Рішення

від 31.08.2020 по справі 420/3755/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3755/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Сініцина А.С.,

за участю сторін:

представник позивача - Сонько В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 3) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010670502 від 09.04.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить суд :

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0010670502 від 09.04.2020 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач не згоден із висновками, зробленими посадовими особами контролюючого органу в Акті перевірки через їх безпідставність, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам Позивача й вимогам діючого податкового законодавства України, а тому оскаржуване рішення є таким, що суперечать чинному законодавству, підлягає визнанню протиправним та скасуванню повністю.

09.07.2020 року, від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 30-34 т. 2). В обґрунтування зазначено, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, на думку відповідача оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено законно, на підставі діючого законодавства, а тому є правомірним з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Заяви, клопотання учасників справи.

Заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило. Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник Відповідача, до судового засідання не з`явився, повідомлений належним чином (а.с. 42 т. 2). 20.08.2020 року від представника надійшло клопотання про перенесення судового засідання (а.с. 43 т. 2).

Обставини справи.

У період з 04.03.2020 по 11.03.2020 року на підставі направлення від 03.03.2020 року № 1024/05-02, виданого згідно наказу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 02.03.2020 №968 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинами з контрагентами - постачальниками TOB PATIO БІЗНЕС (код за СДРПОУ 41229758) за період з 01.03.2019 по 31.03.2019 року, ПП МАЙСТЕРПРОФІБУД (код за СДРПОУ 33437270) за період з 01.09.2019 по 30.09.2019 року, ТОВ АРІЯ СТРОЙ ГРАД (код за СДРПОУ 42443289) за період з 01.10.2019 по 30.11.2019 року.

За результатами перевірки 18 березня 2020 року складено акт № 000065/15-32-05-02/37475676 (далі -- Акт перевірки), із встановленими порушеннями:

- п. 44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ - 1027694 грн., в т.ч. за періоди:

- за жовтень 2019 року - на суму 369601 грн.;

- за листопад 2019 року - на суму 658093 грн.

27.04.2020р. на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення від 09.04.2020р. № 0010670502 про донарахування 1027694,00 грн. податку на додану вартість та 256923,50 грн. штрафних санкцій, що підтверджується поштовим конвертом та витягом офіційної веб-сторінки УДППЗ Укрпошта про отримання поштового відправлення від 27.04.2020р.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Оцінюючи дії та рішення суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК Украіни, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарськоі' діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбуваеться зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати. які враховуються для визначення об`екта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведения і зберігання яких передбачено правилами ведения бухгалтерського обліку, та інших документів. встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведения бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201,11 статті 201 нього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Також, пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ(далі - Закон № 996-ХІУ), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІУ бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що в акті перевірки податковий орган посилався на встановлення в ході проведеної перевірки порушення ТОВ НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ :

- п. 44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ - 1027694 грн., в т.ч. за періоди:

- за жовтень 2019 року - на суму 369601 грн.;

- за листопад 2019 року - на суму 658093 грн.

Позивач вважає, що під час проведення перевірки податковим органом не повно та не об`єктивно досліджено усі обставини господарських взаємовідносин між ТОВ НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ , ТОВ НАФТОГАЗХІМ СЕРВІС та ТОВ АРІЯ СТРОЙ ГРАД , що призвело до помилкових висновків про допущення позивачем порушень положень ПКУ, наслідком чого стало й помилкове прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд погоджується з зазначеною думкою Позивача, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ є юридичною особою приватного права було створено 05.01.2011р.. та зареєстроване в якості платника податку на додану вартість з 01.12.2015 року, індивідуальний податковий номер 374756714123. Відповідно до витягу з ЄДР, позивач здійснює господарську діяльність за наступними напрямками: Електромонтажні роботи (КВЕД 43.21), Інші роботи із завершення будівництва (КВЕД 43.39); Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (КВЕД 43.99), Неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90), Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (КВЕД 71.12), Будівництво трубопроводів (КВЕД 42.21), Будівництво споруд електропостачання та телекомунікації! (КВЕД 42.22). Основним видом діяльності підприємства також є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20). Крім того, ТОВ НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ у встановленому порядку отримало ліцензію серії АЕ № 525636, видану ДАБІ України від 20.01.2015р., а витягом з офіційної веб-сторінки ДАБІ України, підтверджується безстрокова дія ліцензії серії АЕ № 525636. Крім того, відповідно до дозволу ГУ Держпраці в Одеській області № 073.19.51 від 07.03.2019р., підприємство має право також на виконання робіт з підвищеної небезпеки.

Так, відповідно договору підряду № 4042-НГД/З на виконання будівельних робіт від 05.07.2019 року ТОВ НАФТОГАЗХІМ СЕРВІС в особі директора Григоренка Юрія Васильовича (код ЄДРПОУ 38781431) - Генпідрядник та ТОВ НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ , в особі директора Страшного Андрія Федоровича - Субпідрядник, (далі - Договір підряду № 4042) Позивачу було доручено виконання у повному обсязі комплексу будівельно-монтажних робіт по влаштуванню дотискної компресорної станції Семиренківської УКПГ за адресою: Полтавська обл., Шишацький р-н, Семиренківська УКП відповідно до проектної документації, чинного законодавства, стандартів, умов та правил і здати їх готовий результат у цілому Генпідряднику, а Генпідрядник зобов`язується прийняти належно виконані роботи та оплатити їх.

Так, згідно до п.1.3 Договору підряду № 4042, Результатом виконання Робіт відповідно до мети їх виконання є: будівельно-монтажні роботи по влаштуванню дотискної компресорної станції Семиренківської УКПГ, здані Генпідряднику разом з відповідною документацією відповідно до норм чинного законодавства України у сфері будівництва. Субпідрядник приймає участь в здачі Генпідрядником завершеного будівництва об`єкта Замовнику в частині виконаних Субпідрядником робіт.

В момент укладення сторонами даного договору, позивачу було передано проектну документацію, відповідно до Додатку 9 Акт приймання-передачі проектної документації .

Також, відповідно до п.1.6. договору підряду № 4042 та Додатку 5 Календарний графік виконання робіт , сторони строки (терміни) виконання робіт з 22.08.2019р. по 24.03.2020р.

Згідно з п.1.5 договору підряду № 4042 та додатку № 8 Місце виконання робіт , позивачу було передано будівельний майданчик.

У відповідності до п.2.1 договору підряду № 4042 та додатку № 1 Договірна ціна , додатку № 2 Локальні кошториси , № 3 Договірна ціна , додатку № 4 Локальні кошториси сторони визначили договірну ціну в сумі 62452289,19 грн. без ПДВ, та ПДВ 12490457,84 грн.

Також, відповідно до п.3.5.1 договору підряду № 4042, для виконання Робіт, Субпідрядник має право залучати Субпідрядників, (договір, додатки до договору, кошториси - наявні в матеріалах справи).

Також, судом встановлено, що у період дії договору у 2019 році, тобто, протягом вересня-грудня 2019р., ТОВ НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ своїми та залученими силами було виконано, а Замовником (ТОВ НАФТОГАЗХІМ СЕРВІС ) було прийнято будівельно-монтажних робіт згідно Актів КБ-2В, довідок КБ-3 на загальну суму 34450750,21грн., у тому числі, 7139222,94 грн. за вересень 2019р.; 6622345,07 грн. за жовтень 2019р.; 10654551,76 грн. за листопад 2019р.; 10034630,44 грн. за грудень 2019р.

Позивачем було відображено у бухгалтерському обліку усі господарські операції по даному контрагенту, у встановленому порядку, за правилом першої події, зареєстровано податкові накладні по кожній господарській операції.

Також, 27 серпня 2019 року між ТОВ НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ (підрядник), в особі директора ОСОБА_1 , та ТОВ АРІЯ СТРОЙ ГРАД (субпідрядник), в особі директора ОСОБА_2 було укладено цей Договір № 0819/2 (далі - договір субпідряду).

Відповідно до п.1.1 договору субпідряду, субпідрядник зобов`язувався виконати власними засобами та на власний ризик за дорученням Підрядника, у відповідності до умов цього Договору: будівельно-монтажні роботи на об`єкті Семиренківська УКПГ за адресою: Полтавська обл., Шишацький р-н, Семиренківська УКПГ.

Згідно з р.2 договору субпідряду, вартість робіт за цим договором складає 8400000,00 грн., у тому числі ПДВ - 1400000,00 грн.. Вартість робіт (Договірна ціна) за погодженням Сторін може уточнюватися при зміні об`ємів робіт, цін на матеріали та податкового законодавства шляхом укладання Сторонами Додаткової угоди до цього Договору.

Розділом 3 договору субпідряду, початок виконання робіт встановлено не пізніше 3-х робочих днів з дня підписання договору, а закінчення виконання робіт - до 31.12.2019р.

Відповідно до п.4.1-4.2 Договору субпідряду, в день укладення цього договору, підрядник надає Субпідряднику кошторисну документацію, в якій визначені перелік робіт та інші дані, необхідні для виконання Субпідрядником робіт. Підписанням цього Договору Субпідрядник підтверджує факт її отримання. Субпідрядник виконує роботи відповідно до кошторисної документації, будівельних норм і правил, технічних умов, схем та іншої нормативної документації.

Згідно до п.5.1 Договору субпідряду, здача-приймання виконаних робіт після закінчення робіт на об`єкті здійснюється на підставі Акту приймання виконаних підрядних робіт за формою .№ КБ-2-В та довідки за формою № КБ-3 та актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, які утворились в результаті виконання підрядних робіт, які є предметом даного договору, підписаного сторонами.

Також, п.5.2 договору субпідряду передбачено, що акт приймання виконаних підрядних і робіт оформляється Субпідрядником датою фактичного завершення їх виконання або датою останнього дня календарного місяця, в якому фактично виконувались роботи і скріплюється підписом і печаткою.

Так, виконання сторонами умов Договору субпідряду за період його дії підтверджується наступними документами: актами КБ-2В, КБ-3 на загальну суму 10914245,35 грн., зокрема, за період з вересня 2019р. по грудень 2019р., зокрема, 4 748 083,42 грн. (в т.ч. ПДВ 791347,24 грн.) за вересень 2019р., 2 217 604,24 грн. (в т.ч. 369600,71 грн.) за жовтень 2019р., 3 948 557,69 (в т.ч. ПДВ 658092,95 грн.) за листопад 2019р.. Позивачем було відображено у бухгалтерському обліку усі господарські операції по даному контрагенту. Також у встановленому порядку, позивач отримав належним чином зареєстровані податкові накладні по кожній господарській операції, а саме: № 57 від 30.09.2019р., № 59 від 31.10.2019р., № 110 від 30.11.2019р. Також проведення розрахунків між сторонами підтверджується платіжними дорученнями № 1253 від 04.11.2019р. на суму 517604,24 грн., № 1356 від 14.11.2019р. на суму 1700000,00 грн., № 1450 від 04.12.2019р. на суму 948557,69 грн., № 1529 від 10.12.2019р. на суму 1000000,00 грн., № 1746 на суму 2000000,00 грн.

Крім того, реальність операцій між сторонами, окрім зазначених вище первинних документів, підтверджуються й іншими документами, якими сторони обмінювалися виконуючи умови договору субпідряду. Так, листом від 03.09.2019р. ТОВ АРІЯ СТРОЙ ГРАД повідомило позивача, що виконання робіт за договором буде здійснювати як власними так і залученими ресурсами та надало перелік будівельної техніки, списки працівників, копії кваліфікаційних посвідчень, перелік ТМЦ в будівельних вагончиках № 1,2. Іншим листуванням між сторонами, учасники договору узгоджували свої дії, щодо допуску до виконання робіт (лист за вих.№ 27/1від 29.08.2019р.,), прострочення виконання будівельних робіт (вих. № 44/1 від 1.11.2019р.), прострочення оплати робіт (лист № 2012/2 від 20.12.2019р.). Також, позивачу субпідрядником на підтвердження можливості виконання умов договору субпідряду, були надані договори на залучення ним будівельної техніки, а саме, договір оренди № 151/1-АК від 12.09.2019р. на автокран XCMG QY25K-5 вантажоємністю 25тн, та Договір оренди № 1/20-19ЕК від 03.09.2019р. на ескаватор JSB ЗСХ SUPER 2008р.в. та гусеничний ескаватор JSB JS 220 1108р.. Також, між сторонами в процесі виконання робіт, складалися акти перевірки установки обладнання на фундамент №№ КД-1, КД-2, КД-3, №2, № 3, Акти на закриття прихованих робіт №№ 17/0/3, 01/02, 05/01, 12/0/3, 17/0/1, 06/02, 05/0/3, 12/0/109/02, 0-АБ11/01, 0-АБ11/02, 0-АБ3/02, 0-АБ3/01, 11/0/1, ГП/01, ГП/02, 0-АБ3/03, акт № 0-АБ3/05 проміжного прийняття відповідальних конструкцій. 1

Також, суд зазначає, що відповідно до відомостей, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, контрагент позивача є юридичною особою приватного права, було створено 05.09.2018р. та зареєстроване в якості платника податку на додану вартість з 01.10.2018 року, індивідуальний податковий номер 424432815530. Профільним видом діяльності підприємства є Будівництво житлових і нежитлових будівель; (код КВЕД 41.20), Інші будівельно-монтажні роботи (код КВЕД 43.29), інші спеціалізовані будівельні роботи (код КВЕД 43.99). Також, контрагентом було надано витяг з офіційної веб-сторінки ДАБІ України про отримання безстрокової ліцензії за реєстраційним записом 2133055823, додаток до ліцензії, виданої Держархбудінспекцією наказ № 64-Л від 31.10.2018р. Перелік видів робіт з провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків відповідальності належать до об`єктів із середнім середніми та значними наслідками (СС2, ССЗ).

З приводу твердження податкового органу щодо неможливості здійснення господарської діяльності у зв`язку з недостатністю у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів суд враховує правову позицію Верховного суду. Так, Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 р. по справі № 2а/1770/3360/12, від 19 червня 2018 року у справі №826/7704/16.

Також, висновок в акті перевірки про те, що роботи могли тривати з 30 серпня по 29 листопада, з урахуванням, що в серпні 2 робочих дня, в вересні 21 робочий день, в жовтні 23 робочих дня, в листопаді 21 робочий день - 67 робочих дня… При 8 годинному робочому дні , можливо зробити лише за умови надання контрагентом на дослідження документів, що підтверджують нарахування та оплату праці працівникам, табелів обліку робочого часу, наявність чи відсутність наказів про роботу у вихідні дні, застосування понаднормових робіт, які не досліджувались відповідачем.

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.08.2018 р. у справі № 826/15767/13-а, норми ПК не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від фактичної сплати сум податків до бюджету постачальниками товарів 'послуг) по ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів послуг) у судовому процесі контролюючим органом не спростована. Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку -покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/або податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань.

Проте, із змісту Акту перевірки не вбачається, що відповідач встановив та довів наявність будь-яких сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань замовника, позивача та його контрагента.

Також слід зазначити, що платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (Постанови Верховного суду від 10 вересня 2018 року справа І №826/8016/13-а, від 10 вересня 2018 року справа №826/25442/15, від 11 вересня 2018 року у справі №810/2677/17, та інші).

Також, окремо слід зазначити, що податкові накладні, які відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, були видані позивачу та надавали право на формування відповідного податкового кредиту та їх дійсність податковим органом не заперечується. При цьому, суд враховує, що згідно із ст. 204 ЦК України, існує презумпція правомірності правочину. Тобто, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також, щодо податкових накладних № 59 від 31.10.2019р., № 110 від 30.11.2019р. відповідно до чинного на той час Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117, (далі - Порядок № 117), за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації, проведено реєстрацію податковим органом в Єдиному реєстрі даних податкових накладних.

Приписами Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами ствердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повного мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, ні Податковим кодексом України, ні іншими законодавчими актами з питань оподаткування не встановлено право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб`єктами господарювання.

За чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на платника податку не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов`язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового та звітності.

Також, суд зазначає, що надані до суду первинні документи, відповідають нормам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №826/1198/13-а, за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту. Тобто, право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 березня 2019 року у справі №826/14489/16, мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є вчиненими в межах господарської діяльності. Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто, на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Законом України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол і протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції. Згідно з частиною 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надала ВРУ, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 1 Протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що між Позивачем та контрагентами дійсно було здійснено господарські операції, за наслідками яких було складено належним чином оформлені первинні документи. Вказані господарсько операції було здійснено Позивачем з діловою метою - отримання прибутку, а доводи Відповідача про безтоварність вказаних господарських операцій із посиланням на певні дефекти у діяльності контрагентів не підтверджені жодним доказом.

За таких обставин, суд вважає, що Позивачем належним чином підтверджено факт реальності здійснення господарських операцій з переліченими в акті контрагентами, що дає право товариству на формування витрат та податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення №0010670502 від 09.04.2020 року, прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області є протиправним та порушує право власності Позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 3) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0010670502 від 09.04.2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 3, код ЄДРПОУ 37475676) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), сплачений судовий збір у розмірі 19269 (дев`ятнадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 26 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31.08.2020 року.

Суддя Бутенко А.В.

.