Рішення

від 20.08.2020 по справі 619/4109/19

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/4109/19

провадження №2/619/190/20

Рішення

іменем України

20 серпня 2020 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/4109/19,

ім`я (найменування) сторін :

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі:

-Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ,

-Акціонерне товариство ОКСІ БАНК ,

- ТОВ ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ ,

треті особи:

-приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу

Харківської області Коробець Олена Миколаївна,

-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна;

вимоги позивача: про визнання договорів неукладеними.

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому після зміни позовних вимог, просить визнати неукладеними договори: 1) відступлення права вимоги № 114/72 від 29.03.2019 між АТ Райффайзен Банк Аваль та АТ ОКСІ БАНК ; 2) відступлення прав за договором іпотеки від 24.04.2019 між АТ Райффайзен Банк Аваль та АТ ОКСІ БАНК ; 3) відступлення права вимоги № 114/72/1 від 29.03.2019 між АТ ОКСІ БАНК та ТОВ ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ ; 4) відступлення прав за договорами іпотеки від 24.04.2019 між АТ ОКСІ БАНК та ТОВ ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ , посилаючись на те, що злиста від 28.08.2019 № 29/469 адресованого йому та отриманому 07.09.2019, вимагається на рахунок № 26506013098901 отримувача юридичної особи приватного права з назвою Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ код ЄДРПО 387550239 перерахувати кошти у розмірі 892 548,26 грн. Позивач фактично дізнався про заміну так званого кредитора у зобов`язанні за кредитним договом № 014/1547/82/85259, укладеним між Першим Дергачівським відділенням Харківської обласної дирекції АППБ Аваль та ним. У даному листі було повідомлено, що до ТОВ ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ перейшло право Іпотекодержателя за договором іпотеки, відповідно до договору про відступлення прав за договорами іпотеки, укладеного між АТ ОКСІ БАНК та ТОВ ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ , посвідченого Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим за № 602 та 29 березня 2019 року до даної компанії перейшло право грошової вимоги за кредитним договором, відповідно до договору відступлення права вимоги № 114/72/1 укладеного між АТ ОКСІ БАНК та ТОВ ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ , 24.04.2019 до АТ ОКСІ БАНК перейшло право іпотекодержателя за договором іпотеки, відповідно до Договору про відступлення прав за договорами іпотеки, укладеного між АТ Райффайзен Банк Аваль та АТ ОКСІ БАНК , посвідченого Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим за № 601, 29.03.2019 до ПАТ ОКСІ БАНК перейшло право грошової вимоги за кредитним договором, відповідно до договору відступлення права вимоги № 114/72 укладеного між АТ Райффайзен Банк Аваль та Акціонерним товариством ОКСІ БАНК . Посилаючись на вказані документи відповідач ТОВ ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ в особі Правник О.П. вимагає з нього усунути порушення умов кредитного договору № 014/1547/82/85259 від 30.03.2007 у порядку, визначеному ст. 35 ЗУ Про іпотеку , внести грошові кошти у розмірі 892548,26 грн на рахунок компанії та погрожує у випадку невиконання цієї вимоги, що реалізує процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначенному ст. ст. 37, 38 ЗУ Про іпотеку . З Інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яку отримано 09.10.2019 позивач дізнався про державну реєстрацію в реєстрі іпотекодержателем жилого будинку АДРЕСА_1 є ТОВ ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ . Вважає незаконними та неукладеними, такими, що не створюють правових юридичних наслідків зазначені вище договори. На виконання ч. 1 ст. 517 ЦК України АТ Райффайзен Банк Аваль під час укладання договору відступлення права вимоги за документом з назвою кредитний договір № 014/1547/82/82259 від 30.03.2007, що був виданий нелегітимним, віртуальним, незареєстрованим в ЄДР відокремленим підрозділом з назвою Перше Дергачівське відділення Харківської обласної дирекції АППБ Аваль та не додання в якості додатків до укладеного договору відступлення права вимоги вказаних вище документів, що підтверджують виникнення права вимоги, свідчить про відсутність вимоги у АТ Райффайзен Банк Аваль за зобов`язаннями документу з назвою кредитний договір № 014/1547/82/82259 від 30.03.2007 та свідчить про недійсність переданої юридичній особі приватного права з назвою ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ вимоги не тільки внаслідок припинення первісного зобов`язання його виконанням, а й внаслідок того, що цей документ є нелегітимним, оскільки виданий нелегітимним суб`єктом. Отже, загальне положення даної норми встановлює відповідальність первісного кредитора АТ Райффайзен Банк Аваль перед новим кредитором ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ за недійсність переданої йому вимоги. Оскільки кредитний договір № 014/1547/82/82259 від 30.03.2007, зобов`язання по якому припиненні зарахуванням та договір іпотеки № 780 від 30.03.2007 є такими, що порушують публічний порядок, спрямовані на порушення конституційних прав позивача та на незаконне заволодіння його майном - житловим будинком АДРЕСА_1 , є недійсними, а отже є недійсними (неукладеними) і правочини - договори відступлення права вимоги укладені за відсутності права вимоги первісного кредитора у зобов`язанні та за відсутності документів, які засвідчують права, що передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 21.10.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 18.11.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.12.2019, яке відкладено на 09.01.2020, 17.02.2020 у зв`язку з неявкою позивача.

17.02.2020 справа знята з розгляду в зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, підготовче засідання призначено на 12.03.2020.

У підготовчі засідання 12.03.2020, 06.04.2020, 18.05.2020 позивач не з`явився підготовче засідання відкладено на 18.06.2020.

Ухвалою суду від 18.06.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 15.07.2020, яке за клопотанням відповідача відкладено на 20.08.2020.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, від представника АТ Оксі Банк надійшла заява (а.с. 160) про розгляд справи без участі представника. Інші представники відповідачів причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Треті особи - приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Н.В. у судове засідання не з`явилися, матеріали справи містять заяви про розгляд справи без їх участі.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом установлено, що 29.03.2019 між АТ ОКСІ БАНК та ТОВ ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ укладено договір відступлення права вимоги № 114/72/1, згідно умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (Портфель заборгованості) (а.с.164-168).

Між АТ ОКСІ БАНК та ТОВ ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ 24.04.2019 укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідченого Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим за № 602, предметом якого є відступлення прав вимоги за кредитними договорами відповідно до підписаних Реєстрів боржників (а.с.169-170).

Як вбачається з листа АТ Райффайзен Банк Аваль від 16.07.2020, договори відступлення прав вимоги №114/72 від 29.03.2019, про відступлення прав за договорами іпотеки від 24.04.2019 між АТ Райффайзен Банк Аваль та АТ ОКСІ БАНК не укладалися, а укладалися 29.03.2019 між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія , предметом якого є відступлення прав вимоги за рядом кредитів, в тому числі і за кредитом, який був наданий ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору № 014/1547/82/85259 від 30.03.2007 та 22.04.2019 між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія , предметом якого є відступлення прав вимоги за рядом іпотечних договорів щодо різних кредитних договорів, у тому числі відступлено право вимоги за договором іпотеки №014/1547/82/858259/1 (а.с.179-180).

Згідно з даними листа АТ Оксі Банк (а.с. 160) договори №114/72 від 29.03.2019 та від 24.04.2019 про відступлення прав за договором іпотеки між АТ Райффайзен Банк Аваль та АТ ОКСІ БАНК не укладалися, також не укладалися договори №114/72/1 від 29.03.2019 та від 24.04.2019 про відступлення прав за договором іпотеки між АТ ОКСІ БАНК та ТОВ ФК Довіра та гарантія .

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності . Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, предметом позову є, в т.ч., договори відступлення права вимоги № 114/72 від 29.03.2019 між АТ Райффайзен Банк Аваль та АТ ОКСІ БАНК ; відступлення прав за договором іпотеки від 24.04.2019 між АТ Райффайзен Банк Аваль та АТ ОКСІ БАНК , які позивачем надані не були та згідно повідомлень АТ Райффайзен Банк Аваль та АТ ОКСІ БАНК такі договори між ними не укладалися, отже, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Щодо визнання неукладеними договорів від 29.03.2019 між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія , предметом якого є відступлення прав вимоги за рядом кредитів, в тому числі і за кредитом, який був наданий ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору № 014/1547/82/85259 від 30.03.2007 та від 22.04.2019 між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія , предметом якого є відступлення прав вимоги за рядом іпотечних договорів щодо різних кредитних договорів, у тому числі відступлено право вимоги за договором іпотеки №014/1547/82/858259/1 від 30.03.2007 суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Серед загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначених у статті 203 цього Кодексу в частинах третій та п`ятій визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із статтею 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Указаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як роз`яснено судам в п. 8 Постанови ПВСУ від 06.11.2009 за № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п`ятої ЦК.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 по справі № 145/2047/16-ц звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Суд зазначає, що вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом (не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу). Такий спосіб захисту, враховуючи положення статті 16 ЦК України є неналежним, не визначена відповідна вимога як такий спосіб і іншими законами України, тому у позові слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач являється інвалідом другої групи (а.с.21) та звільнений від сплати судового збору, а позов залишається без задоволення - судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачі:

Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , код ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ вул. Лєскова, 9;

Акціонерне товариство ОКСІ БАНК , код ЄДРПОУ 09306278, місцезнаходження: 79019, м. Львів вул. Газова, 17;

ТОВ ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ , код ЄДРПОУ 38705034, місцезнаходження: 04112, м. Київ вул. Ав. Ігоря Сікорського, 8;

треті особи:

приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олена Миколаївна, місцезнаходження: Харківська область м. Дергачі вул. Сумський шлях, 155;

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 13.

Повний текст рішення суду складено 31.08.2020.

Суддя І. М. Нечипоренко