Постанова

від 04.02.2021 по справі 460/403/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 460/403/20 пров. № А/857/12463/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Шинкар Т.І., Шевчук С.М.

з участю секретаря судового засідання: Смолинця А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Комунального закладу Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Дорошенко Н.О., час ухвалення судового рішення 10 год 45 хв у м. Рівне, дата складення повного тексту судового рішення 13 серпня 2020 року) у справі за адміністративним позовом Комунального закладу Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради до управління Держпраці у Рівненській області (за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У січні 2020 року Комунальний заклад Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради (далі - КЗ Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів , Комунальний заклад, позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до управління Держпраці у Рівненській області (далі - Управління, управління Держпраці, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №РВ1110/980/АВ/П від 02.12.2019.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору була залучена ОСОБА_1 .

Позов мотивований тим, що у зв`язку із скороченням класів та кількості учнів, виникла необхідність у зміні тижневого навантаження вчителів, про що їх було доведено до відома, в тому числі ОСОБА_1 , на зборах трудового колективу та засіданні педагогічної ради. Враховуючи ту обставину, що навчальний план Комунального закладу було погоджено та схвалено до затвердження лише 29.08.2019, відтак, враховуючи, що навчальний рік розпочався з 01.09.2019, у директора школи об`єктивно була відсутня можливість попередити працівників закладу про такі зміни. Разом з тим, про вказані обставини знали усі вчителі, в тому числі ОСОБА_1 , яка була членом комісії під час розгляду кандидатур вчителів, які підлягали скороченню та підписувала відповідний протокол від 25.06.2019. Вважає, що у ситуації з вчителем ОСОБА_1 не відбулося зміни істотних умов праці.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Комунальний заклад подав апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосуванням норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано ту обставину, що при розподілі педагогічного навантаження на новий навчальний рік Закон України Про загальну середню освіту №651-XIV від 13.05.1999 (тут і надалі - Закон №651-XIV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не вимагає наявності згоди працівника саме у письмовій формі. Судом також не враховано, що цим Законом не встановлено вимоги обов`язкового попереднього (в тому числі в строк, не менше, як за два місяці) повідомлення педагогічних працівників про педагогічне навантаження перед щорічним затвердженням його розподілу між працівниками. Судом також не було з`ясовано, які документи та обставини були враховані інспектором праці при винесенні оспорюваного припису. Висновок суду першої інстанції про укладення з ОСОБА_1 безстрокового трудового договору є необґрунтованим та спростовується показами допитаних судом свідків. Також, скаржник звертає увагу на ту обставину, що перерозподіл тижневого навантаження вчителя ОСОБА_1 протягом 2018-2019 навчальних років не здійснювався, відповідно будь-які зміни у тарифікаційний список, затверджений станом на 01.09.2018 не вносилися, оскільки мало місце лише надання додаткових годин до завершення навчального року у зв`язку із звільненням основного працівника, яка мала ці години. Будь-які зміни у робочий навчальний план закладу протягом 2018-2019 навчальних років не вносилися, кількість годин по жодному предмету не змінювалася. Тому при затвердженні тарифікаційних списків та тижневого навантаження вчителів на новий 2019-2020 навчальні роки, в частині кількості годин вчителя ОСОБА_1 жодних змін не відбулося, а відтак не відбулося і жодних істотних змін умов праці. Судом першої інстанції також не надано належної оцінки наказу №228 від 14.12.2018, в частині правильності його оформлення попереднім директором школи. Крім того, оспорюваний припис було внесено до подачі заперечення на акт інспекційного відвідування і суд першої інстанції не врахував цієї обставини в контексті положень статті 2 КАС України. Судом першої інстанції також не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові щодо застосування норми права до спірних правовідносин.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу, представник третьої особи ОСОБА_1 - Самардак К.В. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а оскаржуване рішення залишити без змін. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що всупереч положень Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України №455 від 20.12.1993, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.1993 за №121/330 (далі - Наказ №455, Типові правила), Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), ч.2 ст.29 Закону України Про оплату праці №108/95-ВР від 24.03.1995 (далі - Закон №108/95-ВР), позивач у встановлений строк не ознайомив ОСОБА_1 з її педагогічним навантаженням у наступному навчальному році, що мало наслідком зміну діючих умов оплати її праці в бік погіршення. Крім того, звертає увагу на помилковість доводів скаржника про застосування до спірних правовідносин статті 25 Закону №651-XIV, позаяк спеціальними є положення частини третьої статті 32 КЗпП України. Також вважає безпідставними доводи скаржника про неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для справи, оскільки акт інспекційного відвідування був підписаний директором навчального закладу без зауважень та заперечень. Крім того, безпідставними є доводи скаржника про незастосування до спірних правовідносин правової позиції Верховного Суду, оскільки обставини у справах є відмінними.

У письмовому відзиві управління Держпраці просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відтак, в контексті положень ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що на підставі наказу Управління №1580 від 18.11.2019 та направлення на проведення інспекційного відвідування №1236-Н/09-27 від 18.11.2019, у період з 20.11.2019 по 02.12.2019 уповноваженою особою відповідача було проведено інспекційне відвідування у КЗ Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ 1110/980/АВ від 02.12.2019 (далі - Акт інспекційного відвідування).

Вказаним актом встановлено порушення вимог ч.3 ст.32 КЗпП України, зокрема, не повідомлення працівників закладу про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо) не пізніше ніж за два місяці.

Так, працівниця ОСОБА_1 не була повідомлена про зміну істотних умов праці, що полягало у зменшенні тижневого навантаження з 15 годин на 9 годин. Акт інспекційного відвідування директором навчального закладу підписано без зауважень та заперечень, один примірник отримано 02.12.2019.

02.12.2019 інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування позивача, було внесено оспорюваний припис, в якому зазначено порушення, що відповідають встановленим в акті інспекційного відвідування та зобов`язано директора Комунального закладу ОСОБА_2 усунути виявлені порушення у строк до 12.12.2019.

Вважаючи зазначений припис протиправним, КЗ Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про суттєве зменшення кількості учнів в навчальному закладі на 2019-2020 навчальні роки у порівнянні з попереднім періодом, не відповідають робочому навчальному плану Комунального закладу. При цьому, жодних змін не зазнав зміст корекційно-розвиткових занять, які підлягали проведенню в навчальному закладі. Крім того, суд встановив, що між позивачем та третьою особою було укладено безстроковий трудовий договір, істотними умовами якого було визначено роботу педагогічного працівника з неповним тижневим навантаженням з двох предметів англійська мова та корекція розвитку в загальній кількості 15 годин. Натомість, тижневе навантаження ОСОБА_1 було погоджене на засіданні педагогічної ради 29.08.2019 та затверджене директором школи, станом на 01.09.2019 становило лише 9 годин за предметом англійська мова , що свідчить про фактичну зміну тижневого навантаження ОСОБА_1 з 01.09.2019 у порівнянні з її тижневим навантаженням у період 2018-2019 начальних років. Також, судом встановлено зменшення заробітної плати ОСОБА_1 , починаючи з вересня 2019 року, порівняно з попередніми періодами 2019 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб покладено обов`язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (тут і надалі - Закон №877-V, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України №1985-IV від 08.09.2004, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України №1985-IV від 08.09.2004 та Законом №877-V.

Відповідно до ч.4, 5, ст.2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст.1, ст.3, ч.1, 4, 6-8, абзацу другого ч.10, ч.13, 14 ст.4, ч.1-4 ст.5, ч.3 ст.6, ч.1-4, 6 ст.7, ст.ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст.22 цього Закону.

Частиною третьою статті 6 Закону №877-V передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до п.2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці (п.3 Порядку №823).

Підпунктом п`ятим пункту 5 Порядку №823 передбачено, що інспекційні відвідування можуть бути проведені за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

З матеріалів справи видно, що підставою для проведення перевірки стали скарги ОСОБА_1 від 10.09.2019 до Управління Держпраці, Рівненської обласної організації Профспілки, Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації щодо встановлення їй тижневого навантаження на 2019-2020 навчальний рік в кількості 9 годин.

Так, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 01.11.2004 призначена на посаду вчителя англійської мови Костопільської спецшколи-інтернату; з 27.11.2006 призначена на посаду заступника директора з виховної роботи. Рішенням Рівненської обласної ради №1352 від 25.09.2009 Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат з 22.10.2009 перейменована в Комунальний заклад Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів .

Наказом Комунального закладу №228 від 14.12.2018, ОСОБА_1 , заступника директора з виховної роботи, було переведено на посаду вчителя англійської мови 0,5 ставки та на посаду вчителя корекції вад розвитку та мовлення з неповним тижневим навантаженням (6 год) з 17.12.2018 з оплатою праці згідно чинного законодавства. Підставою видачі вказаного наказу слугувала заява ОСОБА_1 від 14.12.2018.

До трудової книжки третьої особи було внесено запис №5 від 17.12.2018 про її переведення на посаду вчителя англійської мови та корекції вад розвитку та мовлення.

КЗ Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів з 01.08.2019 перейменовано в КЗ Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів на підставі рішення Рівненської обласної ради №1394 від 19.06.2019.

Згідно Протоколу №1 засідання педагогічної ради КЗ Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради від 29.08.2019, до порядку денного було включено питання про розподіл тижневого навантаження педагогічних працівників (інформація директора школи ОСОБА_2 ). З цього питання ОСОБА_2 ознайомила педагогічних працівників із розподілом тижневого навантаження на 2019-2020 навчальні роки, зокрема, ОСОБА_1 - англійська мова в 6-В (3), 9-А (3), 10-А (3) класах - 9 годин

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 не погодилась із встановленим їй тижневим навантаженням на 2019-2020 навчальні роки в кількості 9 годин та звернулась зі скаргами від 10.09.2019 до управління Держпраці, Рівненської обласної організації Профспілки та управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації.

Управлінням освіти і науки Рівненської облдержадміністрації скаргу ОСОБА_1 щодо дій директора навчального закладу та вжиття заходів реагування було скеровано до управління Держпраці та отримано відповідачем за вх. №Г-396/19-04 від 21.10.2019.

Щодо неповідомлення ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці при зменшенні тижневого навантаження з 15 годин на 9 годин, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні, визначає Закон №651-XIV, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №651-XIV, здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують також такі заклади освіти, а саме : спеціальна школа - заклад загальної середньої освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку.

Згідно дефініції, наведеної у частині першій статті 15 Закону №651-XIV, освітня програма - це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання. Основою для розроблення освітньої програми є відповідний Державний стандарт загальної середньої освіти.

Частиною другою статті 15 цього Закону передбачено, що освітня програма має містити загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою, перелік, зміст, тривалість і взаємозв`язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення, форми організації освітнього процесу, опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, інші освітні компоненти (за рішенням закладу загальної середньої освіти).

Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Освітня програма має передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Освітня програма може бути розроблена для одного і для декількох рівнів освіти (наскрізна освітня програма) (ч.3-6 ст.15 Закону №651-XIV).

Кожна освітня програма має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти. На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу (ч.7, 8 ст.15 Закону №651-XIV).

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону №651-XIV, структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.

Згідно ч.1 ст.16 1 Закону №651-XIV, для навчання дітей з особливими освітніми потребами заклади загальної середньої освіти на підставі звернення батьків дитини або осіб, які їх замінюють, утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи.

Інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників. Організація інклюзивного навчання у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (ч.2 ст.16 1 Закону №651-XIV).

Згідно дефініції, наведеної в абз.3 ч.3 ст.16 1 Закону №651-XIV, корекційно-розвиткові послуги (допомога) - комплексна система заходів супроводження дитини з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.

Зокрема, Робочий навчальний план позивача на 2018-2019 навчальний рік було погоджено на засіданні педагогічної ради 17.08.2018 та затверджено директором школи, в якому передбачено, що в закладі будуть здобувати освіту орієнтовно 110 учнів, з яких формується 19 класів.

Зміст корекційно-розвиткових занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізіологічного розвитку учнів і реалізується через навчальні предмети та курси. Для дітей з порушенням опорно-рухового апарату предметно-практичне навчання, Корекція розвитку , Лікувальна фізкультура . Для дітей зі складними порушеннями розвитку (з порушенням опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями) Соціально-побутове орієнтування , Корекція розвитку , Лікувальна фізкультура .

Години варіативної складової навчальних планів передбачаються на, зокрема : (2) корекційно-розвиткові заняття з: корекції вад розвитку мовлення; історії, зарубіжної літератури, природознавства та фізики і хімії в побуті .

Водночас, робочим навчальним планом КЗ Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради на 2019-2020 навчальні роки, погодженого на засіданні педагогічної ради від 29.08.2019 та затвердженого директором школи, передбачено, що у 2019-2020 навчальних роках в закладі будуть здобувати освіту орієнтовно 116 учнів, з яких формується 14 класів та дві дошкільні групи з наповнюваністю по 6-10 дітей.

Зміст корекційно-розвиткових занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізіологічного розвитку учнів і реалізується через навчальні предмети та курси. Для дітей з порушенням опорно-рухового апарату предметно-практичне навчання, Корекція розвитку , Лікувальна фізкультура . Для дітей зі складними порушеннями розвитку (з порушенням опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями) Соціально-побутове орієнтування , Корекція розвитку , Лікувальна фізкультура .

Години варіативної складової навчальних планів передбачаються на, зокрема: (2) корекційно-розвиткові заняття з: корекції вад розвитку.

Отже, доводи позивача щодо суттєвого зменшення, зокрема, кількості учнів в навчальному закладі на 2019-2020 навчальні роки у порівнянні з 2018-2019 навчальними роками, не відповідають робочому навчальному плану комунального закладу. При цьому, жодних змін не зазнав зміст корекційно-розвиткових занять, які підлягали проведенню в навчальному закладі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на дату погодження на засіданні педагогічної ради 31.08.2018 та затвердження директором школи тижневого навантаження вчителів комунального закладу станом 01.09.2018 ОСОБА_1 згідно наказу №184 від 01.11.2004, з 01.11.2004 була призначена на посаду вчителя англійської мови, а згідно наказу №234 від 27.11.2006, з 27.11.2006 призначена на посаду заступника директора школи з виховної роботи. Водночас, наказом №228 від 14.12.2018 ОСОБА_1 з 17.12.2018 переведена на посаду вчителя англійської мови 0,5 ставки та на посаду вчителя корекції вад розвитку та мовлення з неповним тижневим навантаженням (6 год).

Частина перша статті 25 Закону №651-XIV містить визначення, за яким педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності - час, призначений для здійснення освітнього процесу.

Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки: класне керівництво - 20-25 відсотків; перевірка зошитів - 10-20 відсотків; завідування: майстернями - 15-20 відсотків; навчальними кабінетами - 10-15 відсотків; навчально-дослідними ділянками - 10-15 відсотків; за роботу в інклюзивних класах (групах) - у граничному розмірі 20 відсотків. Розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України. Педагогічне навантаження вихователя закладу загальної середньої освіти становить 30 годин, вихователя спеціальної школи (школи-інтернату) та асистента вчителя інклюзивних класів закладів загальної середньої освіти - 25 годин на тиждень, що становить тарифну ставку. Розміри тарифних ставок інших педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України. Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником (абз.2-5 ч.1 ст.25 №651-XIV).

Згідно ч.2 ст.25 Закону № 651-XIV, педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його згодою. Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 у своїй заяві від 14.12.2018 про переведення з посади заступника директора з виховної роботи на посаду вчителя англійської мови 0,5 ставки та посаду вчителя корекції вад розвитку та мовлення з неповним тижневим навантаженням з 17.12.2018, надала згоду працювати з педагогічним навантаженням менше тарифної ставки як за посадою вчителя англійської мови, так і за посадою вчителя корекції вад розвитку та мовлення.

Розподіл тижневого навантаження ОСОБА_1 відповідно до наказу директора школи №228 від 14.12.2018 за посадою вчителя англійської мови 0,5 ставки (9 годин) та за посадою вчителя корекції вад розвитку та мовлення (6 год) фактично здійснено з неповним тижневим навантаженням з обох предметів викладання.

Дослідженням табелів відпрацьованих годин вчителями Комунального закладу за грудень 2018 року, січень-травень 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 відпрацьовано фактично 15 годин за предметами - англійська мова, корекція розвитку, що узгоджується як із її заявою від 14.12.2018 працювати з неповним тижневим навантаженням з обох предметів, так і зі змістом наказу директора школи №228 від 14.12.2018.

Доводи позивача про те, що 6 годин з корекції розвитку ОСОБА_1 були надані тимчасово лише до кінця навчального року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 , колегія суддів вважає безпідставним, оскільки після звільнення останньої тижневе навантаження за предметом Корекція вад розвитку в кількості 6 годин було відведено для ОСОБА_1 згідно наказу директора школи №228 від 14.12.2018 та фактично відпрацьоване нею, що підтверджено табелями обліку відпрацьованих годин.

Вищевказаний наказ не містить застереження щодо терміну його дії виключно впродовж навчального 2018-2019 року, а будь-які зміни в подальшому до нього у встановленому порядку не вносились.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що невнесення керівником навчального закладу в тижневе навантаження ОСОБА_1 після 17.12.2018 відомостей щодо зміни її тижневого навантаження, а саме включення окрім 9 годин за предметом англійська мова також 6 годин за предметом корекція розвитку , який було передбачено робочим навчальним планом школи, не свідчить про те, що зміна тижневого навантаження вчителя не відбулася, позаяк ОСОБА_1 була допущена до виконання такої роботи та фактично її виконувала, отримуючи відповідну заробітну плату.

За змістом ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що між позивачем та третьою особою було укладено безстроковий трудовий договір, істотними умовами якого було визначено роботу педагогічного працівника з неповним тижневим навантаженням з двох предметів англійська мова та корекція розвитку в загальній кількості 15 годин.

Проте, з матеріалів справи видно, що тижневе навантаження ОСОБА_1 , погоджене на засіданні педагогічної ради 29.08.2019 та затверджене директором школи, станом на 01.09.2019 становило лише 9 годин за предметом англійська мова , що дає підстави для висновку про фактичну зміну її тижневого навантаження з 01.09.2019, у порівнянні з її тижневим навантаженням у 2018-2019 навчальному році, після переведення на відповідну посаду наказом директора школи №228 від 14.12.2018.

Дослідженням довідки про доходи ОСОБА_1 встановлено зменшення її заробітної плати, починаючи з вересня 2019 року, порівняно з попередніми періодами 2019 року.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України Про оплату праці №108/95-ВР від 24.03.1995, про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Наказом Міністерства освіти України №455 від 20.12.1993, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.06.1994 за №121/330, були затверджені Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України, згідно абзацом е пункту 20 яких установлено, що власник або уповноважений ним орган (керівник) закладу освіти зобов`язаний доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) педагогічне навантаження в наступному навчальному році.

Доводи позивача з покликанням на покази свідків про завчасну обізнаність всіх працівників навчального закладу, у тому числі третьої особи, зі зміною тижневого навантаження на 2019-2020 навчальні роки, колегія суддів вважає також безпідставними, оскільки відповідно до протоколу №15 засідання педагогічної ради Комунального закладу від 31.05.2019 до порядку денного було включено питання Ознайомлення з примірним тижневим навантаженням на 2019-2020 навчальні роки , однак, з означеного питання директор школи повідомила, що буде введено в дію нове Положення про спеціальну школу, яке внесе зміни в кількість класів та виховних груп закладу, а також дошкільних груп. Тому не може ознайомити з примірним тижневим навантаженням.

Отже, всупереч наведеним вище нормам матеріального права, позивач у встановлений строк не ознайомив третю особу з її педагогічним навантаженням в наступному навчальному році.

При цьому, зменшення педагогічного навантаження ОСОБА_1 мало наслідком зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення, однак про таку зміну остання не була повідомлена не пізніш як за два місяці до їх зміни. Належні та допустимі докази виконання вимог закону в цій частині позивачем не надані.

Частиною третьою статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Обґрунтовуючи правомірність своєї поведінки, позивач покликався на зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності працівників навчального закладу у зв`язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України №221 від 06.03.2019 нового Положення про спеціальну школу та пов`язаною з цим зміною типу навчального закладу.

Частиною четвертою статті 32 КЗпП України передбачено, що якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Водночас, за обставинами справи, відсутні будь-які відомості про неможливість збереження за ОСОБА_1 колишніх істотних умов праці і такі відомості позивач не підтвердив жодними доказами.

Зменшення педагогічного навантаження з 01.09.2019, з яким не погодилась третя особа, зумовлює зміну режиму роботи вчителя, призводить до зменшення розміру оплати праці, що в силу вимог ч.3 ст.32 КЗпП України є зміною істотних умов праці, про що працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Всупереч наведеному, про зміну істотних умов праці, а саме зменшення тижневого навантаження з 15 годин до 9 годин, ОСОБА_1 не була попереджена за два місяці.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що під час прийняття оспорюваного припису, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених судом обставин, колегія суддів вважає, що відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність оспорюваного припису та наявність в діях позивача порушень трудового законодавства, які викладені в акті інспекційного відвідування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 12, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Комунального закладу Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року по справі №460/403/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 11.02.2021.