Ухвала

від 28.08.2020 по справі 816/1091/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 серпня 2020 року

Київ

справа №816/1091/15-а

адміністративне провадження №К/9901/20341/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ-УТН" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 року.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Системний аналіз вищенаведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Головне управління ДПС у Полтавській області, як підставу касаційного оскарження ухвалених у справі судових рішень, вказує пункт 1, зокрема те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 №803/3408/15.

Однак, скаржник не вказує, які саме норми матеріального права неправильно застосовані та/або які норми процесуального права порушені судом апеляційної інстанції (застосовані інакше, ніж Верховним Судом у зазначеній постанові).

Разом з тим як на підставу касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 року Головне управління ДПС у Полтавській області посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Отже, недослідження судом зібраних у справі доказів, як порушення статті 90 КАС України, може бути підставою для касаційного оскарження судових рішень за наявності одночасно двох умов: по-перше: якщо це призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права (неправильне вирішення спору); по-друге: якщо суд застосував норми права інакше, ніж у відповідній постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України); або застосував так, як у відповідній постанові Верховного Суду, але особа, яка звертається з касаційною скаргою, наводить обґрунтовані доводи про необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду (пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України); або Верховний Суд не зробив висновок щодо застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Вимога пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України означає, що в касаційній скарзі необхідно зазначити, у чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових рішень. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області не викладені в розумінні наведених законодавчих приписів підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Частиною четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.

Відповідач надав платіжне доручення про сплату судового збору від 07.08.2020 №1900 у розмірі 974,40 грн.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява подана у 2015 році, а спір у справі носить майновий характер (про скасування податкових повідомлень-рішень) у загальному розмірі 27 792 803,25 грн.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша цієї статті).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік з 1 січня 2015 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1218,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній станом на момент подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір в сумі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат .

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 9 744,00 грн (27 792 803,25 грн, х 2 % але не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат) х 200 %.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції заяву, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та документ про сплату (доплату) судового збору у встановлених законом України №3674-VI порядку та розмірі.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ-УТН" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду