Рішення

від 17.08.2020 по справі 757/48981/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48981/18-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Бортницької В.В.

з участю секретаря Бондаренко О.В.

справа 757/48981/18-ц

за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

05.10.2018 ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач, виконавча служба, Печерський районний відділ державної виконавчої служби), в якій просить:

визнати злочинну бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві по виконанню (невиконанню) виконавчого провадження ВП № 31130100 - неправомірною;

стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 183 838,56 грн., які виникли з причин невиконання Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, дубліката виконавчого листа виданого 12.11.2011 за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2003 у справі № 2-113 2003 за період з 14.05.2003 по 31.05.2018, з щомісячних стягувань, з боржника ПрАТ Трест Київміськбуд по виконавчому провадженню ВП № 31130100.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі рішення Дніпровського районного суду від 13.05.2003 у справі № 2-113/2003 позовні вимоги ОСОБА_1 , до відкритого акціонерного товариства Трест Київміськбуд - 6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволені частково. За вказаним судовим рішенням видано виконавчий лист, який пред`явлено до примусового виконання до Державної виконавчої служби в Печерському районі м. Києві. Зазначене судове рішення не виконується, жодних грошових коштів в межах виконавчого провадження позивач не одержував, ухвалена низка судових рішень про бездіяльність виконавчої служби, на звернення позивача відповідач не реагує, відтак позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 12.10.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відшкодування матеріальної шкоди залишено без руху.

Ухвалою від 15.11.2018 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 . Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 23.03.2020 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та призначено справу до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні 23.03.2020 ОСОБА_1 вимоги позову підтримав. До судового засідання ОСОБА_1 не прибув, у заяві поданій до суду вказав на можливість розгляду справи у його відсутність, вимоги позову підтримує у повному обсязі.

Представник Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не прибув. Про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

В силу умов визначених ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити розгляду справи на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Судом встановлено, що 13.05.2003 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив рішенням по справі № 2-113/2003. 17.06.2003 року видано виконавчий лист по вказаній справі № 2-113/2003 року, боржником за яким визначений Трест Київмісьбуд . Виконавчий лист перебуває на виконанні в Печерському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України Про виконавчу службу шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

За змістом статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 ЦК України).

Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам під час здійснення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтями 1173, 1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.

При розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, державного виконавця під час проведення виконавчого провадження необхідно виходити з положень статті 56 Конституції України, а також з положень статей 1173, 1174 ЦК України.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

Виходячи з підстав та змісту позову, судовим рішенням, на яке посилається ОСОБА_1 , як на підставу для відшкодування шкоди, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Трест Київмісьбуд-6 щодо стягнення витрат, яке на час розгляду справи судом залишається невиконаними. Заявник просить стягнути з відповідача проіндексовану заборгованість з щомісячних виплат по виконавчому провадженні № 31130100

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Збитками , відповідно до частини другої статті 22 ЦК України, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Невиконання рішення суду не може ототожнюватися із завданою позивачу майновою шкодою, оскільки невиплачені позивачу кошти на підставі судового рішення, ухваленого на його користь, не є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. Наслідком такого стягнення буде подвійне стягнення коштів.

Таким чином факт тривалого невиконання рішення суду, на який посилається позивач як на підставу позовних вимог, не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення, яке набрало законної сили, та завданою майновою шкодою. Доказами, що містяться у справі наявність такого зв`язку не підтверджена.

Щодо вимог позову про визнання бездіяльності Печерського районного відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправною слід вказати наступне. В матеріалах справи наявні судові рішення, які встановлюють неправомірність дії відповідача, а зважаючи на суть позову, в силу положень ст. 5 ЦПК України, такі вимоги не забезпечують ефективний спосіб захисту інтересів ОСОБА_1 .

Аналізуючи вище викладене, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, суд не вбачає правових підстав для їх задоволення.

В силу положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

У разі понесення судових витрат відповідачем вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1173, 1174 ЦК України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264,265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Печерського районного відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Бортницька