Ухвала

від 01.09.2020 по справі 808/2402/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 808/2402/17

адміністративне провадження № К/9901/7369/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року

у справі № 808/2402/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вневідомча охорона

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 КАС України, оскільки заявником не було сплачено судовий збір та не наведено підстави, на яких подається касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року Головному управлінню ДФС у Запорізькій області продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі №808/2402/17 на 5 днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2020 року Головному управлінню ДФС у Запорізькій області продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі № 808/2402/17 до 06 серпня 2020 року включно.

11 серпня 2020 року від Головного управління ДФС у Запорізькій області до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 42 040,00 грн та касаційна скарга в новій редакції.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 808/2402/17 скаржник зазначив пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України щодо застосування норм матеріального права, а саме: підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, та процесуального права - статей 72, 73, 75, 78, 90, 94 КАС України.

Також скаржник зазначив про застосування судами зазначених норм права у подібних правовідносинах без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15, від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 823/1389/16, від 24 березня 2020 року у справі № 260/410/19, від 03 березня 2020 року у справі №140/2715/18, від 05 березня 2020 року у справі № 2а-3328/11/0970.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судового рішення.

При цьому варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у яких викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Сам факт посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду не може вважатися належними підставами касаційного оскарження.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

За таких обставин касаційна скарга Головного управління ДФС у Запорізькій області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі №808/2402/17.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351- 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Станом на 31 серпня 2020 року скаржник не в повному обсязі усунув зазначені в ухвалі Верховного Суду від 18 березня 2020 року недоліки касаційної скарги - не обґрунтував підстави, на яких подається касаційна скарга, тому касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

Керуючись ч. 2 ст. 332, пунктом 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі № 808/2402/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вневідомча охорона до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер