за №539; від 19.03.2018 за №560; від 20.03.2018 за №572; від 21.03.2018 за №590; від 23.03.2018 за №609; від 26.03.2018 за №№623, 624; від 27.03.2018 за №627; від 28.03.2018 за №640; від 29.03 2018 за №651 (а.с.12-17 том ІV).

Окрім вказаного, на виконання умов договору поставки товару від 23.11.2017, ФОП ОСОБА_1 виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, а саме: від 28.12.2017 за №№32, 33; від 27.12.2017 за №31; від 15.12.2017 за №15, 16; від 04.12.2017 за №1; від 29.11.2017 за №4; від 28.11.2017 за №3; від 24.11.2017 за №№1, 2; від 30.03.2018 за №24; від 28.03.2018 за №23; від 24.03.2018 за №№19, 20; від 20.03.2018 за №17; від 15.03.2018 за №№12, 13, 14; від 13.03.2018 за №11; від 09.03.2018 за №7; від 06.03.2018 за №6; від 28.02.2018 за №№23, 24; від 23.02.2018 за №21; від 22.02.2018 за №20; від 17.02.2018 за №15, від 22.02.2018 за №19; від 19.02.2018 за №16; від 15.02.2018 за №14; від 07.02.2018 за №11; від 01.02.2018 за №№4, 5; від 31.01.2018 за №23; від 27.01.2018 за №20; від 26.01.2018 за №19; від 25.01.2018 за №17; від 24.01.2018 за №№15, 16; від 17.01.2018 за №10; від 18.01.2018 за №11, від 13.01.2018 за №7; від 13.01.2018 за №6; від 11.01.2018 за №5 (а.с.202-250 том І, а.с.1-37 том ІІ).

Всі вище перелічені первинні документи були надані позивачем та досліджувались відповідачем при проведенні перевірки, за результатами якої останнім сформоване оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0007601406 від 01.10.2019.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідачем при проведенні перевірки в період з 27.08.2019 по 28.08.2019, за результатами якої складено акт від 04.09.2019, взято до уваги також висновки Головного управління ДФС в Миколаївській області, викладені в актах перевірки про результати планової та позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 від 30.11.2018 за №2875/14-29-13-05/ НОМЕР_1 та від 14.03.2019 за №375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 (а.с.33-87, 88-153 том ІІІ).

Так, вході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено відображення ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" у складі податкового кредиту, операції з придбання від постачальника ФОП ОСОБА_1 (а.с.32 том І, а.с.130 том Х), зокрема суми податку на додану вартість:

- за листопад 2017 року - 295 054,37 гривень (160,82 тон);

- за грудень 2017 року - 476 907,11 гривень (224,42 тон);

- за січень 2018 року - 819 583,23 гривень (413,26 тон);

- за лютий 2018 року - 809 971,89 гривень (403,48 тон);

- за березень 2018 року - 865 773,95 гривень (412,31 тон), що в загальному за весь коментований період становить 3 267 290,55 гривень (1 641,29 тон).

Судом, виходячи із письмових доказів, поданих відповідачем (зведена "Схема руху товарів по ланцюгу постачальників", сформована 10.02.2020 контролюючим органом для адміністративної справи №300/2327/19; Витяги з бази даних Єдиного реєстру податкових накладних по ФОП ОСОБА_1 та усіх її постачальників, а також контрагентів таких постачальників до завершення ланцюга із придбання за товарами "макуха соєва", "олія соєва" за період з 01.01.2016 по 31.03.2018; акт позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 від 30.11.2018 за №2875/14-29-13-05/ НОМЕР_1 і від 14.03.2019 за №375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 ), досліджено ланцюг постачання продукції, а саме макухи соєвої та олії соєвої до ФОП ОСОБА_1 , частина якої в період з листопада 2017 року по березень 2018 року була поставлена ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" (а.с.33-87 88153 том ІІІ; а.с.169-171, 173-250 том ІХ).

Встановлено, що "макуху соєву" та "олію соєву" ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 по 31.03.2018 придбано у наступних контрагентів:

- ФГ "БЕРЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 32714368) - придбано у грудні 2017 року "макуху соєву" кількістю 303,47 тон;

- ТОВ "МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012" (код ЄДРПОУ 38182008) - придбано у листопаді 2017 року "макуху соєву" кількістю 449,902 тон і 137,262 тон (в реєстрації податкової накладної відмовлено);

- ТОВ "ПРОФСТОР" (код ЄДРПОУ 39240603) - придбано "макуху соєву" у січні 2018 року кількістю 413,82 тон, у лютому 2018 року - 76,88 тон, у березні 2018 року - 191,54 тон;

- ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" (код ЄДРПОУ 41228005) - придбано "макуху соєву" у листопаді 2017 року кількістю 233,11 тон і 122,24 тон (в реєстрації податкової накладної відмовлено), у грудні 2017 року - 647,97 тон і 195,76 тон (в реєстрації податкової накладної відмовлено), у січні 2018 року - 188,91 тон, у лютому 2018 року - 410,24 тон, у березні 2018 року - 560,401 тон;

- ТОВ "АВІР ТРАНС ЮГ" (код ЄДРПОУ 41345698) - придбано "макуху соєву" у лютому 2018 року кількістю 39,2 тон та "олію соєву" у березні 2018 року кількістю 20,74 тон;

- ТОВ "СОЯ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 41564630) - придбано "макуху соєву" у грудні 2017 року кількістю 232,98 тон, у січні 2018 року - 155,81 тон та "олію соєву" у січні 2018 року - 20,03 тон;

- ТОВ "ВАЛ-СОЯ" (код ЄДРПОУ 41564693) - придбано "макуху соєву" у грудні 2017 року кількістю 375,27 тон та у лютому 2018 року кількістю 322,26 тон;

- ТОВ "КОМПАНІ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 41630870) - придбано "олію соєву" у грудні 2017 року кількістю 26,68 тон, у лютому 2018 року - 20,24 тоні та у березні 2018 року - 3,76 тон.

З приводу ФГ "БЕРЕСТ АГРО" ("макуха соєва" 413,82 тон, 76,88 тон, 191,54 тон), то за даними Єдиного реєстру податкових накладних (надалі по тексту також - Реєстр) встановлено, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ФГ "БЕРЕСТ АГРО" не придбавало макуху соєву. В ході проведення перевірки встановлено обрив ланцюга постачання продукції (а.с.220-222 том ІХ).

Стосовно ТОВ "МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012" ("макуха соєва" 449,902 тон, 137,262 тон) з`ясовано, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 таке товариство придбавало макуху соєву у таких контрагентів (а.с.223 том ІХ):

- ТОВ "ФЛОВЕРС СТИЛЬ" (код ЄДРПОУ 40745034) - макуха соєва 302,64 тон (а.с.224 том ІХ);

- ТОВ "ДЖОЙН ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40748365) - макуха соєва 286,882 тон (а.с.237 том ІХ);

- ТОВ "СВІТ НАШОГО ЗЕРНА" (код ЄДРПОУ 40906910) - макуха соєва 238,29 тон а.с.241 том ІХ);

- ТОВ "ТК "СВІТСЕТ" (код ЄДРПОУ 40907076) - макуха соєва 302,64 тон (а.с.225-238 том ІХ);

- ТОВ "ГАЗ-УГОЛЬ ТРЕЙД ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 40907558) - макуха соєва 352,69 тон (а.с.242-242 том ІХ);

- ТОВ "АГРО-ТЕХЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 41392109) - макуха соєва 115,78 тон (а.с.242-242 том ІХ);

- ТОВ "ФЕНІКС-ДЕЛ" (код ЄДРПОУ 39995688) - макуха соєва 1 200,0 тон (249-250 том ІХ; а.с.1 том Х).

За даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "ФЛОВЕРС СТИЛЬ" придбавало макуху соєву (302,64 тон) виключно у ТОВ "ТК" СВІТСЕТ", в свою чергу ТОВ "ТК" СВІТСЕТ" в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 не придбавало макуху соєву. Встановлено обрив постачання продукції (а.с.225-238 том ІХ).

В період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "ДЖОЙН ТРЕЙД" як свідчать відомості Реєстр таке товариство придбавало макуху соєву (283,68 тон) виключно у ТОВ "АГРО-ЦЕНТР БЕСТ", в свою чергу ТОВ "АГРО-ЦЕНТР БЕСТ" в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 не придбавало макуху соєву взагалі. Встановлено обрив постачання продукції (а.с.238-240 том ІХ).

Дані Єдиного реєстру податкових накладних свідчать, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "СВІТ НАШОГО ЗЕРНА", ТОВ "ТК "СВІТСЕТ", ТОВ "ГАЗ-УГОЛЬ ТРЕЙД ПЛЮС", ТОВ "АГРО-ТЕХЦЕНТР", ТОВ "ФЕНІКС-ДЕЛ" не придбавало макуху соєву. У зв`язку із цим контролюючим органом констатовано обрив постачання продукції, яка в кінцевому наслідку, як матеріали справи, в певному обсязі документально оформлено по операції із її придбання позивачем (а.с.241, 242-244, 245-248, 249-250 том ІХ; а.с.1 том Х).

В частині обставин із ТОВ "ПРОФСТОР" ("макуха соєва" 413,82 тон, 76,88 тон, 191,54 тон) судом встановлено слідуюче.

За даними Реєстру в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "ПРОФСТОР" придбавало макуху соєву у таких контрагентів (а.с.2 том Х):

- ТОВ "ДАЙЛОС КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 41074367) - макуха соєва 413,81 тон (а.с.3-10 том Х);

- ТОВ "ВАЙСЛЕС" (код ЄДРПОУ 41074420) - макуха соєва 495,27 тон (а.с.11-16 том Х);

- ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" (код ЄДРПОУ 41228005) - макуха соєва 38,16 тон;

- ТОВ "ДЕКВАЙС" (код ЄДРПОУ 41649059) - макуха соєва 985,28 тон (а.с.17-26 том Х).

Відомості із Єдиного реєстру податкових накладних засвідчують обставину про відсутність фату придбання макуху соєву в період з 01.01.2016 по 31.03.2018. Встановлено обрив постачання продукції (а.с.2, 3-10, 11-16, 17-26 том Х).

Щодо ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" ("макуха соєва" 233,11 тон, 647,97 тон, 188,91 тон, 410,24 тон, 560,401 тон) слід відмітити, наступне.

ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" за даними Єдиного реєстру податкових накладних в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 придбавало макуху соєву у таких контрагентів (а.с.39-40 том Х):

- ТОВ "РОКВЕЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40998870) - макуха соєва 597,58 тон (а.с.41 том Х);

- ТОВ "АСТРОН-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 41008247) - макуха соєва 150,85 тон (а.с.42 том Х);

- ТОВ "ПРАЙМДІДЖИТАЛ" (код ЄДРПОУ 41059912) - макуха соєва 729,35 тон (а.с.47 том Х);

- ТОВ "ОВМ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41570031) - макуха соєва 148,42 тон (а.с.48 том Х);

- ТОВ "ДАЙЛОС КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 41074367) - макуха соєва 272,61 тон;

- ТОВ "ВАЙСЛЕС" (код ЄДРПОУ 41074420) - макуха соєва 233,75 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ "ДЕКВАЙС" (код ЄДРПОУ 41649059) - макуха соєва 148,42 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ "БАНДЛЕС ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41161957) - макуха соєва 39,42 тон (а.с.55-57 том Х).

Єдиний реєстр податкових накладних свідчить, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "РОКВЕЛ ГРУП" придбавало макуху соєву (597,58 тон) виключно у ТОВ "БПР ЕНЕРГО-АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 41011731).

За даними Реєстру в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "АСТРОН-ЛЮКС" придбавало макуху соєву (150,85 тон) виключно у ТОВ "БПР ЕНЕРГО-АЛЬЯНС".

ТОВ "БПР ЕНЕРГО-АЛЬЯНС" за аналогічний період придбавало макуху соєву (38,49 тон) у ТОВ "БУДРЕНЕСАНС" (код ЄДРПОУ 41320825), а ТОВ "БУДРЕНЕСАНС" за той же період придбавало макуху соєву (38,49 тон) у ТОВ "БІРЕЙН ПЛЮС" (а.с.43, 44, 45-46 том Х).

Як підтверджується Єдиним реєстром податкових накладних в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "БІРЕЙН ПЛЮС", ТОВ "ДАЙЛОС КОМПАНІ", ТОВ "ВАЙСЛЕС", ТОВ "ДЕКВАЙС", ТОВ "БАНДЛЕС ТРЕЙД" не придбавали макуху соєву взагалі, відтак встановлено обрив постачання продукції, яка за матеріалами справи у відповідному обсязі поставлена як кінцевому отримувачу позивачу.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "ОВМ ТРЕЙД" придбавало макуху соєву (148,5 тон) виключно у ТОВ "ГОЛД ІМПЕРІЯ", в свою чергу ТОВ "ГОЛД ІМПЕРІЯ" за вказаний період не придбавало макуху соєву. Встановлено обрив постачання продукції (а.с.49-55 том Х).

В період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "ПРАЙМДІДЖИТАЛ" відповідно до відомостей Реєстру придбавало макуху соєву (112,5 тон) виключно у ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" (відомості про яке зазначено вище), в той же час ТОВ "ПРАЙМДІДЖИТАЛ" відображає реалізацію макухи соєвої до ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" в кількості 729,35 тон, що викликає сумнів щодо реальності здійснення таких господарських операцій (так як має місце рух товару по колу між різними суб`єктами господарювання).

Стосовно господарських операцій з ТОВ "СОЯ-ГРУП" ("макуха соєва" 232,98 тон, 155,81 тон і "олія соєва" 20,03 тон).

За даними Реєстру встановлено, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "СОЯ-ГРУП" придбавало макуху соєву та олію соєву у таких контрагентів (а.с.58-60 том Х):

- ФГ "БЕРЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 32714368) - олія соєва 1027.5 тон (а.с.28-30 том Х);

- ТОВ "МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012" (код ЄДРПОУ 38182008) - макуха соєва 1140,37 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ "ПРОФСТОР" (код ЄДРПОУ 39240603) - макуха соєва 1322,38 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" (код ЄДРПОУ 41228005) - макуха соєва 1 471,5 тон, олія соєва 480,69 тон (а.с.39-40 том Х);

- ТОВ "КРЕО-ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 40255043) - олія соєва 31,5 тон (а.с.27, 61 том Х);

- ТОВ "АВІР ТРАНС ЮГ" (код ЄДРПОУ 41345698) - олія соєва 33,336 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ "ВАЛ-СОЯ" (код ЄДРПОУ 41564693) - макуха соєва 144,04 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ "КОМПАНІ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 41630870) - олія соєва 63,06 тон (а.с.169-172 том ІХ).

При цьому, у відношенні до ФГ "БЕРЕСТ АГРО", ТОВ "МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012", ТОВ "ПРОФСТОР" і ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" Єдиний реєстр податкових накладних вказує на обрив постачання продукції, про що зазначалось судом вище.

В той же час, відомості Реєстру свідчать, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "КРЕО-ОЙЛ" придбавало олію соєву у таких контрагентів (а.с.27, 61 том Х):

- ТОВ "НЕКТАН" (код ЄДРПОУ 40600724) - олія соєва 2,28 тон (а.с.31-32, 62-64 том Х);

- ТОВ"СКАЙ ТЕРРА" (код ЄДРПОУ 41654556) - олія соєва 19,95 тон (а.с.34, 65 том Х);

- ТОВ "ЦИТРОН НК" (код ЄДРПОУ 41663471) - олія соєва 21,13 тон (а.с.35, 66 том Х);

- ТОВ "РАДІКСС" (код ЄДРПОУ 41719597) - олія соєва 25,32 тон (а.с.36, 67 том Х);

- ТОВ "КОМ-АЯКС" (код ЄДРПОУ 41802449) - олія соєва 2,22 тон (а.с.37, 68 том Х);

- ТОВ "АЛЬТА-РЕО" (код ЄДРПОУ 41804734) - олія соєва 27 тон (а.с.38, 69 том Х).

За даними Єдиного реєстру податкових накладних в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 зазначені контрагенти не придбавали олію соєву. Встановлено обрив постачання продукції.

Щодо ТОВ "АВІР ТРАНС ЮГ" ("макуха соєва" 39,2 тон, "олія соєва" 20,74 тон) та ТОВ "КОМПАНІ-ГРУП" ("олія соєва" 26,68 тон, 20,24 тоні, 3,76 тон) за даними Єдиного реєстру податкових накладних, не встановлено обрив постачання продукції. Вказана обставина не заперечується відповідачем.

Разом з тим, як свідчать відомості із Реєстру в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "ВАЛ-СОЯ" придбавало макуху та олію соєву у таких контрагентів (а.с.70 том Х):

- ТОВ "МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012" (код ЄДРПОУ 38182008) - макуха соєва 149,62 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ "ПРАЙМДІДЖИТАЛ" (код ЄДРПОУ 41059912) - макуха соєва 416,67 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" (код ЄДРПОУ 41228005) - макуха соєва 336,71 тон (а.с.39-40 том Х);

- ТОВ "ЄВРО-ЮГ 2016" (код ЄДРПОУ 40670760) - макуха соєва 116,8 тон (а.с.71 том Х).

Інформація щодо контрагентів, таких як ТОВ "МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012", ТОВ "ПРАЙМДІДЖИТАЛ" і ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" зазначена судом вище по тексту рішення, відповідно до якої встановлено обрив постачання продукції.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "ЄВРО-ЮГ 2016" придбавало макуху соєву у таких контрагентів (а.с.169-172 том ІХ; а.с.71 том Х):

- ТОВ "ПРОФСТОР" (код ЄДРПОУ 39240603) - макуха соєва 184,98 тон;

- ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" (код ЄДРПОУ 41228005) - макуха соєва 90,86 тон;

- ТОВ "СОЯ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 41564630) - макуха соєва 222,11 тон;

- ТОВ "КОМПАНІ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 41630870) - макуха соєва 78,1 тон;

- ТОВ "БІЗНЕС АГРО-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 40555871) - макуха соєва 500 тон.

Інформація щодо контрагентів ТОВ "ПРОФСТОР", ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ", ТОВ "СОЯ-ГРУП" зазначена вище, зокрема, встановлено обрив постачання продукції.

З`ясовані судом вище обставини підтверджуються також наданою відповідачем в ході розгляду справи Схемою руху товарів по ланцюгу постачання, будь-яких зауважень до такої схеми представник позивача не висловив (а.с.169-172 том ІХ).

Отож, враховуючи встановлені судом обставини можна дійти висновку про відсутність реального ланцюга постачання продукції до ФОП ОСОБА_1 від 6-ти контрагентів, а саме ФГ "БЕРЕСТ АГРО", ТОВ "МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012", ТОВ "ПРОФСТОР", ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ", ТОВ "СОЯ-ГРУП", ТОВ "ВАЛ-СОЯ".

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено реальне придбання ФОП ОСОБА_1 у двох контрагентів, а саме: у ТОВ "АВІР ТРАНС ЮГ" макухи соєвої у лютому 2018 року кількістю 39,2 тон та олії соєвої у березні 2018 року кількістю 20,74 тон, а також придбання у ТОВ "КОМПАНІ-ГРУП" олії соєвої у грудні 2017 року кількістю 26,68 тон, у лютому 2018 року - 20,24 тон та у березні 2018 року - 3,76 тон.

При цьому суд звертає увагу на загальну кількість товару, придбаного ФОП ОСОБА_1 за період грудня 2017 року по березень 2018 року у ТОВ "АВІР ТРАНС ЮГ" і ТОВ "КОМПАНІ-ГРУП", яка в загальному становить: макухи соєвої 39,2 тон та олії соєвої 71,42 тон (разом 110,62 тон товару).

В той же час, загальна кількість поставленого ФОП ОСОБА_1 до ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" за коментований період товару становить 1 614,29 тон, а саме: "макухи соєвої" - 1 522,57 тон і "олії соєвої" - 91,72 тон, що значно перевищує кількість придбаного товару у реальних контрагентів ТОВ "АВІР ТРАНС ЮГ" і ТОВ "КОМПАНІ-ГРУП", і не може змінити коментований вище висновок суду в частині загальної товарності операції із підприємцем як такої в цілому, яка не мала місце фактично.

Таким чином суд вважає обґрунтований висновок контролюючого органу про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку зважаючи на те, що господарські операції з придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Родник Плюс" товару у ФОП ОСОБА_1 , який попередньо придбаний останньою у вищевказаних постачальників, фактично не відбулися, зважаючи на негативну податкову інформацію щодо контрагентів у ланцюгу постачання, поставку послуг/товару, яка не відповідає податковій звітності постачальників у ланцюгу постачання, та "обрив" ланцюга операцій з придбання послуг/товару, кінцевим покупцем яких є позивач.

З приводу доводів позивача стосовно безпідставності посилання контролюючого органу на акт позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 від 30.11.2018 за №2875/14-29-13-05/ НОМЕР_1 , на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 10.01.2019 за №00001901305, та акт планової перевірки ФОП ОСОБА_1 від 14.03.2019 за №375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 , на підставі якого були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.04.2019 за №№00023311305, 00023291305, 00023301305, 00023341305, 0002335130, оскільки такі скасовані в судовому порядку, суд відзначає слідуюче.

Так, в матеріалах справи міститься рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі №400/1690/19, яким позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10.01.2019 за №00001901305. Рішення набрало законної сили 04.12.2019 (а.с.112-120 том Х).

Також в матеріалах справи міститься рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі №400/2399/19, яким позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10.04.2019 за №№00023311305, 00023291305, 00023301305, 00023341305, 0002335130 (а.с.98-111 том Х).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі №400/2399/19, апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 без змін.

Втім суд не може прийняти до уваги посилання позивача на вище коментовані судові рішення виходячи з наступного.

В даному випадку слід виходити із того, що як під час розгляду справи №400/1690/19 так і при розгляді справи №400/2399/19 Миколаївським окружним адміністративним судом досліджувались обставини та надавалась правова оцінка реальності господарських операцій по придбанню макухи соєвої та олії соєвої між ФОП ОСОБА_1 та контрагентами, зокрема ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" і ТОВ "МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012". Тобто досліджувались первинні документи по господарських відносинах виключно по двох контрагентах, які також є предметом дослідження у розгляді даної справи за №300/2327/19.

У спірному випадку, як свідчать матеріали справи ФОП ОСОБА_1 придбавала макуху соєвої та олію соєву, окрім ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" і ТОВ "МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012" ще у шести контрагентів, а саме: ФГ "БЕРЕСТ АГРО", ТОВ "ПРОФСТОР", ТОВ "СОЯ-ГРУП", ТОВ "ВАЛ-СОЯ", ТОВ "АВІР ТРАНС ЮГ" та ТОВ "КОМПАНІ-ГРУП", реальність операцій по яких Миколаївським окружним адміністративним судом при розгляді справ №400/1690/19 і №400/2399/19 не досліджувалась взагалі.

В той же час, обставини щодо поставки товару від ФОП ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Родник Плюс", встановлені Миколаївським окружним адміністративним судом під час розгляду справи №400/2399/19, стосуються періоду протягом вересня 2018 року.

При цьому, предметом дослідження у розгляді справи №300/2327/19 є реальність господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" за період з грудня 2017 року по березень 2018 року.

Миколаївським окружним адміністративним судом не досліджувалася і не надавалася правова оцінка обставинам, виходячи із тих письмових доказів, які наявні у даній справі, зокрема: зведена "Схема руху товарів по ланцюгу постачальників", сформована 10.02.2020 контролюючим органом для адміністративної справи №300/2327/19; Витяги з бази даних Єдиного реєстру податкових накладних по ФОП ОСОБА_1 та усіх її постачальників, а також контрагентів таких постачальників до завершення ланцюга із придбання за товарами "макуха соєва", "олія соєва" за період з 01.01.2016 по 31.03.2018; а також ті докази, мова про які йдеться нижче по тексту судового рішення, а саме: висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 03.03.2020 за №7 в частині дослідження про не підписання ОСОБА_1 договору поставки із позивачам; відомості Комунального закладу "Первомайський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" про основне місце роботи ОСОБА_1 (молодша медичної сестри фізіотерапевтичного кабінету відділення реабілітації); правова оцінка самостійно складених ФОП ОСОБА_1 "якісних посвідчень" на товар "макуха соєва" і "олія соєва".

Всі ці докази, на переконання суду, мають важливе значення для формування правового висновку у даній справі, в тому числі щодо товарності спірної поставки товару в цілому саме за період з грудня 2017 року по березень 2018 року.

При цьому, суд виходять із приписів частини 7 статті 78 КАС України, за змістом яких правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності у ФОП ОСОБА_1 основних засобів (рухомого та нерухомого майна) для здійснення господарської діяльності по придбаню макухи соєвої та олії соєвої, а також незначної чисельності персоналу , суд відмічає слідуюче.

Так, контролюючим органом під час перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в період з 01.11.2017 по 31.01.2018 не використовувала працю найманих осіб.

У період з 01.02.2018 по 31.03.2018 ФОП ОСОБА_1 використовувала працю 3-ох найманих осіб та виплачувала доходи у вигляді заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу про наявність у ФОП ОСОБА_1 в період з 01.02.2018 по 31.03.2018 та залучення вказаних осіб саме до господарських операцій по поставці макухи соєвої та олії соєвої із Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Родник Плюс".

За доводами відповідача, згідно даних Регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області МВС України ФОП ОСОБА_1 не володіє рухомим майном. Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, фізична особа ОСОБА_1 не має у власності будь-якого нерухомого майна (а.с.173 том ІХ).

На спростування таких доводів відповідача, позивачем не надано суду жодного доказу.

В контексті перевірки таких доводів контролюючого органу, судом серед іншого встановлено, що ОСОБА_1 в порядку переведення з Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні, з 02.01.2013 прийнята на посаду молодшої медичної сестри фізіотерапевтичного кабінету відділення реабілітації Комунального закладу "Первомайський міський центр первинної медико-санітарної допомоги", свідченням чого є заява ОСОБА_1 від 31.12.2012 і наказ про прийняття на роботу від 02.01.2013 за №50-К (а.с.80, 81 том ХІ).

Згідно витягу із наказу від 16.05.2018 за №31 продовжено дію трудових договорів в Комунальному підприємстві "Первомайський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Первомайської міської ради, зокрема, щодо працівника ОСОБА_1 на 0,5 посади молодшої медичної сестри фізіотерапевтичного кабінету відділення реабілітації (а.с.78 том ХІ).

Відповідно до табеля роботи відділення реабілітації Комунального закладу "Первомайський міський центр первинної медико-санітарної допомоги", ОСОБА_1 в листопада 2017 року відпрацювала 88 годин, у грудні 2017 року - 44 годин (36 годин - щорічна відпустка), у січні 2018 року - 84 години, у лютому 2018 року - 80 годин та у березні 2018 року - 83,5 годин (а.с.83-86 том ХІ).

З наведеного слідує, що ФОП ОСОБА_1 в період здійснення господарських операцій з грудня 2017 року по березень 2018 року по поставці макухи соєвої та олії соєвої до ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" була працевлаштована (як основний вид професійної зайнятості) у Комунальному закладі "Первомайський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" на посаді молодшої медичної сестри фізіотерапевтичного кабінету відділення реабілітації (а.с.79 том ХІ), виконувала свої посадові обов`язки згідно посадової інструкції №1-46-201, затвердженої головою профспілкового комітету 02.01.2013, із зайнятістю роботи половину робочого часу (4 із 8 годин).

Звісно, в цій частині обставин суд відзначає, що чинним законодавством України не встановлені обмеження, які б забороняли громадянам, зокрема, на яких не розповсюджуються обмеження, встановлені Законом України "Про запобігання корупції", одночасно перебуваючи у трудових відносинах із комунальним закладом відповідної територіальної громади організовуватися у формі суб`єкта підприємницької діяльності, та здійснювати відповідну господарську діяльність.

Втім, як свідчать матеріали і фактичні обставини справи, спірні правовідносини не є пасивною формою господарської діяльності, яка не передбачає активного залучення самого суб`єкта як громадянина та суб`єкта господарської діяльності. В даному випадку, спірна поставка позивачу фізичною особою підприємцем, яка за основним місцем роботи і фахом є молодшою медичною сестрою, відбулася у великих обсягах 1 614,29 тон ("макухи соєвої" - 1 522,57 тон і "олії соєвої" - 91,72 то), яка на переконання суду, вимагає значних затрат власного часу, особистої уваги, відповідних знань, репутації на ринку, основних і технічних засобів та людського (робочого) ресурсу.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б могли обґрунтувати фактичну можливість поєднання виконання ОСОБА_1 власних обов`язків на постійній основі на посаді молодшої медичної сестри фізіотерапевтичного кабінету відділення реабілітації Комунального закладу "Первомайський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" та статусу фізичної особи підприємця.

Як свідчить протокол допиту свідка ОСОБА_1 , складеного в ході розслідування кримінального провадження №32019090000000052 від 14.11.2019, остання на підставі статті 63 Конституції України відмовилася від надання показань.

При цьому, суд у даній справі переконаний, що за умови належного виконання платником податків власних зобов`язань зі сплати усіх належних платежів і зборів, відмовлятися від надання органам слідства показів по господарських операціях, які як вважає позивач є товарними та реальними, немає логічного змісту.

Разом з цим, слід врахувати й те, що відповідно до фототаблиць з місця здійснення діяльності ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), то остання здійснює підприємницьку діяльність в житловому будинку, не маючи жодних складів для зберігання товару та виробничих потужностей (а.с.157-158 том Х).

Суд, виходячи із вище коментованих встановлених обставин та наявних у справі доказів на їх підтвердження, не вбачає за можливе реальне здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Родник Плюс", в частині придбання та поставки макухи та олії соєвої, в тому числі з огляду на загальну кількість поставленого товару 1 614,29 тон.

Згідно приписів частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А тому, на переконання суду, відсутність у ФОП ОСОБА_1 необхідного управлінського і технічного персоналу, виробничих активів та матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва, зберігання й транспортування товарів, виконання робіт (надання послуг), а також з огляду на зайнятість останньої половину робочого дня на посаді молодшої медичної сестри фізіотерапевтичного кабінету відділення реабілітації у спірний період, унеможливлює здійснення ФОП ОСОБА_1 із позивачем господарських операцій по придбанню та поставці макухи та олії соєвої у кількості 1 614,29 тон, незважаючи на наявність в матеріалах справи видаткових і податкових накладних, товарно-транспортних накладних, відповідних платіжних документів та сертифікатів якості щодо поставленого товару.

В той же час, щодо якості товару та сертифікатів відповідності , суд зазначає.

Позивач, в обґрунтування своїх доводів, стверджує про не обов`язковість сертифікації відповідності на макуху соєву та олію соєву, оскільки така не передбачена чинним законодавством. Зокрема, Перелік продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного врегулювання та споживчої політики від 01.02.2005 за №28 втратив чинності 16.03.2018. В той же час, постановою Кабінету Міністрів України №42 від 28.01.2015 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності" скасовано обов`язків карантинний сертифікат на зерно та олійні культури.

З приводу таких доводів позивача слід відмітити наступне.

Відповідно до пункту 2.5 Договору поставки №2311-17 від 23.11.2017 при передачі Товару Постачальник зобов`язаний передати Покупцеві наступні документи: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, посвідчення про якість товару (а.с.69 том І).

Під час розгляду справи, а також при проведенні перевірки позивачем надані сертифікати якості (якісні посвідчення) на макуху соєву та соєву олію за ГОСТ 27149-95 та ДСТУ 4534:2006 (а.с.159-201 том І).

В першу чергу, суді відзначає, що ГОСТ "Жмых соевый кормовой. Технические условия", розроблений Російською Федерацією та чинний для Російської Федерації.

В той же час, за змістом пункту 3.2 розділу ІІІ ДСТУ 4964:2008 "Соя. Технічні умови" (Національний стандарт України), затверджених Держспоживстандартом України 26.03.2008, насіння сої (основна складова частина плодів сої) - боби .

При цьому, ДСТУ 4964:2008 "Соя. Технічні умови" містить нормативні посилання на ДСТУ 2422-94 "Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення" від 30.04.1994.

Згідно пунктом 1 розділу І ДСТУ 2422-94 зерно - плоди зернових культур і гречки, насінини зернобобових , які використовуються для харчових, кормових і технічних цілей, а відповідно до пункту 14 розділу І ДСТУ 2422-94 соя як складова зернових визначна як насіннєва культура .

Тобто "соя" - це зерно, відтак дія Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 31.07.2002 за №37-IV, поширюється на даний вид продукції та всіх суб`єктів ринку зерна.

Зерно - плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей (пункт 11 статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").

Вимогами Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", зокрема пунктом 27 статті 1 визначено, що якість зерна та продуктів його переробки - сукупність споживчих властивостей зерна та продуктів його переробки, які відповідають вимогам державних стандартів, технічних умов, фітосанітарних і ветеринарно-санітарних норм та інших нормативних документів.

Тобто, визначальним документом, що забезпечує та встановлює якість сої/продуктів переробки із сої (макуха, олія), соняшнику/продуктів переробки із соняшнику (макуха, олія) є фітосанітарні і ветеринарно-санітарні документи.

Наказом Державного Департаменту ветеринарної медицини України Міністерства агропромислового комплексу України від 03.11.1998 за №16 затверджений обов`язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та інших, які слід проводити у державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветсвідоцтво (Ф-2) (надалі по тексту також - Перелік).

Відповідно до даного Переліку, а саме пункту 12, включені шрот та макуха соєві. Отже, виходячи з наведеного та умов договору, відвантажений товар повинен пройти контроль, підтвердженням якого є ветеринарне свідоцтво, що видається державною лабораторією.

При цьому, як встановлено судом та підтверджується доводами відповідача, такі документи відсутні у позивача та не були надані до перевірки.

Суд зазначає, що вимогами пункту 27 статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачається відповідність якість зерна та продуктів його переробки вимогам, серед іншого, державних стандартів.

Згідно пункту 7.5 Національного стандарту України ДСТУ 4964:2008 , кожну партію насінин сої супроводжують свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксипів, радіонуклідів та посвідченням або сертифікатом про якість.

До того ж, вимогами стандартів, що зазначені в договорі поставки №2311-17 від 23.11.2017, а саме ГОСТ 27149 - 95 "Жмых соевый кормовой. Технические условия", зокрема пунктом 4.6 "Правила приемки" чітко передбачено що: "соевий/жмых подлежит сертификации в установлеином порядке".

Пуктом 4.1 ГОСТ 27149 - 95 "Жмых соевый кормовой. Технические условия" передбачено правила приймання товару, з відсиланням до ГОСТ 13979.0. "Межгосударственный стандарт. Жмыхи, шроты и горчичный порошок. Правила приемки и метод отбора проб".

Даним ГОСТом , зокрема пунктом 1.2 чітко визначена вимога щодо супровідних документів, зокрема із зазначенням того, що кожна партія шроту повинна супроводжуватися документом про якість, із зазначенням товару, виду, сорту, маси, партії, номеру партії, дати виготовлення тощо.

Жодного з цих документів під час розгляду справи та під час проведення перевірки не надано позивачем.

Поряд із вказаним, суд звертає увагу, що наказом Держспоживстандарту України від 10 вересня 2004 за №196 затверджено ДСТУ 3411-2004 Державний стандарт України, яким визначено вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх призначення і надання повноважень на діяльність у системі.

Відповідно до підпункту 4.4. пункту 4 даного ДСТУ 3411-2004, орган сертифікації може бути призначений за умови, якщо він: є незалежний від розробника, виробника, постачальника, споживача; має технічну компетентність, яка дає змогу проводити сертифікацію продукції, перелік якої визначає Національний орган України з сертифікації за умови його призначення; надає документальне підтвердження фінансового забезпечення своєї відповідальності (гарантію банку або страхову угоду) для відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні внаслідок його діяльності в Системі; має досвід сертифікації продукції, закріпленої за ним, не менше трьох років.

Згідно підпункту 4.5. пункту 4 ДСТУ 3411-2004 технічна компетентність призначеного органу сертифікації передбачає наявність у нього: організаційної структури, адміністративних та юридичних прав для проведення робіт з сертифікації продукції, що закріплена за ним Національним органом України з сертифікації; статуту, що визначає форми його діяльності; достатньої кількості компетентного штатного персоналу та атестованих аудиторів, кваліфікація яких підтверджена документально за результатами сертифікації в Системі згідно з вимогами ДСТУ 3418, для здійснення робіт з сертифікації; штатного персоналу для здійснення технічного нагляду за сертифікованою продукцією, або відповідних угод з іншими органами сертифікації чи державними центрами стандартизації, метрології та сертифікації; фонду нормативних документів на продукцію та методи її випробовувань, який перебуває у контрольованому стані; необхідного інформаційно-технічного забезпечування робіт з сертифікації, зокрема автоматизованого робочого місця з реєстрування сертифікатів (АРМ), для забезпечування зв`язку з Реєстром Системи; положення про орган сертифікації продукції; власної системи управління якістю; комплекту організаційно-методичних та нормативних документів Системи; можливостей для забезпечування конфіденційності, отриманої під час проведення сертифікації інформації, що становить комерційну або професійну таємницю заявників.

При цьому, як уже зазначалось судом, при проведенні перевірки позивачем надані сертифікати якості на макуху соєву та соєву олію за ГОСТ 27149-95 та ДСТУ 4534:2006 (а.с.159-201 том І), підписані від імені ФОП ОСОБА_1 , яка згідно відомостей Реєстру державної системи сертифікації не є суб`єктом, що уповноважений здійснювати сертифікацію продукції, в свою черг, така обставина свідчить про відсутність у суб`єкта господарювання ОСОБА_1 повноважень на сертифікацію.

З огляду на вказане, подані позивачем сертифікати якості не можуть братися судом до уваги, як належні документи, що підтверджують якість товару, а саме макухи соєвої та олії соєвої, поставленого ФОП ОСОБА_1 до позивача.

Суд погоджується із доводами представника позивача, що сертифікати якості/відповідності, ветеринарні свідоцтва не є в розумінні Податкового кодексу України і Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" документами первинного обліку, втім, така обставина в сукупності із іншими у даній справі є складовою для формування загального висновку про безтоварність спірної операції.

Суд також звертає увагу на те, що за змістом наданих позивачем товарно-транспортних накладних, транспортування продукції здійснювалось автомобільним перевізником ТОВ "БІЗНЕС АГРО-ТРАНС".

Проте, як встановлено судом, за даними Регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області, ТОВ "БІЗНЕС АГРО-ТРАНС" не є власником будь-яких транспортних засобів.

Транспортні засоби, зазначені у товарно-транспортних накладних, за даними Регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області, перебувають у власності фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тобто перевезення товару від ФОП ОСОБА_1 до ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" здійснювались транспортними засобами, які належать вказаним особам. При цьому, як встановлено судом, фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають найманих осіб.

За доводами відповідача, згідно поданих ТОВ "БІЗНЕС АГРО-ТРАНС" податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, ТОВ "БІЗНЕС АГРО-ТРАНС" нараховано та виплачено на користь ОСОБА_5 за період 4 квартал 2017 року - дохід в сумі 10 400,00 гривень та за 1 квартал 2018 року - дохід в сумі 7 800,00 гривень; на користь ОСОБА_4 нараховано та виплачено дохід за період 4 квартал 2017 року - дохід в сумі 4 165.5 гривень та за 1 квартал 2018 року - дохід в сумі 4 165,50 гривень.

З огляду на вказане, на переконання суду суми нарахованих та виплачених доходів на користь вказаних фізичних осіб (навіть за умови використання вантажних автомобілів на умовах оренди) є недостатніми для покриття витрат на перевезення товару в кількості 1 614,29 тон, згідно товарно-транспортних накладних, зважаючи на те, що мало місце 43 самостійних поставки (переміщення товару з м. Первомайськ Миколаївської області до м. Сятин Івано-Франківської області, відстань між якими становить від 592 км до 365 км, в залежності від обраного маршруту).

Необхідно відмітити й те, що згідно пункту 2.2. Договору поставки від 23.11.2017 постачальник повинен не пізніше наступного календарного дня з дати отримання замовлення Покупця, надіслати останньому підтвердження можливості виконання замовлення листом, факсом, або телефоном. Фактом підтвердження можливості виконання замовлення на поставку товару вважається отримання Покупцем Рахунка/рахунка-фактури.

Втім, позивачем жодного рахунка чи рахунка-фактури як при здійсненні перевірки контролюючим органом, так і під час розгляду справи надано не було.

Щодо доводів відповідача про відсутність у позивача журналу реєстрації транспортних засобів, які перетинали пропускний пункт товариства, а також актів приймання передачі продукції , суд зазначає.

На думку позивача, вимагання контролюючим органом акту приймання-передачі товару при наявності видаткової накладної є некоректним, а обов`язкове ведення журналу реєстрації в`їзду-виїзду автомобіля чинним законодавством не передбачено.

Так, ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за №996-ХІV (надалі по тексту також - Закон №996-ХІV) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88 (надалі по тексту також - Положення №88).

Статтею 1 Закону №996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положеннями статті 9 Закону №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина 2 статті 3 Закону №996-ХІV).

Відповідно до статті 4 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення №88, за змістом яких первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно із пунктом 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Рух товарно-матеріальних цінностей, тобто їх надходження, використання і вибуття, має оформлятися первинними документами. Типові форми таких документів затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 за № 193 "Про затвердження форм первинних документів з обліку сировини і матеріалів". Хоча підприємство може використовувати і самостійно розроблені форми, узявши за основу типові. При цьому, самостійно розроблений первинний документ має містити всі обов`язкові реквізити, передбачені для первинного документа згідно статті 9 Закону №996-ХІV і Положенням №88.

Оприбуткування товарів від постачальників здійснюється на підставі Прибуткового ордеру типової форми № М-4 або ТТН зі штампом "оприбутковано".

Також для обліку і контролю за надходженням та оприбуткуванням матеріальних цінностей ведеться Журнал обліку вантажів, що надійшли, типової форми № М-1.

Записи в журналі робить відділ постачань у міру надходження ТМЦ на склад - на підставі товарно-транспортних документів, прибуткових ордерів, актів приймання матеріалів.

Позивачем не надано жодного документа (крім видаткової накладної), який би свідчив про оприбуткування (надходження) товару від постачальника.

Як свідчить зміст підпункту 4.1 пункту 4 Договору від 23.11.2017 приймання товару здійснюється відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (№П-6) та за якістю (№П-7).

В даному випадку суд погоджується із доводами представника позивача про те, що документи, які вимагаються коментованою Інструкцією, не можна розцінювати як первинні документи.

Разом з тим, в пунктів 4 частини 3 статті 2 і статті 9 КАС України поряд з іншими основними засадами (принципами) адміністративного судочинства України є офіційне з`ясування усіх обставин у справі.

Такий принцип полягає в тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В окремих випадках суди коментований принцип застосовують із положеннями абзацу 2 частини 2 статті 77 КАС України, за змістом яких у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень останній не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, важливим у даній справі являється встановлена обставини фактичного підписання Договору поставки від 23.11.2017 за №2311-17, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Родник Плюс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за умови що остання відмовилася від надання показів як свідок у відповідному кримінальному провадженні (а.с.69-72 том І).

В ході розгляду справи судом встановлено, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019090000000052 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс", ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (а.с.145 том Х).

В рамках досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні на підставі постанови заступника начальника Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в області Вдовиченка А.А. від 28.02.2020 проведено почеркознавчу експертизу, зокрема, серед іншого Договору поставки від 23.11.2017 за №2311-17.

Так, згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 03.03.2020 за №7, підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Постачальник" договорі поставки від 23.11.2017 за №2311-17, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.160-166 том Х).

Суд зазначає, що всі видаткові накладні на поставку товару до ТзОВ "Агропромислова фірма "Родник Плюс" за спірний період виписані ФОП ОСОБА_1 саме на підставі Договору поставки від 23.11.2017 за №2311-1, про що зазначено в усіх без винятку таких накладних, підпис в якому від імені ОСОБА_1 за висновком експерта є підроблений.

З огляду на вказане, суд вважає, що господарські операції позивача із даним контрагентом здійснювалися поза межами правого поля. Такі господарські відносини з ФОП ОСОБА_1 є фіктивними правочинами, та такими, які вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами (статті 234 Цивільного кодексу України). Діяльність такого контрагента була спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Суд відзначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, слід враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник податків повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04 грудня 2018 року (справа №813/414/13-а).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Таким чином суд дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, зважаючи на те, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинно бути підтверджене належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З огляду на те, що договір поставки, не підписувався ФОП ОСОБА_1 , що встановлено почеркознавчою експертизою, а отже такий документ не може вважатися належно оформленим та підписаним повноважною особою , та як наслідок усі 43 видаткові накладні, складені на виконання такого договору, не можуть визнаватися такими, що посвідчує факт придбання товару. Отже, є безпідставним формування даних податкового обліку на підставі таких не належно оформлених первинних документів.

Зважаючи на те, що відповідач з об`єктивних причин не знав і не міг знати про висновки експертизи, так як останній фактично отриманий в рамках кримінального провадження №32019090000000052 вже після прийняття оскаржуваного рішення (01.10.2019), то суд в розумінні статей 73-745, частини 2 статті 77 КАС України вважає висновок Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 03.03.2020 за №7 належним, допустимим і достовірним доказом у справі.

Суд зазначає, що позивачем не було надано будь-яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальника послуг/товарів, враховуючи відсутність в останньої достатніх трудових та матеріальних ресурсів (основних фондів) для проведення відповідної господарської діяльності, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у цій справі, також свідчить про обґрунтованість тверджень контролюючого органу про безпідставність формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з вказаним контрагентом

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, натомість позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів щодо неправомірного формування даних податкового обліку за господарськими операціями із ФОП ОСОБА_1 .

За такого правового врегулювання та обставин справи, суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Всі інші доводи представників позивача і відповідача, викладені ними у додаткових поясненнях, відзив на позов, відповіді на відзив і заперечення, не змінюють зміст встановлених судом обставин і сформованих правових висновків.

На підставі коментованого, суд прийшов до переконання про не обґрунтованість адміністративного позову в цілому, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 19 210,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжне доручення від 13.11.2019 за №5532449 (а.с.4, 101 том І).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними інші судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Родник Плюс" (ідентифікаційний код юридичної особи 37112925), вул. Гоголя, буд. 75, м. Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78300.

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Рішення складене в повному обсязі 31.08.2020.