Постанова

від 25.08.2020 по справі 910/13808/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2020 р. Справа№ 910/13808/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Алданової С.О.

За участі секретаря судового засідання Прохорової Г.С.

У судове засідання представники сторін не прибули

розглянувши матеріали апеляційних скарг ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 06.02.2020

у справі № 910/13808/19 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта"

про зобов`язання надати копії документів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" про зобов`язання надати письмово через поштові відправлення належним чином завірені копії документів відповідно до положень ст. 43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному об`ємі надається учасникам товариства інформація про фінансово-майновий стан підприємства та прийняті рішення.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/13808/19 позов задоволено частково.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" направити засобами поштового зв`язку фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів:

- протоколи загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року;

- документи, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) до органів Державної фіскальної служби України за період з 1 січня 2016 року по 1 жовтня 2019 року;

- накази і розпорядження виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року;

- договори, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року, в тому числі з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аратта ГЕО" (ідентифікаційний код 42307538) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноінжпроект" (ідентифікаційний код 42185476);

- документи бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року (по роках), а саме: баланс підприємства і звітність про фінансові результати; інвентаризаційні відомості майна підприємства; відомість основних засобів підприємства;

- штатний розпис Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) станом на 1 жовтня 2019 року.

Відмовлено в частині позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" направити засобами поштового зв`язку фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів:

- документи, що підтверджують права ТОВ "Інститут прикладних досліджень "Аратта" на майно, а саме: автомобільна техніка, геодезичні прилади, обладнання, прилади та інструменти для виконання інженерно-геологічних вишукувань, лабораторне та вимірювальне обладнання та виконання геотехнічних і лабораторних робіт, комп`ютерну та офісну техніку, тощо, за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року;

- акти виконаних робіт субпідрядними організаціями за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року;

- документи з розшифровкою кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства;

- документи, що свідчать про придбання (покупку) автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань (геодезичні прилади, геологічне обладнання, комп`ютерна техніка);

- документи, що свідчать про продаж, надання в оренду майна, (автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань, офісної техніки) товариства.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/13808/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в зазначеній частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що оскаржуване рішення частково необґрунтоване, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також, не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/13808/19 в частині задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/13808/19 - залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з невірним встановленням обставин, які мають значення для справи, з неправильним дослідженням та оцінкою поданих сторонами доказів, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2020 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/13808/19 у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.04.2020, для вирішення питання щодо подальших процесуальних дій, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/13808/19, призначено справу до розгляду на 19.05.2020.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/13808/19 у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.04.2020, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, для вирішення питання щодо подальших процесуальних дій, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/13808/19, об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" в одне провадження для спільного розгляду у справі №910/13808/19, призначено розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" на 19.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 відкладено розгляд справи №910/13808/19 на 18.06.2020.

18.06.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 07.07.2020.

07.07.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 25.08.2020.

11.08.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій він викладені у його апеляційній скарзі вимоги повністю підтримав, проти викладених в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" вимог заперечив у повному обсязі.

20.08.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" надійшло клопотання про долучення доказів та відкладення судового засідання, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" просить долучити до матеріалів справи стенограми судових засідань від 21.01.2020 та від 30.01.2020 по справі №910/13808/19, визнати поважними причини неможливості прибуття представників ТОВ "ІПД "Аратта" у судове засідання у зв`язку з відпусткою та відкласти розгляд справи №910/13808/19 на іншу дату.

Стосовно заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" клопотання про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на зазначене, враховуючи надання у попередньому судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" пояснень по суті справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" у даному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів та відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" про відкладення розгляду справи.

Позиції учасників справи

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

26.01.2010 було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (далі - відповідач, Товариство) (номер запису №10671020000014970).

ОСОБА_1 (далі - позивач) є учасником Товариства із часткою в статутному капіталі в розмірі 5 000,00 грн., що складає 25% статутного капіталу.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.06.2018 позивач звернувся до відповідача з листом про отримання інформації про діяльність Товариства.

Листом від 10.07.2018 відповідач вказав на можливість ознайомитись з документами на території підприємства, за умови попереднього повідомлення позивачем відповідача офіційним листом про дату та час візиту.

21.07.2018 позивач звернувся до відповідача з листом про отримання інформації про діяльність Товариства.

У відповідь на лист позивача від 21.07.2018 листом від 26.07.2018 відповідач вказав позивачу на можливість ознайомитись з документами на території підприємства, та просив повідомити офіційним листом про дату та час візиту, та уточнити, які саме підготувати документи.

09.08.2018 позивач направив відповідачу повідомлення з проханням надати на ознайомлення документи за адресою місцезнаходження товариства вказавши, що він уточнює свої вимоги щодо копій запитуваних документів, яке повернулося позивачу з підстав закінчення встановленого терміну зберігання.

20.08.2018 позивач звернувся до відповідача з проханням направити для ознайомлення копії вказаних у повідомленні документів, яке повернулося позивачу з підстав закінчення встановленого терміну зберігання.

07.05.2019 позивач звернувся до відповідача з проханням направити для ознайомлення копії вказаних у повідомленні документів, яке повернулося позивачу з підстав закінчення встановленого терміну зберігання.

28.05.2019 позивач звернувся до відповідача з проханням направити для ознайомлення копії вказаних у повідомленні документів, яке повернуте позивачу з відміткою про відмову адресата одержати відправлення.

16.08.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про направлення для ознайомлення копії вказаних у заяві документів, яка повернута позивачу з відміткою про відмову адресата одержати відправлення.

10.09.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про направлення для ознайомлення копії вказаних у заяві документів, яка була повернута позивачу з підстав закінчення встановленого терміну зберігання.

З урахуванням наведених обставин, у зв`язку із відмовою відповідача надати вказані у його зверненнях документи позивач звернувся з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон) передбачено право учасника товариства отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною 5 статті 43 Закону протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

Відтак внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

Наведене відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №906/157/19.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, як учасник Товариства неодноразово (25.06.2018, 21.07.2018, 27.07.2018, 09.08.2018, 20.08.2018, 07.05.2019, 28.05.2019, 16.08.2019, 10.09.2019) звертався до відповідача з вимогами щодо надсилання йому поштою копiй документiв щодо дiяльностi Товариства. Відповідач вимоги звернень позивача щодо надання йому відповідної інформації про господарську діяльність Товариства у формі, про яку просив позивач, не виконав.

Згідно з положеннями статті 200 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про інформацію" інформацією є відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях (у вигляді документів) або відображені в електронному вигляді.

Положення чинного законодавства та Статуту Товариства не регламентують процедуру, а також форму отримання учасником Товариства інформації щодо діяльності Товариства.

На переконання колегії суддів, відсутність визначеного способу надання інформації не може бути достатньою підставою для відмови Товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник, адже така відмова є за своєю суттю безпідставним обмеженням права особи у виборі форми одержання інформації всупереч вимогам статті 34 Конституції України, статті 7 Закону України "Про інформацію".

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 904/3679/17.

З урахуванням меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Стосовно доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" колегія суддів зазначає наступне.

Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції необ`єктивно досліджено надані позивачем докази та зроблено хибний висновок про неотримання відповідачем поштової кореспонденції від позивача у зв`язку з відмовою від її отримання не мають істотного значення для вирішення справи, оскільки, згідно з матеріалами справи, інші поштові відправлення позивача на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу, поверталися позивачу з відміткою закінчення встановленого терміну зберігання .

З урахуванням положень статті 34 Конституції України, статті 7 Закону України "Про інформацію", ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність дозволу директора відповідача про надання позивачу копій запитуваних документів, а також можливість чи неможливість звернення позивача до відповідача у спосіб, інший, ніж засобами поштового зв`язку, не нівелюють обов`язку Товариства надати учаснику інформацію про Товариство у спосіб та формі, про які просить учасник, а не у спосіб та формі, які є більш зручними для Товариства.

Доводи відповідача про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що укладені відповідачем договори, копії яких позивач просив надати, не є документами бухгалтерського обліку та не є первинними документами, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Господарський договір є основною правовою формою, що опосередковує суспільні відносини щодо організації та здійснення господарської діяльності.

Аналіз приписів частин 1, 2 статті 3 та частини 1 статті 6 Господарського кодексу України (далі - ГК України) дозволяє дійти висновку про те, що господарська діяльність як діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, здійснюється, зокрема, у формі підприємництва для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку за принципом вільного руху капіталів, товарів та послуг на території України.

Положеннями частини 1 статті 19 та частин 1, 2 статті 67 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання вправі без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству, зокрема, шляхом укладення договорів, що опосередковують відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами у всіх сферах господарської діяльності; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Отже, господарське зобов`язання, яке виникло на підставі договору, укладеного між суб`єктами господарювання, має бути спрямоване на досягнення економічного результату для його сторін, тобто мати реальний характер та опосередковувати рух капіталів, товарів, робіт чи послуг, що є об`єктами відповідної господарської операції.

Таким чином, право учасника товариства на отримання інформації про господарську діяльність товариства, основною правовою формою організації та здійснення якої є господарський договір, безпосередньо передбачене передбачено у п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Як вбачається з позовної заяви, позивач не просив надати йому договори, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта", як документи бухгалтерського обліку.

Стосовно доводів відповідача, що суд першої інстанції не зазначив у своєму рішенні, за чий рахунок повинно відбуватись виготовлення копій витребуваних документів та покриття витрат, пов`язаних із пересиланням таких документів засобами поштового зв`язку, колегія суддів зазначає, що ч. 5 ст. 43 Закону товариству надано право за підготовку копій документів встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Оскільки позивач у позовній заяві не порушував відповідного питання, суд не може виходити за межі позовних вимог та на власний розсуд визначати, за чий рахунок повинно відбуватись виготовлення копій витребуваних документів та покриття витрат, пов`язаних з пересиланням таких документів засобами поштового зв`язку.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо необґрунтованості та невідповідності вимогам чинного законодавства України зазначених вимог Позивача, оскільки під час розгляду справи відповідач не спростував порушення ним прав Позивача на отримання інформації про діяльність Товариства та не довів додержання закріпленого у статті 2 Закону України "Про інформацію" принципу доступності інформації.

При цьому колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що посилання відповідача на те, що позивачу відома його електронна пошта, на яку він і міг звернутись із запитом про надання копій документів не нівелюють обов`язку відповідача з надання запитаних позивачем документів, а направлення листів позивачем на адресу реєстрації місцезнаходження відповідача є належним зверненням ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта".

Посилання відповідача на наявність кримінального провадження стосовно іншого учасника Товариства не підтверджені жодними доказами та не стосуються предмету спору в даній справі. Як і не підтверджені жодними доказами твердження відповідача про заяву позивача щодо блокування роботи Товариства, як і не вказано, які факти та обставини такі твердження спростовують чи підтверджують.

Із матеріалів справи вбачається, що двічі поштова кореспонденція поверталась на адресу позивача з повідомленням про відмову адресата (відповідача) одержати відправлення від позивача, з огляду на що не відповідають дійсності твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" про те, що з копій конвертів вбачається повернення листів виключно з підстав закінчення встановленого терміну зберігання поштового відправлення.

Таким чином, оскільки надання визначених позивачем, як учасником Товариства документів є обов`язком Товариства у відповідності до приписів статей 5, 43 Закону, відповідно, ненадання відповідачем запитуваної учасником товариства інформації (ненадання копій відповідних документів) порушує права та законні інтереси учасника товариства, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Отже, виходячи з наведеного вище, враховуючи порушення відповідачем прав позивача на отримання інформації про господарську діяльність Товариства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" направити засобами поштового зв`язку фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів:

- протоколи загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року;

- документи, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) до органів Державної фіскальної служби України за період з 1 січня 2016 року по 1 жовтня 2019 року;

- накази і розпорядження виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року;

- договори, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року, в тому числі з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аратта ГЕО" (ідентифікаційний код 42307538) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноінжпроект" (ідентифікаційний код 42185476);

- документи бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року (по роках), а саме: баланс підприємства і звітність про фінансові результати; інвентаризаційні відомості майна підприємства; відомість основних засобів підприємства;

- штатний розпис Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) станом на 1 жовтня 2019 року.

При цьому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що надання вищевказаних документів не порушує порядок доступу до конфіденційної інформації Товариства, оскільки учасники, згідно п. 15.1 Статуту Товариства, повинні зберігати конфіденційну інформацію про діяльність Товариства.

Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про помилковість висновків суду першої інстанції про відмову в частині позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" направити засобами поштового зв`язку фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів:

- документи, що підтверджують права ТОВ "Інститут прикладних досліджень "Аратта" на майно, а саме: автомобільна техніка, геодезичні прилади, обладнання, прилади та інструменти для виконання інженерно-геологічних вишукувань, лабораторне та вимірювальне обладнання та виконання геотехнічних і лабораторних робіт, комп`ютерну та офісну техніку, тощо, за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року;

- акти виконаних робіт субпідрядними організаціями за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року;

- документи з розшифровкою кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства;

- документи, що свідчать про придбання (покупку) автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань (геодезичні прилади, геологічне обладнання, комп`ютерна техніка);

- документи, що свідчать про продаж, надання в оренду майна, (автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань, офісної техніки) товариства.

Мотивуючи відмову у вказаній частині позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Відмовляючи у вказаній частині позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що позивачем не конкретизовано:

- на підтвердження яких саме прав відповідача на майно він просить суд зобов`язати надати йому документи, враховуючи, що, зокрема, за приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а відповідач, в порядку ЦК України міг набути, в тому числі, але не виключно, право оренди, сервітуту;

- акти по яким саме виконаним роботам він просить суд зобов`язати відповідача надати;

- документи з розшифровкою якої саме кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства він просить суд зобов`язати відповідача надати, враховуючи, що відповідно до Положення (стандарти) бухгалтерського обліку кредиторська та дебіторська заборгованість поділяється на поточну та довгострокову Заборгованість залежно від своєчасності погашення поділяється на: 1) дебіторську заборгованість, строк сплати якої не настав (строкова дебіторська заборгованість); 2) дебіторську заборгованість, яку не сплачено у строк (прострочена). Вона, своєю чергою, поділяється на: сумнівну дебіторську заборгованість; безнадійну дебіторську заборгованість. Дебіторська заборгованість також може поділятися на: грошову заборгованість - за перерахованою раніше передоплатою (підприємство було у статусі покупця, і йому винні товари, роботи, послуги); товарну заборгованість - за відвантажені у минулому товари, роботи, послуги (підприємство було у статусі продавця, і йому винні кошти). Також позивачем не вказано період, за який він просить такі документи надати;

- які саме документи, що свідчать про придбання, продаж, надання в оренду майна він просить суд зобов`язати відповідача надати, та за який період.

Проте, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

При прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що, виходячи із законодавчої визначеності правового статусу учасника товариства, обмеження прав останнього в можливості бути обізнаним з господарською діяльністю товариства, є прямим порушенням прав такого учасника.

Отже, порушене право позивача у даній справі підлягає захисту у спосіб, обраний позивачем, якщо такий спосіб не суперечить закону, та забезпечить відновлення порушеного права позивача.

Натомість, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, фактично, вказав на недоліки позовної заяви, зазначивши, що прохальна частина позовної заяви є неконкретною у відповідній частині і на цій підставі відмовив у задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

Разом із тим, згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість остаточного визначення предмета спору та позовних вимог на стадії підготовчого провадження (ст. 177 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у відповідній частині з мотивів нечіткості та неконкретності прохальної частини позовної заяви, відповідні недоліки позовної заяви мали бути усунені позивачем на вимогу суду до відкриття провадження у справі або на стадії підготовчого провадження.

Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що згідно з прохальною частиною позовної заяви позивач просив зобов`язати відповідача надати йому копії документів з розшифровкою кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства; документи, що свідчать про придбання (покупку) автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань (геодезичні прилади, геологічне обладнання, комп`ютерна техніка); документів, що свідчать про продаж, надання в оренду майна (автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань, офісної техніки) товариства у складі документів бухгалтерського обліку ТОВ "ІПД "Аратта" за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року (по роках).

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідач ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції не заперечував, що документи бухгалтерського обліку, які позивач просить йому надати у прохальній частині позовної заяви, були створені відповідачем та перебувають у його володінні, а лише заперечував щодо форми надання відповідної інформації позивачу.

При цьому право учасника товариства на отримання копій документів бухгалтерського обліку товариства прямо передбачено положеннями ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (п. 13 ч. 1 Закону).

Право учасника товариства на отримання копій документів, що підтверджують права товариства на майно, також прямо передбачено положеннями ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (п. 12 ч. 1 Закону).

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не конкретизовано - акти по яким саме виконаним роботам він просить суд зобов`язати відповідача надати, оскільки, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить зобов`язати відповідача надати йому копії актів виконаних робіт субпідрядними організаціями за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню також позовні вимоги в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" направити засобами поштового зв`язку фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів:

- документи, що підтверджують права ТОВ "Інститут прикладних досліджень "Аратта" на майно, а саме: автомобільна техніка, геодезичні прилади, обладнання, прилади та інструменти для виконання інженерно-геологічних вишукувань, лабораторне та вимірювальне обладнання та виконання геотехнічних і лабораторних робіт, комп`ютерну та офісну техніку, тощо, за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року;

- акти виконаних робіт субпідрядними організаціями за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року;

- документи з розшифровкою кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства;

- документи, що свідчать про придбання (покупку) автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань (геодезичні прилади, геологічне обладнання, комп`ютерна техніка);

- документи, що свідчать про продаж, надання в оренду майна, (автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань, офісної техніки) товариства.

Разом із тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову позивачу у стягненні з відповідача 23 500,00 грн витрат на правничу допомогу з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які позивач поніс у суді, має вирішуватися з урахуванням положень частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок.

Якщо перша заява по суті спору не містить прохання стягнути з іншої сторони судові витрати, то в подальшому таке прохання заявляється до суду разом із клопотанням про поновлення строку.

Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом із першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу заявлено вперше в судовому засіданні з розгляду справи по суті, з огляду на що, колегія суддів не вбачає порушення закону судом першої інстанції при відмові позивачу у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 частково спростовують висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи, водночас, обставини, викладені в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" під час апеляційного розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження.

Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування частково.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_1 частково, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта".

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/13808/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.

4. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (02660, м. Київ, вул. Віталія Шимановського, будинок 2/1, офіс 114-А; ідентифікаційний код 36971250) направити засобами поштового зв`язку фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) належним чином засвідчені копії:

- документів, що підтверджують права ТОВ "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) на майно, а саме: автомобільну техніку, геодезичні прилади, обладнання, прилади та інструменти для виконання інженерно-геологічних вишукувань, лабораторне та вимірювальне обладнання та виконання геотехнічних і лабораторних робіт, комп`ютерну та офісну техніку, тощо, за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року;

- актів виконаних робіт субпідрядними організаціями за період з 20 червня 2018 року по 1 жовтня 2019 року;

- документів бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (ідентифікаційний код 36971250) за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2019 року (по роках), а саме: документів із розшифровкою кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства; документів, що свідчать про придбання (покупку) автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань (геодезичні прилади, геологічне обладнання, комп`ютерна техніка); документів, що свідчать про продаж, надання в оренду майна, (автомобільної техніки, приладів та обладнання для виконання інженерних вишукувань, офісної техніки) товариства.

6. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/13808/19 залишити без змін.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладних досліджень "Аратта" (02660, м. Київ, вул. Віталія Шимановського, будинок 2/1, офіс 114-А; ідентифікаційний код 36971250) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп. судового збору та розгляд справи у суді першої інстанції та 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн 50 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

8. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

9. Матеріали справи № 910/13808/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

10. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 03.09.2020

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.Г. Майданевич

С.О. Алданова