Постанова

від 31.08.2020 по справі 904/3469/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3469/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Прокуратури Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 року (суддя Золотарьова Я.С., повне рішення складено 02.12.2019 року), у справі № 904/3469/19

за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі позивача: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісовий парк", м. Дніпро

про стягнення коштів у сумі 3 492 471,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулася Дніпропетровська місцева прокуратура № 4 в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісовий парк" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 3 492 471,28 грн.

В обґрунтування позову прокурор, посилаючись на норми діючого законодавства України зазначає, що відповідач користується земельною ділянкою площею 4,8896 га на якій розташовані належні йому на праві власності об??єкти нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Нарвська, 292. Відповідачем у період з 29.09.2017 року по 13.06.2019 року не було сплачено за користування земельною ділянкою 3 492 471,28 грн., внаслідок чого відповідач зберіг у себе майно - грошові кошти без відповідних правових підстав. Орган місцевого самоврядування - Дніпропетровська міська рада, при наявності порушень інтересів територіальної громади м. Дніпро, а саме факту не сплати відповідачем за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому. Вказане є підставою для захисту порушених інтересів держави прокуратурою шляхом представництва в суді.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у задоволені позову відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд, посилаючись на норми діючого законодавства України, зазначив, що в матеріалах справи не міститься доказів формування спірної земельної ділянки як об`єкту цивільних прав. Відповідно не визначено площу та межі цієї земельної ділянки, а також не затверджено нормативно - грошову оцінку саме цієї земельної ділянки. Це виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Не погодившись з рішенням господарського суду, прокуратура Дніпропетровської області звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обгрунтування апеляційних вимог зазначає, що господарський суд неправильно дійшов висновку про те, що стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою можливе лише у випадку якщо земельна ділянка сформована та проведено її нормативну грошову оцінку. Суд безпідставно не прийняв до уваги те, що позивачем доведена проща займаної позивачем ділянки та при розрахунку безпідставно збережених коштів використовувалася нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянка, яка була надана ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області на запит міської ради.

Просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

ТОВ Лісовий парк у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що з апеляційною скаргою не згодне, вважає її необгрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване прокуратурою рішення Господарського суду від 20.11.2019 року, законним, прийнятим судом з врахуванням всіх обставин справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів:головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В. від 20.01.2020 року відкрите апеляційне провадження у справі №904/3469/19. Розгляд справи призначено у судовому засіданні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 р. зупинено провадження за апеляційною скаргою Прокуратури Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019р. у справі № 904/3469/19 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 у подібних правовідносинах.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 р. у зв`язку з усуненням обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі №904/3469/19, поновилено провадження по апеляційній скарзі та призначено розглянути її по суті.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 року, у зв`язку з відпусткою судді-члена колегії Березкіної О.В., справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г. (допоповідач) судді: Дармін М.О, Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О. від 31.08.2020 року справі №904/3469/19 прийнято до свого провадження.

Згідно ст. 269 ГПК України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, зазначає наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником будівель та споруд бази відпочинку за адресою: м. Дніпро, вул. Нарвська, 292. Право власності ТОВ «ЛІСОВИЙ ПАРК» на вказане нерухоме майно виникло, на підставі двох договорів купівлі-продажу 1/2 частин від 28.09.2017 укладених між ТОВ «Лантанта» та ТОВ «ЛІСОВИЙ ПАРК» . Право власності покупця на об`єкти нерухомого майна зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.09.2019. Дані обставини підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на будівлі та споруди бази відпочинку розташованої за адресою м. Дніпро, вул. Нарвська, 292 зареєстровано за відповідачем (арк.с.25).

08.02.2019 Дніпропетровською місцевою прокуратурою №4 направлено голові Новокодацької районної ради лист № 77-421вих19, в якому зазначено про необхідність обстеження групою самоврядного контролю земельної ділянки розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Нарвська, 292 (арк.с.27).

За наслідками такого обстеження було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства групи по самоврядному контролю за використанням та охороною земель № 20/1/02-19 від 20.02.2018 (арк.с.36).

В цьому акті встановлено, що ТОВ «ЛІСОВИЙ ПАРК» використовує земельну ділянку площею 4,8896 га без належних правовстановлюючих документів.

Новокодацькою районною радою м. Дніпропетровська, акт перевірки направлено до Дніпровської міської ради 18.03.2019 за № 1/13-30.

Комісією з визначення розміру збитків складено розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (арк.с.50-51). Відповідно до розрахунку сума коштів за період з 29.09.2017 по 13.06.2019 становить 3492471,28 грн.

15.07.2019 Дніпропетровською місцевою прокуратурою №4 направлено Дніпровській міській раді запит № 77-2234вих19 щодо застосування заходів спрямованих на стягнення з ТОВ «ЛІСОВИЙ ПАРК» безпідставно набутих і збережених коштів орендної плати (арк.с.28).

Дніпровська міська рада надала відповідь № 12/4-41 від 17.07.2019, в якій зазначено, що Дніпровською міською радою не вжито заходів спрямованих на усунення порушених прав територіальної громади м. Дніпро та просить Дніпропетровською місцевою прокуратурою №4 забезпечити представництво інтересів держави в суді (арк.с.29).

Дніпропетровська місцева прокуратура № 4 в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісовий парк" про стягнення безпідставно збережених кошти у розмірі 3 492 471,28 грн.

Переглядаючи справу в межах доводів і вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.1, 2, 3, 4, 9 ст. 79-1 цього Кодексу, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно ч.1 ст.9 даного Закону, внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 1 ст. 11 Закону передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

При цьому у ст. 15 зазначеного Закону наведено перелік відомостей про земельні ділянки, за змістом якого до Державного земельного кадастру включаються такі відомості: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині 2 статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частино 2 статті 24 даного Закону встановлено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок грошових коштів, заявлених до стягнення з ТОВ Лісовий парк за користування земельною ділянкою площею 48 896 кв.м по фактичному розміщенню будівель і споруд за період з 29.09.2017р. по 13.06.2019р. здійснено Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок враховуючи нормативно грошову оцінку земельної ділянки за даними Відділу в м.Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (т.1 а.с.50, 54).

Однак дана земельна ділянка не є сформованою відповідно до вимог ст.79-1 Земельного кодексу України (не має визначених меж, кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру), тому не може бути об?єктом цивільних прав.

Той факт, що земельна ділянка не є формованою підтверджується також тим, що розмір даної земельної ділянки було визначено вимірюванням на комп??ютері програмою ГІС Панорама , що вбачається з акту №20/1/02-19 перевірки дотримання вимог земельного законодавства групи по самоврядному контролю за використанням та охороною земель

У зв?язку з цим колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що спірна земельна ділянка не може вважатися сформованим об`єктом цивільних прав у розумінні положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Що стосується нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то слід зазначити, що за змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Отже основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року по справі № 920/739/17).

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 18 даного Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 цього Закону, за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (ч. 4 ст. 23).

Згідно з пунктом 1 розділу 3 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року № 489, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (Додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (Додаток 9).

В пункті 2 1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Мінінстрів України № 213 від 23.03.1995р. зазначено, що дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Відповідно до п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п. 288.4, пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. З 01.01.2017 року у зв`язку із внесенням змін до зазначених положень Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Таким чином, нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов?язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому саме наявність витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку заявленої до стягнення суми безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у виді орендної плати за землю є обов`язковою.

В даному випадку розрахунок розміру безпідставно збережених коштів ТОВ Лісовий парк , здійснений комісією міської ради, не містить інформації щодо технічної документації такої земельної ділянки, а також посилань на витяг із нормативної грошової оцінки землі. Не міститься даної інформації і в матеріалах справи.

Відтак, оскільки в даному випадку предметом розгляду фактично є стягнення безпідставно збереженого майна у вигляді орендної плати, нарахування мають здійснюватися саме на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки землі, а із наданого позивачем розрахунку неможливо встановити, чи вірними є застосовані коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення, то колегія суддів вважає, що позивачем по справі не доведено розміру заявлених до стягнення коштів, у зв?язку з чим судом правильно відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Такі висновки апеляційної інстанції відповідають практиці Верховного Суду при розгляді даної категорії спорів, зокрема, висновкам, викладеним у постановах Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 922/893/19, від 05.03.2020 у справі №922/926/19, від 29.01.2020 у справі №922/2811/18, від 29.05.2019 у справі № 922/955/18, від 06.08.2019 у справі № 922/3560/18, від 10.09.2019 у справі № 922/96/19, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18, від 09.04.2020р. у справі № 915/1806/19.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.269, 270, 276, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 року у справі №904/3469/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 02.09.2020р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О.Дармін