Постанова

від 01.09.2020 по справі 716/2112/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 716/2112/17

провадження № 61-12204св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватне підприємство Заставнівська обласна редакція газети Голос Краю ,

представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Чернівецького апеляційного суду

від 15 травня 2019 року у складі колегії суддів: Владичана А. І.,

Височанської Н. К., Лисака І. Н., та додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 червня 2019 року у складі колегії суддів: Владичана А. І.,

Височанської Н. К., Лисака І. Н.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного підприємства Заставнівська обласна редакція газети Голос краю (далі - ПП ЗОРГ Голос краю ) про захист честі, гідності та ділової репутації.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що з 01 вересня 2016 року він працює у Чернівецькій обласній раді на посаді начальника відділу адміністративно-територіальної реформи та децентралізації виконавчого апарату обласної ради, а також є головою громадсько-політичного руху Справедливість ОСОБА_9 у місті Чернівці. У період, з 11 квітня

2006 року по 06 листопада 2015 року, він обіймав посаду міського голови Заставнівської міської ради Чернівецької області. На момент звернення до суду з позовом Заставнівську міську раду Чернівецької області очолює міський голова ОСОБА_3., заступником якого з питань діяльності виконавчих органів ради є ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет на особистій сторінці заступника міського голови ОСОБА_4 у соціальній мережі Fасеbооk був опублікований допис під назвою Відповідь міського голови ОСОБА_3 на коментар ОСОБА_1 підкріплена документами , в якому від імені міського голови

ОСОБА_3 викладено у формі звернення до позивача наступний текст:

ОСОБА_1 : По стадіону, якщо б деякі теперішні керівники не заважали давно б вже доробили, а то тільки шуму багато, а толку мало.

ОСОБА_1 , Ви аж тепер почали перейматися ремонтом стадіону? За 8 років керування не було часу, а тепер знайшовся? Замість того, щоб зробити гарний стадіон, Ви взялися за нарощування третього поверху трибуни. Хочу Вас запевнити, що Ви в обов`язковому порядку будете приймати участь у розбиранні та приведенні її у попередній стан. А після цього будете замовляти висновок будівельної експертизи, що будівля придатна до подальшого використання.

На даний час є тільки особисто вами замовлений висновок в НДІ Проектреконструкція, де чітко зазначено і зафіксовано, що на даний час трибуна знаходиться в аварійно-небезпечному стані, тому що за Вашого керівництва були допущені грубі порушення будівельних норм при її реконструкції . Слово реконструкція пишу в лапках, бо це була не реконструкція, а розкрадання.

У 2012 році на цю трибуну було виділено 170 тисяч гривень.

Будівельною комісією депутатів попереднього складу ради разом із залученими спеціалістами по будівництву зафіксовано факт розкрадання будівельних матеріалів та невиконання більшої частини будівельних робіт на суму 105 тисяч гривень. Наш акт обстеження був підтверджений пізніше висновком будівельного експерта, який зараз знаходиться в матеріалах кримінальної справи.

Тепер давайте підіб`ємо, скільки коштує третій поверх трибуни на стадіоні: 170 тисяч гривень на реконструкцію , з яких 105 тисяч украли, + 40 тисяч гривень штрафу за порушення державних будівельних норм, який Ви заплатили не зі своєї кишені, а з бюджету міста, + 12 тисяч гривень коштувало заключення НДІ Проектреконструкція про те, що будівля після вашої реконструкції стала аварійною і небезпечною для експлуатації, + 17 тисяч гривень судова будівельна експертиза на вимогу слідчого, яка підтвердила, що Ви разом із своїми компаньйонами вкрали з цього будівництва 105 тисяч гривень. Разом майже 240 тисяч гривень! Нагадаю також, що інфляція гривні з 2012 року по сьогоднішній день, відносно курсів конвертованих валют складає біля 350 процентів. Отже, на сьогоднішній день прямі збитки від Вашої реконструкції складають біля 750 тисяч гривень. Це не враховуючи тих коштів, які прийдеться витратити на розбирання ваших поверхів і приведення трибуни в початковий стан. А якщо будівлю укріплювати, то по цінах 2013-2014 років це 800 тис. грн а зараз це що 3 млн. грн?

У 2014 році Вами був замовлений проект в тому ж НДІ Проектреконструкція, де було визначено, що для подальшої експлуатації трибуни необхідно провести роботи по її укріпленню на суму в майже мільйон гривень, а після проведення укріплюючих робіт провести ще одну експертизу, що будівля вже придатна до експлуатації.

Але навіщо потрібен третій поверх на трибуні стадіону за мільйони гривень там, де на футбольному полі ростуть будяки, очерет і пасуться гуси?

Була розслідувана кримінальна справа і навіть відбувся суд, де судили Вашого брата ОСОБА_6 як інженера-будівельника, хоча такої посади він ніколи не займав. Судом було встановлено, що фірма-підрядник Монарх-Буд ніби то сплатила штрафні санкції, які чомусь на рахунки міської ради не надходили. І також була проведена перевірка КРУ, в акті якої зафіксовано, що Монарх-Буд і міська рада провели взаємозаліки за будівництво трибуни стадіону та огорожі в ДНЗ № 1.

ОСОБА_1, Ви мене змусили звернутися щодо перевірки будівництва тієї огорожі. І я думаю, що після перевірки буде аналогічна ситуація, що із трибуною.

ОСОБА_1 , я Вам обіцяю, що на тій трибуні буде встановлено банер про те, що та будівля є символом Вашої корупції та покривання цієї корупції правоохоронними органами, бо інша кримінальна справа щодо Вас персонально розслідується по сьогоднішній день.

МІСЬКИЙ ГОЛОВА ОСОБА_3

Після публікації ОСОБА_4 зазначеного допису, він був поширений іншими користувачами мережі Fасеbооk , що привернуло до нього ще більше уваги користувачів мережі Інтернет.

Вказує на те, що у зазначеному дописі, крім загальної критики та подачі інформації про діяльність позивача на посаді міського голови міста Заставна, автор публікації у зневажливому та образливому тоні подає як доведений документально підтверджений факт розкрадання позивачем з бюджету міста грошових коштів у сумі 105 000,00 грн під час реконструкції стадіону та заподіяння громаді міста збитків на суму до 3 000 000,00 грн. Автор стверджує, що позивач взявся за нарощування третього поверху трибуни стадіону у місті Заставна без будь-якої потреби, оскільки на футбольному полі ростуть будяки і пасуться гуси , а також про те, що мер міста зі своїми компаньйонами вкрали з цього будівництва 105 тисяч грн , та обіцяє встановити на стадіоні банер про те, що ця будівля є символом корупції позивача .

Насправді ж позивач має лише опосередковане відношення до реконструкції трибуни стадіону по вулиці Кіцманській, 22 у місті Заставна . Будучи міським головою, він у силу своїх посадових обов`язків підписував усі офіційні документи, у тому числі договори, стороною яких є Заставнівська міська рада. Він не проявляв ініціативи у проведенні зазначеної реконструкції та не був зацікавлений у її проведенні, крім як з метою задоволення суспільних потреб та покращення інфраструктури рідного краю.

Вироком Заставніського районного суду Чернівецької області від 05 червня

2014 року у справі № 716/2121/13-к встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 завищили обсяг та вартість будівельних робіт в актах прийняття виконаних підрядних робіт та довідці про вартість виконаних робіт за договором підряду від 17 липня 2012 року № 52 на виконання робіт по реконструкції будівлі на центральному стадіону у місті Заставна, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику. Однак, вказаним вироком не встановлено вини замовника, а тим більше особисто ОСОБА_1 у завищенні витрат на проведення зазначеної реконструкції, а тому формулювання автора публікації про те, що він разом зі своїми компаньйонами вкрали з будівництва грошові кошти є поширенням недостовірної та негативної інформації.

Крім того, під час здійснення реконструкції жодних збитків місцевому бюджету завдано не було, так як сума завищення обсягів робіт та витрат за договором підряду від 17 липня 2012 року, яка згідно з вироком суду становила

72 000,00 грн, не була отримана засудженими особами, а шляхом взаємозаліків за будівництво огорожі ДНЗ № 1, яке також здійснював цей підрядник, була зарахована в оплату інших проведених будівельних робіт.

ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті інтернет-ресурсу ЗАСТАВНА.INFO за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 опубліковано аналогічний до наведеного у публікації ОСОБА_4 у мережі Fасеbооk текст під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 , джерелом інформації вказано: ОСОБА_4 сторінка на Facebook . ІНФОРМАЦІЯ_5 статтю такого ж змісту під назвою ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщено на інтернет-порталі Заставна сьогодні , джерелом інформації вказано: ОСОБА_4 сторінка на Facebook .

У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_5 у друкованому засобі масової інформації Газета краю , яка є періодичним виданням міста Заставна та поширюється по Чернівецькій області, видається раз на тиждень тиражем до 3 000 екземлярів, у номері НОМЕР_1 опубліковано статтю ІНФОРМАЦІЯ_7 , у якій викладена негативна, недостовірна інформація, що порочить його честь і гідність, зокрема, міститься безпідставне звинувачення у вчиненні ним кримільних правопорушень за відсутності допустимих доказів. Серед іншої інформації у зазначеній статті містяться такі висловлювання : підгортанням сміттєзвалища регулярно займається власник цегельного заводу Граніт ОСОБА_8 , а виділені для цього кошти списувалися на інших суб`єктів господарювання і потрапляли ОСОБА_1 в кишеню ; будівельною експертизою підтверджено зникнення 150 тисяч гривень , вони були привласнені , підписи стоять на всіх підроблених ними ж документах ; брат ОСОБА_1 визнав себе винним у привласненні 70 тисяч гривень ; для повернення громаді привласнених

ОСОБА_1 коштів .

Посилаючись на те, що поширена відповідачами неправдива інформація завдала шкоди його честі, гідності та діловій репутації, що виразилося у негативних відгуках та образливих коментарях читачів до вищеописаних публікацій у мережі Fасеbооk та, що внаслідок опублікування зазначеної негативної інформації йому були заподіяні моральні страждання, як працівника обласної ради та політичного діяча через усвідомлення їх негативного впливу на його роботу та громадську діяльність, позивач просив: визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_4 у соціальній мережі F асе b оо k у публікації під назвою Відповідь міського голови ОСОБА_3 на коментар ОСОБА_1 підкріплена документами , та інформацію, опубліковану

ІНФОРМАЦІЯ_5 в газеті Голос краю від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_1 у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 , автором якої є ОСОБА_3 ; зобов`язати ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення (оприлюднення) на його особистій сторінці у соціальній мережі Fасеbооk протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили, статті під заголовком СПРОСТУВАННЯ з наступним текстом Повідомляю, що моя попередня публікація від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою Відповідь міського голови ОСОБА_3 на коментар ОСОБА_1 підкріплена документами , містить інформацію, що була у судовому порядку визнана недостовірною та такою, що принижує честь гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 ; зобов`язати ПП ЗОРГ Голос краю спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення у газеті Голос краю протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили у справі статті під заголовком СПРОСТУВАННЯ з наступним текстом Повідомляємо, що стаття під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 , опублікована у газеті від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_1, містить інформацію, що була у судовому порядку визнана недостовірною та такою, що принижує честь гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанцій

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької областівід 19 лютого

201 9 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недостовірною інформацію, що міститься у статті, опублікованій у газеті Голос Краю від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_8 , автором якої є ОСОБА_3 .

Зобов`язано ПП ЗОРГ Голос краю спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення у газеті протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили, статті СПРОСТУВАННЯ з наступним текстом Повідомляємо, що стаття під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 , опублікована у газеті від ІНФОРМАЦІЯ_5 під НОМЕР_1, містить інформацію, що була у судовому порядку визнана недостовірною та такою, що принижує честь гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що інформація, поширена устатті ІНФОРМАЦІЯ_7 , опублікована у газеті Голос Краю від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_1, автором якої є ОСОБА_3 , є недостовірно і такою, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки викладена у формі фактичних тверджень, та не містить характерних мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Ураховуючи зміст статті у цілому, автор у категоричній формі прямо вказує на вчинення позивачем кримінальних правопорушень, про що, зокрема вказують наведені ним висловлювання: будучи міським головою, він чомусь не повідомив громаді, що підгортанням сміттєзвалища регулярно займається керівник цегельного заводу Граніт ОСОБА_8 , а виділені для цього кошти списувалися на інших суб`єктів господарювання і потраплял

ОСОБА_1 в кишеню ; п`ятий рік поспіль поліція та прокуратура не можуть знайти, де поділися понад 150 тисяч гривень, підтверджених будівельною експертизою ; Вони були привласнені у білий день, у світлих гарних кабінетах відомими всім посадовцями. Підписи цих посадовців стоять на всіх підроблених ними ж документах ; брат ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , визнав себе винним у привласненні 70 тисяч гривень, отримав за це штраф у 5 тис. гривень, які також не заплатив ; будемо кожного тижня питати правоохоронні органи, що зроблено ними для повернення заставнівській громаді привласнених

ОСОБА_1 коштів . Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відомості викладені у статті є достовірними, що рішеннями судових чи правоохоронних органів констатовано наявність у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, відповідач не надав. Зважаючи на доведеність позивачем факту поширення щодо нього недостовірної інформації відповідачами ОСОБА_3 та ПП ЗОРГ Голос краю , що призвело до порушення його особистих немайнових прав, суд першої інстанції вважав наявними визначені законом підстави для зобов'язання відповідача спростувати таку недостовірну інформацію шляхом опублікування спростування у газеті Голос краю протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи, що твердження позивача про розміщення саме ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 у соціальній мережі Fасеbооk публікації під назвою Відповідь міського голови ОСОБА_3 на коментар ОСОБА_1 підкріплена документами не грунтується на допустимих доказах, а є його припущенням, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання недостовірною інформації, поширеної у публікації ОСОБА_4 через мережу Інтернет за відповідним посиланням та про зобов`язання спростувати вказану інформацію.

Додатковим рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області

від 21 березня 2019 року вирішено питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задоволено. Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2019 року в частині задоволення позову про визнання недостовірною інформації у статті, яка опублікована у газеті Голос Краю від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 , автором якої є ОСОБА_3 , та зобов`язання ПП ЗОРГ Голос краю спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом розміщення спростування в газеті протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову у цій частині відмовлено. Додаткове рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 березня 2019 року у частині стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 640,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4775,00 грн скасовано.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2 305,20 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що задовольняючи у цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції неправильно визначився з характером правовідносин та дійшов помилкового висновку, що така оспорювана ним інформація містить фактичні твердження, пов`язані з обвинуваченням позивача у вчиненні діянь, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не є критичною оцінкою діяльності позивача як міського голови, що є оціночним судженням. Інформація, наведена у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 , опублікована у газеті Голос Краю від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2 автором якої є ОСОБА_3 ,не містила безспірних тверджень про достовірні факти, зокрема про вчинення позивачем конкретного виду злочину, корупційного діяння, а була заснована на інформації, що містила оціночні судження і стосувалася критики дій позивача на посаді публічної (посадової) особи, рівень критики якої, з урахуванням положень Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація) , схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендацій, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя (далі - Резолюція) , є значно ширшим. З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, а тому рішення суду першої інстанції у частині задоволених вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Додатковою постановою Чернівецького апеляційного суду від 10 червня

2019 року задоволено заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про ухвалення додаткового судового рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 14 096,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якій заявник просив скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року та додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 червня 2019 року,і залишити в силі рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області

від 19 лютого 2019 року та додаткове рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 березня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин положення статей 28, 34, 68 Конституції України, статей 15, 201, 277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 30 Закону України Про інформацію , статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Декларацію, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що інформація, зазначена у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 , опублікованій у газеті Голос Краю від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2, не містить безспірних тверджень про достовірні факти, а є виключно оціночним судженням автора, та критичною оцінкою дій позивача на посаді публічної (посадової) особи, рівень критики якої є значно ширшим. Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що автор статті ОСОБА_3 оперуючи фактами встановленими у вироці Заставнівського районного суду Чернівецької області від 05 червня 2014 року у справі 716/2121/13-к про те, що

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 завищили обсяги та вартість будівельних робіт в актах прийняття виконаних підрядних робіт та довідці про вартість робіт за договором підряду від 17 липня 2012 року № 52 на виконання робіт по реконструкції будівлі на центральному стадіоні у місті Заставна, з метою опорочити позивача та дискредитувати його в очах суспільства, свідомо перекрутив зазначені відомості, а тому ствердження у статті, що є предметом спору, про те, що понад 150 тисяч грн з будівництва стадіону були привласнені є поширенням недостовірної та негативної інформації. Оскільки у публікації йдеться про розкрадання позивачем ОСОБА_1 грошових коштів, а також про інші порушення норм чинного законодавства - така інформація є негативною у розумінні роз`яснень, викладених у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи . Те, що у статті ІНФОРМАЦІЯ_7 , автором якої є ОСОБА_3 , розміщена недостовірна інформація, якою позивач обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, що вказані висловлюванні не є оціночними, підтверджується і тим, що редакція газети Голос краю вжила заходів щодо коригування тексту статті та розмістила під її змістом власний коментар з проханням не звинувачувати у крадіжках суб`єкта зазначеної інформації, яким є позивач ОСОБА_1 , без юридичних підтверджень. Наведене свідчить про те, що редколегія засобу масової інформації також дала оцінку змісту листа, адресованого читачам газети, усвідомлювала, що він містить недостовірну та негативну інформацію, на що суд першої інстанції обгрунтовано зазначив у рішенні суду.

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу

від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , у якому він просив залишити касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 без задоволення, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції повно встановив фактичні обставини справи та правильно застосував норми матеріального права. Вказав, що право на недоторканість ділової репутації, честі і гідності публічної особи підлягають захисту лише у випадку, коли політичний державний діяч доведе, що інформація поширена з явним злим умислом ?тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою думку, тоді як у статті ІНФОРМАЦІЯ_7 , опублікованій у газеті Голос краю від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_3, у критичній формі викладено думку її автора щодо певних фактів у порядку реалізації конституційного права на свободу думки і слова.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції .

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення суду першої інстанції у частині вирішених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недостовірною інформації, поширеної ОСОБА_4 у соціальній мережі Fасеbооk у публікації під назвою Відповідь міського голови ОСОБА_3 на коментар ОСОБА_1 підкріплена документами та зобов 'язання її спростувати у апеляційному порядку не оскаржувалося, а тому касаційному порядку не переглядається.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач ОСОБА_1 з 11 квітня 2006 року по 06 листопада 2015 року обіймав посаду міського голови Заставнівської міської ради Чернівецької області. З 01 вересня 2016 року працює на посаді начальника відділу адміністративно-територіальної реформи та децентралізації виконавчого апарату Чернівецької міської ради , одночасно є головою громадсько-політичного руху Справедливість ОСОБА_9 у місті Чернівці.

ІНФОРМАЦІЯ_5 в друкованому засобі масової інформації Голос краю

від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2 надруковано статтю, автором якої є

ОСОБА_3 , у якій викладено текст такого змісту:

Газета Голос краю вже вдруге опубліковує статті про прийом львівських побутових відходів Заставнівським сміттєзвалищем. Перша стаття нікому невідомого автора ОСОБА_10 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_9 і друга, яка вийшла нещодавно, теж нікому невідомого блогера ОСОБА_11 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Показовим є те, що неіснуючий блогер ОСОБА_11 бере інтерв`ю у колишнього міського голови ОСОБА_1 щодо Заставнівського сміттєзвалища. Реальні жителі м. Заставна не обрали його на посаду міського голови, такі ж самі реальні однопартійці вигнали його з політичної партії Об`єднання Самопоміч , не менш реальний народний депутат ОСОБА_12 у своємі інтерв`ю розказав, чому так сталося.

То чому ж якийсь реальний журналіст не бере у ОСОБА_1 інтерв`ю? Може тому, що в такому інтерв`ю довелося б відповідати на реальні запитання і розказувати про реальні справі Про те, наприклад, що зробив ОСОБА_1 за 8 років свого керування в м. Заставна з міськимсміттєзвалищем. Мені наприклад, як діючому міському голові, вкрай необхідно знати, куди поділися результати інженерно-геологічних досліджень грунтів та геодезичної зйомки міського сміттєзвалища, на які були виділені десятки тисяч гривень. Останній у кого бачили ці документ - ОСОБА_6 , рідний брат ОСОБА_1 , який працював під його керівництвом. Зазначеі документи безслідно зникли.

У своєму інтерв`ю ОСОБА_1 розказує, як він би на моєму місці повідомив громаду про небезпечне львівське сміття і поставив би це питання на обговорення сесії. Проте, будучи міським головою, він чомусь не повідомив громаді, що підгортанням сміттєзвалища регулярно займається керівник цегельного заводу Граніт ОСОБА_8 , а виділені для цього кошти списувалися на інших суб`єктах господарювання і потрапляли ОСОБА_1 в кишеню.

Взагалі, після господарювання ОСОБА_1 в Заставні залишилось дуже багато відкритих питань, на які до сьогодні ніхто не може дати відповідь, в тому числі прокуратура. Яскравим прикладом є розслідування кримінальних справ з будівництва трибуни стадіону і автостоянки по вул. Галицького . П`ятий рік поспіль поліція та прокуратура не можуть знайти, де поділися понад 150 тисяч гривень, підтверджених будівельною експертизою. Ці гроші не були вкрадені якимись невідомими особами в масках посеред ночі. Вони були привласнені у білий день, у світлих гарних кабінетах відомими всім посадовцями. Підписи цих посадовців стоять на всіх підроблених ними ж документах. Чому прокуратура і поліція вже п`ятий рік не може знайти винних у крадіжці, питання скоріше риторичне. Виглядає на те, що коштами з нашої з вами кишені просто поділилися і тому немає крайніх. Кримінальна справа, у якій брат ОСОБА_1 ,

ОСОБА_6 , визнав себе винним у привласненні 70 тисяч гривень, отримав за це штраф у 5 тис. гривень, які також не заплатив, бо був амністований, не можна вважати нічим іншим, як окозамилюванням з боку прокуратури. Експертиза показала, що під час будівництва трибуни на стадіоні було вкрадено 105 тис. гривень, а не 70 і при тому в цінах 2012 року. Користуючись нагодою, хочу запитати працівників поліції та прокуратури - скільки років вам ще потрібно, щоб до розслідувати ці кримінальні справи? Чи ви вважаєте коли пройдуть строки давності, як у кримінальній справі ОСОБА_1 про нецільове використання бюджетних коштів?

Як написала у своєму інтерв`ю ОСОБА_11 , необхідна участь представників громади міста у здійсненні контролю за таким господарюванням . Повністю згоден. Давайте поставимо всі ці питання на контроль і будемо кожного тижня питати правоохоронні органи, що зроблено ними для повернення заставнівській громаді привласнених ОСОБА_1 коштів.

Позивач вважає, що зазначена про нього інформація є негативною та недостовірною, такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію, оскільки в оскаржуваній публікації міститься безпідставне звинувачення його у вчиненні розкрадання майна за відсутності допустимих доказів, що свідчить про порушення відповідачами принципу презумпції невинуватості особи.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Частиною другою статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (стаття 68 Конституції України).

Честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

За змістом частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої ним думки, що пов 'язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

У рішенні у справі Ляшко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до інформації чи ідей , які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе демократичне суспільство . Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.

Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції.

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі Українська прес-група проти України (заява № 72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підгрунтя (рішення DEHAES GIJSELSv. BELGIUM, стор. 236, параграф 47).

Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах Нікула проти Фінляндії , Яновський проти Польщі та інших, Європейський суд з прав людини підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції.

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, апеляційний суд надав правильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам та обгрунтовано виходив з того, що викладена у статті, опублікованій у газеті Голос Краю від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 , автором якої є ОСОБА_3 , інформація про діяльність ОСОБА_1 на посаді міського голови Заставнівської міської ради Чернівецької областістановить суспільний інтерес, що вжиті в оскаржуваній публікації критичні висловлювання, про те, що підгортанням сміттєзвалища регулярно займається власник цегельного заводу Граніт ОСОБА_8 , а виділені для цього кошти списувалися на інших суб`єктів господарювання і потрапляли ОСОБА_1 в кишеню ; будівельною експертизою підтверджено зникнення 150 тисяч гривень , вони були привласнені , підписи стоять на всіх підроблених ними ж документах ; брат ОСОБА_1 визнав себе винним у привласненні 70 тисяч гривень ; для повернення громаді привласнених ОСОБА_1 коштів відображають власну оцінку автором реальних подій, висловлену у формі оціночних суджень, а тому не є недостовірною інформацією, що відповідно до статті 277 ЦК України підлягає спростуванню. Стаття ІНФОРМАЦІЯ_7 , опублікованій у газеті Голос Краю від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2, автором якої є ОСОБА_3 , є критикою у контексті діяльності позивача як посадової особи органу місцевого самоврядування.

Вимога про зобов`язання спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення у газеті спростування протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду є похідною від вимоги про визнання недостовірною інформації, а тому апеляційний суд обгрунтовано відмовив у її задоволенні.

Оскільки касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у частині заявлених вимог про скасування постанови Чернівецького апеляційного суду

від 15 травня 2019 року не підлягає задоволенню, то відсутні підстави для скасування додаткової постанови Чернівецького апеляційного суду

від 10 червня 2019 року, якою вирішено питання про розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Інші аргументи касаційної скарги є ідентичними доводам, що були викладені заявником у його позовній заяві та містять посилання на обставини, що були предметом перевірки судів попередніх інстанцій, яким була надана належна правова оцінка. У силу повноважень, визначених статтею 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та здійснювати переоцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скаргипредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 400, 401, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року та додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак