Постанова

від 24.11.2020 по справі 826/13519/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13519/17 Суддя першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Беспалова О.О. та Глущенко Я.Б.,

при секретарі - Кузик О.С.,

за участю:

представника позивача: - Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення до Дочірнього підприємства Телерадіоорганізація ДОВІРА про анулювання ліцензій,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року позивач - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства Телерадіоорганізація ДОВІРА про анулювання ліцензій, в якому просив:

- анулювати ліцензії на мовлення, виданих ДП ТРО Довіра від 20.09.2012 року №00233-м, від 16.09.2011 року №00234-м, від 23.01.2013 року №00230-м, від 21.04.2016 року №00235-м, від 03.10.2015 року №00231-м, від 22.03.2011 року №00232-м, від 25.04.2007 року №00228-м, від 20.06.2011 року №00229-м.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить, скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2020 року та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

02 листопада 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 42001, Дочірнім підприємством Телерадіоорганізація Довіра подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, відповідач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує на необхідність застосування ревалентної практики Верховного Суду.

24 листопада 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду, Вх.№ 45792, представником відповідача подано клопотання про перенесення розгляду спарви у зв`язку із несприятливою епідеміологічною ситуацією.

В силу приписів ч.2 ст.. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що правопорушення у вигляді встановлення факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника та факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення, при цьому, підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути, зокрема, встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата, втім, в межах спірних правовідносин встановлено саме факт неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення, у зв`язку з чим, звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з відповідним позовом є необґрунтованим.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши практику Верховного Суду з аналогічних правовідносин, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Дочірнє підприємство Телерадіоорганізація Довіра (далі - ДП ТРО Довіра ) на виконання частини другої статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення 28.03.2017 року до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення подано відомості про структуру власності за 2016 рік. Серед інших документів був направлений Додаток №4 до Порядку подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності Відомості про зміни у структурі власності у 2016 звітному році де зазначено, що в 2016 році змінився кінцевий бенефіціарний власник, ним став ОСОБА_1 .

У подальшому, до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшла заява Громадської організації Детектор Медіа (вх. від 26.05.2017 року №24а/57) з проханням провести перевірку з метою з`ясування обставин своєчасності подання відповідачем заяви про переоформлення ліцензій та документів або їх завірених копій, що підтверджують зміну кінцевого бенефіціарного власника ДП ТРО Довіра , яким став ОСОБА_1 .

01.06.2017 року на засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення №831, яким призначено позапланову перевірку ДП ТРО Довіра (від 20.06.2011 р. НР №00229-м, від 20.09.2012 р. №00233-м, від 16.09.2011 р. №00234-м, від 23.01.2013 р. №00230-м, від 21.04.2016 р. №00235-м, від 03.10.2015 р. №00231-м, від 22.03.2011 р. №00232-м, від 25.04.2007 р. №00228-м, ефірне РМ, позивні: Авторадіо ).

За результатами позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії складено Акт від 11.07.2017 року №41 ПП/Кв/С/17, яким зафіксовано, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.07.2017 року кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ДП ТРО Довіра , є ОСОБА_1 . Окрім того, 20.04.2017 року до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшов інформаційний лист вх.№16/2808 від ДП ТРО Довіра з повідомленням про зміну кінцевого бенефіціарного власника, яким став ОСОБА_1 .

За результатами перевірки Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення дійшла висновку про порушення вимог статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , з огляду на несвоєчасне подання відповідачем заяви встановленого позивачем зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, ДП ТРО ДОВІРА .

Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1873 від 05.10.2017 року Про результати позапланової перевірки ДП ТРО Довіра , м. Київ, (від 20.09.2012 року №00233-м, від 16.09.2011 року №00234-м, від 23.01.2013 року №00230-м, від 21.04.2016 року №00235-м, від 03.10.2015 року №00231-м, від 22.03.2011 року №00232-м, від 25.04.2007 року №00228-м, від 20.06.2011 року №00229-м, ефірне мовлення, позивні: Авторадіо ) вирішено визнати факт неподання ДП ТРО Довіра , заяв про переоформлення ліцензій від 20.09.2012 року №00233-м, від 16.09.2011 року №00234-м, від 23.01.2013 року №00230-м, від 21.04.2016 року №00235-м, від 03.10.2015 року №00231-м, від 22.03.2011 року №00232-м, від 25.04.2007 року №00228-м, від 20.06.2011 року №00229-м у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; звернутися до суду із позовом про анулювання вказаних ліцензій на мовлення ДП ТРО Довіра , м. Київ.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ДП ТРО Довіра звернулося до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 05.10.2017 року №1873 Про результати позапланової перевірки ДП ТРО Довіра , м. Київ (НР №00233-м від 20.09.2012 року, НР №00234-м від 16.09.2011 року, НР №00230-м від 23.01.2013 року, НР №00235-м від 21.04.2016 року, НР №00231-м від 03.10.2015 року, НР №00232-м від 22.03.2011 року, НР №00228-м від 25.04.2007 року, НР №00229-м від 20.06.2011 року, ефірне мовлення, позивні: Авторадіо ).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 року, у справі № 826/14324/17, було відмовлено у задоволенні адміністративного позову ДП ТРО Довіра . Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, відповідно до п.б ч.5 ст. 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення було подано позов до суду про анулювання ліцензії на мовлення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у спірних правовідносинах, урегульовано, зокрема, законами України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , Про телебачення і радіомовлення (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що Національна рада, зокрема, здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов`язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України.

Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення передбачена статтею 71 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Згідно з положеннями частини другої вказаної статті міру відповідальності та відповідні санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою.

Рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги (частина сьома статті 72).

Рішення про стягнення штрафу приймається: якщо після винесення попередження відповідні порушення не були усунені; якщо телерадіоорганізація за час після видачі (продовження) ліцензії вже отримала не менше трьох попереджень; якщо провайдер програмної послуги за час після сплати ним попереднього штрафу вже отримав не менше трьох попереджень (частина восьма статті 72).

Частиною дванадцятою статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено, що якщо порушення не були усунені після попередження та стягнення штрафу, Національна рада подає до суду справу про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або справу про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що зверненню Національної ради до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення мають передувати, як факти систематичного порушення телерадіоорганізацією законодавства про телебачення і радіомовлення, так і застосування до неї послідовно таких санкцій, як попередження та стягнення штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2019 року у справі № 826/25903/15 та від 10 вересня 2019 року у справі № 826/14599/17.

Відповідно до статті 21 Закону №538/97 Національна рада застосовує санкції до порушників законодавства про телебачення і радіомовлення відповідно до вимог Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Відповідно до пункту 2.1., абзацу 5 пункту 2.3, пункту 2.4 Розділу ІІ Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 08.02.2012 року № 115, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.02.2012 року за № 313/20626 (далі також - Інструкція), Національна рада здійснює наглядові повноваження шляхом проведення планових і позапланових перевірок діяльності ліцензіатів.

Підставами для здійснення позапланових перевірок є: заява фізичних та юридичних осіб про порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії.

Планові та позапланові перевірки здійснюються за рішенням Національної ради. У рішеннях Національної ради про проведення позапланової перевірки вказуються найменування або прізвище, ім`я, по батькові ліцензіата, щодо якого буде проводитися перевірка, та предмет перевірки.

Так, відповідно до матеріалів справи, позапланову перевірку відповідача здійснено 11.07.2017 року здійснено на підставі наказу голови Національної ради від 04.07.2017 року №5а/259 за заявою громадської організації Детектор Медіа від 26.05.2017 року вх.№24а/57.

Відповідно до пункту 5.2 розділу V Інструкції за результатами планової чи позапланової перевірки складається акт перевірки (додатки 2 - 5) та/або протоколи (додатки 6, 7).

Так, 11.07.2017 року уповноваженою особою Національної ради складено Акт №41 ПП/Кв/С/17 позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України, відповідно до якого, перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , з яким ознайомлено відповідача.

Частинами першою, другою, пунктом ґ частини третьої статті 35 Закону №3759 встановлено, що у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами п`ятим і шостим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою.

До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

Підставами для переоформлення ліцензії на мовлення, в тому числі, можуть бути: зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

Судом першої інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що в акті перевірки Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення встановлено, що станом на 31 травня 2017 року товариством не подано заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених копій.

Відповідно до частини третьої статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено, що підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути, у тому числі, зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата; зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

Частиною шостою статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено, що Національна рада може застосувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції:

оголошення попередження;

стягнення штрафу;

анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі:

а) факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі-неліцензіату з метою проведення нею інформаційної діяльності;

б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата;

в) факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог;

г) факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України;

ґ) факту невідповідності ліцензіата визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадіоорганізацій, обмеження частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному капіталі телерадіоорганізації, а також до установчих і статутних документів телерадіоорганізації.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що Законом України Про телебачення і радіомовлення встановлено три види санкцій за порушення телерадіокомпанією законодавства у сфері телебачення і радіомовлення. При цьому, вичерпний перелік підстав, наведених у частині п`ятій статті 37 Закону України Про телебаченні і радіомовлення , за яких Національна рада з питань телебачення і радіомовлення може звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, в акті перевірки № 41 ПП/Кв/П/17 від 11 липня 2017 року встановлено, що ДП ТРО Довіра не подано до Нацради заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника.

Разом з тим, у рішенні Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 05 жовтня 2017 року № 1873 Про результати позапланової перевірки ДП ТРО Довіра , прийнятому на підставі вищевказаного акта, вирішено визнати факт неподання ДП ТРО Довіра заяв про переоформлення ліцензій у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата та звернутися у зв`язку з цим до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що правопорушення у виді встановлення факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника та факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення. При цьому, підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути, зокрема, встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2019 року у справі № 826/13000/15.

Разом з тим, як зазначено вище, підставою для звернення до суду із відповідним позовом став саме факт неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника , що не передбачено нормами чинного законодавства.

Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити, що не заслуговують на увагу посилання апелянта щодо того, що судом першої інстанції протиправно не надано оцінку обставинам, що були встановлені у рішенні № 826/14324/17 за позовом ДП ТРО Довіра до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення від 05.10.2017 року №1873 Про результати позапланової перевірки ДП ТРО Довіра , м. Київ (НР №00233-м від 20.09.2012 року, НР №00234-м від 16.09.2011 року, НР №00230-м від 23.01.2013 року, НР №00235-м від 21.04.2016 року, НР №00231-м від 03.10.2015 року, НР №00232-м від 22.03.2011 року, НР №00228-м від 25.04.2007 року, НР №00229-м від 20.06.2011 року, ефірне мовлення, позивні: Авторадіо ) (яким у задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсзі), адже підтвердження законності такого рішення Нацради не може слугувати обов`язковою підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до вимог ч. 1 - 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року, справа №826/13348/17.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2020 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: О.О.Беспалов

Я.Б.Глущенко

Повний текст виготовлено 24 листопада 2020 року.