Рішення

від 31.08.2020 по справі 826/13519/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року м. Київ № 826/13519/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Дочірнього підприємства Телерадіоорганізація Довіра про анулювання ліцензій,

установив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення з позовом до Дочірнього підприємства Телерадіоорганізація Довіра (ДП ТРО Довіра ) про анулювання ліцензій на мовлення, виданих ДП ТРО Довіра , від 20.09.2012 №00233-м, від 16.09.2011 №00234-м, від 23.01.2013 №00230-м, від 21.04.2016 №00235-м, від 03.10.2015 №00231-м, від 22.03.2011 №00232-м, від 25.04.2007 №00228-м, від 20.06.2011 №00229-м.

Позов обґрунтовано тим, що під час проведеної перевірки встановлено, що станом на 31.05.2017 у Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення, у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності, з урахуванням внесених змін, відповідачем не надано, тому відповідно до пункту б частини п`ятої статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення наявні підстави для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензій на мовлення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в засіданні.

Ухвалою суду від 20.11.2017 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №826/14324/17, в якій ДП ТРО Довіра звернулося до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 05.10.2017 №1873 "Про результати позапланової перевірки ДП ТРО Довіра , м. Київ (НР №00233-м від 20.09.2012, НР №00234-м від 16.09.2011, НР №00230-м від 23.01.2013, НР №00235-м від 21.04.2016, НР №00231-м від 03.10.2015, НР №00232-м від 22.03.2011, НР №00228-м від 25.04.2007, НР №00229-м від 20.06.2011, ефірне мовлення, позивні: Авторадіо ).

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так , ухвалою суду від 26.07.2018 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання у справі.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позовної заяви, з огляду на її безпідставність, оскільки анулювання ліцензії можливе лише у випадку неподання заяви про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку з організаційними змінами статуту та умов діяльності, а не зміною кінцевого бенефіціарного власника. Окрім того, представник наголошує, що відповідач не повинен подавати заяву про переоформлення ліцензії на мовлення, тому застосування до нього будь-яких санкцій у розумінні Закону України Про телебачення і радіомовлення , приписів інших норм чинного законодавства є неправомірним.

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з огляду на порушення відповідачем вимог Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Отже, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

25.11.2014 набули чинності зміни до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , відповідно до яких в Єдиному державному реєстрі підлягає відображенню інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи.

Окрім того, 30.11.2016 набули чинності зміни до Закону України Про телебачення і радіомовлення , відповідно до яких зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника є підставою для переоформлення ліцензії на мовлення.

Як встановлено судами під час розгляду справи №826/14324/17, ДП ТРО Довіра на виконання частини другої статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення 28.03.2017 до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення подано відомості про структуру власності за 2016 рік. Серед інших документів був направлений Додаток №4 до Порядку подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності Відомості про зміни у структурі власності у 2016 звітному році де зазначено, що в 2016 році змінився кінцевий бенефіціарний власник, ним став ОСОБА_1 .

В подальшому, до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшла заява Громадської організації Детектор Медіа (вх. від 26.05.2017 №24а/57) з проханням провести перевірку з метою з`ясування обставин своєчасності подання відповідачем заяви про переоформлення ліцензій та документів або їх завірених копій, що підтверджують зміну кінцевого бенефіціарного власника ДП ТРО Довіра , яким став ОСОБА_1 .

01.06.2017 на засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення №831, яким призначено позапланову перевірку ДП ТРО Довіра (від 20.06.2011 НР №00229-м, від 20.09.2012 №00233-м, від 16.09.2011 №00234-м, від 23.01.2013 №00230-м, від 21.04.2016 №00235-м, від 03.10.2015 №00231-м, від 22.03.2011 №00232-м, від 25.04.2007 №00228-м, ефірне РМ, позивні: Авторадіо ).

За результатами позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії складено Акт від 11.07.2017 №41 ПП/Кв/С/17, яким зафіксовано, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.07.2017 кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ДП ТРО Довіра , є ОСОБА_1 . Окрім того, 20.04.2017 до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшов інформаційний лист вх.№16/2808 від ДП ТРО Довіра з повідомленням про зміну кінцевого бенефіціарного власника, яким став ОСОБА_1 .

За результатами перевірки Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення дійшла висновку про порушення вимог статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , з огляду на несвоєчасне подання відповідачем заяви встановленого позивачем зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, ДП ТРО ДОВІРА .

Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1873 від 05.10.2017 Про результати позапланової перевірки ДП ТРО Довіра , м. Київ, (від 20.09.2012 №00233-м, від 16.09.2011 №00234-м, від 23.01.2013 №00230-м, від 21.04.2016 №00235-м, від 03.10.2015 №00231-м, від 22.03.2011 №00232-м, від 25.04.2007 №00228-м, від 20.06.2011 №00229-м, ефірне мовлення, позивні: Авторадіо ) вирішено визнати факт неподання ДП ТРО Довіра , заяв про переоформлення ліцензій від 20.09.2012 №00233-м, від 16.09.2011 №00234-м, від 23.01.2013 №00230-м, від 21.04.2016 №00235-м, від 03.10.2015 №00231-м, від 22.03.2011 №00232-м, від 25.04.2007 №00228-м, від 20.06.2011 №00229-м у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; звернутися до суду із позовом про анулювання вказаних ліцензій на мовлення ДП ТРО Довіра , м. Київ.

В свою чергу, ДП ТРО Довіра звернулося до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 05.10.2017 №1873 "Про результати позапланової перевірки ДП ТРО Довіра , м. Київ (НР №00233-м від 20.09.2012, НР №00234-м від 16.09.2011, НР №00230-м від 23.01.2013, НР №00235-м від 21.04.2016, НР №00231-м від 03.10.2015, НР №00232-м від 22.03.2011, НР №00228-м від 25.04.2007, НР №00229-м від 20.06.2011, ефірне мовлення, позивні: Авторадіо ).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018, у справі № 826/14324/17, було відмовлено у задоволенні адміністративного позову ДП ТРО Довіра .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у спірних правовідносинах, урегульовано, зокрема, законами України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , Про телебачення і радіомовлення (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що Національна рада, зокрема, здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов`язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України.

Відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, регулює Закон України Про телебачення і радіомовлення , який визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про телебачення і радіомовлення ліцензія на мовлення - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж.

Підстави та порядок анулювання ліцензії на мовлення визначені у статті 37 вказаного Закону. Зазначена норма права визначає випадки, в яких Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення самостійно анулює ліцензію на мовлення та підстави для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення.

Так, згідно з частиною п`ятою статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі:

а) факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі-неліцензіату з метою проведення нею інформаційної діяльності;

б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата;

в) факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог;

г) факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України;

ґ) факту невідповідності ліцензіата визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадіоорганізацій, обмеження частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному капіталі телерадіоорганізації, а також до установчих і статутних документів телерадіоорганізації.

Частина шоста статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення визначає, що Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

В свою чергу, частиною тринадцятою статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено, що якщо порушення не були усунені після попередження та стягнення штрафу, Національна рада подає до суду справу про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або справу про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги.

Таким чином, Законом України Про телебачення і радіомовлення встановлено три види санкцій за порушення телерадіокомпанією законодавства у сфері телебачення і радіомовлення і звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення як вид санкції може бути застосований до відповідача у тому разі, якщо Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення раніше накладала на телерадіоорганізацію інші види санкцій, проте порушення вимог закону залишилися неусуненими.

Іншою обов`язковою умовою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення є виявлення порушення, передбаченого з частиною п`ятою статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Судом при розгляді справи №826/14324/17 встановлено, що ДП ТРО Довіра подано до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії на мовлення з порушенням строків визначених законодавством, оскільки така заява була подана лише 28.05.2017, а не протягом 10 робочих днів від 13.11.2016, а відтак суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про правомірність рішення від 05.10.2017 №1873 "Про результати позапланової перевірки ДП ТРО Довіра , м. Київ (НР №00233-м від 20.09.2012, НР №00234-м від 16.09.2011, НР №00230-м від 23.01.2013, НР №00235-м від 21.04.2016, НР №00231-м від 03.10.2015, НР №00232-м від 22.03.2011, НР №00228-м від 25.04.2007, НР №00229-м від 20.06.2011, ефірне мовлення, позивні: "Авторадіо").

Водночас, суд зазначає, що підставою для звернення до суду з даним позовом стало встановлення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата. У свою чергу, необхідність подання такої заяви про переоформлення ліцензії на мовлення позивач обґрунтовує тим, що у відповідача змінився кінцевий бенефіціарний власник.

Тобто, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення вважає, що зміна кінцевого бенефіціарного власника призводить фактично є організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

Разом з тим, Верховним Судом сформований правовий висновок за результатами розгляду справ про оскарження телерадіоорганізаціями рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про встановлення факту порушень. При вирішенні таких справ суд перевіряв чи може зміна кінцевого бенефіціарного власника вважатися організаційною зміною статусу та умов діяльності ліцензіата у постановах від 01.02.2019 у справі №826/13000/15, від 10.09.2019 у справі № 826/14599/17, від 23.12.2019 у справі №826/16345/17 щодо застосування пункту ґ частини третьої статті 35 та пункту б частини п`ятої статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Так, під час розгляду зазначених справ Верховний Суд дійшов висновку про те, що правопорушення у вигляді встановлення факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника та факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення. При цьому, підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути, зокрема, встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що Закон України Про телебачення і радіомовлення не визначає, що саме слід вважати організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

Водночас, статтею 1 Закон України Про телебачення і радіомовлення визначено, що кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення безпосередньо або через інших осіб, який здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в суб`єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення.

Тобто, зміна кінцевого бенефіціарного власника може у майбутньому призвести до організаційних змін у статусі телерадіоорганізації внаслідок впливу нового кінцевого бенефіціарного власника на управління та господарську діяльність організації.

Зі змісту пункту б частини п`ятої статті 37 вказаного Закону слідує, що такі організаційні зміни призводять до виникнення в телерадіоорганізації обов`язку здійснити переоформлення ліцензії на мовлення.

Порядок та підстави переоформлення ліцензії на мовлення визначені у статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , згідно з частиною третьою якої підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути:

а) зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата;

б) наміри ліцензіата змінити організаційні чи технічні характеристики мовлення та внести відповідні зміни до умов ліцензії;

в) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв`язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення;

г) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв`язку з переходом на суспільне телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України Про Суспільне телебачення і радіомовлення України ;

ґ) зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

Відповідно до частини четвертої статті 35 вказаного Закону у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов`язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну. До заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку із зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат додає відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Зазначені норми права прямо вказують на те, що зміна умов діяльності ліцензіата і зміна кінцевого бенефіціарного власника є окремими та самостійними підставами для переоформлення ліцензії на мовлення.

Таким чином, суд вважає, що зміна кінцевого бенефіціарного власника також не може вважатися організаційними змінами статусу ліцензіата, з урахуванням чого дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень виконано, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, відсутності витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, підстави для розподілу відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Дочірнього підприємства Телерадіоорганізація Довіра про анулювання ліцензій, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (місцезнаходження юридичної особи: 01601, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 00063928).

Відповідач - Дочірнє підприємство Телерадіоорганізація Довіра (місцезнаходження юридичної особи: 01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 15; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 24735255).

Суддя О.М. Чудак