Ухвала

від 31.08.2020 по справі 826/4763/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

31 серпня 2020 року м. Київ № 826/4763/17

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Єдина Європа" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Єдина Європа" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2017 по справі № 826/4763/17, залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2017, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Єдина Європа" задовольнити повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.12.2016 №0007411402, №0007421402 винесені Головним управлінням ДФС у м. Києві.

На адресу Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла заява Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - заявник) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2018 відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі № 826/4763/17.

Позивач заперечував проти задоволення поданої заяви та зазначив, що посилання про наявність вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 09.03.2017 у справі №755/3316/17, про який ГУ ДФС у м. Києві стало відомо нібито 27.04.2018 з ЄРДР, не відповідає дійсним обставинам справи та свідчить про штучне створення контролюючим органом ГУ ДФС у м. Києва підстав для перегляду постанови Окружного адміністративного суд м. Києва від 09.06.2017 у справі №826/4763/17 з метою протиправного донарахування податкових зобов`язань та штрафних санкцій позивачу по даній справі.

Для скасування постанови суду за нововиявленими обставинами заявник посилається на істотні обставини справи, які стали йому відомі вже після ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили.

Такими обставинами представник Головного управління ДФС у м.Києві вважає власні переконання та в якості істотних обставин зазначає про надходження вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 09.3.2017 по справі №755/3316/17, яким затверджено угоду від 23.02.2017 про визнання винуватості, укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Лубіним О.О. та обвинуваченою ОСОБА_1 ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.205-1, ч.2 ст.205-1 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 205-1 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі; за ч. 2 ст. 205-1 КК України - у виді 3 (трьох) років обмеження волі без позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків.

Розглянувши матеріали справи та заяву ГУ ДФС у м. Києві про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2017 у справі №826/4763/17, суд зазначає наступне.

ГУ ДФС у м. Києві у своїй заяві посилається на Вирок Дніпровського районного суду від 09.03.2017 у справі №755/3316/17 як на нововиявлену обставину для перегляду постанови Окружного адміністративного суд м. Києва від 09.06.2017 у справі № 826/4763/17.

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09.03.2017 у справі №755/3316/17 було оприлюднено в ЄРДР саме 14.03.2017.

Предметом розгляду адміністративної справи № 826/4763/17 є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007411402 від 16.12.2016 (форма Р ) та № 0007421402 від 16.12.2016 (форма Р ), що були винесені на підставі акта документальної виїзної перевірки від 07.11.2016 №454/26-15-14- 02-03/37146304.

В свою чергу, акт документальної планової виїзної перевірки від 07.11.2016 №454/26-15-14-02-03/37146304, складений за результатами перевірки ТОВ Фірма Єдина Європа (код ЄДРПОУ 37146304) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2016.

Зі змісту вирока Дніпровського районного суду м. Києва від 09.03.2017 у справі №755/3316/17, на який посилається заявник, вбачається, що зазначений вирок винесений відносно особи, що займала посаду директора ТОВ Лайт Груп Інвест (код 40134346) за винагороду саме з періоду жовтень 2016 року (згідно вказаних у вироку установчо-реєстраційних документів), що не охоплює період перевірки позивача з його контрагентами з питань дотримання вимог податкового законодавства, відповідно до акту №454/26-15-14-02-03/37146304, та взагалі не має ніякого відношення до фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2015 по 30.06.2016 та взагалі, вказаний у вироку період, не був предметом розгляду у адміністративній справі.

Частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відтак, обов`язковими для врахування адміністративним судом є лише факти, наведені у вироку в кримінальній справі, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дії чи бездіяльність якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Разом із тим така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Усі інші обставини, в тому числі правомірність дій, повинні бути доведені сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі в загальному порядку.

Окрім того, висновки та оцінки суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов`язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

За наведених обставин, суд вважає, що вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09.03.2017 по справі №755/3316/17, жодним чином не впливає на повноту доказової бази у рамках правовідносин, що є предметом розгляду в адміністративній справі №826/4763/17.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача для перегляду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2017 у справі №826/4763/17 за нововиявленими обставинами не є істотними для справи обставинами.

Частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на 14.12.2017) було передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини другої указаної статті Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на 14.12.2017) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його в новій редакції.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження, який має на меті не усунення судових помилок, а перегляд розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, тобто відсутність можливості у суду на час ухвалення рішення врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та не могли надати суду дані про неї.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення справи.

Нововиявленими обставинами є юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, ні їх представникам, та іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного і повного та всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Відповідно до пункту 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 15 "Про внесення змін і доповнень у деякі постанови пленуму Верховного Суду України в цивільних справах" не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі обставини, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційні скарзі або які могли бути встановлені судом.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах, не є нововиявленою обставиною та не може слугувати підставою для перегляду судового рішення.

Юридичні факти, які виникли згодом, можуть бути підставою для звернення сторони до суду з новою позовною заявою, а не для перегляду судових рішень у справі за нововиявленими обставинами.

"Істотність" обставини означає, що, якби суд міг урахувати її при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення справи.

Таким чином, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

При цьому, суд враховує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Російської Федерації" процедура відміни остаточного судового рішення передбачає, що наявні докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, що бажає відміни судового рішення, повинна довести, що вона не мала можливості надати докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають значення для вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ГУ ДФС у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2017 у адміністративній справі №826/4763/17.

Керуючись статтями 243, 248, 250, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва ,-

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви ГУ ДФС у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2017 у адміністративній справі №826/4763/17.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини другої статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду може бути оскаржена. Згідно з частиною першою статті 295 та частиною першою статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя І.В. Смолій