Постанова

від 08.12.2020 по справі 300/2327/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2327/19 пров. № А/857/12239/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.,

представника апелянта Залунін К.В.,

представників відповідача Гавадзин М.В., Савчук В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма Родник Плюс на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року (ухвалене головуючим - суддею Чуприна О.В. у м. Івано-Франківськ, повний текст судового рішення складено 31 серпня 2020 року) у справі № 300/2327/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма Родник Плюс до Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007601406 від 01.10.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями в сумі 3267290, 00 грн і застосовано штрафні санкції 1633647, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007601406 від 01.10.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями в сумі 3267290, 00 грн і штрафними санкціями 1633647, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, безпідставно та не обґрунтовано, за наслідками проведеної у серпні-вересні 2019 року документальної позапланової виїзної перевірки, на підставі невірного застосування норм Податкового кодексу України і всупереч діючим нормам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019 за № 0007601406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 4900937, 00 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 3267290, 00 грн і штрафними санкціями 1633647, 00 грн. Однак позивач не погоджується з основними аргументами відповідача, які слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, такими як: незначна чисельність персоналу та відсутність основних засобів (нерухомого та рухомого майна) у контрагента (продавця) - ФОП ОСОБА_1 ); наявність актів планової та позапланової перевірки, складених у відношенні до ФОП ОСОБА_1 ; нереальність факту перевезення товару, який на замовлення контрагента ФОП ОСОБА_1 здійснювався перевізником ТОВ Бізнес Агро-Транс ; ненадання товариством під час перевірки актів приймання-передачі товару, журналів реєстрації автомобільного транспорту на прохідній. За доводами позивача в ході проведення перевірки буди надані первинні документи, які містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних сторін господарських правовідносин, тобто повністю відповідають вимогам пунктів 201.1 та 201.7 статті 201 Податкового кодексу України і статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного переміщення товару. Недостатньої кількості у контрагента персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень, за доводами позивача, не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що господарські відносини з ФОП ОСОБА_1 є фіктивними правочинами, та такими, які вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами (статті 234 Цивільного кодексу України). Діяльність такого контрагента була спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Суд першої інстанції зокрема зазначив, що господарські операції з придбання Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма Родник Плюс товару у ФОП ОСОБА_1 , який попередньо придбаний останньою у постачальників, фактично не відбулися, зважаючи на негативну податкову інформацію щодо контрагентів у ланцюгу постачання, поставку послуг/товару, яка не відповідає податковій звітності постачальників у ланцюгу постачання, та обрив ланцюга операцій з придбання послуг/товару, кінцевим покупцем яких є позивач.

На переконання суду, відсутність у ФОП ОСОБА_1 необхідного управлінського і технічного персоналу, виробничих активів та матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва, зберігання й транспортування товарів, виконання робіт (надання послуг), а також з огляду на зайнятість останньої половину робочого дня на посаді молодшої медичної сестри фізіотерапевтичного кабінету відділення реабілітації у спірний період, унеможливлює здійснення ФОП ОСОБА_1 із позивачем господарських операцій по придбанню та поставці макухи та олії соєвої у кількості 1614, 29 тон, незважаючи на наявність в матеріалах справи видаткових і податкових накладних, товарно-транспортних накладних, відповідних платіжних документів та сертифікатів якості щодо поставленого товару.

В ході розгляду справи судом першої інстанції також встановлено, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019090000000052 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс , ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (а.с.145 том Х).

В рамках досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні на підставі постанови заступника начальника Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в області ОСОБА_2 від 28.02.2020 проведено почеркознавчу експертизу, зокрема, серед іншого Договору поставки від 23.11.2017 за №2 311-17.

Так, згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 03.03.2020 за № 7, підпис від імені ОСОБА_1 у графі Постачальник договорі поставки від 23.11.2017 за № 2311-17, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.160-166 том Х).

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань визнання недійсним (у тому числі нікчемним) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснення витрат. Покликання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не грунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Також звертають увагу на позицію Верховного Суду, згідно якої на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати іншими способами аніж прямими трудовими взаємовідносинами. Так судом першої інстанції проігноровано та відхилено докази підтверджуючі майновий стан ФОП ОСОБА_3 - довідку від 06.02.2020 № 45. Так ФОП ОСОБА_3 орендує нежитлове приміщення, обладнання, отримує послуги з перевезення та має у штаті в середньому 3 особи. Зазначене також підтверджено та досліджено у справах № 400/1690/19 та 400/2399/19. Поряд з цим ФОП ОСОБА_3 мала уповноважену особу по довіреності - ОСОБА_4 . Відтак вважають, що судом упереджено та необ`єктивно розцінено інформацію стосовно ФОП ОСОБА_3 . Більше того вказують на те, що судом не надано належної оцінки тому, що отримані на стадії досудового слідства матеріали, можуть бути визначені, як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. Докази по кримінальному провадженню не покладені відповідачем в основу Акту та є неналежними та надані суду з порушенням законодавства.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому покликається на те, що первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем, не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не являються такими, що підтверджують факт здійснення господарської діяльності із контрагентом. У зв`язку з цим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представники відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги та надали пояснення, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма Родник Плюс (ідентифікаційний код юридичної особи 37112925) 10.06.2010 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в територіальному органі Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

До основного виду економічної діяльності ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс за КВЕД 01.11 віднесено вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур .

Також серед видів діяльності за КВЕД 10.91 визначено виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах .

Вказана обставина підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, на підставі направлення від 31.08.2019 за №1388, виданого Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області, та наказу відповідача від 02.09.2019 за №55-О, наказу Державної фіскальної служби України від 21.08.2019 за № 653 і наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 21.08.2019 за №1381, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_5 за період листопад 2017 - березень 2018 року відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

В ході проведення такої перевірки встановлено порушення товариством пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 3267290, 00 грн, в тому числі по періодах: грудень 2017 року - 771961, 00 грн, січень 2018 року - 819583, 00 гривень, лютий 2018 року - 782877, 00 грн, березень 2018 року - 892869, 00 грн.

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки за № 7/09-19-05-02/37112925 від 04.09.2019 (а.с. 26-58 том І).

Не погоджуючись із встановленими порушеннями ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс 18.09.2019 подало заперечення на акт перевірки від 04.09.2019, долучивши ряд відповідних документів (а.с. 61-66 том І, а.с. 22-24, 25-68 том ІV).

За наслідками розгляду вказаного заперечення, висновок акту перевірки № 7/09-19-05-02/37112925 від 04.09.2019 відповідачем залишено без змін, про що повідомлено позивача листом від 27.09.2019 за № 276/10/09-19-05-02-19 (а.с.71 том ІV).

На підставі вказаного вище акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007601406 від 01.10.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями в сумі 3267290, 00 грн і застосовано штрафні санкції 1633647, 00 грн (а.с. 67 том І).

Позивач вважаючи прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають його право на отримання такої вигоди.

З наведеного слідує, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

З положень цієї норми вбачається те, що суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовленням товарів та послуг будуть відноситись до податкового кредиту саме в разі фактичного (реального) здійснення такої операції.

Як визначено у п. 198.2 цієї статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Колегія суддів зазначає, що якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, позивач повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Податковий орган ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ФОП ОСОБА_1 .

Як слідує з матеріалів справи, що між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , яка діє на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.08.2016 за № 25240000000013024 (Постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма Родник Плюс в особі директора Марунчака Олексія Павловича, що діє на підставі Статуту (Покупець), надалі разом Сторони, 23.11.2017 укладено договір поставки № 2311-17 (а.с. 69-72 том І).

Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 даного Договору поставки від 23.11.2017 Постачальник зобов`язується поставити у встановлені терміни Покупцеві макуху соєву, що відповідає вимогам ГОСТ 27149-95 та/або соєву олію, що відповідає вимогам ДСТУ 4534:2006, та/або макуху соняшникову, що відповідає вимогам ДСТУ 80-96 (надалі по тексту також - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Найменування товару, якість, кількість, ціна одиниці і загальна ціна товару, а також умови і терміни передачі товару вказуються у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами цього Договору (підпункт 1.2 пункту 1 Договору).

Згідно підпунктів 2.1, 2.2., 2.5 пункту 2 Договору Покупець надає Постачальнику замовлення на передачу партії товару, у якому зазначається найменування, асортимент, кількість, термін передачі партії товару. Замовлення передається Покупцем не менш як за 1 календарний день до очікуваної дати отримання товару або його партії.

Постачальник повинен не пізніше наступного календарного дня з дати отримання замовлення Покупця, надіслати останньому підтвердження можливості виконання замовлення листом, факсом, або телефоном. Фактом підтвердження можливості виконання замовлення на поставку товару вважається отримання Покупцем Рахунка/рахунка-фактури.

При передачі Товару Постачальник зобов`язаний передати Покупцеві наступні документи: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, посвідчення про якість Товару.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Договору якість товару підтверджується експертним висновком якості виробника і повинна відповідати ГОСТ 27149-95 та/або ДСТУ 4534:2006, та/або ДСТУ 80-96 та іншим необхідним умовам, гарантованим виробником.

За змістом підпункту 4.1. пункту 4 Договору, якщо інше не зазначено в Договорі або додатках до нього, приймання товару Покупцем, а також дотримання Сторонами процедур і термінів, пов`язаних з невідповідністю за кількістю і якістю товару регламентуються Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (№П-6) і за якістю (№П-7).

Ціна Товару за одиницю і по позиціях приймається на умовах поставки, викладених у видаткових накладних. Загальна ціна Договору формується на основі фактично переданого товару, зазначеного у видаткових накладних (пункт 5 Договору).

Згідно підпункту 9.1. пункту 9 Договору, Договір укладено на термін до 31.12.2018, він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами. У будь-якому випадку Договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань за ним. Якщо по закінченні строку дії даного Договору жодна з Сторін не заявить про своє бажання розірвати даний Договір, останній вважається кожного року продовженим (пролонгованим) на такий самий строк і на таких самих умовах.

На виконання зазначеного Договору поставки від 23.11.2017, ФОП ОСОБА_1 виписано та надано на адресу ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс видаткові накладні від 24.11.2017 за №№1, 2; від 28.11.2017 за №3; від 29.11.2017 за №4; від 04.12.2017 за №1; від 15.12.2017 за №№14, 15; від 27.12.2017 за №30; від 28.12.2017 за №№31, 32; від 11.01.2018 за №5; від 13.01.2018 за №№6, 7; від 17.01.2018 за №10; від 18.01.2018 за №11; від 24.01.2018 за №15, 16; від 25.01.2018 за №17; від 26.01.2018 за №19; від 27.01.2018 за №20; від 31.01.2018 за №23; від 01.02.2018 за №2, 3; від 07.02.2018 за №7; від 15.02.2018 за №10; від 17.02.2018 за №11; від 19.02.2018 за №12; від 22.02.2018 за №№15, 16; від 23.02.2018 за №17; від 28.02.2018 за №№19, 20; від 06.03.2018 за №6; від 09.03.2018 за №7 від 13.03.2018 за №11; від 15.03.2018 за №№12, 13, 14; від 20.03.2018 за №17; від 24.03.2018 за №№19, 20; від 28.03.2018 за №22; від 30.03.2018 за №24, на поставку товару макуха соєва в загальній кількості 1522 ,57 тон на загальну суму з ПДВ - 17448323, 70 грн, та товару олія соєва в загальній кількості 91,72 тон на загальну суму з ПДВ - 2155419, 64 грн (а.с. 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157 том І).

Також з метою поставки вказаного вище товару на склад ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 оформлено товарно-транспортні накладні від 24.11.2017 за №№1, 2; від 28.11.2017 за №3; від 29.11.2017 за №947; від 04.12.2017 за №6; від 15.12.2017 за №№19, 20; від 27.12.2017 за №35; від 28.12.2017 за №№36, 37; від 11.01.2018 за №4; від 13.01.2018 за №№5, 6; від 17.01.2018 за №9; від 18.01.2018 за №10; від 24.01.2018 за №14, 15; від 25.01.2018 за №16; від 26.01.2018 за №18; від 27.01.2018 за №19; від 31.01.2018 за №22; від 01.02.2018 за №24, 25; від 06.02.2018 за №29; від 15.02.2018 за №32; від 17.02.2018 за №33; від 19.02.2018 за №34; від 22.02.2018 за №№37, 38; від 23.02.2018 за №39; від 28.02.2018 за №№41, 42; від 06.03.2018 за №45; від 09.03.2018 за №47; від 13.03.2018 за №52; від 15.03.2018 за №№53, 54, 56; від 20.03.2018 за №58; від 24.03.2018 за №№59, 60; від 28.03.2018 за №63; від 30.03.2018 за №65 (а.с. 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158 том І).

Як слідує із змісту вказаних товарно-транспортних накладних, транспортування продукції здійснювалось автомобільним транспортом, а саме: автомобільний перевізник - ТОВ БІЗНЕС АГРО-ТРАНС ; замовник - ФОП ОСОБА_1 ; вантажовідправник - ФОП ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ); вантажоодержувач - ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс (адреса: вул. Гоголя, 75, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300); пункт навантаження - м. Первомайськ, Миколаївська область; пункт розвантаження - м. Снятин, Івано-Франківська область; відстань між пунктом навантаження і пунктом розвантаження за даними карти автомобільних доріг України становить близько 550 км.

При поставках товару ФОП ОСОБА_1 надані сертифікати якості на товар макуха соєва та олія соєва від 23.11.2017; від 23.11.2017; від 27.11.2017; від 28.11.2017; від 03.12.2017; від 14 12 2017; від 14.12.2017; від 27.12.2017; від 27.12.2017; від 26.12.2017; від 10.01.2018; від 12.01.2018, від 12 01 2018; від 16.01.2018; від 17.01.2018; від 24.01.2018; від 24 01.2018; від 25.01.2018; від 26.01 2018; від 24.01.2018; від 30.01.2018, від 31.01 2018; від 31.01 2018; від 06 02 2018; від 14 02 2018, від 16 02 2018; від 16.02.2018; від 21.02.2018; від 21.02 2018; від 22.02 2018; від 27.02 2018; від 27 02 2018; від 05.03.2018; від 08.03.2018; від 12.03.2018, від 14.03.2018, від 14.03.2018; від 13.03 2018, від 19 03.2018; від 23.03.2018; від 23.03.2018; від 28.03.2018; від 29.03.2018 (а.с.159-201 том І).

Розрахунки за період, що був предметом перевірки, між ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс і ФОП ОСОБА_1 проведено згідно банківських виписок від 05.12.2017 за №1836; від 06.12.2017 за №1866; від 07.12 2017 за №1878; від 08.12.2017 за №1892; від 11.12.2017 за №1911; від 12.12.2017 за №1941; від 14 12.2017 за №1954; від 15.12 2017 за №1970; від 18.12.2017 за №1992; від 19.12.2017 за №2004; від 20.12.2017 за №2039; від 21.12.2017 за №2055; від 22.12.2017 за №2068; від 27.12.2017 за №2106; від 28.12.2017 за №2127; від 05.01.2018 за №18; від 09.01.2018 за №29; від 10.01.2018 за №54; від 11.01.2018 за №78; від 12.01.2018 за №83; від 15.01.2018 за №107; від 16.01.2018 за №118; від 17.01.2018 за №133; від 18.01.2018 за №144; від 19.01.2018 за №148; від 23.01.2018 за №170; від 24.01.2018 за №184; від 30.01.2018 за №234; від 31.01 2018 за №250, від 01.02.2018 за №268; від 06.02.2018 за №277; від 09.02.2018 за №292; від 12.02 2018 за №306; від 13.02.2018 за №312; від 16.02.2018 за №350; від 19.02.2018 за №355; від 20.02.2018 за №373; від 21.02.2018 за №382; від 22.02.2018 за №392; від 26.02.2018 за №№401, 406; від 05.03.2018 за №439; від 06.03.2018 за №442; від 12.03.2018 за №471; від 13.03.2018 за №492; від 14.03.2018 за №498; від 15.03.2018 за №509; від 16.03.2018 за №539; від 19.03.2018 за №560; від 20.03.2018 за №572; від 21.03.2018 за №590; від 23.03.2018 за №609; від 26.03.2018 за №№623, 624; від 27.03.2018 за №627; від 28.03.2018 за №640; від 29.03 2018 за №651 (а.с.12-17 том ІV).

Окрім вказаного, на виконання умов договору поставки товару від 23.11.2017, ФОП ОСОБА_1 виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, а саме: від 28.12.2017 за №№32, 33; від 27.12.2017 за №31; від 15.12.2017 за №15, 16; від 04.12.2017 за №1; від 29.11.2017 за №4; від 28.11.2017 за №3; від 24.11.2017 за №№1, 2; від 30.03.2018 за №24; від 28.03.2018 за №23; від 24.03.2018 за №№19, 20; від 20.03.2018 за №17; від 15.03.2018 за №№12, 13, 14; від 13.03.2018 за №11; від 09.03.2018 за №7; від 06.03.2018 за №6; від 28.02.2018 за №№23, 24; від 23.02.2018 за №21; від 22.02.2018 за №20; від 17.02.2018 за №15, від 22.02.2018 за №19; від 19.02.2018 за №16; від 15.02.2018 за №14; від 07.02.2018 за №11; від 01.02.2018 за №№4, 5; від 31.01.2018 за №23; від 27.01.2018 за №20; від 26.01.2018 за №19; від 25.01.2018 за №17; від 24.01.2018 за №№15, 16; від 17.01.2018 за №10; від 18.01.2018 за №11, від 13.01.2018 за №7; від 13.01.2018 за №6; від 11.01.2018 за №5 (а.с. 202-250 том І, а.с.1-37 том ІІ).

Аналізуючи наведене вище та укладений договір між позивачем та його контрагентом, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, так і його контрагент виконали умови укладених між ними договору, а останні є такими що безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача, а суми податкового кредиту підтверджуються документально.

Тому, факт здійснення реальної господарської операції між позивачем та вказаним вище контрагентом підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися, у зв`язку із здійсненням оплати за отриманий товар/послуги, які були використані останнім у власній господарській діяльності.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів.

Разом з цим як встановлено судом першої інстанціїта не заперечується сторонами, відповідачем при проведенні перевірки в період з 27.08.2019 по 28.08.2019, за результатами якої складено акт від 04.09.2019, взято до уваги також висновки Головного управління ДФС в Миколаївській області, викладені в актах перевірки про результати планової та позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 від 30.11.2018 за №2875/14-29-13-05/ НОМЕР_1 та від 14.03.2019 за №375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 (а.с.33-87, 88-153 том ІІІ).

Так, вході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено відображення ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс у складі податкового кредиту, операції з придбання від постачальника ФОП ОСОБА_1 (а.с.32 том І, а.с.130 том Х), зокрема суми податку на додану вартість: за листопад 2017 року - 295054,37 грн (160,82 тон); за грудень 2017 року - 476907 ,11 грн (224,42 тон); за січень 2018 року - 819583,23 грн (413,26 тон); за лютий 2018 року - 809971, 89 грн (403,48 тон); за березень 2018 року - 865773,95 грн (412,31 тон), що в загальному за весь коментований період становить 3267290 ,55 гривень (1641, 29 тон).

Так судом першої інстанції взято до уваги, письмові докази, подані відповідачем (зведена Схема руху товарів по ланцюгу постачальників , сформована 10.02.2020 контролюючим органом для адміністративної справи №300/2327/19; Витяги з бази даних Єдиного реєстру податкових накладних по ФОП ОСОБА_1 та усіх її постачальників, а також контрагентів таких постачальників до завершення ланцюга із придбання за товарами макуха соєва , олія соєва за період з 01.01.2016 по 31.03.2018; акт позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 від 30.11.2018 за №2875/14-29-13-05/ НОМЕР_1 і від 14.03.2019 за №375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 ), досліджено ланцюг постачання продукції, а саме макухи соєвої та олії соєвої до ФОП ОСОБА_1 , частина якої в період з листопада 2017 року по березень 2018 року була поставлена ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс (а.с.33-87 88153 том ІІІ; а.с.169-171, 173-250 том ІХ).

Встановлено, що макуху соєву та олію соєву ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 по 31.03.2018 придбано у наступних контрагентів:

- ФГ БЕРЕСТ АГРО (код ЄДРПОУ 32714368) - придбано у грудні 2017 року макуху соєву кількістю 303,47 тон;

- ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 (код ЄДРПОУ 38182008) - придбано у листопаді 2017 року макуху соєву кількістю 449,902 тон і 137,262 тон (в реєстрації податкової накладної відмовлено);

- ТОВ ПРОФСТОР (код ЄДРПОУ 39240603) - придбано макуху соєву у січні 2018 року кількістю 413,82 тон, у лютому 2018 року - 76,88 тон, у березні 2018 року - 191,54 тон;

- ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ (код ЄДРПОУ 41228005) - придбано макуху соєву у листопаді 2017 року кількістю 233,11 тон і 122,24 тон (в реєстрації податкової накладної відмовлено), у грудні 2017 року - 647,97 тон і 195,76 тон (в реєстрації податкової накладної відмовлено), у січні 2018 року - 188,91 тон, у лютому 2018 року - 410,24 тон, у березні 2018 року - 560,401 тон;

- ТОВ АВІР ТРАНС ЮГ (код ЄДРПОУ 41345698) - придбано макуху соєву у лютому 2018 року кількістю 39,2 тон та олію соєву у березні 2018 року кількістю 20,74 тон;

- ТОВ "СОЯ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 41564630) - придбано макуху соєву у грудні 2017 року кількістю 232,98 тон, у січні 2018 року - 155,81 тон та олію соєву у січні 2018 року - 20,03 тон;

- ТОВ ВАЛ-СОЯ (код ЄДРПОУ 41564693) - придбано макуху соєву у грудні 2017 року кількістю 375,27 тон та у лютому 2018 року кількістю 322,26 тон;

- ТОВ КОМПАНІ-ГРУП (код ЄДРПОУ 41630870) - придбано олію соєву у грудні 2017 року кількістю 26,68 тон, у лютому 2018 року - 20,24 тоні та у березні 2018 року - 3,76 тон.

З приводу ФГ БЕРЕСТ АГРО ( макуха соєва 413,82 тон, 76,88 тон, 191,54 тон), то за даними Єдиного реєстру податкових накладних (надалі по тексту також - Реєстр) встановлено, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ФГ БЕРЕСТ АГРО не придбавало макуху соєву. В ході проведення перевірки встановлено обрив ланцюга постачання продукції (а.с.220-222 том ІХ).

Стосовно ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 ( макуха соєва 449,902 тон, 137,262 тон) з`ясовано, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 таке товариство придбавало макуху соєву у таких контрагентів (а.с.223 том ІХ):

- ТОВ ФЛОВЕРС СТИЛЬ (код ЄДРПОУ 40745034) - макуха соєва 302,64 тон (а.с.224 том ІХ);

- ТОВ ДЖОЙН ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40748365) - макуха соєва 286,882 тон (а.с.237 том ІХ);

- ТОВ СВІТ НАШОГО ЗЕРНА (код ЄДРПОУ 40906910) - макуха соєва 238,29 тон а.с.241 том ІХ);

- ТОВ ТК СВІТСЕТ (код ЄДРПОУ 40907076) - макуха соєва 302,64 тон (а.с.225-238 том ІХ);

- ТОВ ГАЗ-УГОЛЬ ТРЕЙД ПЛЮС (код ЄДРПОУ 40907558) - макуха соєва 352,69 тон (а.с.242-242 том ІХ);

- ТОВ АГРО-ТЕХЦЕНТР (код ЄДРПОУ 41392109) - макуха соєва 115,78 тон (а.с.242-242 том ІХ);

- ТОВ ФЕНІКС-ДЕЛ (код ЄДРПОУ 39995688) - макуха соєва 1 200,0 тон (249-250 том ІХ; а.с.1 том Х).

За даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ ФЛОВЕРС СТИЛЬ придбавало макуху соєву (302,64 тон) виключно у ТОВ ТК СВІТСЕТ , в свою чергу ТОВ ТК СВІТСЕТ в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 не придбавало макуху соєву. Встановлено обрив постачання продукції (а.с.225-238 том ІХ).

В період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ ДЖОЙН ТРЕЙД як свідчать відомості Реєстр таке товариство придбавало макуху соєву (283,68 тон) виключно у ТОВ АГРО-ЦЕНТР БЕСТ , в свою чергу ТОВ АГРО-ЦЕНТР БЕСТ в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 не придбавало макуху соєву взагалі. Встановлено обрив постачання продукції (а.с.238-240 том ІХ).

Дані Єдиного реєстру податкових накладних свідчать, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ СВІТ НАШОГО ЗЕРНА , ТОВ ТК СВІТСЕТ , ТОВ ГАЗ-УГОЛЬ ТРЕЙД ПЛЮС , ТОВ АГРО-ТЕХЦЕНТР , ТОВ ФЕНІКС-ДЕЛ не придбавало макуху соєву. У зв`язку із цим контролюючим органом констатовано обрив постачання продукції, яка в кінцевому наслідку, як матеріали справи, в певному обсязі документально оформлено по операції із її придбання позивачем (а.с.241, 242-244, 245-248, 249-250 том ІХ; а.с.1 том Х).

В частині обставин із ТОВ ПРОФСТОР ( макуха соєва 413,82 тон, 76,88 тон, 191,54 тон) судом встановлено слідуюче.

За даними Реєстру в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ ПРОФСТОР придбавало макуху соєву у таких контрагентів (а.с.2 том Х):

- ТОВ ДАЙЛОС КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 41074367) - макуха соєва 413,81 тон (а.с.3-10 том Х);

- ТОВ ВАЙСЛЕС (код ЄДРПОУ 41074420) - макуха соєва 495,27 тон (а.с.11-16 том Х);

- ТОВ "АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ" (код ЄДРПОУ 41228005) - макуха соєва 38,16 тон;

- ТОВ "ДЕКВАЙС" (код ЄДРПОУ 41649059) - макуха соєва 985,28 тон (а.с.17-26 том Х).

Відомості із Єдиного реєстру податкових накладних засвідчують обставину про відсутність фату придбання макуху соєву в період з 01.01.2016 по 31.03.2018. Встановлено обрив постачання продукції (а.с.2, 3-10, 11-16, 17-26 том Х).

Щодо ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ ( макуха соєва 233,11 тон, 647,97 тон, 188,91 тон, 410,24 тон, 560,401 тон) слід відмітити, наступне.

ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ за даними Єдиного реєстру податкових накладних в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 придбавало макуху соєву у таких контрагентів (а.с.39-40 том Х):

- ТОВ РОКВЕЛ ГРУП (код ЄДРПОУ 40998870) - макуха соєва 597,58 тон (а.с.41 том Х);

- ТОВ АСТРОН-ЛЮКС (код ЄДРПОУ 41008247) - макуха соєва 150,85 тон (а.с.42 том Х);

- ТОВ ПРАЙМДІДЖИТАЛ (код ЄДРПОУ 41059912) - макуха соєва 729,35 тон (а.с.47 том Х);

- ТОВ ОВМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41570031) - макуха соєва 148,42 тон (а.с.48 том Х);

- ТОВ ДАЙЛОС КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 41074367) - макуха соєва 272,61 тон;

- ТОВ ВАЙСЛЕС (код ЄДРПОУ 41074420) - макуха соєва 233,75 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ ДЕКВАЙС (код ЄДРПОУ 41649059) - макуха соєва 148,42 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ БАНДЛЕС ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41161957) - макуха соєва 39,42 тон (а.с.55-57 том Х).

Єдиний реєстр податкових накладних свідчить, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ РОКВЕЛ ГРУП придбавало макуху соєву (597,58 тон) виключно у ТОВ БПР ЕНЕРГО-АЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 41011731).

За даними Реєстру в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ АСТРОН-ЛЮКС придбавало макуху соєву (150,85 тон) виключно у ТОВ БПР ЕНЕРГО-АЛЬЯНС .

ТОВ БПР ЕНЕРГО-АЛЬЯНС за аналогічний період придбавало макуху соєву (38,49 тон) у ТОВ БУДРЕНЕСАНС (код ЄДРПОУ 41320825), а ТОВ БУДРЕНЕСАНС за той же період придбавало макуху соєву (38,49 тон) у ТОВ БІРЕЙН ПЛЮС (а.с.43, 44, 45-46 том Х).

Як підтверджується Єдиним реєстром податкових накладних в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ БІРЕЙН ПЛЮС , ТОВ ДАЙЛОС КОМПАНІ , ТОВ ВАЙСЛЕС , ТОВ ДЕКВАЙС , ТОВ БАНДЛЕС ТРЕЙД не придбавали макуху соєву взагалі, відтак встановлено обрив постачання продукції, яка за матеріалами справи у відповідному обсязі поставлена як кінцевому отримувачу позивачу.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ ОВМ ТРЕЙД придбавало макуху соєву (148,5 тон) виключно у ТОВ ГОЛД ІМПЕРІЯ , в свою чергу ТОВ ГОЛД ІМПЕРІЯ за вказаний період не придбавало макуху соєву. Встановлено обрив постачання продукції (а.с.49-55 том Х).

В період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ ПРАЙМДІДЖИТАЛ відповідно до відомостей Реєстру придбавало макуху соєву (112,5 тон) виключно у ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ (відомості про яке зазначено вище), в той же час ТОВ ПРАЙМДІДЖИТАЛ відображає реалізацію макухи соєвої до ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ в кількості 729,35 тон, що викликає сумнів щодо реальності здійснення таких господарських операцій (так як має місце рух товару по колу між різними суб`єктами господарювання).

Стосовно господарських операцій з ТОВ СОЯ-ГРУП ( макуха соєва 232,98 тон, 155,81 тон і олія соєва 20,03 тон).

За даними Реєстру встановлено, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ СОЯ-ГРУП придбавало макуху соєву та олію соєву у таких контрагентів (а.с.58-60 том Х):

- ФГ БЕРЕСТ АГРО (код ЄДРПОУ 32714368) - олія соєва 1027.5 тон (а.с.28-30 том Х);

- ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 (код ЄДРПОУ 38182008) - макуха соєва 1140,37 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ ПРОФСТОР (код ЄДРПОУ 39240603) - макуха соєва 1322,38 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ (код ЄДРПОУ 41228005) - макуха соєва 1 471,5 тон, олія соєва 480,69 тон (а.с.39-40 том Х);

- ТОВ КРЕО-ОЙЛ (код ЄДРПОУ 40255043) - олія соєва 31,5 тон (а.с.27, 61 том Х);

- ТОВ АВІР ТРАНС ЮГ (код ЄДРПОУ 41345698) - олія соєва 33,336 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ ВАЛ-СОЯ (код ЄДРПОУ 41564693) - макуха соєва 144,04 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ КОМПАНІ-ГРУП (код ЄДРПОУ 41630870) - олія соєва 63,06 тон (а.с.169-172 том ІХ).

При цьому, у відношенні до ФГ БЕРЕСТ АГРО , ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 , ТОВ ПРОФСТОР і ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ Єдиний реєстр податкових накладних вказує на обрив постачання продукції, про що зазначалось судом вище.

В той же час, відомості Реєстру свідчать, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ КРЕО-ОЙЛ придбавало олію соєву у таких контрагентів (а.с.27, 61 том Х):

- ТОВ НЕКТАН (код ЄДРПОУ 40600724) - олія соєва 2,28 тон (а.с.31-32, 62-64 том Х);

- ТОВ СКАЙ ТЕРРА (код ЄДРПОУ 41654556) - олія соєва 19,95 тон (а.с.34, 65 том Х);

- ТОВ ЦИТРОН НК (код ЄДРПОУ 41663471) - олія соєва 21,13 тон (а.с.35, 66 том Х);

- ТОВ РАДІКСС (код ЄДРПОУ 41719597) - олія соєва 25,32 тон (а.с.36, 67 том Х);

- ТОВ КОМ-АЯКС (код ЄДРПОУ 41802449) - олія соєва 2,22 тон (а.с.37, 68 том Х);

- ТОВ АЛЬТА-РЕО (код ЄДРПОУ 41804734) - олія соєва 27 тон (а.с.38, 69 том Х).

За даними Єдиного реєстру податкових накладних в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 зазначені контрагенти не придбавали олію соєву. Встановлено обрив постачання продукції.

Щодо ТОВ АВІР ТРАНС ЮГ ( макуха соєва 39,2 тон, олія соєва 20,74 тон) та ТОВ КОМПАНІ-ГРУП ( олія соєва 26,68 тон, 20,24 тоні, 3,76 тон) за даними Єдиного реєстру податкових накладних, не встановлено обрив постачання продукції. Вказана обставина не заперечується відповідачем.

Разом з тим, як свідчать відомості із Реєстру в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ ВАЛ-СОЯ придбавало макуху та олію соєву у таких контрагентів (а.с.70 том Х):

- ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 (код ЄДРПОУ 38182008) - макуха соєва 149,62 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ ПРАЙМДІДЖИТАЛ (код ЄДРПОУ 41059912) - макуха соєва 416,67 тон (а.с.169-172 том ІХ);

- ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ (код ЄДРПОУ 41228005) - макуха соєва 336,71 тон (а.с.39-40 том Х);

- ТОВ ЄВРО-ЮГ 2016 (код ЄДРПОУ 40670760) - макуха соєва 116,8 тон (а.с.71 том Х).

Інформація щодо контрагентів, таких як ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 , ТОВ ПРАЙМДІДЖИТАЛ і ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ зазначена судом вище по тексту рішення, відповідно до якої встановлено обрив постачання продукції.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних в період з 01.01.2016 по 31.03.2018 ТОВ "ЄВРО-ЮГ 2016" придбавало макуху соєву у таких контрагентів (а.с.169-172 том ІХ; а.с.71 том Х):

- ТОВ ПРОФСТОР (код ЄДРПОУ 39240603) - макуха соєва 184,98 тон;

- ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ (код ЄДРПОУ 41228005) - макуха соєва 90,86 тон;

- ТОВ СОЯ-ГРУП (код ЄДРПОУ 41564630) - макуха соєва 222,11 тон;

- ТОВ КОМПАНІ-ГРУП (код ЄДРПОУ 41630870) - макуха соєва 78,1 тон;

- ТОВ БІЗНЕС АГРО-ТРАНС (код ЄДРПОУ 40555871) - макуха соєва 500 тон.

Інформація щодо контрагентів ТОВ ПРОФСТОР , ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ , ТОВ СОЯ-ГРУП зазначена вище, зокрема, встановлено обрив постачання продукції.

Відтак суд першої інстанції, враховуючи встановлені обставини дійшов висновку про відсутність реального ланцюга постачання продукції до ФОП ОСОБА_1 від 6-ти контрагентів, а саме ФГ БЕРЕСТ АГРО , ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 , ТОВ ПРОФСТОР , ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ , ТОВ СОЯ-ГРУП", ТОВ ВАЛ-СОЯ та зазначив, що матеріалами справи підтверджено реальне придбання ФОП ОСОБА_1 у двох контрагентів, а саме: у ТОВ АВІР ТРАНС ЮГ макухи соєвої у лютому 2018 року кількістю 39,2 тон та олії соєвої у березні 2018 року кількістю 20,74 тон, а також придбання у ТОВ КОМПАНІ-ГРУП олії соєвої у грудні 2017 року кількістю 26,68 тон, у лютому 2018 року - 20,24 тон та у березні 2018 року - 3,76 тон. При цьому суд звернув увагу на загальну кількість товару, придбаного ФОП ОСОБА_1 за період грудня 2017 року по березень 2018 року у ТОВ АВІР ТРАНС ЮГ і ТОВ КОМПАНІ-ГРУП , яка в загальному становить: макухи соєвої 39,2 тон та олії соєвої 71,42 тон (разом 110,62 тон товару). В той же час, загальна кількість поставленого ФОП ОСОБА_1 до ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс за коментований період товару становить 1614, 29 тон, а саме: макухи соєвої - 1522,57 тон і олії соєвої - 91,72 тон, що значно перевищує кількість придбаного товару у реальних контрагентів ТОВ АВІР ТРАНС ЮГ і ТОВ КОМПАНІ-ГРУП , і не може змінити коментований вище висновок суду в частині загальної товарності операції із підприємцем як такої в цілому, яка не мала місце фактично.

Разом з цим колегія суддів вважає за потрібне вказати, що судом першої інстанції проігноровано, що посилання контролюючого органу на результати перевірки закріплені у акті від 14.03.2019 № 375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 та акті від 30.11.2018 №2875/14-29-13-05/ НОМЕР_1 є безпідставним, необгрунтованим та скасовані рішеннями суду.

Так у справі № 400/1690/19 Миколаївським окружним адміністративним судом скасовано Акт перевірки від 30.11.2018 № 2875/14-29-13-05/ НОМЕР_1 .

Відповідно до Акта від 30.11.2018 № 2875/14-29-13-05/ НОМЕР_1 контролюючим органом перевірялися взаємовідносини ФОП ОСОБА_6 з ТОВ Соя-Груп за грудень 2017 року, ТОВ Агро Трейд Холдинг за грудень 2017 року, ТОВ Компані-Груп за грудень 2017 року, ТОВ Мрія Олевськ 2012 за грудень 2017 року

Тобто, Миколаївським окружним адміністративним судом перевірено та надано оцінку по 4 контрагентам - постачальникам ФОП ОСОБА_6 . Взаємовідносини визнано реальними, а податкові повідомлення- рішення винесені на підставі Акту від 30.11.2018 № 2875/14-29-13-05/ НОМЕР_1 - скасовано.

Також у справі № 400/2399/19 Миколаївським окружним адміністративним судом скасовано Акт перевірки від 14.03.2019 №375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 .

Відповідно до Акту відбувалася перевірка взаємовідносин ФОП ОСОБА_6 з контрагентами - постачальниками ТОВ Мрія Олевськ 2012 , ТОВ Агро Трейд Холдинг .

Відповідно до інформації контролюючого органу ФОП ОЛЕКСЮК придбано у 8 контрагентів за період з грудня 2017 по березень 2018 - 5057,025 тон макухи та 91,45 тон олії.

У свою чергу ФОП ОСОБА_6 придбано у ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 - 587,164 тони макухи, а у ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ - 2 358,631 тони макухи.

Зазначені обставини перевірені Миколаївським окружним адміністративним судом та не заперечуються Івано -Франківським окружним адміністративним судом. Тобто придбані об`єми лише від двох контрагентів дозволяють ФОП ОЛЕКСЮК без складнощів реалізувати позивачу макуху та олію. Поряд із цим є ще інші контрагенти: ТОВ СОЯ -ГРУП та ТОВ КОМПАНІ ГРУП .

Вагомим є і те, що у ТОВ АВІР ТРАНС ЮГ та ТОВ КОМПАНІ ГРУП не встановлено обрив постачання продукції.

За результатом апеляційного розгляду справи № 400/2399/19 рішення суду першої інстанції залишено без змін, а у справі № 400/1690/19 апеляційну скаргу повернуто, тобто є рішення суду котрі набрали законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак судом першої інстанції проігноровано обставини викладені у справах № 400/1690/19 та № 400/2399/19, які спростовують інформацію відповідача отриману з Актів Головного управління ДПС у Миколаївської області.

Разом з цим колегія суддів вважає, доречним застосувати правову позицію наведену в постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 813/955/14 в якій зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат.

Так судом під час розгляду справи встановлено, що позивач мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, оскільки придбаний товар використовувався у діяльності позивача для виготовлення комбікорму та в кінцевому результаті відносився до собівартості живої ваги птиці. Це підтверджується первинними документами наданими відповідачу під час перевірки, що зазначено в акті перевірки та під час розгляду справи.

На підтвердження руху товару у середині Товариства надавалися зокрема: звіти про використання сировини та виготовлення комбікормів, акти про використання сировини для виготовлення комбікормів, лімітно - забірні відомості, звіти про розхід сировини, рецепти комбікорму, накладні на внутрішнє переміщення, картками рахунків та іншим.

Відтак, враховуючи висновки Верховного Суду, апеляційний суд вважає доводи відповідача щодо нереальності ланцюга придбання ФОП ОСОБА_1 товару у попередніх контрагентів та наступного постачання даного товару ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс такими, що не може бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Щодо якості дослідження товару то колегія суддів зазначає наступне.

Як пояснив представник позивача, що товар отриманий Товариством від постачальників проходить перевірку на якість. Зазначена перевірка здійснюється на підставі договору від 15.07.2017 № 15/07 укладеного із ТОВ ВКФ ВАРТО , яке відповідно до свідоцтва про технічну компетентність № ІФ 100 має право здійснювати лабораторні вимірювання (а.с. 87 - 90, том ХІІ).

Здійснення експертизи якості товару отриманого позивачем віл ФОП ОСОБА_1 підтверджується: актами виконаних робіт, журналом по визначенню уреази в макусі та шроті соєвому від 29.09.2017, робочому журналі по визначенню якості сировини (а.с. 96-152, том ХІІ)

Щодо відсутності у ФОП ОСОБА_1 основних засобів (рухомого та нерухомого майна) для здійснення господарської діяльності по придбанню макухи соєвої та олії соєвої, а також незначної чисельності персоналу то колегія суддів зазначає наступне.

Відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладеним ним договорам.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2018, 15.05.2018, 11.09.2018 у справах № 826/1398/14, № 810/4391/16, № 804/4787/16 відповідно.

Так під час судового засідання представник апелянта, зокрема заначив, що ФОП ОСОБА_1 орендує нежитлове приміщення, обладнання, отримує послуги з перевезення та має у штаті в середньому 3 особи. Зазначене також підтверджено та досліджено у справах № 400/1690/19 та 400/2399/19, однак таке було залишено поза увагою суду першої інстанції.

Крім цього, використані відповідачем інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Тому вони не можуть розглядатись, як належні докази у справі, крім того чинним законодавством не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Програмне забезпечення (інформаційні бази) ДПІ до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відноситься. Крім того, такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

У зв`язку з цим апеляційний суд відкидає доводи відповідача про неможливість вчинення контрагентом позивача поставки товару, навіть з огляду на значний обсяг таких поставок, зазначений у видаткових накладних.

Відтак, всі господарські операції, в реальності яких у контролюючого органу виникли сумніви, підтверджено належним чином оформленими первинними документами та не спростовано відповідачем.

Відсутність певних документів, які, на думку контролюючого органу, свідчать про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а саме належних сертифікатів якості, журналу реєстрації транспортних засобів, в даному конкретному випадку не спростовує, що спірні господарські операції мали місце, оскільки підтверджені сукупністю інших зазначених вище доказів.

Щодо висновку суду першої інстанції, що в ході розгляду справи встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019090000000052 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТзОВ Агропромислова фірма Родник Плюс , ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, то колегія суддів зазначає наступне.

Жодного вироку суду стосовно позивача чи його контрагента, який набрав законної сили, та підтверджував би обставини, які мають значення у цій справі, представником відповідача до суду не надано.

Суд зазначає, що навіть сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків для всіх без винятку господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, які не були предметом дослідження названої кримінальної справи. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства у відносинах з іншими контрагентами.

Вказане узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.03.2018 по справі № 816/809/17.

Відтак враховуючи, що в ході розгляду даної справи позивач довів, що подані первинні бухгалтерські документи є достатніми для підтвердження господарських операцій та підтверджують фактичне виконання договору то колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимоги шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0007601406 від 01.10.2019.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанці скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане вище, витрати понесені позивачем під час розгляду справи, а саме судовий збір сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 19210 грн 00 коп. (платіжне доручення № 5532449 від 13.11.2019) та за подання апеляційної скарги 28815 грн 00 коп. (платіжне доручення № 6030549 від 02.10.2020) (а.с. 4 том І, а.с. 13 том ХІІ).

З урахуванням тієї обставини, що судом апеляційної інстанції було скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято постанову про задоволення адміністративного позову, колегія суддів дійшла висновку, що судові витрати необхідно присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплаченого за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 48025 грн 00 коп.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма Родник Плюс задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі № 300/2327/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 0007601406 від 01 жовтня 2019 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20, код ЄДРПОУ: 43142559) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма Родник Плюс (78300, Івано-Франківська область, м. Снятин, вул. Гоголя, 75, код ЄДРПОУ: 37112925) 48025 (сорок вісім тисяч двадцять п`ять) гривень 00 копійок понесених судових витрат у вигляді судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 15 грудня 2020 року