Ухвала

від 01.09.2020 по справі 815/1745/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

01 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 815/1745/18

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ" до Управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Чорноморської міської ради, Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Чорноморської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 19 серпня 2020 року подав апеляційну скаргу та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження..

Згідно ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення суду першої інстанції було проголошено 25 травня 2018 року, повний текст виготовлено 25 травня 2018 року та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30 травня 2018 року.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку апелянтом вказано, що повний текст судового рішення ним не отримувався, оскільки він не був учасником справи, а про його існування дізнався з ЄДРСР у серпні 2020 року.

Апелянт зазначає, що апеляційна скарга подана ним у межах 30-ти денного строку з дня ознайомлення з повним текстом судового рішення, а тому він має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, наведені апелянтом обставини щодо необізнаності про існування оскаржуваного судового рішення до серпня 2020 року не підтверджені належними та допустимими доказами та суперечать матеріалам справи.

Колегія суддів зазначає, що вперше апеляційні скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року були подані Виконавчим комітетом Чорноморської міської ради Одеської області, Чорноморською міською радою Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у червні 2018 року

21 січня 2019 року від Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, Чорноморської міської ради Одеської області надійшли заяви про відмову від апеляційних скарг.

Аналогічна заява про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження надійшли від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 30 січня 2019 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року прийнято вказані відмови від апеляційних скарг на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року.

Провадження у справі за апеляційними скаргами Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, Чорноморської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ІСРЗ" до Управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Чорноморської міської ради, Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Чорноморської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення було закрито.

07 жовтня 2019 року ОСОБА_5 була подана апеляційна скарга на вказане рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 .

Подана апеляційна скарга ОСОБА_1 структурно, стилістично та об`ємно є практично ідентичною раніше поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 ..

Крім того, на 3 аркуші апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначено: "про його існування (оскаржуваного рішення) ОСОБА_5 дізнався випадково - з "чуток", поширюваних жителями с.Малодилинське м.Чорноморськ Одеської області, з його змістом ознайомився на сайті ЄДРСР лише на початку серпня 2020 року".

Колегія суддів вбачає, що подана апеляційна скарга ОСОБА_1 являє собою спробу створення нового апеляційного провадження при існуючій ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (суддя-доповідач - Єщенко О.В.) про відмову в відкритті апеляційного провадження на це саме рішення та з тим самим обгрунтуванням.

Крім того, статтею 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до статті 3 цього Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Таким чином, про наявність оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржник мав змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту її оприлюднення, тобто з 30 травня 2018 року, як і в подальшому про наявність вказаних вище ухвал суду апеляційної інстанції.

Отже, зазначені у клопотанні причини пропуску строку в зіставленні з відомостями про дату постановлення оскарженого судового рішення, датою оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень і значний проміжок часу, що сплинув з дня його прийняття до дня подання апеляційної скарги, дають підстави вважати їх необґрунтованими та неповажними для поновлення строку, що узгоджується з правовим висновком, викладеному в ухвалі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року по справі 826/10385/17.

Додатково, колегія суддів зазначає, що обґрунтовуючи поважність пропуску строку апеляційного оскарження, ОСОБА_1 посилався на події, дату та час виникнення яких з апеляційної скарги встановити неможливо.

Колегія суддів, з огляду на зазначене та з урахуванням загального змісту апеляційної скарги, вважає, що ОСОБА_1 в обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження не було наведено належних, достатніх та чітких обґрунтувань, що могли бути підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.

Слід зазначити, що запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративний позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх закінчення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України "Про міліцію" зазначив, що "одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями" (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

При цьому колегія суддів наголошує, що реалізація права апелянта на звернення до суду з апеляційною скаргою в рамках строку апеляційного оскарження залежить виключно від нього самого. Апелянт, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах встановлених строків, а тому нереалізація цього права є наслідком його власної поведінки.

Зі змісту ч.3 ст.298 КАС України вбачається, що апеляційна скарга, подана з пропуском строку підлягає залишенню без руху з наданням апелянту часу для подання заяви про поновлення строку або вказання інших підстав для поновлення строку.

Тому, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання суду інших підтверджених обгрунтувань причин поважності пропуску строку.

Відповідно до ч.1 ст.293 КАС України (право на апеляційне оскарження) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що процесуальним законодавством передбачено право особи, яка не брала участі у справі на апеляційне оскарження виключно у випадку вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

В обґрунтування наявності у апелянта порушеного права зазначено про можливе ускладнення умов проживання на території м.Чорноморськ Одеської області, а в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначена адреса його проживання - АДРЕСА_1 .

Разом з тим, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження проживання за вказаною адресою та наявності будь-якого правового відношення апелянта до вказаного населеного пункту.

Крім того, апелянт зазначав, що дістатись до місця його проживання з м.Одеси можна лише відповідною дорогою ( М-27) , а знаходження в безпосередній близькості від неї об`єктів перевантажувального комплексу зернових вантажів створить затори на дорозі та ускладнить доступ до місця його проживання.

Колегія суддів вважає вказані посилання беззмістовними, такими, що є виключно особистою точкою зору ОСОБА_1 на відповідне питання, а тому не можуть враховуватись судом як такі, що підтверджують вплив спірних правовідносин на права та інтереси ОСОБА_1 ..

Також, колегія суддів зазначає, що в контексті спірних правовідносин права, свободи, інтереси та (або) обов`язки відповідної особи, які були вирішені судом, повинні бути чіткими, не ілюзорними, ідентифікованими та такими, щоб їм (правам та можливому їх порушенню) можливо надати правову оцінку, чого в даному випадку не вбачається.

Окрім іншого, слід зазначити, що спірні правовідносини склались між сторонами щодо надання позивачу містобудівних умов та обмежень відповідних земельних ділянок, що впливає на правовий стан лише позивача.

Крім того, ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Колегія суддів вважає необхідним враховувати правову позицію ЄСПЛ, згідно якої "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом" (рішення від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

З огляду на зазначене, з урахуванням доводів, зазначених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 щодо порушення його прав та законних інтересів внаслідок надання позивачу містобудівних умов та обмежень, колегія суддів приходить до висновку про те, що вказана апеляційна скарга взагалі не містить визначення прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків апелянта, які вже вирішені судом першої інстанції оспорюваним рішенням, що свідчить про наявність підстав для залишення скарги без руху.

Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам КАС України, а саме: по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги. Судовий збір (державне мито) за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок:

банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998

код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"

відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди):

рахунок UA058999980313181206081015008,

отримувач - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101

код за ЄДРПОУ отримувача - 38016923

в сумі 2643 грн., а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ч.1 ст.169 КАС України має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до вимог частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.169, 296, 298 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги строком 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали, шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, з наданням доказів поважності пропуску цього строку та доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у повному обсязі.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору та обґрунтування порушення його прав апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо обґрунтування строків апеляційного оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.