Ухвала

від 17.08.2020 по справі 335/3554/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.08.2020 Справа № 335/3554/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУ № 335/3554/20 Слідчий суддя ОСОБА_1

Провадж. №11-сс/807/942/20 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,

розглянула 17 серпня 2020 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 7 травня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 32020080000000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арештмайна,в обґрунтування якого зазначив, що у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020080000000015 від 24.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.

За відомостями органу досудового розслідування слідує наступне.

ОСОБА_7 в приватному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 організував масове виробництво незаконного виготовлення алкогольних напоїв, спирту та спиртовмісних сумішей з недоброякісної сировини, які становлять загрозу для життя та здоров`я людей.

Ініціатора клопотання зазначає, що місцем зберігання ОСОБА_7 незаконно виготовлених алкогольних напоїв, спирту та спиртовмісних сумішей є гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , гаражний кооператив «Будівельник».

Під час обшуку обшук гаражного приміщення № НОМЕР_1 розташованого у гаражному кооперативі «Будівельник», за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, б. 71 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.04.2020 року виявлено та вилучено: скляні пляшки об`ємом 0,5 літрів з етикеткою «водка пшенична» в кількості 1360 штук порожні; скляні пляшки об`ємом 0,5 літрів без етикетки в кількості 1423 штуки порожні; пластикові каністри об`ємом 20 літрів у кількості 10 штук частково заповнені рідиною.

Вищезазначені ємності опечатано паперовими бирками з підписами понятих та слідчого та залишено на відповідальне зберігання ОСОБА_9 особі залученій до злочинної діяльності фігуранта кримінального провадження.

30.04.2020р. винесено постанову про визнання речовими доказами предмети вилучені під час обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_1 розташованого у гаражному кооперативі «Будівельник»», за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, б. 71.

Слідчий з метою перешкоджанню втрати та зникнення майна, забезпечення виконання завдань кримінального провадження, забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, звернувся із клопотання, в якому просить накласти арешт на зазначене вилучене майно.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 7 травня 2020 року задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 32020080000000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України. Приймаючи таке рішення, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні слідчого, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, а метою такого арешту є збереження речових доказів, спеціальна конфіскація.

В апеляційнійскарзі адвокат ОСОБА_8 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою з наступних підстав. Так, клопотання про арешт майна подано до суду з пропуском строку, відповідно до ч. 5 ст. 171КПК України,оскільки клопотаннядатовано 30.04.2020року,а датана штампісуду 05.05.2020року.Звертає увагу,що ОСОБА_10 не єзахисником ОСОБА_7 ,проте вматеріалах справинаявна пояснювальназаписка проповідомлення самеадвоката ОСОБА_10 про розглядклопотання.Просить скасуватиухвалу слідчогосудді від 07.05.2020 року,ухвалити нову,якою відмовитив задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно. Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 07.05.2020 року, оскільки розгляд клопотання про арешт майна відбувалося без виклику власника майна, а про існування ухвали стало відомо лише 05.08.2020 року, тому вважає пропущений строк з поважних причин.

Позиції учасників судового провадження.

Адвокат підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор висловив заперечення вимогам апеляційної скарги.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини тамотиви,з якихсуд виходивпри постановленніухвали.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.395КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу суду від 7 травня 2020 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений за доведенням поважних причин його пропуску.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст.131КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правиламист.132КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

За вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Наявними матеріалами долучених до клопотання про арешт майна встановлено, що 24 березня 2020 року до ЄРДР за № 32020080000000015 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2020р. при проведенні обшуку у гаражі, який використовувався ОСОБА_7 вилучені предмети, а саме: скляні пляшки об`ємом 0,5 літрів з етикеткою «водка пшенична» в кількості 1360 штук порожні; скляні пляшки об`ємом 0,5 літрів без етикетки в кількості 1423 штуки порожні; пластикові каністри об`ємом 20 літрів у кількості 10 штук частково заповнені рідиною, які постановою слідчого від 30 квітня 2020 року, визнані речовими доказам у цьому кримінальному провадженні.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, в повному обсязі дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання, врахував правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на скоєння кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч. 2 ст. 173 КПК України, тому необхідність накладення арешту на вказане майно обґрунтована та доцільна.

Опис майна, на яке накладений арешт, з урахуванням фабули внесених відомостей до ЄРДР та обставин цього кримінального провадження щодо незаконного виготовлення алкогольних напоїв, спирту та спиртовмісних сумішей з недоброякісної сировини чітко засвідчує відповідність вилученого під час обшуку майна визначеним ст. 98 КПК України критеріям речових доказів.

Наявність ризиків щодо знищення цих речових доказів, з урахуванням обставин справи та обставин вилучення майна, слід визнати цілком вірогідним, а метою накладення арешту на майно було слідчим суддею визнано збереження речових доказів, що відповідає положенням п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.

Посилання захисника в апеляційній скарзі щодо недотримання строків звернення до суду із клопотанням про арешт майна не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами провадження.

Так, клопотання до суду слідчим подано 01.05.2020 року, тобто протягом 48 годин після вилучення майна під час проведення обшуку, що підтверджується копією квитанції Укрпошти Експрес (а.с. 6), а оглянутий оригінал квитанції в судовому засіданні апеляційної інстанції додатково засвідчує дотримання встановленого ч. 5ст.171КПК України строку звернення.

Одночасно звертають на себе увагу і матеріали провадження із внутрішнім описом судової справи 335/2554/20, в якому зазначено клопотання на 5 арк. та конверт на 1 арк., що також підтверджує звернення органу досудового розслідування до слідчого судді через поштове відділення у строк, встановлений другим абзацем ч.5 ст. 171 КПК України.

Щодо твердження в апеляційній скарзі про повідомлення іншого захисника, який не є учасником даного провадження, а отже неповідомлення належних осіб про судовий розгляд, то колегія суддів дані обставини врахувала на користь поновлення апелянту строку на оскарження.

Крім того, дану обставину не можна визнати істотною, тобто такою, яка завадила суду ухвалити законне рішення, оскільки не впливає на сутність прийнятого рішення.

Окрім того, представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 була присутня в апеляційній інстанції і представляла інтереси ОСОБА_7 .

Отже, обставини провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім того, при апеляційному розгляді встановлено скерування обвинувального акту в рамках даного кримінального провадження до суду першої інстанції. З огляду на обмежувальний характер такого заходу як арешт майна, особа не позбавлена можливості звернутись із відповідною заявою до суду, що передбаченост. 174 КПК України.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.

За таких обставин, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно є такою, що відповідає вимогам ст.ст.170-173КПК України та підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст.170,171,173,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

поновити представнику ОСОБА_7 адвокату ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 7 травня 2020 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 7 травня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 32020080000000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4