Постанова

від 31.08.2020 по справі 496/4587/19

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4587/19

Провадження № 2/496/777/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №0002583 від 01.06.2020 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 о 04 годині 56 хвилин надавав послуги з перевезення вантажів на транспортному засобі марки МАЗ , державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп Krone, державний номер НОМЕР_2 без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та просив закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, посилаючись на письмову заяву.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Тобто, вказана стаття є бланкетною та має посилання на норми закону, а тому в протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено норми спеціального Закону (Господарський кодекс України, Податковий кодекс України), що передбачає наявність відповідного дозволу на здійснення такого виду господарської діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Тобто, суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП) в даному випадку має виступати суб`єкт господарської діяльності.

Також, згідно п. 24 ч. 1 ст. 7 та ч. 9 ст. 13 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом потребують ліцензування.

Крім того, ч. 3 ст. 9 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів в тому числі на такий вид робіт як надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб`єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3, від 25 квітня 2003 року Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП необхідні бути докази того, що він здійснював господарську діяльність з надання послуг з перевезення вантажів на транспортному засобі без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без відповідної ліцензії, отримував від здійснення зазначеного виду діяльності дохід та здійснював вказану діяльність систематично .

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення №0002583 від 01.06.2020 року в якості доказів було додано копію накладеної №55, копії посвідчення та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу водія ОСОБА_1 .

Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Будь-які відомості щодо надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом без державної реєстрації як суб`єкта господарювання саме ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази в підтвердження отримання останнім прибутку від здійснення вказаного в протоколі про адміністративне правопорушення перевезення та систематичності діяльності ОСОБА_1 з надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Також відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В порушення вказаних вимог, в протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, а саме не зазначено дату та місце вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Однак, будь яких інших належних доказів, крім протоколу про адміністративне правопорушення №0002583 від 01.06.2020 року, матеріали справи не містять.

Щодо копії наданої №55 від 30.5.2020 року, яка додана до протоколу, то в ній відсутні відомості на підтвердження отримання ОСОБА_1 прибутку від здійснення вказаного перевезення та систематичності діяльності ОСОБА_1 з надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Таким чином, уповноважена особа на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначена ст. 255 КУпАП, належних доказів на підтвердження викладених в протоколі обставин щодо надання ОСОБА_1 послуг з перевезення вантажу на транспортному засобі без наявності ліцензії не зібрала, та не долучила до протоколу матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи. Кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищенаведеного вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували здійснення ним господарської діяльності, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 164, 245, 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.П. Галич