Ухвала

від 31.08.2020 по справі 242/1288/15-ц

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/1288/15-ц

Провадження № 2-п/242/25/20

У Х В А Л А

Іменем України

31 серпня 2020 року Селидівський міський суду Донецької області у складі: головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Клименко А.В., за участю заявника-відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28 травня 2015 року по цивільній справі № 242/1288/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

18.08.2020 року заявник-відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28 травня 2015 року по цивільній справі № 242/1288/15-ц за позовом ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ТОВ Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначення справи до розгляду в загальному порядку. В обґрунтування заявлених вимог про скасування заочного рішення заявник-відповідач посилається на те, що сума заборгованості за кредитним договором не відповідає дійсності і фактичним обставинам справи, сума заборгованості по відсоткам за користування кредитною лінією значно завищена і не відповідає умовам кредитного договору, будь-якої вимоги по заборгованості ТОВ Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт по зобов`язанням за кредитним договором № 011/0066/185 від 15.01.2014 року від банку не отримувала та про це їй нічого не відомо. Крім того, як поручитель своїми діями чи бездіяльністю вона не порушувала право банку по зобов`язанням вищевказаного кредитного договору. Зазначила, що вона не мала реальної можливості своєчасно надати суду свої заперечення (відзив) з приводу позовних вимог позивача, тому що не отримувала позовну заяву із доданими до неї документами. Також зазначила, що суд частково задовольняючі позовні вимоги не врахував та не зменшив судовий збір пропорційно відмовленій у позові сумі і як наслідок помилково стягнув суму судового збору у повному обсязі.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18.08.2020 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду із заявою про скасування заочного рішення та призначено справу до судового розгляду.

Заявник-відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про скасування заочного рішення підтримала та просить суд скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши думку відповідача, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

28 травня 2015 року Селидівським міським судом Донецької області було ухвалено заочне рішення за позовом ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ТОВ Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором № 011/0066/185545 від 15.01.2014 року у розмірі 510 557 грн. 88 коп., з них: заборгованість за кредитом - 460 000 грн. 00 коп..; заборгованість за відсотками - 50 524 грн.. 45 коп.; пеня - 33 грн. 43 коп., стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль судові витрати у розмірі 3 654 грн.00 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.09.2015 року відмовлено ПАТ Райффайзен Банк Аваль в задоволені заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до правил ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 232 ЦПК України (в редакції яка діяла на час розгляду справи) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, виходячи із змісту ст. 232 ЦПК України (в редакції яка діяла на час розгляду справи) та ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо будуть виконані дві умови: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; та 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 74 ЦПК України (в редакції станом на день розгляду справи) судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті. Друкований орган, у якому розміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року № 41-р Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2015 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2015 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи, визначено газету Урядовий кур`єр .

Суд звертає увагу, що повідомлення про виклик відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт , у зв`язку із реєстрацією їх на тимчасово окупованій території, здійснено в газеті Урядовий кур`єр (а.с. 72).

У зв`язку з чим, суд критично відноситься до доводів відповідача ОСОБА_1 з приводу неналежного повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача ОСОБА_1 , що неналежне сповіщення про дату та місце розгляду справи обумовило обмеження її право як відповідача надати докази для повного з`ясування обставин справи, оскільки в судове засідання жодного належного та допустимого доказу, які мають істотне значення для правильного вирішення справи відповідачем суду не надано.

Тоді як, незгода відповідача з розподілом судових витрат за рішенням суду, на думку суду, не є безумовною підставою для скасування в цілому заочного рішення суду в порядку передбаченому ст. 232 ЦПК України (в редакції яка діяла на час розгляду справи) та ст. 288 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідачем не виконано дві умови, за якими заочне рішення підлягає скасуванню , суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28 травня 2015 року та призначення розгляду справи в загальному порядку відсутні.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема Європейський суд з прав людини в п. 40 свого рішення у справі Пономарьов проти України (Заява N 3236/03) від 3 квітня 2008 року зазначив, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

У зв`язку з чим, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28 травня 2015 року по цивільній справі № 242/1288/15-ц за позовом ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ТОВ Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт про стягнення заборгованості за кредитним договором слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 288, 289 ЦПК України, суд , -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28 травня 2015 року по цивільній справі № 242/1288/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28 травня 2015 року по цивільній справі № 242/1288/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Дебальцевський Завод Зубчатих Муфт про стягнення заборгованості за кредитним договором може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження рішення відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлено 01 вересня 2020 року.

Суддя Н.О. Хацько