Постанова

від 01.09.2020 по справі 456/2060/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/2060/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л.

Провадження № 22-ц/811/806/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 76

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,

секретаря: Матяш С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 лютого 2020 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області /Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)/, заінтересована особа ОСОБА_3 про скасування постанови про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні №55535137, -

встановив:

В грудні 2019 року скаржник ОСОБА_1 /боржник у виконавчому провадженні/ звернулась до суду із скаргою, в якій просила визнати неправомірною та скасувати постанову про опис та арешт майна у ВП №55535137 від 28.11.2019, видану Стрийським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про накладення арешту на її будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1526 га кадастровий №4625380300:01:002:0008. Свої вимоги мотивує тим, що 28.11.2019 старшим державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області Федоришин Н.С. при примусовому виконанні виконавчого листа №456/2026/16-ц від 15.01.2018, видано постанову про опис та арешт майна боржника у ВП №55535137 та описано і накладено арешт на її майно: житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1526 га кадастровий №4625380300:01:002:0008. 27.09.2018 Стрийський міськрайонний суд Львівської області постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про зміну способу виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.08.2017, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 про стягнення з неї в користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 73 581, 37 грн., моральної шкоди в розмірі 350 000, 00 грн. та судових витрат в розмірі 4 468, 70 грн. Вказана ухвала суду від 27.09.2018 залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 26.02.2019. На виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.08.2017, згідно Закону України Про виконавче провадження , Стрийським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Львівській області проводиться відрахування 50 % з її пенсії на користь ОСОБА_3 , в якості погашення нею матеріальної та моральної шкоди. Вказаний житловий будинок, в якому вона проживає, є єдиним її житлом та членів її сім`ї, в тому числі неповнолітньої внучки ОСОБА_4 , 2011 р.н., яка має зареєстроване місце проживання у вказаному житловому будинку. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду із скаргою на дії Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 лютого 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області /Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)/, заінтересована особа ОСОБА_3 про скасування постанови про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні №55535137.

Вказану ухвалу оскаржили ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі зазначають, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, такою що прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Покликаються на те, що будинок на який накладено арешт є єдиним житлом для проживання ОСОБА_1 та членів її сім`ї, в тому числі неповнолітньої внучки ОСОБА_4 , яка зареєстрована у даному будинку з дня народження 2011 року. Внучка ОСОБА_4 була і є членом сім`ї ОСОБА_1 , як і її батько ОСОБА_5 , який був зареєстрований та проживав в даному будинку до смерті, яка настала 2016 року . У зв`язку зі смертю батька неповнолітня внучка тимчасово проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 із своєю матір`ю та вітчимом.

Стверджують, що дійсно Закон України Про виконавче провадження зобов`язує державного виконавця вживати необхідні заходи, спрямовані на виконання судового рішення, яке на даний час згідно ст.. 48 ЗУ Про виконавче провадження виконується шляхом накладення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 , але не зобов`язує судового виконавця вживати необхідні заходи, які виражаються у періодичному описі та арешті майна.Просять ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про розгляд справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України суд, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.08.2017 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 73 581, 37 грн., моральну шкоду в сумі 350 000, 00 грн. та судові витрати в сумі 4 468, 70 грн. Рішення набрало законної сили.

15.01.2018 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 73 581, 37 грн., моральну шкоду в сумі 350 000, 00 грн. та судові витрати в сумі 4 468, 70 грн..

Постановою старшого державного виконавця Федоришин Н.С. від 16.01.2018 року відкрито виконавче провадження №55535137.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2018 року в задоволенні заяви старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Львівській області про встановлення або зміну способу виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.08.2017 шляхом звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , яке знаходиться по АДРЕСА_1 відмовлено. Ухвала Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2018 року залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 26.02.2019 року.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1526 га кадастровий №4625380300:01:002:0008. 27.09.2018 року належать на праві приватної власності ОСОБА_1 ; на все нерухоме майно, що на праві власності належить ОСОБА_1 накладено арешт. Окрім цього, факт належності ОСОБА_1 на праві власності вказаного житлового будинку та земельної ділянки також підтверджується довідкою сільського голови Воля-Задеревацької сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_6 .

Постановою старшого державного виконавця Федоришин Н.С. від 28.11.2019 року Про опис та арешт майна боржника у ВП №55535137, описано та накладено арешт на майно: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку 0, 1526 га кадастровий №4625380300:01:002:0008 в с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівської області.

Актом державного виконавця Федоришин Н.С. від 19.09.2018 року встановлено, що ОСОБА_4 - внучка ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак за вказаною адресою не проживає, а проживає без реєстрації разом з матір`ю ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Воля-Задеревацької сільської ради Стрийського району Львівської області №37/02-14 від 12.02.2018 року, у житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час в господарстві проживає тільки ОСОБА_1 , а її внучка ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_2 без реєстрації.

Постановою старшого державного виконавця Федоришин Н.С. від 28.09.2018 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у ВП №55535137.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи скарги є безпідставними та такими, що суперечать правовим приписам закону, зважаючи на відсутність у Законі України Про виконавче провадження заборони державному виконавцю на накладення арешту на майно боржника у випадку відмови в задоволенні подання про зміну способу виконання судового рішення, окрім цього вважав що скаржник передчасно покликається на реєстрацію в помешканні, на яке накладено арешт неповнолітньої дитини - онучки скаржника, як на підставу для задоволення скарги, оскільки державним виконавцем ще не вчинено дій з реалізації арештованого майна, а питання про отримання дозволу від органу опіки і піклування на реалізацію майна у випадку реєстрації неповнолітньої дитини лежить за межами скарги, та не оцінюється судом, оскільки як встановлено в судовому засіданні така реалізація майна державним виконавцем ще не проводилася.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України Про виконавчепровадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном, здійсненні опечатування або вилученні його у боржника та переданні на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається також на кошти та інших цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах (ст.. 56 ЗУ Про виконавче провадження )

Арешт не завдає шкоди сторонам, оскільки накладення арешту на нерухоме майно тимчасово перешкоджає відчуженню такого майна.

Державним виконавцем не вчинено дій з реалізації арештованого майна, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що покликання ОСОБА_1 про на реєстрацію в помешканні, на яке накладено арешт неповнолітньої дитини є передчасними.

За статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - за її межами.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін . Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу- у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6.

Оскільки рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.08.2017 року ОСОБА_1 не виконано в повному обсязі, а лише сплачено 15 627, 79 грн., колегія суддів не вбачає підстав для задоволення її скарги та скасування постанови про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні №55535137.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до ст.. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381 - 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 01.09.2020 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.