Рішення

від 31.08.2020 по справі 810/3572/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року справа № 810/3572/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Єдність" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов і приписів,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Єдність" з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати приписи від 26.09.2017 №С-2609/2, від 26.09.2017 №С-2609/3 та скасувати постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.10.2017 №3/0610/2-10/10-46/0610/08/01, №3/0610/1-10/10-45/0610/08/01, №3-0610/4-10/10-48/0610/08/01, №3-0610/3-10/10-48/0610/08/01.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Єдність" залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.11.2019 касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Єдність" задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі № 810/3572/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд у постанові від 21.11.2019 зазначив, що з метою з`ясування, чи прийнято оскаржені у цій справі постанови та приписи з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, судам необхідно було встановити чи був присутнім під час перевірки уповноважений представник позивача, а якщо ні встановити, чи дотримано порядок повідомлення особи про проведення позапланової перевірки; чи зафіксовано належним чином відмову підписати акт перевірки. Проте суди не надали оцінки вказаним доводам та не встановили відповідні обставини.

09.12.2019 матеріали адміністративної справи №810/3572/17 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та внаслідок автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Кушновій А.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.09.2017 державним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області було проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, про що було складено акт №Т-2609.

В акті перевірки зазначено про те, що позивачем не було додержано вимог законодавства у сфері містобудування, а саме щодо відповідності об`єкта декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 08311051622 від 04.10.2011 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС 14212005752 від 13.01.2012, інформації про коригування проектної документації не надходило, внаслідок чого інспектор дійшов висновку про те, що будівельні роботи виконувались без розробленої та затвердженої документації, не забезпечено авторського та технічного нагляду, будівля використовується без введення в експлуатацію.

Позивач стверджує, що жодних підстав для проведення позапланової перевірки ДАБІ у Київській області не було, оскільки були відсутні правові підстави на проведення такого заходу. Також стверджує про ненадання жодного повідомлення про необхідність проведення перевірки, направлення про проведення такого заходу, що є грубим порушенням з боку державного інспектору.

Позивач засвідчує, що всі документи для проведення будівництва були в наявності та надані для ознайомлення та зняття фотокопій. Документи відповідають чинному законодавству та фактично збудованому об`єкту. З огляду на наявність всіх документів на об`єкт будівництва винесення приписів вважає безпідставним.

Позивач також зазначає, що відомості акту перевірки про проведення перевірки у присутності уповноваженої особи позивача - директора СТОВ Єдність ОСОБА_3., який відмовився від підписання акту перевірки, протоколу, припису - не відповідають дійсності, оскільки, як стверджує позивач, зазначена особа не була присутньою під час перевірки, а тому і не надавала пояснення та не підписувала акт перевірки, протокол та припис. Вважає проведення перевірки за відсутності уповноваженої особи та зазначення вказаної особи у якості такої порушенням вимог п.9, п.п.16-21 Порядку №533.

Також, позивач звертає увагу суду на те, що Інспекцією порушено строк, передбачений статтею 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" для притягнення Товариства до адміністративної відповідальності. Зокрема, вказує, що декларацію про початок виконання будівельних робіт було зареєстровано ДАБІ у Київській області за №КС 08311051622 від 04.10.2011 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №КС 14212005752 було зареєстровано ДАБІ у Київській області 13.01.2012, тобто станом на момент проведення перевірки пройшло з моменту реєстрації декларації більш ніж 5 років, що виключає накладення штрафів.

Крім того, вказує, що розгляд протоколів відбувся без належного повідомлення про це посадових осіб скаржника, що виключає накладення стягнення та свідчить про обмеження у користуванні прав.

Також зазначає, що інспектором не взято до уваги положення ст.250 Господарського кодексу України щодо строків застосування до суб`єкту господарювання адміністративно-господарських санкцій, тоді як вказано в акті будівництво проводилось більш ніж три роки тому.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що позиція позивача щодо порушення посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області порядку проведення перевірки є необґрунтованою.

Так, відповідач зазначив, що позапланова перевірка дотримання СТОВ Єдність вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил була проведена у присутності директора ОСОБА_2., про що свідчить його особистий підпис на направленні для проведення перевірки про його отримання.

Щодо суті виявлених перевіркою порушень відповідач вказує, що відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт на Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 Володарського району Київської області №КС 08311051622 від 04.10.2011 загальна площа об`єкт складає 751,96 кв.м., тоді як перевіркою виявлено факт виконання будівельних робіт з будівництва нежитлових будівель із закладанням фундаменту, а саме ангар літ. Г (Інвентаризаційна справа №93) загальною площею 1000,7 кв.м. та ангар розмірами 40 х 16,10 м. Проектною документацією не передбачено будівництво ангару загальною площею 1000,7 кв.м. та ангар розмірами в плані 40 х 16,10 м =644 кв.м.

Вважає обґрунтованим висновок перевірки про те, що будівництво ангару загальною площею 1000,7 кв.м. та ангару розмірами в плані 40х16м= 644 кв.м. відбулось без розроблення належним чином проектної документації та документу, що надає право на виконання будівельних робіт. Також перевіркою законно та обґрунтовано встановлено незабезпечення авторського та технічного нагляду на об`єкті будівництва, та факт експлуатації позивачем нежитлової будівлі (ангар) в плані 40х16м без прийняття об`єкту в експлуатацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 прийнято адміністративну справу №810/3572/17 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, витребувано докази від сторін, призначено підготовче засідання у справі на 23.01.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 повторно витребувано докази у справі від відповідача, відкладено підготовче засідання на 13.02.2020.

22.01.2020 представником позивача подано до суду додаткові письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що перевірка фактично проведена не була через відсутність посадових осіб на місці її проведення. Стверджує про замовний характер такої та вказує на вчинення тиску на ОСОБА_1 , який є засновником СТОВ Єдність . Підтверджує, що жодних документів під час проведення перевірки не підписувалось.

Вказує, що за другу половину 2017 року на підставі фейкового листа ГО Стоп корупції відносно підконтрольних ОСОБА_1 та його самого було проведено ряд інших перевірок, по якиї є такі, що набрали законної сили судові рішення у справах №810/4184/17, № 810/528/17, № 810/3610/17.

Судові рішення, прийняті за результатами вказаних перевірок, набрали законної сили, й свідчать про те, що такі перевірки проводились виключно для вчинення тиску на ОСОБА_1 , оскільки всі вони проводились на підставі листів громадської організації, які містили в собі формулювання щодо будівництва елеватора, що не відповідало дійсності.

Серед іншого також звертає увагу на те, що відповідачем не було доведено, що під час проведення спірної перевірки на об`єкті виконувались будівельні та/або підготовчі роботи. Зокрема, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна по АДРЕСА_1 . № КС 08311051622 від 04.10.2011. Окрім того, за результатами закінчення виконання будівельних робіт 13.01.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано подану позивачем декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № КС 14212005752, що виключає здійснення позивачем підготовчих та будівельних робіт на зазначеній в акті земельній ділянці з кадастровим номером 3221683600:03:007:0005 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки об`єкт вже був збудований і було зареєстровано право власності. Таким чином, об`єкт відносяться до об`єктів цивільних прав та не може вважатися об`єктом будівництва в розумінні Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, в якій Верховний суд зазначає, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Вказує, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було видано направлення на проведення позапланової перевірки №747.17/02 від 18.09.2017 року, де об`єктом перевірки зазначений конкретний об`єкт будівництва, а саме: будівництво елеватора на земельній ділянці в с. Лобачів, Володарського району Київської області, кадастровий номер 3221683600:03:007:0005 . Строк дії направлення був встановлений з 21.09.2017 до 26.09 2017. В свою чергу, вже за результатами проведеної перевірки, в Акті перевірки №Т-2609/2 від 26 вересня 2017 року, що складений посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за результатами проведення позапланової перевірки зазначений інший об`єкт, а саме: будівництво нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто відповідачем було складено акт перевірки об`єкту, який не підлягав перевірці, оскільки в направленні був зазначений зовсім інший об`єкт.

Вказує на наявність інших порушень, вчинених інспектором відповідача під час перевірки, а саме на час проведення перевірки директор СТОВ Єдність ОСОБА_2 не міг фактично бути присутнім, адже з 20.09.2017 р. по 27.09.2017 р. був у відрядженні до м. Кропивницький. Даний факт підтверджується наказом № 20 від 19.09.2017 та звітом про використання коштів, виданих на відрядження. Про факт проведення перевірки та його результати СТОВ Єдність дізналося виключно шляхом отримання результатів перевірки на пошті. В свою чергу, всі документи, про які зазначено в акті перевірки надавались вже після проведення перевірки, на вимогу інспекторів. В свою чергу, жодним належним засобом доказування відповідачем не доведено, що позивач відмовився від підписання зазначених документів, оскільки Акт перевірки навіть не надавався позивачеві для ознайомлення та підписання.

З приводу висновків інспектора про здійснення позивачем будівництва за відсутності належним чином розробленої та затвердженої технічної документації, зазначає, що всі документи для проведення будівництва були в наявності. Документи відповідають чинному законодавству та фактично збудованому об`єкту, однак надати відповідні документи не було можливості, оскільки керівник позивача під час перевірки був відсутній.

Наявними у СТОВ Єдність документами, що підтверджують забезпечення на об`єкті будівництва авторського та технічного нагляду, спростовуються обставини, встановлені під час перевірки про відсутність таких, а саме наказ про призначення відповідальних за ведення авторського нагляду № 188 від 08.09.2011, наказ про здійснення технічного нагляду №12 від 04.08.2011, зобов`язання представника технічного нагляду, договір технічного нагляду № 12 від 04.08.2011.

Не погоджуючись із висновком перевірки про експлуатацію приміщень, не введених в експлуатацію, посилається на позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 04 березня 2014 року у справі № 21-433а13 про те, що обов`язок введення об`єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

Таким чином стверджує, що 11.05.2010 вищезазначена майстерня № 2, яку головний інспектор в акті зазначає ангаром розмірами в плані 40 х 16,10 м вже була збудована, а право власності на зазначену будівлю перейшло до СТОВ Єдність лише після підписання акту прийому-передачі від 11.05.2010, що свідчить про неправильне встановлення обставин інспектором та помилковість його висновків, які стали підставою для безпідставного притягнення СТОВ Єдність до відповідальності. Оскільки відповідна майстерня №2 площею 621,2 кв.м. була збудована ще до 11.05.2010, а відповідальність за експлуатацію не введених об`єктів була введена в дію лише 19.02.2012 згідно із Законом України від 22.12.2011 №4220-VІ, то притягнення до відповідальності за експлуатацію об`єктів, збудованих до 19.01.2012 без введення в експлуатацію є незаконним та протиправним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05 березня 2020 року о 10:00 год.

У судове засідання, призначене на 05.03.2020, з`явився представник позивача, відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 05.03.2020 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити та у зв`язку з неявкою представника відповідача у судове засідання без повідомлення про наявність поважних причин такої неявки подав до суду клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Єдність" (ідентифікаційний код: 40732114, місцезнаходження: 08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Тарасівка, вул.Шевченка, буд.186, оф.5) зареєстроване 10.08.2016 як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.47-48).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.04.2012, виданим виконавчим комітетом Лобачівської сільської ради, позивач є власником комплексу, нежитлових будівель: літ."А-2" пл..1120,1 кв.м., "В" пл.40,9 кв.м., "Д" пл.53,9 кв.м., "Г" пл.1000,7 кв.м. та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т.3, а.с.49).

Згідно з описом об`єкт складається з:

- майстерня, "А-2", загальна площа 1120,1 кв.м.,

- нафтобаза, "В", загальна площа 40,9 кв.м.,

- КЗС, "Д", загальна площа 53,9 кв.м.,

- ангар, "Г", загальна площа 1000,7 кв.м.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав, виданого Комунальним підприємством Київської обласної ради Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації №33680043 від 02.04.2012 право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за позивачем (т.3. а.с.50).

Згідно з державним актом на паво власності на земельну ділянку серія ЯМ №490780, виданим Володарською районною державною адміністрацією 05 грудня 2012 року, СТОВ Єдність є власником земельної ділянки площею 2,5096 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для обслуговування господарських будівель та споруд,кадастровий номер 3221683600:03:007:0005.

Судом встановлено, що у період з 21 вересня 2017 року по 26 вересня 2017 року на підставі наказу Інспекції № 196П від 18 вересня 2017 року, направлення для проведення позапланового заходу № 747.17/02 від 18 вересня 2017 року, на підставі звернення громадської організації "Стоп корупції" від 13 вересня 2017 року № 766 (вх. №10/10-1509/4 від 15 вересня 2017 року) відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від травня 2011 року № 553, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва - "Будівництво елеватора на земельній ділянці в с. Лобачів, Володарського району, Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 322168600:03:007:0005".

Відповідачем під час перевірки встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт "Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна по АДРЕСА_1." від 04 жовтня 2011 року № КС 08311051622 та зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 13 січня 2012 року № КС 14212005752.

Відповідно до основних показників об`єкта, зазначених в Декларації від 04 жовтня 2011 року № КС 08311051622, загальна площа об`єкту складає 751,96 кв.м, а відповідно до основних показників об`єкта, зазначених в Декларації № КС 14212005752 від 13 січня 2012 року, загальна площа об`єкту складає 1054,96 кв.м.

Під час проведення перевірки встановлено, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Єдність" на земельній ділянці (кадастровий номер 3221683600:03:007:0005) за адресою: АДРЕСА_1., починаючи з 2011 року виконувались будівельні роботи з будівництва нежитлових будівель із закладанням фундаменту, а саме: ангар літ. "Г" (Інвентаризаційна справа № 93) загальною площею 1000,7 кв.м. та ангар розмірами в плані 40 x 16,10 м.

Перевіркою встановлено, що Об`єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) - СС2 (середні наслідки).

Відповідач в акті перевірки стверджує, що наданою замовником проектною документацією не передбачено будівництво нежитлових будівель (ангар літ. "Г" (Інвентаризаційна справа № 93) загальною площею 1000,7 кв.м. та ангар розмірами в плані 40 x 16,10м.)) за адресою: АДРЕСА_1. Проектною документацією передбачено будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для збереження зерна загальною площею 751,96 кв.м. (Генеральний план 011/57-ГП Експлікація приміщень) а саме: три ємності для зберігання зерна; приміщення очистки зерна; фундамент під норію №5; два охолоджувачі; приямок під норію №3; зерносушарка; фундамент під норію №2; завальна в сушку; завальна яма; приямок під норію №1.

Будівельні роботи з висновком акту перевірки виконано без розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації, без документу, що надає право на виконання будівельних робіт.

Вказані обставини стали підставою для висновку відповідача про порушення позивачем частини першої статті 31, частини першої статті 34, частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 27 постанови Кабінету Міністрів України №466, статей 7, 9, 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" у зв`язку із наступними обставинами.

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Єдність" під час виконання будівельних робіт з будівництва нежитлових будівель (ангар літ. "Г" (Інвентаризаційна справа № 93) загальною площею 1000,7 кв.м. та ангар розмірами в плані 40 x 16,10 м) не забезпечено здійснення авторського нагляду (підстава для висновку відповідача про порушення позивачем статті 11 3У "Про архітектурну діяльність", ПКМУ № 903).

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Єдність" під час виконання будівельних робіт з будівництва нежитлових будівель (ангар літ. "Г" (Інвентаризаційна справа № 93) загальною площею 1000,7 кв.м. та ангару розмірами в плані 40 x 16,10 м) не забезпечено здійснення технічного нагляду (підстава для висновку Інспекції про порушення Товариством статті 11 3У "Про архітектурну діяльність", ПКМУ № 903).

Крім того, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 12 постанови КМУ № 461, оскільки під час проведення перевірки виявлено факт експлуатації Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Єдність" нежитлової будівлі (ангар) розмірами в плані 40 x 16,10 м, без прийняття в експлуатацію.

Порушення, що були виявлені під час проведення перевірки відображено у Акті перевірки № Т0108/3 (т.1, а.с.93-101) та протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- від 26 вересня 2017 року № 3-Л-3-2609/1 (будівельні роботи виконано без розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації, без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч.1 ст. 31, ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, ст.-ст. 7, 9, 11, 27 ЗУ "Про архітектурну діяльність" (т.1, а.с.131-132);

- від 26 вересня 2017 року № 3-Л-3-2609/4 (під час виконання будівельних робіт з будівництва нежитлових будівель (ангар літ. "Г" (Інвентаризаційна справа № 93) загальною площею 1000,7кв.м. та ангар розмірами в плані 40 x 16,10 м) не забезпечено здійснення авторського нагляду, чим порушено ч.1 ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903) (т.1. а.с.133-134);

- від 26 вересня 2017 року № 3-Л-3-2609/3 (під час виконання будівельних робіт з будівництва нежитлових будівель (ангар літ. "Г" (Інвентаризаційна справа № 93) загальною площею 1000,7 кв.м. та ангар розмірами в плані 40 x 16,10 м) не забезпечено здійснення технічного нагляду, чим порушено ч.1 ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903) (т.1, а.с.135-136);

- від 26 вересня 2017 року № 3-Л-3-2609/2 (виявлено факт експлуатації Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Єдність" нежитлової будівлі (ангар) розмірами в плані 40 x 16,10 м, без прийняття в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів") (т.1, а.с.137-138).

До того ж, позивачеві надано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26 вересня 2017 року № С-2609/2, яким позивача зобов`язано усунути виявлені порушення, а також повідомити про виконання вимог зазначеного припису Інспекцію у строк до 26 листопада 2017 року (т.1, а.с.139-140), № С-2609/3, яким позивача зобов`язано зупинити експлуатацію не введеного в експлуатацію об`єкту з 29 вересня 2017 року (т.1, а.с.141-142).

06 жовтня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупко Р.О., за результатами розгляду матеріалів справ про порушення у сфері містобудівної діяльності постановлено визнати позивача винним у вчиненні порушень, що зазначені в акті № Т-2609/2 та протоколах від 26 вересня 2017, про що винесено постанови по справам про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 жовтня 2017 року:

- № З-0610/1-10/10-45/0610/08/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за передбачена абз.2 п.3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", у відповідності до якої суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження будівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на суму 623080, 00 грн. (т.1, а.с.145-146);

- № 3-0610/4-10/10-48/0610/08/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за передбачена абз. 1 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у відповідності до якої суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на суму 84200,00 грн. (т.1. а.с.147-148);

- № 3-0610/3-10/10-47/0610/08/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за передбачена абз. 1 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у відповідності до якої суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб на суму 67360,00 грн. (т.1, а.с.149-150);

- № 3-0610/2-10/10-46/0610/08/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за передбачена абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у відповідності до якої суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на суму 623080,00 грн. (т.1, а.с.151-152).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон України №3038-VI).

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю врегульовано у статті 41 Закону України №3038-VI (далі - у редакції на період проведення перевірки 21.09-26.09.2017).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону України №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною третьою статті 41 Закону України №3038-VI з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:

1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;

2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;

3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;

4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Частина четверта статті 41 Закону України №3038-VI передбачає, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;

5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з частиною п`ятою статті 41 Закону України №3038-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553, у редакції на період проведення перевірки 21.09-26.09.2017).

Згідно з пунктом першим Порядку №553 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту другого Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункті четвертого та п`ятого Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пункт сьомий Порядку №553 визначає, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Судом встановлено, що Громадська організація "Стоп корупції" звернулась до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зі скаргою щодо можливого порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності вих. № 766 від 13.09.2017, в якій зазначила про те, що в ході здійснення моніторингу містобудівної діяльності функціонування вже споруджених об`єктів та перевірки наявності у них дозвільних документів у поле зору активістів потрапило будівництво елеватора на земельній ділянці, кадастровий номер 3221683600:03:007:0005, розташованого в селі Лобачів Володарського району Київської області. За наявною інформацією замовником робіт по об`єкту виступає Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Єдність".

У скарзі зазначено, що роботи ведуться та постійно виконуються в тому числі у проміжок з 22 до 8 годин та у вихідні дні, із використанням гучного будівельного інструменту та механізмів. Біля об`єкту постійно брудно, не проводяться заходи з прибирання території. При цьому, жодної інформації про хід будівництва на об`єкті розміщено не було, у тому числі, відсутній інформаційний стенд із даними замовника, підрядника, проектувальника, реквізитами дозвільних документів. Невідомо чи здійснювався авторський та технічний нагляд за ходом будівельних робіт.

У вказаній скарзі ГО "Стоп корупції" просила відповідача вжити заходів щодо перевірки дотримання в ході будівництва елеватора на земельній ділянці, кадастровий номер 3221683600:03:007:0005, розташованого в селі Лобачів Володарського району Київської області вимог містобудівного законодавства, в тому числі наявність необхідної для виконання робіт та/або введення в експлуатацію дозвільної документації, та у випадку виявлення порушень - вжити заходів щодо припинення самовільного виконання будівельних робіт чи можливої експлуатації самовільно побудованого об`єкта та притягнути винних до відповідальності, а також в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду здійснити перевірку наявності виданих містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва вказаного об`єкту, а в разі їх наявності - перевірити їх в частині відповідності вимогам містобудівного законодавства України, та у випадку виявлення порушень - вжити заходів щодо їх припинення, в тому числі розглянути питання про скасування їх дії (т.1, а.с.88-89).

Судом встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було видано направлення для проведення позапланового заходу від 18.09.2017 №747.17/02, яким головного інспектора будівельного нагляду Крупко Романа Олександровича та головного інспектора будівельного нагляду Могиленка Павла Андрійовича уповноважено провести позапланову перевірку об`єкта : Будівництво елеватора на земельній ділянці в селі Лобачів, Володарського району, Київської області, кадастровий номер 3221683600:03:007:0005. Строк дії направлення з 21.09 по 26.09.2017 (т.1, а.с.92).

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Позивач стверджує про ненадання жодного повідомлення про необхідність проведення перевірки, також заперечує факт отримання направлення про проведення такого заходу, що вважає грубим порушенням з боку посадових осіб відповідача.

Відповідач своєю чергою у запереченнях проти позову посилається на те, що позапланова перевірка дотримання СТОВ Єдність вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил була проведена у присутності директора ОСОБА_3 , про що як вказує відповідач у запереченнях проти позову, свідчить особистий підпис цієї особи на направленні для проведення перевірки про його отримання.

Судом встановлено, що на зворотному боці направлення для проведення позапланового заходу від 18.09.2017 №747.17/02 зроблений напис наступного змісту: Копію направлення отримав директор СТОВ Єдність ОСОБА_2. . Під вказаним написом проставлений підпис, дата напису відсутня.

Як встановлено судом директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Єдність" станом на час проведення відповідачем перевірки та складання акту перевірки був ОСОБА_2 , що підтверджується копією наказу СТОВ Єдність №51-1 від 11 листопада 2005 року та копією протоколу №5 Загальних зборів Учасників СТОВ Єдність від 11 листопада 2005 року (т.3, а.с.17-19).

Як доказ неможливості отримання позивачем направлення в період, охоплений перевіркою, позивачем до позовної заяви копію наказу СТОВ Єдність №20 від 19 вересня 2017 року Про відрядження ОСОБА_2 , відповідно до якого директор СТОВ Єдність ОСОБА_2 вибув у відрядження у м.Кропивницький для участі у міжнародній агропромисловій виставці та проведення переддоговірних перемовин з 20.09.2017 по 27.09.2017. На час відрядження виконання обов`язків директора покладено на головного бухгалтера ОСОБА_4 (т.1, а.с.76).

Як підтвердження перебування у відрядженні в означений період позивачем надано до позовної заяви копію звіту директора ОСОБА_2 про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 28.09.2017 на суму 400,00 грн. (т.1, а.с.77).

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Аналіз положень пункту 9 Порядку №553 приводить суд до висновку, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не може бути проведена у відсутність суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема, має право:

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб`єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є повідомлення всіх суб`єктів містобудування, які виконують роботи на об`єкті будівництва, про проведення перевірки.

Суд зазначає, що будь-яких доказів сповіщення або повідомлення позивача Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про проведення спірної позапланової перевірки об`єкту будівництва та забезпечення присутності керівника або уповноваженого представника товариства відповідачем не надано.

Твердження відповідача про те, що чинне законодавство не встановлює вимоги щодо необхідності повідомлення особи про проведення позапланової перевірки не переконує суд у правильності суджень про відсутність необхідності сповіщати суб`єкта містобудування про проведення позапланового заходу контролю.

Згідно з пунктом 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Отже, прямий обов`язок надсилати повідомлення про проведення перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, стосується тільки планових перевірок.

При цьому суд зазначає, що норми, яка би зобов`язувала орган державного архітектурно-будівельного контролю сповіщати чи повідомляти суб`єкта містобудування про проведення позапланового заходу контролю, чинне законодавство станом на час проведення спірної позапланової перевірки дійсно не містило.

З цього приводу судом проаналізовано і положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (у редакції станом на час проведення позапланового заходу контролю).

Так, виходячи зі сфери дії даного Закону, визначеної статтею 2 цього Закону, заходи контролю здійснюються, зокрема й органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зі змісту частини 5 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності слідує, що обов`язок забезпечити дотримання вимог органами, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, стосується статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Проте даними статтями не передбачено обов`язку органу державного нагляду (контролю) повідомляти суб`єкта господарювання про проведення позапланового заходу контролю.

Однак суд зауважує, що абзац одинадцятий пункту 7 Порядку №553 (під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки) та абзац перший пункту 9 Порядку №553 (державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва) можуть бути дотримані лише за умови повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланового заходу контролю у будь-який передбачений законом спосіб, адже інакше неможливо пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки, а також здійснити захід у присутності суб`єктів містобудування або їх представників без повідомлення суб`єкта містобудування про такий захід.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що в розділі VII Перелік питань щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю) Акту перевірки №Т-2609/2 від 26.09.2017 у пункті 2* Посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю) пред`явлено та пункті 3* Копію посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) надано відсутні відмітки, проставлені посадовою особою суб`єкта містобудування або уповноваженою ним особою про пред`явлення йому направлення на перевірку та службового посвідчення та надання йому копій вказаних документів.

Так, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 липня 2012 р. за № 1116/21428 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено Уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 1.

Згідно з приміткою до пунктів 1-6 розділу VII Перелік питань щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю) затвердженої уніфікованої форми Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, передбачено, що відповіді на питання у відповідних графах даного розділу: Так , Ні , Дотримання вимог законодавства не є обов`язковим для посадових осіб - заповнюється виключно посадовою особою суб`єкта містобудування чи фізичною особою - підприємцем або уповноваженою ними особою.

Натомість у пунктах 2* та 3* розділу VII Акту перевірки №Т-2609/2 відсутні відмітки, які повинні бути проставлені посадовою особою суб`єкта містобудування або уповноваженою ним особою про пред`явлення йому направлення на перевірку та службового посвідчення та надання йому копій вказаних документів.

Крім того, суд зазначає, що у квітні 2018 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Єдність звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, проведеної на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 18.09.2017 №747.17/02, за результатами якої складено Акт перевірки №Т-2609/2 від 26.09.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року у справі №826/5748/18 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/5748/18 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Єдність задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року скасовано. Позов задоволено. Визнано протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області щодо проведення позапланової перевірки на будівництво елеватора на земельній ділянці в с. Лобачів, Володарського району Київської області, кадастровий номер 3221683600:03:007:0005 на підставі наказу №196П від 18 вересня 2017 року (т.3, а.с.62-66).

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Як встановлено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/5748/18 направлення для проведення позапланового заходу від 18 вересня 2017 року №747.17/02 не містить інформації про те, на перевірку дотримання суб`єктом містобудування яких вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності направляються посадові особи відповідача, що свідчить про недотримання відповідачем форми направлення, встановленої абзацом 9 статті 1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №240 від 15 травня 2012 року згідно з додатком 9.

Таким чином, встановлені судом обставини справи, зокрема, знаходження директора СТОВ Єдність ОСОБА_2 у відрядженні у місті Кропивницький та відсутність відміток, проставлених посадовою особою суб`єкта містобудування або уповноваженою ним особою про пред`явлення йому направлення на перевірку та службового посвідчення та надання йому копій вказаних документів у пунктах 2* та 3* розділу VII Акту перевірки №Т-2609/2, а також непроставлення дати директором СТОВ Єдність ОСОБА_2. на зворотному боці направлення на перевірку від 18.09.2017 №747.17/02 про отримання копії направлення з урахуванням преюдиційних обставин, встановлених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/5748/18, свідчать на користь висновку про те, що вказане направлення не було вручено позивачу перед початком перевірки.

Отже, вказані обставини спростовують твердження відповідача про надання позивачу копії направлення та повідомлення про перевірку перед її початком та ставить під сумнів результати такої перевірки.

Щодо доводів позивача, що відомості акту перевірки про проведення перевірки у присутності уповноваженої особи позивача - директора СТОВ Єдність ОСОБА_3., який відмовився від підписання акту перевірки, протоколу, припису - не відповідають дійсності, оскільки, як стверджує позивач, зазначена особа не була присутньою під час перевірки, а тому і не надавала пояснення та не підписувала акт перевірки, протокол та припис, суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 21.11.2019 зазначив, що з метою з`ясування, чи прийнято оскаржені у цій справі постанови та приписи з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, судам необхідно було встановити чи був присутнім під час перевірки уповноважений представник позивача, а якщо ні встановити, чи дотримано порядок повідомлення особи про проведення позапланової перевірки; чи зафіксовано належним чином відмову підписати акт перевірки. Проте суди не надали оцінки вказаним доводам та не встановили відповідні обставини.

Згідно з абзацом 1 пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Наведена норма кореспондує з правом суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку №553).

Крім того, відповідно до вказаного пункту Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Як вже зазначено судом, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року №240 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затверджено уніфіковану форму акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 1.

Одним з обов`язкових реквізитів такого акту є підпис керівника суб`єкта господарювання/фізичної особи або уповноважена ним особи.

Між тим, в розділі ІІІ Акту перевірки позивача №Т-2609/2 посадовою особою відповідача зазначено, що особами, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю) є головний інспектор будівельного нагляду Крупко Роман Олександрович, головний інспектор будівельного нагляду Могиленко Павло Андрійович та директор СТОВ Єдність ОСОБА_2 (т.1, а.с.94).

Інші особи у проведенні заходу державного контролю, виходячи з розділу ІІІ Акту перевірки позивача №Т-2609/2, участі не приймали.

Із Акту перевірки позивача №Т-2609/2 слідує, що останній не підписано керівником суб`єкта господарювання, що пояснено в акті відмовою від підписання такого.

Як вже встановлено судом згідно наказу СТОВ Єдність №20 від 19 вересня 2017 року Про відрядження ОСОБА_2 директор СТОВ Єдність ОСОБА_2. вибув у відрядження у м.Кропивницький для участі у міжнародній агропромисловій виставці та проведення переддоговірних перемовин з 20.09.2017 по 27.09.2017, та відповідно не міг в період строку дії направлення та проведення перевірки з 21.09 по 26.09.2017 бути присутнім при проведенні перевірки. Вказані обставини не були спростовані відповідачем у справі.

Крім того, як встановлено судом у розглядуваній справі та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/5748/18 будь-яких інших осіб (свідків), у присутності яких начебто проводилась перевірка та складався вказаний Акт відповідачем залучено не було, що також не відповідає вимогам форми акту (додаток 1), яка затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року №240 та приписам пункту 9 Порядку №553.

Відтак, суд критично сприймає зазначені в акті перевірки посилання відповідача стосовно того, що керівник товариства відмовився від підписання акта перевірки.

При цьому варто зауважити, що сам Акт перевірки не містить точної дати виїзду посадових осіб на об`єкт перевірки, а містить посилання на строк проведення заходу державного нагляду (контролю) з датою початку - 21.09.2017 та датою завершення - 26.09.2017 о 15 годині 40 хвилин, що своєю чергою унеможливлює встановлення точної дати виїзду на об`єкт перевірки.

Відповідно до пункту 18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідно до пункту 19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Пунктом 21 Порядку №553 передбачено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як встановлено судом, акт перевірки №Т-2609/2 не містить підпису керівника суб`єкта господарювання, як і не містить пояснень, зауважень та заперечень щодо проведеного заходу нагляду (контролю) та складеного акту перевірки. Посадовими особами, які проводили перевірку, в акті перевірки вказано, що керівник суб`єкта господарювання відмовився від підписання акту перевірки.

Також не містять підпису керівника суб`єкта господарювання і приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26 вересня 2017 року № С-2609/2 та № С-2609/3. У приписах посадовими особами, які проводили перевірку, вказано, що керівник суб`єкта господарювання відмовився в отриманні припису.

За загальним правилом, встановленим пунктом 21 Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, може відмовитися від підписання акту перевірки та припису, що зумовлює посадову особу органу державного архітектурно-будівельного контролю зробити у акті відповідний запис.

Відповідно до п. 13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 (далі - Порядок №244), протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

В складених посадовими особами відповідача протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 вересня 2017 року № 3-Л-3-2609/1, № 3-Л-3-2609/4, № 3-Л-3-2609/3, 3-Л-3-2609/2 вказано, що керівник суб`єкта господарювання відмовився від підписання протоколу та від його отримання.

Проте, як вже встановлено судом, копії направлення та повідомлення про перевірку перед її початком позивачу не направлялись, не надавались та не вручені перед початком проведення перевірки, а директор СТОВ Єдність ОСОБА_2 з 20.09.2017 по 27.09.2017 перебував у відрядженні у м.Кропивницький, та відповідно не міг в період строку дії направлення та проведення перевірки з 21.09 по 26.09.2017 бути присутнім при проведенні перевірки увесь період її проведення.

Враховуючи, що перевірка була проведена у відсутність директора СТОВ Єдність ОСОБА_3., який в акті перевірки та протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначений як особа, що брала участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), суд приходить до висновку про протиправність дій посадових осіб, які проводили перевірку, в проставленні відміток в акті перевірки про відмову керівника суб`єкта господарювання від підписання акту перевірки, а в протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності - в проставленні відміток про відмову керівника суб`єкта господарювання від підписання та отримання протоколів. Так само суд вважає протиправним дії посадових осіб, які проводили перевірку, в проставленні відміток у приписах про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил про відмову керівника суб`єкта господарювання в отриманні приписів.

Неповідомлення суб`єкта господарювання про проведення перевірки та проведення такої у відсутність уповноваженої особи суб`єкта господарювання своєю чергою свідчать про позбавлення позивача прав, передбачених пунктом 13 Порядку №553, а саме вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані у цій справі приписи та постанови прийняті без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, оскільки відповідачем не повідомлено позивача про проведення позапланової перевірки; уповноважений представник позивача не був присутнім під час перевірки, а сама перевірка проведена у відсутність уповноваженої особи позивача; судом встановлено протиправність дій посадових осіб контролюючого органу в проставленні відміток в акті перевірки - про відмову від підписання акту перевірки, в протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності - про відмову керівника суб`єкта господарювання від підписання та отримання протоколів, у приписах про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - про відмову керівника суб`єкта господарювання в отриманні приписів, що у своїй сукупності свідчить про те, що відповідач при притягненні позивача до відповідальності за правопорушення діяв не у спосіб, передбачений Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Враховуючи незаконність проведеної позапланової перевірки суд позбавлений можливості надавати оцінку іншим доводам позивача, які стосуються обставин та фактів, встановлених відповідачем під час такої перевірки.

Щодо суті виявлених відповідачем під час перевірки порушень, суд так само вважає, що в даному випадку вони не підлягають дослідженню та оцінці судом, оскільки матеріалами справи підтверджено, що допущені посадовими особами контролюючого органу порушення під час організації та проведення позапланової перевірки позивача позбавляють суд можливості законно та обґрунтовано надати оцінку обставинам справи щодо дотримання позивачем вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

У постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87929522) судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства .

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

За правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.

Вказане повною мірою стосується і перевірок дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, оскільки порушення, допущені відповідачем під час організації та проведення спірної перевірки, є в даному випадку підставою для визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих за результатами проведеної відповідачем незаконної перевірки.

Також суд враховує висновки Шостого апеляційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2020 у справі №826/5748/18, в якій суд визнав протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області щодо проведення позапланової перевірки на будівництво елеватора на земельній ділянці в с. Лобачів, Володарського району Київської області, кадастровий номер 3221683600:03:007:0005 на підставі наказу №196П від 18 вересня 2017 року.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що позивачем надано документи, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не доведено правомірність проведення перевірки, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності оспорюваних приписів та постанов.

При цьому суд зазначає, оскільки до позивача застосовано штрафні санкції за порушення у сфері містобудівної діяльності постановами від 06.10.2017 року № З-0610/1-10/10-45/0610/08/01, № 3-0610/4-10/ 10-48 /0610/08/01, № 3-0610/3-10/ 10-47 /0610/08/01, № 3-0610/2-10/10-46/0610/08/01, а в прохальній частині позову позивач зазначає про постанови від 06.10.2017 №3/0610/2-10/10-46/0610/08/01, №3/0610/1-10/10-45/0610/08/01, №3-0610/4-10/ 10-48 /0610/08/01, №3-0610/3-10/ 10-48 /0610/08/01, суд дійшов висновку про допущення позивачем описки при викладі позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір на суму 24165,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №9176 від 23.10.2017 на суму 1600,00 грн., №9177 від 23.10.2017 на суму 20965,80 грн., №9192 від 25.102.2017 на суму 1600 грн., оригінали яких наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.48-49).

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 26.09.2017 №С-2609/2, від 26.09.2017 №С-2609/3.

3. Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.10.2017 №З/0610/2-10/10-46/0610/08/01, №З/0610/1-10/10-45/0610/08/01, №З-0610/4-10/10-48/0610/08/01, №З-0610/3-10/10-47/0610/08/01.

4. Стягнути на користь Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Єдність" (ідентифікаційний код 32151697, місцезнаходження: 09301, Київська область, Володарський район, селище міського типу Володарка, вулиця Зарічна, 100) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (ідентифікаційний код відсутній, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26) судовий збір у сумі 24165,80 грн. (двадцять чотири тисячі сто шістдесят п`ять грн. 80 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 31.08.2020.

Суддя Кушнова А.О.