Рішення
від 17.08.2020 по справі 607/24551/19
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.08.2020 Справа №607/24551/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 607/24551/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2020 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.

з участю:

позивача ОСОБА_1 , адвоката Майки М.Б.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивачка вказала, що її звільнення з посади методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти згідно наказу від 15.07.2019 року за № 155-к та наказу від 11.09.2019 року за № 246-к, за п.1 ст.40 КЗпП України з 11.09.2019 року проведено з порушенням норм трудового законодавства.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що працювала у відповідача на посаді методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти .

Згідно наказу від 15.07.2019 року за № 155-к її було звільнено із займаної посади з 20.07.20119 року за п.1 ст.40 КЗпП. Однак, зважаючи на те, що вона перебувала на лікарняному було видано наказ від 11.09.2019 року за № 246-к, де датою звільнення зазначалось 11.09.2019 року .

Вважає, що при звільненні за п.1 ст.40 КЗпП України відповідачем не було дотримано вимог закону, а саме не запропоновано їй інші наявні вакантні посади, які вона могла займати відповідно до своєї освіти і спеціальності.

Посилаючись на наведене та те, що звільнення є незаконним, просила задовольнити позов.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов відзив на позов. Вказав, що позов є необгрунтованим. 20 травня 2019 року позивача було попередженно про можливе звільненні. Одночасно із попередженням позивачу було запропоновано іншу роботу за відповідною професією та спеціальністю. Письмової згоди від позивача на запропоновані ваканції не надходило, а тому 15 липня 2019 року було видано наказ про звільнення. Згодом позивач повідомила, що перебуває на лікарняному. Після отримання від позивача лікарняних листів було видано наказ від 11 вересня 2019 року за № 246-к, яким внесено зміни в частині дати звільнення позивача з 11 вересня 2019 року. Крім того, позивач є особою пенсійного віку, отримує пенсію. Посилаючись на наведене, просив відмовити у позові.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та просили задовольнити з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Представник Лихий Б.П. був присутній у попередніх судових засіданнях, заперечив щодо задоволення позову.

Враховуючи повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, відсутність заяв про відкладення, суд вважає, що неявка останнього не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши сторони, оцінивши зібрані докази, суд встановив наступне.

16 березня 2016 року директором Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 лютого 2016 року видано наказ № 46-к про поновлення ОСОБА_1 на посаді методиста лабораторії дошкільної і початкової освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти з 15 серпня 2015 року.

16 березня 2016 року між ОСОБА_1 та Тернопільським обласним комунальним інститутом післядипломної педагогічної освіти в особі директора ОСОБА_2 укладено трудову угоду, згідно якої Провозюк Г.Г. приймається на роботу методистом лабораторії дошкільної і початкової освіти на невизначений термін (безстроковий).

01 вересня 2016 року в зв`язку із затвердженням нової структури інституту наказом № 2010-к ОСОБА_1 переведено на посаду методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної інклюзивної освіти.

01 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та Тернопільським обласним комунальним інститутом післядипломної педагогічної освіти в особі директора ОСОБА_2 укладено строковий трудовий договір (контракт), згідно якого ОСОБА_1 призначено на посаду методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти на строк з 01 вересня 2016 року до 31 серпня 2017 року, який в подальшому був продовжений на термін до 31 серпня 2018 року.

03 серпня 2018 року Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти видав наказ № 168-к про звільнення ОСОБА_1 з посади методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти з 31 серпня2018 року на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору (контракту).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про скасування наказу від 03 серпня 2018 року № 168-к про звільнення її з посади методиста відділу дошкільної,початкової, спеціальної та інклюзивної освіти і поновлення її на посаді з 01 вересня 2018 року відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2019 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти.

Наказом від 20 травня 2019 року за № 108-к на виконання постанови Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2019 року суду ОСОБА_1 було поновлено на посаді методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти з 01 вересня 2018 року.

20 травня 2019 року ОСОБА_1 було офіційно, відповідно до ст.49-2 КЗпП, попереджено про наступне її звільнення у зв`язку із скороченням штату і чисельності працівників, що стверджується персональним попередженням від 20.05.2019 року, на якому є підпис позивачки, Наказом від 20 травня 2019 року за № 108-к.

Згідно наказу від 15.07.2019 року за № 155-к позивачку було звільнено із займаної посади з 20.07.20119 року за п.1 ст.40 КЗпП.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному на підставі листків непрацездатності від 15.07.2019 р., від 19.07.2019 р., від 09.08.2019 р., від 12.08.22019 р., від 10,09.2019 р., було видано наказ від 11.09.2019 року за № 246-к, яким внесено зміни у Наказ від 15.07.2019 року за № 155-к, де датою звільнення позивачки зазначено 11.09.2019 року .

Згідно переліку запропонованих вакансій для ОСОБА_1 відповідно до Наказу від 20.05.20129 р. за № 108-к, з яким позивачку ознайомлено 20.05.2019 р., останній запропоновано посаду прибиральниці у господарському відділі.

Відповідно до Диплому за №128934 Г-11 позивачка у 1979 році закінчила Ровенський державний педінститут по спеціальності педагогіка і психологія (дошкільня) і їй присвоєна кваліфікація викладача дошкільної педагогіки і психології, методиста по дошкільному вихованню.

Відповідно до Диплому НОМЕР_1 ОСОБА_1 закінчила у 1969 році Кременецьке педагогічне училище по спеціальності дошкільне виховання та отримала кваліфікацію вихователя дитячого садка.

У 2004 р. та у 2010 році позивачка підвищувала свою кваліфікацію в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти та Університеті менеджменту освіти НАПН України, що стверджується відповідно Свідоцтвом про підвищення кваліфікації від 16.10.2004 р. за СПК № 049198, Свідоцтвом про підвищення кваліфікації від 11.12.2010 року за 12СПК 731075.

Протягом кількох років позивачка для підвищення кваліфікації приймала участь у роботі семінарів різного рівня, що стверджується Сертифікатами 21.12.2016 р., від 23.04.2008 р., 21.12.2016 р., від 05.-05.2018 р., 21.03.2018 р., 24.04.2018 р.

15.12.2017 року позивачка підвищувала свою кваліфікацію Науково-педагогічні (викладачі) та педагогічні (методисти) працівники закладів ППО з педагогіки, інклюзивної, початкової та дошкільної освіти , де їй було зараховано дане навчання і випуску роботу на тему Методичний супровід педагогічної діяльності в дошкільній освіті , що стверджується Свідоцтвом про підвищення кваліфікації від15.12.2017 р. за СП №3580447/3050-17.

Згідно листа Тернопільської обласної державної адміністрації, управління освіти та науки від 17.08.2018 року за № 05/2537-10 директору Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти визнано за необхідне відділ дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти реорганізувати у відділ дошкільної та початкової освіти, а методистів із спеціальної та інклюзивної освіти ввести у ресурсний центр з підтримки інклюзивної освіти. Водночас у цьому листі визнано, що чисельність штату в кількості 125 штатних одиниць повністю забезпечує організаційно-управлінський, науково-методичний супровід і підвищення кваліфікації педагогічних працівників області.

Згідно листа Тернопільської обласної державної адміністрації, управління освіти та науки від 28.08.2018 року за № 05/2613-10 директору Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти, управління освіти і науки облдержадміністрації не заперечує щодо внесення змін у штатний розпис з 01.09.2018 року в межах кошторисних призначень та 125 штатних посад. Зокрема щодо ліквідації відділу інноваційної діяльності та обдарованої дитини ( 5 посад методиста); ліквідації посади методиста у відділі методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів та 1 ставки методиста у центрі виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти; створити посади, зокрема 1,25 ставки методиста у центрі моніторингу освіти, ЗНО та 1 ставку методиста у відділі менеджменту, координації та комунікації методичних служб.

29.08.2018 року Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти, на виконання листів управлінні освіти та науки Тернопільської облдержадміністрації від 17.08.2018 р. за № 05/2537-10 та від 28.08.2018 року за № 05/2613-10 видав Наказ за № 203-к про внесення змін до структури розпису з 01.09.2018 р, відповідно до якого вирішено:

ліквідувати відділ інноваційної діяльності та обдарованої дитини ( 5 осад методиста);

ліквідувати 1,25 посади методиста у відділі методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів;

ліквідувати 1 ставку методиста у центрі виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти;

відділ дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти реорганізувати у відділ дошкільної та початкової освіти;

встановити у відділі дошкільної та початкової освіти 5 штатних посад методиста;

встановити у лабораторії науково-дослідного та навчально-методичного забезпечення дисциплін еколого-природничого спрямування 5 штатних посад методиста;

ввести 1,25 ставки медотиста у центр монаторингу якості освіти, ЗНО та інформаційно-аналітичної, видавничої діяльності;

ввести ставки медотиста у відділ менедженту, координації та комунікації медитичних служб.

Згідно штатного розпису відповідача на 01.09.2018 р. затверджено штат в кількості 125 одиниць, передбачено відділ дошкільної та початкової освіти який складався з 5 посад методистів, в т.ч. 1 методист - зав. відділом. Крім цього в штатному розписі передбачено і інші відділи , а посад методистів -70 одиниць.

Згідно штатного розпису відповідача на 01.01.2019 р. затверджено штат в кількості 129,5 одиниць і передбачено відділ дошкільної та початкової освіти, який складався з 5 посад методистів, в т.ч. 1 методист - зав. відділом. Крім цього в штатному розписі передбачено і інші відділи, а посад методистів всього - 55 одиниць, в т.ч. 3 посади методиста на неповні ставки (0,75, 0,75, 0,25), 8 посад методистів завідуючі відділами та центрами, 1 практичний психолог.

Згідно штатного розпису відповідача на 01.09.2019 р. затверджено штат в кількості 129,5 одиниць, в якому не зазначено відділи чи інші підрозділи, передбачено 68,6 посад методистів, зокрема : методистів вищої категорії -43,3; методистів 1 категорії - 17,3; методистів 2 категорії 1; методистів -6; без категорії - 1.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту третього статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення або чисельності працівників), але він не наділений повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Водночас, зміни в організації виробництва і праці, наслідком яких є скорочення штату або чисельності працівників означає, що посада, яку раніше обіймав працівник, виводиться із штатного розпису.

Так, за пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів у справах, пов`язаних зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, суди повинні з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

При цьому, відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Відмова працівника від переведення на іншу вакантну посаду при скороченні штату або чисельності працівників є підставою для його звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України виключно в разі дотримання інших вимог процедури такого звільнення.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).

За частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, при скороченні чисельності або штату вказаною нормою встановлено обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

На виконання вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець повинен запропонувати працівнику роботу: 1) яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, за відсутності такої - будь-яку іншу; 2) яка існує на підприємстві у період з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року № 6-40цс15.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Враховуючи вимоги закону та встановлені обставини по справі суд вважає, що у відповідача мала місце реорганізація відділу дошкільної початкової спеціальної та інклюзивної освіти у відділ дошкільної та початкової освіти, що стверджується листами управління освіти та науки Тернопільської держадміністрації від 17.08.2018 р. за № 05/2537-10 та від 28.08.2018 року за № 05/2613-10, Наказом Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 28.08.2018 р. про внесення змін до структури розпису з 01.09.2018 р .

В разі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший або при його перепрофілюванні звільнення, зміна істотних умов можуть мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями тощо. Саме по собі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи в інший без скорочення штату не може бути підставою для звільнення. Скорочення штату встановлюється шляхом порівняння штатних розписів цієї юридичної особи до і після її реорганізації.

Як вбачається зі змісту Наказу Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 28.08.2018 р. про внесення змін до структури розпису з 01.09.2018 р ., кількість методистів реорганізованого відділу залишилась такою ж - 5 методистів.

З оглянутих в судовому засіданні штатних розписів відповідача станом на 01.01.2018 р., 01.01.2019 року, 01.09.2019 року не вбачається скорочення посад методистів.

Будь-яких інших доказів того, що у відповідача відбулось скорочення посад методистів на час звільнення позивачки, судом не встановлено і відповідачем не надано.

При порівнянні штатних розписів відповідача станом на 01.01.2019 року та станом на 01.09.2019 року встановлено, що кількість одиниць штатного розпису не змінилась, в тому числі і кількість методистів.

Крім того, реорганізація відділу у відповідача відбулась згідно Наказу від 29 серпня 2018 року, тобто до часу попередження позивачки про звільнення (20.05.2019 р) та дати її звільнення (11.09.2019 р.) У штатному розписі станом на 01.01.2019 року рахувалось 59 штатних одиниць методистів без зазначення одиниць кожного з відділів чи інших підрозділів , а у штатному розписі станом на 01.09.2019 року 68,6 одиниць.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що скорочення штату відбулось згідно листів управлінні освіти та науки Тернопільської облдержадміністрації від 17.08.2018 р. за № 05/2537-10 та від 28.08.2018 року за № 05/2613-10 на підставі яких видано Наказ про внесення змін до структури розпису з 01.09.2018 р, як такі що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що відділ, де працювала позивачка не ліквідовано, а реорганізовано, кількість штатних одиниць, в тому числі і методистів, не зменшилась.

Враховуючи наведене, суд вважає, що звільнення позивачки за п.1 ст.40 КЗпП відбулось з порушенням закону, а тому Наказ від 15.07.2019 року за № 155-к та наказ від 11.09.2019 року за № 246-к про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України з 11.09.2019 року є незаконними.

Що стосується поновлення на роботі, суд вважає, що у позові в цій частині слід відмовити з наступних підстав.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про скасування наказу від 03 серпня 2018 року № 168-к про звільнення її з посади методиста відділу дошкільної,початкової, спеціальної та інклюзивної освіти і поновлення її на посаді з 01 вересня 2018 року відмовлено

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2019 року її було поновлено на посаді методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти.

Наказом Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 20 травня 2019 року за № 108-к на виконання вищезазначеної постанови суду ОСОБА_1 було поновлено на посаді.

Постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року Постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 травня 2019 року скасовано, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2019 року залишено в силі.

Наказом Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 30 березня 2020 року за № 7-к на виконання Постанови Верховного Суду від 04 березня 2020 року скасовано Наказ директора ТОКІППО від 20 травня 2019 року за №108-к Про поновлення на роботі ОСОБА_1 , скасовані накази в.о. директора від 15.07.2019 року за №155-к та від 11.09. 2019 р. за № 246-к Про звільнення ОСОБА_1 .

Отже, судовими рішеннями визнано правомірним звільнення позивачки згідно наказу від 03 серпня 2018 року № 168-к про звільнення її з посади методиста відділу дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти та згідно постанови Верховного Суду від 04 березня 2020 року рішення суду від 16 травня 2019 року, яке було підставою для поновлення позивача на роботі згідно наказу від 20 травня 2019 року за № 108-к, скасоване.

З врахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для поновлення позивача на роботі.

Разом з тим, враховуючи те, що поновити ОСОБА_1 на

роботі неможливо, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення з 11 вересня 2020 по час скасування судового рішення від 16 травня 2019 року та винесення відповідачем наказу про скасування наказів щодо поновлення позивача на роботі, тобто по 30 березня 2020 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Згідно з вимогами п. 8 даного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки про доходи Провозюк за № 01-06/22 від 13.01.2020 року виданої відповідачем, середньоденна заробітна плата позивачки перед звільнення складає 348,67 грн.

Кількість робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком за час вимушеного прогулу за період з 11 вересня 2019 року по 30 березня 2020 року включно становить 140 днів.

Тому беручи до уваги кількість робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком- 140 днів за період з 11 вересня 2019 року по 30 березня 2020 року та середньоденний заробіток позивача перед звільненням, шляхом множення отримуємо суму за час затримки розрахунку, а саме, 48 813,80 грн.( 348,67*140), за вирахуванням відповідних податків та зборів.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 11 вересня 2019 року по 30 березня 2020 року включно, у сумі 48 813,80 грн., за вирахуванням відповідних податків та зборів.

В силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь державного бюджету слід стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн. щодо задоволених вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-83 141, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Стягнути з Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти (вул. В.Громницького,1 м.Тернополіь, код ЄДРПОУ 02139788) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 11 вересня 2019 року по 30 березня 2020 року включно, у сумі 70 431 (сімдесят тисяч чотириста тридцять одну) грн. 34 коп., за вирахуванням відповідних податків та зборів.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти, вул. В.Громницького,1 м.Тернополіь, код ЄДРПОУ 02139788.

Повне судове рішення складено 27 серпня 2020 року.

Головуюча

Дата ухвалення рішення17.08.2020
Оприлюднено02.09.2020
Номер документу91235232
СудочинствоЦивільне
Сутьпоновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Судовий реєстр по справі —607/24551/19

Постанова від 07.04.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Гулько Борис Іванович

Ухвала від 22.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Гулько Борис Іванович

Ухвала від 12.02.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Гулько Борис Іванович

Ухвала від 28.01.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Гулько Борис Іванович

Постанова від 23.12.2020

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Бершадська Г. В.

Ухвала від 05.11.2020

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Бершадська Г. В.

Ухвала від 27.10.2020

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Бершадська Г. В.

Ухвала від 09.10.2020

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Бершадська Г. В.

Ухвала від 07.10.2020

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Бершадська Г. В.

Ухвала від 14.09.2020

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Бершадська Г. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні