Ухвала

від 16.08.2020 по справі 908/1883/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/108/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.08.2020 Справа № 908/1883/17

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добряк Аліни Сергіївни у справі № 908/1883/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українське інвестиційне підприємство "Полюс ЛТД" (61017 м. Харків, провулок Ніжинський, буд. 9)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 38 368 грн. 29 коп.

орган виконання: Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд. 60)

за участю представників:

від стягувача не з`явився

від боржника не з`явився

від Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явився

СУТЬ ПИТАННЯ

Боржник у справі ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області зі скаргою від 03.08.2020 на дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добряк Аліни Сергіївни в порядку ст. 339 ГПК України, в якій просить суд:

- визнати постанову старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добряк Аліни Сергіївни від 13.07.2020 "Про арешт коштів боржника" (виконавче провадження № 55313570) неправомірною в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-банк" (ІКЮО: 23494714).

- скасувати постанову старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добряк Аліни Сергіївни від 13.07.2020 "Про арешт коштів боржника" (виконавче провадження № 55313570) неправомірною в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-банк" (ІКЮО: 23494714).

- зобов`язати старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добряк Аліну Сергіївну зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-банк" (ІКЮО: 23494714).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020 скаргу передано на розгляд судді Смірнову О.Г.

Ухвалою господарського суду від 06.08.20120 прийнято скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до розгляду, судове засідання з розгляду скарги призначено на 17.08.2020 об 11:00.

14.08.2020 на адресу суду від Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання за вих. № 42342 від 12.08.2029 про відкладення судового засідання у зв`язку із відпусткою старшого державного виконавця Добряк Аліни Сергіївни з 10.08.2020 по 31.08.2020 включно.

Розглянувши клопотання Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції суд дійшов висновку про відсутність підстав для його замовлення з огляду на положення ч. ч. 1,2 ст. 342 ГПК України.

В судове засідання 17.08.2020 представники стягувача, боржника та Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явились.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, у зв`язку з чим вона розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, скаргу, мотиви її обґрунтування, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.11.2017 у справі № 908/1883/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українське інвестиційне підприємство "Полюс ЛТД" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . м. Бердянськ, Запорізька область задоволено та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 37 868 грн. 29 коп. заборгованості, 1 600 грн. 00 коп. судового збору.

На виконання вказаного рішення, 21.11.2017 судом видано відповідний наказ.

Скарга мотивована тим, що постановою старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добряк Аліни Сергіївни від 13.07.2020 про арешт коштів боржника, винесеної в рамках виконавчого провадження № 55313570.

Скаржник зазначає, що має відкритий в AT "Альфа-банк" рахунок за # НОМЕР_2 , що використовується ОСОБА_1 для отримання заробітної плати за місцем роботи, що підтверджується випискою AT "Альфа-банк" від 28.01.2020 та ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 по справі № 908/626/19, якою було встановлено вказану обставину. Інших рахунків у AT "Альфа-Банк", окрім як для зарахування заробітної плати, отримуваної за місцем роботи у військовій частині ОСОБА_1 не має.

Відтак вважає що, оскільки старший державний виконавець Бердянського відділу ДВС Добряк Аліна Сергіївна достеменно була обізнана про призначення рахунку № НОМЕР_2 в AT "Альфа-банк" та недопустимість накладення арешту на грошові кошти, розміщені на даному рахунку, з огляду на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020р. по справі № 908/626/19, що зумовлює фактичну неможливість реалізації зароблених ОСОБА_1 грошових коштів, є невиправданим, та залишає ОСОБА_1 без коштів для забезпечення умов проживання, чим зумовлює порушення його право на розпорядження своєю заробітною платою, тому спірна постанова від 13.07.2020 про арешт коштів боржника підлягає визнанню неправомірною та скасуванню.

Надавши правову кваліфікацію діям учасників виконавчого провадження, правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, дослідивши її фактичні обставини, пов`язані з виконанням рішення суду, врахувавши доводи стягувача суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Положеннями ч. 1 та ч. 6 ст. 48 Закону № 1404-VIII закріплено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частин 1-4 статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Статтею 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121 встановлено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що боржник раніше звертався до Господарського суду Запорізької області зі скаргою дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добряк Аліни Сергіївни і в рамках справи 908/626/19.

Так, ухвалою господарського суду від 09.06.2020 скаргу ОСОБА_1 задоволено, визнано постанову старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Добряк Аліни Сергіївни від 05.11.2019 про арешт коштів боржника виконавче провадження № 60355098 неправомірною в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Альфа - банк" та скасовано вказану постанову.

У вказаній ухвалі від 09.06.2020 господарським судом встановлено, що скаржником надано банківську виписку за період з 01.10.2019 по 28.01.2020 номер рахунку: НОМЕР_2 ; підприємство: військова частина НОМЕР_3 , в якій за деякими банківськими операціями у графі операції за рахунком зазначено: "зарахування з/п та ін.виплат військова частина НОМЕР_3 "; зарахування з/п та ін.виплат військова частина НОМЕР_4 . Також зазначено, що винесення 05.11.2019 старшим державним виконавцем Бердянського МВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Добряк А.С. ВП № 60355098 постанови про арешт коштів боржника є неправомірною в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Альфа - банк" (ІКЮО: 23494714), оскільки вказаний рахунок ОСОБА_1 використовується для отримання заробітної плати за місцем роботи.

Згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто під час винесення оскаржуваної постанови 13.07.2020 в рамках виконавчого провадження № 55313570 старшому державному виконавцю Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Добряк Аліни Сергіївни були відомі обставини використання ОСОБА_1 рахунку № НОМЕР_1 в АТ Альфа - банк для отримання заробітної плати за місцем роботи, що також встановлено ухвалою суду від по справі 908/626/19 з розгляду скарги на дії саме старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Добряк Аліни Сергіївни.

Частиною 1 ст. 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, скарга ОСОБА_1 в частині вимог щодо визнання постанови старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добряк Аліни Сергіївни від 13.07.2020 "Про арешт коштів боржника" (виконавче провадження № 55313570) неправомірною в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-банк" (ІКЮО: 23494714) та скасування вказаної постанови є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог скарги про зобов`язання старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добряк Аліну Сергіївну зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-банк" (ІКЮО: 23494714), то відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 59 розділі ІX Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Таким чином, вказаною нормою Закону передбачено зняття арешту постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

При розгляді скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, у задоволенні скарги ОСОБА_1 про зобов`язання старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добряк Аліну Сергіївну зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-банк" (ІКЮО: 23494714) слід відмовити.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 3 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 року у справі "Півень проти України" суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.05.2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст.6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Європейський суд також зазначив, що "адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету."

Керуючись ст. ст. 74, 86, 234, 235, 339, 342, 343 ГПК України, суд

У Х В А Л И В

1. Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Добряк Аліни Сергіївни задовольнити частково.

2. Визнати постанову старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добряк Аліни Сергіївни від 13.07.2020 "Про арешт коштів боржника" (виконавче провадження № 55313570) неправомірною в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-банк" (ІКЮО: 23494714).

3. Скасувати постанову старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добряк Аліни Сергіївни від 13.07.2020 "Про арешт коштів боржника" (виконавче провадження № 55313570) неправомірною в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-банк" (ІКЮО: 23494714).

4. Зобов`язати посадових осіб Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-банк" (ІКЮО: 23494714).

5. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 255, підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через Господарський суд Запорізької області протягом 10 днів з дня її складання.

Враховуючи положення ст. 116 ГПК України та перебування судді Смірнова О.Г. у відпустці з 25.08.2020 по 28.08.2020 повний текст ухвали складено та підписано 31.08.2020 року.

Суддя О.Г. Смірнов