Ухвала

від 01.09.2020 по справі 191/2298/20

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/2298/20

Провадження № 2-з/191/32/20

У Х В А Л А

іменем України

01 вересня 2020 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у

Твердохліб А.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо розпорядження майном,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2020 до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

07.08.2020 року Синельниківським міськрайонним судом направлено запит відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації стосовного зареєстрованого місця проживання відповідача.

31.08.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій остання просить накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 57,8 кв. м., площа земельної ділянки 668 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 1213000000:01:005:0010 та просить заборонити вчиняти будь які дії щодо розпорядження таким майном.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначила, що після подачі позову їй стало відомо про вчинення активних дій відповідачем щодо реалізації вказаного об`єкту нерухомості. Зокрема, 27.08.2020 року до будинку приходила група осіб, серед яких був маклер, юрист та потенційні покупці даного будинку. Оскільки будинок та земельна ділянка є предметом спору просить забезпечити позов, так як під час розгляду цієї справи вказані об`єкти можуть бути реалізовані.

Зазначені обставини свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, тобто свідчить про наявність підстав для забезпечення позову.

Розгляд заяви про забезпечення позову проводився без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , фіксування судового засідання звукозаписувальним засобом не здійснювалося.

Ознайомившись з доводами позовної заяви та заяви про забезпечення позову, копіями документів, доданих до заяви, дійшов наступного:

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини проголошено, що кожна фізична особамає право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Будь - яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основположних прав конкретної особи.

При вирішенні питання щодо необхідності вжиття відповідних заходів, потрібно з`ясувати розмірність виду забезпечення позову позовним вимогам, оцінити рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності підстав, визначених ст. 149 ЦПК України , та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

За змістомст. 150 ЦПК України , заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви, але заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, так як позивачем не надано документів підтверджуючих зареєстроване право власності на земельну ділянку за відповідачем.

Керуючись ст. ст. 149 , 150 , 152 , 153 , ч. 2 ст. 247 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 57,8 кв.м.

Заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які дії по відчуженню наступного нерухомого майна: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 57,8 кв.м.

В іншій частині вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Копію ухвали направити сторонам та уповноваженим органам для виконання.

Головуючий суддя: А. В. Твердохліб