Рішення

від 14.08.2020 по справі 460/403/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2020 року м. Рівне №460/403/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.О. Дорошенко за участю секретаря судового засідання О.П. Янчар та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Красовський В.Б.,

відповідача: представник Голос С.М.,

третьої особи відповідача: представник Савич О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунальний заклад "Костопільська спеціальна школа I-III ступенів" Рівненської обласної ради доУправління Держпраці у Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису, - В С Т А Н О В И В:

Комунальний заклад Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради (далі - КЗ Костопільська спеціальна школа , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Рівненській області (далі - ГУ Держпраці у Рівненській області, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №РВ1110/980/АВ/П від 02.12.2019.

Обґрунтовуючи протиправність припису, позивач заперечив встановлене Актом інспекційного відвідування №РВ1110/980/АВ від 02.12.2019 порушення вимог частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) щодо неповідомлення працівниці ОСОБА_1 про змін істотних умов праці при зменшенні тижневого навантаження з 15 год. на 9 год.

Покликаючись до положень ч.ч. 2, 3, 8 ст.15, ч.3 ст.16, ст.25 Закону України Про загальну середню освіту , позивач зазначив, що в кінці кожного навчального року на засіданні педагогічної ради доводиться усім вчителям примірне тижневе навантаження на наступний навчальний рік з подальшим його затвердженням безпосередньо перед початком нового навчального року з попереднім погодженням педагогічною радою. Однак, у 2019 році склалася ситуація, за якої перед 2019-2020 навчальним роком різко скоротилася кількість учнів - зі 129 до 91 та кількість класів - з 21 до 14 при наявності 32,5 заповнених штатних одиниць педагогічних працівників. Через відсутність необхідної мінімальної кількості дітей для відкриття ряду класів, а саме 5-А, 5-Б, 7-А, 7-Б, 8-А, 8-Б, 10-Б класів, у школи була відсутня можливість забезпечити повним тижневим навантаженням наявних педагогічних працівників, у зв`язку з чим було розпочато процедуру скорочення працівників.

У зв`язку з затвердженням постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №221 нового Положення про спеціальну школу та пов`язаною із цим зміною типу навчального закладу, різким скороченням кількості учнів та класів з нового 2019-2020 навчального року, 03.05.2019 на зборах трудового колективу спільно з профспілковим комітетом керівником школи було доведено до відома усіх працівників про значне скорочення працівників з нового навчального року. Очевидно, що скорочення класів та кількості учнів призводить і до зміни тижневого навантаження вчителів.

Факт проведення таких зборів, як і факт участі ОСОБА_1 у цих зборах, підтверджується також протоколом № 15 від 31.05.2019 засідання педагогічної ради, в якому приймали участь виключно усі 77 педагогічних працівників, в тому числі і ОСОБА_1 , в якому міститься інформація про те, що 03.05.2019 проводилися збори трудового колективу, на яких озвучувалася інформація директором про скорочення кількості класів та учнів, а відтак, очевидним було зменшення і педагогічного навантаження вчителів з нового навчального року.

Зважаючи на вищенаведене, робочий навчальний план КЗ Костопільська спеціальна школа було погоджено та схвалено до затвердження лише 29.08.2019, а відтак, враховуючи, що навчальний рік розпочався з 01 вересня 2019 року, то у директора школи об`єктивно відсутньою була можливість попередити працівників заздалегідь про такі зміни.

Однак, про майбутнє зменшення кількості годин тижневого навантаження знали усі вчителі, в тому числі і ОСОБА_1 , яка була членом комісії під час розгляду кандидатур вчителів, які підлягали скороченню, та підписувала відповідний протокол від 25.06.2019.

Разом з тим, позивач наголосив, що у ситуації з вчителем ОСОБА_1 взагалі не відбувалося зміни істотних умов її праці. Зазначив, відповідно до заяви від 14.12.2018 ОСОБА_1 наказом №228 від 14.18.2018 попереднього директора школи ОСОБА_2 було переведено з посади заступника директора з виховної роботи на посаду вчителя англійської мови (0,5 ставки) та на посаду вчителя корекції вад розвитку та мовлення з неповним тижневим навантаженням. Позивач звернув увагу на те, що вказаним наказом ОСОБА_1 було переведено на не існуючу посаду, оскільки відповідно до робочого навчального плану на 2018-2019 навчальний рік такого предмету викладання як корекція вад розвитку та мовлення не існувало. Відповідно до таблиць з розподілу навчального часу, які є додатком до навчального плану на 2018-2019 навчальний рік, тобто починаючи з 01.09.2018, програмою навчання було передбачено предмет корекція розвитку . Окрім того, відповідно до розподілу тижневого навантаження у 2018-2019 роках станом на 01.09.2018, затвердженого наказом №96 від 31.08.2018, тижневе навантаження ОСОБА_1 складало лише 9 годин викладання англійської мови (0,5 ставки). При цьому, будь-яких змін до наказу №96 від 31.08.2018 протягом 2018-2019 навчального року не вносилося, а відтак перерозподіл педагогічного навантаження протягом 2018-2019 навчального року не здійснювався.

Позивач зазначив, що додатково 6 годин навантаження (3 години індивідуальних та групових занять з природознавства та 3 години викладання за посадою вчителя корекція вад розвитку та мовлення) ОСОБА_1 отримала лише з 17.12.2018 після звільнення з роботи ОСОБА_3 , яка викладала дані предмети. Однак, ОСОБА_1 згідно з наказом №228 від 14.12.2018 (попереднього директора школи ОСОБА_2 ) не приймалася на посаду вчителя з природознавства. Робочим навчальним планом взагалі не передбачено такого предмету викладання. Більше того, вважає, що за предметом корекція вад розвитку та мовлення ОСОБА_1 не могла мати і не мала навантаження у 6 годин, оскільки з 14.12.2018 вона почала викладати предмет у зв`язку із звільненням з роботи ОСОБА_3 , яка викладала предмет корекція розвитку з фізики та хімії у побуті лише в 7-Б та 9-Б класах (лише 3 години), що підтверджується Тижневим навантаженням вчителів та вихователів КЗ Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Рівненської обласної ради станом на 01.09.2018 і робочим навчальним планом на 2018- 2019 навчальні роки більшої кількості годин по вказаному предмету у вказаних класах не було передбачено.

Таким чином, при погодженні до схвалення розподілу тижневого навантаження вчителям на 2019-2020 навчальний рік педагогічною радою було враховано помилки попереднього керівника школи ОСОБА_2 щодо розподілу тижневого навантаження ОСОБА_1 у 2018-2019 навчальному році, а також заяву самої ОСОБА_1 від 14.12.2018 про роботу з неповним тижневим навантаженням.

Лише після цього директором школи було видано наказ № 116 від 30.08.2019 Про розподіл тижневого навантаження та доручень між працівниками на 2019-2020 навчальний рік , згідно з яким вчителю ОСОБА_1 було затверджено неповне тижневе навантаження - 9 годин, які вона і мала станом на 01.09.2018 згідно з наказом № 96 від 31.08.2018 Про розподіл тижневого навантаження та доручень між працівниками на 2018-2019 навчальний рік .

Позивач підкреслив, що ч. 2 ст. 25 Закону України Про загальну середню освіту встановлено, що перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.

Таким чином, вказана норма передбачає наявність письмової згоди працівника щодо перерозподілу педагогічного навантаження лише протягом навчального року, у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом. При цьому при розподілі педагогічного навантаження до початку навчального року вказаний закон не вимагає наявності згоди працівника саме у письмовій формі, а відтак у випадку з ОСОБА_1 це не є зміною істотних умов праці.

Зауважив, що з 01 вересня 2019 року ОСОБА_1 приступила до виконання своїх посадових обов`язків та проводила уроки згідно з затвердженим розкладом, а відтак з 01.09.2019 вона знала про об`єм свого тижневого навантаження на 2019-2020 навчальний рік, що свідчить про її згоду на встановлене їй педагогічного навантаження.

Вважає, що правомірність доводів позивача підтверджується правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 07.02.2019 у справі №750/3374/18, відповідно до якої затвердження педагогічного навантаження працівнику, який прийнятий на роботу за його заявою з неповним навантаженням, не потребує навіть письмової згоди працівника у такому випадку.

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає відсутніми порушення трудового законодавства при затвердженні тижневого навантаження вчителю ОСОБА_1 на новий 2019-2020 навчальний рік та відсутність зміни істотних умов її праці, оскільки в даному випадку мало місце не перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року, а затвердження педагогічного навантаження на новий навчальний рік, з врахуванням заяви самого працівника про неповне тижневе навантаження, що не потребує письмової згоди працівника.

За наведеного, позивач просив визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень №РВ1110/980/АВ/П від 02.12.2019.

Ухвалою від 31.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою від 19.02.2020 залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа).

Ухвалою від 27.02.2020 за клопотанням представника позивача викликано в судове засідання свідків.

Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у відзиві (а.с.113-115 т.1). Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач вказав, що відповідно до п.п.1.п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, на виконання наказу Управління Держпраці у Рівненській області №1580 від 18.11.2019 та направлення на проведення інспекційного відвідування № 1236-Н/09-27 від 18.11.2019, в період з 20.11.2019 по 02.12.2019 проведено інспекційне відвідування у КЗ Костопільська спеціальна школа . Направлення на інспекційне відвідування отримано позивачем 20.11.2020. За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи фізичної особи, яка використовує найману працю, № РВ 1110/980/АВ від 02.12.2019, яким зафіксовано порушення вимог частини третьої статті 32 КЗпП України, а саме про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівники не повідомлялись не пізніше ніж за два місяці. Так, працівниця ОСОБА_1 не була повідомлена про зміну істотних умов праці, а саме зменшення тижневого навантаження з 15 годин на 9 годин. На усунення виявлених порушень внесено оскаржуваний припис № РВ 1110/980/АВ/П від 02.12.2019 та складено протокол про адміністративне правопорушення №РВ1110/980/АВ/П/ПТ від 02.12.2019 за порушення вимог частини третьої статті 32 КЗпП України, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який та скеровано на розгляд до суду. Відповідачем було встановлено, що згідно з витягом з наказу від 14.12.2018 №228 Про переведення ОСОБА_1 ОСОБА_1 переведена із заступника директора з виховної роботи на посаду вчителя англійської мови на 0,5 ставки та на посаду вчителя корекції вад розвитку та мовлення з неповним тижневим навантаженням (6 год) з 17 грудня 2018 року. Відповідно до табелів відпрацьованих годин вчителями КЗ Костопільська спеціальна школа за грудень 2018-травень 2019 року, ОСОБА_1 мала 15- годинне тижневе навантаження.

Відповідач зазначив, що відповідно до абзацу е пункту 20 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України , затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.1993 №455 9 із змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 10.04.2000 №73, прямим обов`язком керівника закладу освіти є доведення до відома педагогічних працівників наприкінці навчального року (до надання відпустки) про педагогічне навантаження в наступному навчальному році.

Відповідно до наказу №116 від 30.08.2019 Про розподіл тижневого навантаження та доручень між педпрацівниками на 2019-2020 навчальний рік ОСОБА_1 затверджено тижневе навантаження англійська мова 6-В, 9- А, 10-А - 9 годин. Отже, про зміну істотних умов праці, а саме зменшення тижневого навантаження з 15 годин до 9 годин ОСОБА_1 не була попереджена за два місяці.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що Управління Держпраці у Рівненській області діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. За наведеного, просив у позові відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с.177-182 т.1), в якому зазначив, що відповідно до розподілу тижневого навантаження у 2018-2019 роках станом на 01.09.2018, затвердженого наказом № 96 від 31.08.2018, тижневе навантаження ОСОБА_1 складало 9 годин викладання англійської мови (0,5 ставки). Будь-яких змін до зазначеного наказу не вносилось, а відтак перерозподіл тижневого навантаження, зокрема, ОСОБА_1 з 9 годин на 15 годин не здійснювалось. Відповідно до наказу № 116 від 30.08.2019 Про розподіл тижневого навантаження та доручень між працівниками на 2019-2020 навчальний рік , вчителю ОСОБА_1 було затверджено тижневе навантаження 9 годин викладання англійської мови, які вона і мала станом на 01.09.2018 згідно з наказом № 96 від 31.08.2018 Про розподіл тижневого навантаження та доручень між працівниками на 2018-2019 навчальний рік . Отже, тижневе навантаження ОСОБА_1 на початок 2019-2020 навчального року не відрізнялося від тижневого навантаження, встановленого на 2018-2019 навчальний рік.

Також, покликаючись до ст.25 Закону України Про загальну середню освіту , позивач наголосив, що перерозподіл тижневого навантаження вчителя ОСОБА_1 протягом 2018-2019 навчального року не здійснювався, відповідно будь-які зміни у тарифікаційний список, затверджений станом на 01.09.2018 року не вносилися, оскільки мало місце лише надання додаткових годин до завершення навчального року у зв`язку зі звільненням основного працівника, яка мала ці години. Будь-які зміни у робочий навчальний план закладу протягом 2018-2019 навчального року не вносилися, кількість годин по жодному предмету не змінювалась. Відтак, при затвердженні тарифікаційних списків та тижневого навантаження вчителів на новий 2019-2020 навчальний рік в частині кількості годин вчителя ОСОБА_1 жодних змін не відбулося, отже будь-яких істотних змін умов праці теж не відбулося. Таким чином, затвердження тижневого навантаження вчителів наказом № 116 від 30.08.2019, у тому числі для ОСОБА_1 , відбулося у повній відповідності до вимог чинного законодавства, з попереднім погодженням як педагогічною радою навчального закладу (протокол № 1 від 29.08.2019), так і за погодженням з профспілковою організацією навчального закладу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 починаючи з 14.12.2018 працювала з неповним педагогічним навантаженням, тим самим погодившись на роботу в умовах неповного педагогічного навантаження, та зважаючи, що розподіл педагогічного навантаження відбувся перед початком навчального року, що не потребує наявності письмової згоди працівника, а ОСОБА_1 , приступивши до виконання своїх трудових обов`язків, погодилась з ним, то твердження про зміну істотних умов праці є безпідставним та необґрунтованим.

Відтак, позивач вважає, що відповідачем у відзиві не спростовано позовних вимог.

Третя особа подала пояснення щодо позову (а.с.142-148 т.1), в якому вказала на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Зазначила, що наказом позивача №228 від 17.12.2018 ОСОБА_1 було переведено з посади заступника директора з виховної роботи на посаду вчителя англійської мови 0,5 ставки (9 годин) та на посаду вчителя корекції вад розвитку та мовлення з неповним тижневим навантаженням (6 годин), а разом 15 годин, з 17 грудня 2018 року з оплатою праці згідно з чинним законодавством. На момент розгляду цієї справи судом будь-які зміни до цього наказу позивачем не вносились.

З 17.12.2018 оплата праці третьої особи здійснювалась відповідно до вищезгаданого наказу та встановленого тижневого навантаження 15 годин. Відповідно до виданої позивачем Довідки про доходи від 26.11.2019 №615, розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 становив: січень 2019 року - 10137,38 грн, лютий 2019 року - 12487,81 грн, березень 2019 року - 13813,65 грн., квітень 2019 року - 11936,20 грн., травень 2019 року - 11 936,20 грн., червень 2019 року - 18008,82 грн., липень 2019 року - 23766,46 грн., серпень 2019 року - 14274,95 грн., вересень 2019 року - 9467,16 грн (в тому числі щорічна винагорода - 4101,31), жовтень 2019 року - 5865,85 грн.

Довідкою про доходи від 26.11.2019 №615 підтверджуються зміни істотних умов праці ОСОБА_1 - розмірів оплати праці, які з вересня 2019 року зменшились майже вдвічі. Підставою зміни істотних умов праці ОСОБА_1 став наказ директора школи Шами М.Л. від 30.08.2019 №116 Про розподіл тижневого навантаження та доручень між педпрацівниками на 2019-2020 навчальний рік яким затверджено тижневе навантаження вчителів-предметників, зокрема, ОСОБА_1 - англійська мова в 6-В, 9-А, 10-А класах - 9 годин та фактично відмовлено у встановленні педагогічного навантаження на посаду вчителя корекції вад розвитку та мовлення з неповним тижневим навантаженням 6 годин. Позбавивши вчителя корекції вад розвитку та мовлення ОСОБА_1 педагогічного навантаження, відповідач суттєво зменшив третій особі заробітну плату, тому протиправно в односторонньому порядку змінив її істотні умови праці.

При вирішенні судового спору третя особа просила врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 28.11.2018 у справі № 559/321/16, згідно з якою зменшення педагогічного навантаження є наслідком зміни режиму роботи вчителя, і як наслідок відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог частини третьої статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці.

Тому, доводи позивача, що у ситуації з вчителем ОСОБА_1 взагалі не відбувалося зміни істотних умов її праці, третя особа вважає безпідставними.

Третя особа зазначила, що наказ Про розподіл тижневого навантаження та доручень між педпрацівниками на 2019-2020 навчальний рік №116 видано 30 серпня 2019 року. За 2 місяці до фактичної зміни істотних умов праці позивач не повідомив ОСОБА_1 . Підпис, який би підтверджував ознайомлення ОСОБА_1 з наказом №116 від 30.08.2019, на аркуші 7 вказаного наказу, тобто в листі ознайомлення, відсутній. Більше того, копія повного тексту наказу від 30.08.2019 №116 була видана позивачем листом від 03.12.2019 №631, тобто після внесення припису від 02.12.2019 №РВ1110/980/АВ/П.

ОСОБА_1 зауважила, що її участь в роботі комісії про можливе скорочення працівників КЗ Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів РОР та її підпис у протоколі засідання комісії від 25.06.2019 не свідчить і об`єктивно не може свідчити про обізнаність із майбутнім зменшенням кількості годин тижневого навантаження для неї як вчителя корекції вад розвитку та мовлення. Створена відповідачем комісія обговорювала кандидатури працівників у випадку можливого скорочення, а питання зменшення/збільшення тижневого навантаження в її порядку денному були відсутні. Крім того, посада вчителя корекції вад розвитку та мовлення, яку станом на 25.06.2019 займала ОСОБА_1 , не входила до поданого директором школи списку працівників на можливе скорочення.

Також третя особа зазначила, що її згода працювати на умовах неповного тижневого педагогічного навантаження (15 годин) не може тлумачитись позивачем як можливість в односторонньому порядку і без встановленої законом процедури зменшити тижневе навантаження до 9 годин. 30.08.2019, тобто до початку 2019-2020 навчального року, позивач здійснював не перерозподіл, а саме встановлення педагогічного навантаження, тому, зважаючи на абз. 1 ч.2 ст. 25 Закону України Про загальну середню освіту істотне зменшення педнавантаження з 15 до 9 годин потребувало згоди ОСОБА_1 , оскільки складало менше тарифної ставки і менше умов трудового договору, визначених наказом №228 від 14.12.2018. Водночас, ОСОБА_1 заперечила проти доводів позивача про наявність її згоди із зменшеним об`ємом педагогічного навантаження з 01.09.2019.

За наведеного, третя особа просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на пояснення третьої особи (а.с.216-219 т.1) з наведенням своїх попередніх аргументів.

В судовому засіданні учасники справи підтримали свої доводи та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали доводи позивача про те, що всі вчителі навчального закладу з травня 2019 року були обізнані про майбутнє зменшення кількості учнів та класів, а відтак годин тижневого навантаження; розподіл тижневого навантаження на новий 2019-2020 навчальний рік було погоджено профспілкою школи, з урахуванням тижневого навантаження попереднього навчального року.

Заслухавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, пояснення третьої особи та свідків, з`ясувавши фактичні обставини, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд встановив та врахував таке.

Відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області №1580 від 18.11.2019 та направлення на проведення інспекційного відвідування № 1236-Н/09-27 від 18.11.2019 (а.с.116,117 т.1) в період з 20.11.2019 по 02.12.2019 уповноваженою особою відповідача проведено інспекційне відвідування у Комунальному складі Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради. Направлення на інспекційне відвідування отримано директором закладу 20.11.2020 під підпис, що позивач не заперечує.

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № РВ 1110/980/АВ від 02.12.2019 (далі - акт інспекційного відвідування № РВ 1110/980/АВ від 02.12.2019), яким встановлено порушення вимог частини третьої статті 32 КЗпП України, а саме про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо) працівники не повідомлялись не пізніше ніж за два місяці. Так, працівниця ОСОБА_1 не була повідомлена про зміну істотних умов праці, а саме зменшення тижневого навантаження з 15 годин на 9 годин (а.с.124-126 т.2). Акт інспекційного відвідування директором навчального закладу підписано без зауважень та заперечень, один примірник отримано 02.12.2019.

Суд встановив, що 02.12.2019 інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування позивача, внесено припис № РВ 1110/980/АВ/П від 02.12.2019 на усунення виявлених порушень, в якому зазначено порушення, що відповідають встановленим в акті інспекційного відвідування № РВ 1110/980/АВ від 02.12.2019, та зобов`язано директора КЗ "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради Шаму Марію Леонтіївну усунути порушення частини третьої статті 32 КЗпП України у строк до 12.12.2019 (а.с.10-11 т.1).

Вважаючи припис № РВ 1110/980/АВ/П від 02.12.2019 протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним критеріям правомірності, суд враховує таке.

Згідно з частиною першою статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 2 Закону № 877-V (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 877-V (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Пунктом 2 Порядку № 823 встановлено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці (пункт 3 цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1 пункту 5 Порядку № 823, інспекційні відвідування проводяться з таких підстав, зокрема: за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Суд встановив, що згідно з записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 01.11.2004 призначена на посаду вчителя англійської мови Костопільської спецшколи-інтернату; з 27.11.2006 призначена на посаду заступника директора з виховної роботи. Рішенням Рівненської обласної ради від 25.09.2009 № 1352 Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат з 22.10.2009 перейменована в комунальний заклад "Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради (а.с.70-73 т.1).

Наказом КЗ "Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради № 228 від14.12.2018, переведено ОСОБА_1 , заступника директора з виховної роботи, на посаду вчителя англійської мови 0,5 ставки та на посаду вчителя корекції вад розвитку та мовлення з неповним тижневим навантаженням (6 год.) з 17 грудня 2018 року з оплатою праці згідно з чинним законодавством (а.с.13 т.1). Підставою видачі означеного наказу слугувала заява ОСОБА_1 від 14.12.2018 (а.с.12 т.1).

До трудової книжки третьої особи внесено запис за № 5 від 17.12.2018 про її переведення на посаду вчителя англійської мови та корекції вад розвитку та мовлення (а.с.72 т.1).

Комунальний заклад "Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради з 01.08.2019 перейменовано в Комунальний заклад "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради на підставі рішення Рівненської обласної ради від 19.06.2019 № 1394.

Згідно з Протоколом № 1 засідання педагогічної ради КЗ "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради від 29.08.2019, до порядку денного було включено питання про розподіл тижневого навантаження педагогічних працівників (інформація директора школи ОСОБА_6 ). З цього питання ОСОБА_6 ознайомила педагогічних працівників із розподілом тижневого навантаження на 2019-2020 навчальний рік, зокрема: ОСОБА_1 - англійська мова в 6-В (3), 9-А (3), 10-А (3) класах - 9 годин (а.с.189-196 т.1).

Суд встановив, що ОСОБА_1 не погодилась із встановленим їй тижневим навантаженням на 2019-2020 навчальний рік в кількості 9 годин та звернулась зі скаргами від 10.09.2019 до Управління Держпраці у Рівненській області, Рівненської обласної організації Профспілки, Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації (а.с.154-158 т.1).

Управлінням освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації скаргу ОСОБА_1 щодо дій директора навчального закладу та вжиття заходів реагування було скеровано до Управління Держпраці у Рівненській області та отримано відповідачем за вх. №Г-396/19-04 від 21.10.2019 (а.с.118 т.1).

Вищевказана скарга третьої особи слугувала підставою для проведення відповідачем інспекційного відвідування позивача, що узгоджується з положеннями підпункту 1 пункту 5 Порядку № 823.

Щодо встановленого інспекційним відвідуванням порушення позивачем ч.3 ст.32 КЗпП України, а саме неповідомлення ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці при зменшенні тижневого навантаження з 15 годин на 9 годин, суд зазначає таке.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні, визначає Закон України Про загальну середню освіту від 13.05.1999 № 651-XIV (далі - Закон № 651-XIV), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону № 651-XIV, здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують також такі заклади освіти, зокрема: спеціальна школа - заклад загальної середньої освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку.

Відповідно до ст. 15 Закону № 651-XIV, освітня програма - це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання.

Основою для розроблення освітньої програми є відповідний Державний стандарт загальної середньої освіти.

Освітня програма має містити: загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти; вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою; перелік, зміст, тривалість і взаємозв`язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення; форми організації освітнього процесу; опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; інші освітні компоненти (за рішенням закладу загальної середньої освіти).

Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Освітня програма має передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Освітня програма може бути розроблена для одного і для декількох рівнів освіти (наскрізна освітня програма).

Кожна освітня програма має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти.

На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Згідно з ч.3 ст.16 Закону № 651-XIV структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.

Відповідно до положень статті 16- Закону № 651-XIV, для навчання дітей з особливими освітніми потребами заклади загальної середньої освіти на підставі звернення батьків дитини або осіб, які їх замінюють, утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи.

Інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Організація інклюзивного навчання у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Корекційно-розвиткові послуги (допомога) - комплексна система заходів супроводження дитини з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення (абз.3 ч.3 ст.16-1 цього Закону).

Суд встановив, що Робочим навчальним планом КЗ Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Рівненської обласної ради на 2018-2019 навчальний рік, погодженим на засіданні педагогічної ради 17.08.2018 та затвердженим директором школи, було передбачено, що в закладі будуть здобувати освіту орієнтовно 110 учнів, з яких формується 19 класів.

Зміст корекційно-розвиткових занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізіологічного розвитку учнів, і реалізується через навчальні предмети та курси. Для дітей з порушенням опорно-рухового апарату предметно-практичне навчання, Корекція розвитку , Лікувальна фізкультура . Для дітей зі складними порушеннями розвитку (з порушенням опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями) Соціально-побутове орієнтування , Корекція розвитку , Лікувальна фізкультура .

Години варіативної складової навчальних планів передбачаються на, зокрема: (2) корекційно-розвиткові заняття з: корекції вад розвитку мовлення; історії, зарубіжної літератури, природознавства та фізики і хімії в побуті (а.с.28-34 т.1).

Водночас, Робочим навчальним планом КЗ "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради на 2019-2020 навчальний рік, погодженим на засіданні педагогічної ради від 29.08.2019 та затвердженим директором школи, передбачено, що у 2019-2020 навчальному році в закладі будуть здобувати освіту орієнтовно 116 учнів, з яких формується 14 класів та дві дошкільні групи з наповнюваністю по 6-10 дітей.

Зміст корекційно-розвиткових занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізіологічного розвитку учнів, і реалізується через навчальні предмети та курси. Для дітей з порушенням опорно-рухового апарату предметно-практичне навчання, Корекція розвитку , Лікувальна фізкультура . Для дітей зі складними порушеннями розвитку (з порушенням опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями) Соціально-побутове орієнтування , Корекція розвитку , Лікувальна фізкультура .

Години варіативної складової навчальних планів передбачаються на, зокрема: (2) корекційно-розвиткові заняття з: корекції вад розвитку (а.с.35-40 т.1).

Отже, доводи позивача щодо суттєвого зменшення, зокрема, кількості учнів в навчальному закладі на 2019-2020 навчальний рік в порівнянні з 2018-2019 навчальним роком, не відповідають робочому навчальному плану комунального закладу. При цьому, жодних змін не зазнав зміст корекційно-розвиткових занять, які підлягали проведенню в навчальному закладі.

Доводи позивача про те, що тижневе навантаження ОСОБА_1 станом на 01.09.2018 (а.с.53-61 т.1) було таким же, як і станом на 01.09.2019 (а.с.74-85 т.1), та становило 9 годин англійської мови, відповідають матеріалам судової справи (а.с.57, 77 т.1).

Однак, суд зазначає, що встановлені обставини не свідчать про те, що в спірних правовідносинах не відбулося зміни педагогічного тижневого навантаження третьої особи.

Адже судом достеменно встановлено, що на дату погодження на засіданні педагогічної ради 31.08.2018 та затвердження директором школи тижневого навантаження вчителів комунального закладу станом 01.09.2018 ОСОБА_1 згідно з наказом № 184 від 01.11.2004 з 01.11.2004 була призначена на посаду вчителя англійської мови, а згідно з наказом № 234 від 27.11.2006 з 27.11.2006 призначена на посаду заступника директора школи з виховної роботи (а.с.72 т.1).

Водночас, наказом № 228 від 14.12.2018 ОСОБА_1 з 17.12.2018 переведена на посаду вчителя англійської мови 0,5 ставки та на посаду вчителя корекції вад розвитку та мовлення з неповним тижневим навантаженням (6 год.) (а.с.13 т.1).

Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 651-XIV, педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності - час, призначений для здійснення освітнього процесу.

Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки: класне керівництво - 20-25 відсотків; перевірка зошитів - 10-20 відсотків; завідування: майстернями - 15-20 відсотків; навчальними кабінетами - 10-15 відсотків; навчально-дослідними ділянками - 10-15 відсотків; за роботу в інклюзивних класах (групах) - у граничному розмірі 20 відсотків.

Розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Педагогічне навантаження вихователя закладу загальної середньої освіти становить 30 годин, вихователя спеціальної школи (школи-інтернату) та асистента вчителя інклюзивних класів закладів загальної середньої освіти - 25 годин на тиждень, що становить тарифну ставку.

Розміри тарифних ставок інших педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 651-XIV, педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його згодою.

Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.

Суд встановив, що ОСОБА_1 в своїй заяві від 14.12.2018 про переведення з посади заступника директора з виховної роботи на посаду вчителя англійської мови 0,5 ставки та посаду вчителя корекції вад розвитку та мовлення з неповним тижневим навантаженням з 17.12.2018, надала згоду працювати з педагогічним навантаженням менше тарифної ставки як за посадою вчителя англійської мови, так і за посадою вчителя корекції вад розвитку та мовлення.

Розподіл тижневого навантаження ОСОБА_1 відповідно до наказу директора школи № 228 від 14.12.2018 за посадою вчителя англійської мови 0,5 ставки (9 годин) та за посадою вчителя корекції вад розвитку та мовлення (6 годин) фактично здійснено з неповним тижневим навантаженням з обох предметів викладання.

Дослідженням табелів відпрацьованих годин вчителями КЗ "Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради" за грудень 2018 року, січень-травень 2019 року встановлено, ОСОБА_1 відпрацьовано фактично 15 годин за предметами: англійська мова, корекція розвитку (а.с.122-126 т.1), що узгоджується як із заявою третьої особи від 14.12.2018 працювати з неповним тижневим навантаженням з обох предметів, так і зі змістом наказу директора школи № 228 від 14.12.2018.

Суд оцінює критично та відхиляє доводи позивача про те, що 6 годин з корекції розвитку ОСОБА_1 були надані тимчасово лише до кінця навчального року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що наказом № 227 від 13.12.2018 звільнено ОСОБА_3 , вчителя корекції вад розвитку та мовлення, з 13.12.2018 (а.с.14 т.1).

Відповідно до тижневого навантаження вчителів та вихователів навчального закладу станом на 01.09.2018, тижневе навантаження ОСОБА_3 , вчителя корекції вад розвитку та мовлення, за предметом "Корекція вад розвитку" становило 6 годин (а.с.58 т.1).

Після звільнення ОСОБА_3 тижневе навантаження за предметом "Корекція вад розвитку" в кількості 6 годин було відведено для ОСОБА_1 згідно з наказом директора школи № 228 від 14.12.2018 та фактично відпрацьоване третьою особою, що стверджено табелями обліку відпрацьованих годин.

Вищевказаний наказ не містить застереження щодо терміну його дії виключно впродовж навчального 2018-2019 року, а будь-які зміни в подальшому до нього у встановленому порядку не вносились.

За таких обставин, суд зазначає, що невнесення керівником навчального закладу в тижневе навантаження ОСОБА_1 після 17.12.2018 відомостей щодо зміни її тижневого навантаження, а саме включення окрім 9 годин за предметом "англійська мова" також 6 годин за предметом "корекція розвитку", який було передбачено робочим навчальним планом школи, не свідчить про те, що зміна тижневого навантаження вчителя не відбулася, позаяк ОСОБА_1 була допущена до виконання такої роботи та виконувала її фактично, отримуючи відповідну заробітну плату за виконану роботу.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Отже, встановлені судом обставини свідчать на користь висновку, що між позивачем та третьою особою було укладено безстроковий трудовий договір, істотними умовами якого було визначено роботу педагогічного працівника з неповним тижневим навантаженням з двох предметів "англійська мова" та "корекція розвитку" в загальній кількості 15 годин.

Натомість, тижневе навантаження ОСОБА_1 , погоджене на засіданні педагогічної ради 29.08.2019 та затверджене директором школи, станом на 01.09.2019 становило лише 9 годин за предметом "англійська мова", що дає підстави для висновку про фактичну зміну тижневого навантаження ОСОБА_1 з 01.09.2019 порівняно з її тижневим навантаженням в 2018-2019 навчальному році, після переведення на відповідну посаду наказом школи № 228 від 14.12.2018.

Дослідженням довідки про доходи ОСОБА_1 встановлено зменшення її заробітної плати, починаючи з вересня 2019 року, порівняно з попередніми періодами 2019 року (а.с.151 т.1).

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР, про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Наказом Міністерства освіти України N 455 від 20.12.1993, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 червня 1994 р. за N 121/330, затверджено Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України, згідно з абз. " е" пункту 20 яких установлено, що власник або уповноважений ним орган (керівник) закладу освіти зобов`язаний: доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) педагогічне навантаження в наступному навчальному році.

Доводи позивача та пояснення свідків про завчасну обізнаність всіх працівників навчального закладу, у тому числі й третьої особи, зі зміною тижневого навантаження на 2019-2020 навчальний рік суд оцінює критично та відхиляє як необґрунтовані.

Так, судом встановлено, що відповідно до протоколу № 15 засідання педагогічної ради КЗ "Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради від 31.05.2019 до порядку денного було включено питання "Ознайомлення з примірним тижневим навантаженням на 2019-2020 навчальний рік". Однак, з означеного питання директор школи повідомила, що буде введено в дію нове Положення про спеціальну школу, яке внесе зміни в кількість класів та виховних груп закладу, а також дошкільних груп. Тому не може ознайомити з примірним тижневим навантаженням (а.с.18 т.1).

Отже, всупереч наведеним вище нормам матеріального права позивач у встановлений строк не ознайомив третю особу з її педагогічним навантаженням в наступному навчальному році. При цьому, зменшення педагогічного навантаження ОСОБА_1 мало наслідком зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення, однак про таку зміну роботодавець працівника не пізніш як за два місяці до їх зміни не повідомив. Належні та допустимі докази виконання роботодавцем вимог закону в означеній частині позивачем не надані, а судом не встановлені.

Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Позивач, обґрунтовуючи правомірність своєї поведінки, покликався до зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності працівників навчального закладу у зв`язку з затвердженням постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №221 нового Положення про спеціальну школу та пов`язаною з цим зміною типу навчального закладу.

У зв`язку з цим суд зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 32 КЗпП України, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Водночас, за обставинами справи, відсутні будь-які відомості про неможливість збереження за ОСОБА_1 колишніх істотних умов праці і такі відомості позивач не підтвердив жодними доказами.

Зменшення педагогічного навантаження з 01.09.2019, з яким не погодилась третя особа, зумовлює зміну режиму роботи вчителя, призводить до зменшення розміру оплати праці, що в силу вимог частини третьої статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці, про що працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Всупереч наведеному, про зміну істотних умов праці, а саме зменшення тижневого навантаження з 15 годин до 9 годин, ОСОБА_1 не була попереджена за два місяці.

Отже, під час проведеного відповідачем інспекційного відвідування було вірно встановлено порушення позивачем вимог частини третьої статті 32 КЗпП України. Відтак, суд вважає, що припис № РВ1110/980/АВ/П від 02.12.2019 підставно та обґрунтовано внесений відповідачем об`єкту проведення контрольного заходу задля усунення виявленого порушення.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що спірний припис не був вручений інспектором праці у встановленому порядку, а направлений лише на адвокатський запит. Суд зазначає, що отримання позивачем припису 02.12.2019 підтверджується підписом директора школи на примірнику припису, який долучений позивачем до позовної заяви.

Відтак, судом не встановлено допущення відповідачем процедурних порушень, які б впливали на правомірність оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень.

Інші доводи та аргументи учасників справи судом не оцінюються як такі, що не впливають на оцінку спірних правовідносин.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що при внесенні оскарженого припису він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством, обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи. Доводи позивача не спростовують правомірності оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень та не дають суду підстав для його скасування.

З урахуванням наведеного, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Комунальному закладу "Костопільська спеціальна школа I-III ступенів" Рівненської обласної ради (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, провул. Пушкіна,3, код ЄДРПОУ 21087643) в позові до Управління Держпраці у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова,7, код ЄДРПОУ 39780243), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування припису - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 31 серпня 2020 року.

Суддя Н.О. Дорошенко