Ухвала

від 02.09.2020 по справі 910/13816/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13816/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Зуєв В.А., Міщенко І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дионисия"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020

(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді Кропивна Л.В., Руденко М.А.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2019

(суддя Сташків Р.Б.)

у справі №910/13816/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дионисия"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клок"

про розірвання договору,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дионисия"

про стягнення 763 753,02 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У 2018 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Дионисия" (далі - ТОВ "Дионисия") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клок" (далі - ТОВ "Клок") про розірвання договору №25 про надання послуг від 09.02.2018.

Крім того, у 2018 році ТОВ "Клок" звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до ТОВ "Дионисия" про стягнення 763 753,02 грн, з яких 643 276 грн заборгованість, 90 837,65 грн пеня, 21 871,15 грн інфляційні втрати та 7 768,22 грн 3 % річних.

Рішенням Господарського міста Києва від 04.12.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов у справі №910/13816/18 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Дионисия" на користь ТОВ "Клок" 643 276,00 грн заборгованості, 71 304,00 грн пені, 6 052,25 грн 3% річних, 20 027,20 грн інфляційних втрат, 28 123,13 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також 11 109,90 грн судового збору. В іншій частині у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

10.08.2020 ТОВ "Дионисия" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/13816/18, разом з заявою про зменшення розміру судового збору, заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, заявою про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Дионисия", Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

За змістом п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу.

Відповідно до заголовку та змісту касаційної скарги, в якості предмету касаційного оскарження скаржник визначив постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/13816/18.

Разом з тим, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями ст. 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень (передати справу повністю або частково на новий розгляд, ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції тощо).

Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки відповідно до описової частини касаційної скарги, скаржник зазначає про наявність підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у справі №910/13816/18 повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, однак у прохальній частині скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/13816/18 за первісним позовом та за зустрічним позовом, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Клок" у задоволенні зустрічного позову. Водночас скаржник не зазначає, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень щодо первісного позову.

З вищенаведеного вбачається, що описова частина не відповідає її прохальній частині, а тому скаржнику необхідно однозначно сформулювати, в якій частині оскаржуються рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, а також уточнити які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 01 січня 2018 року встановлений у розмірі 1762,00 грн.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Таким чином, у разі подання касаційної скарги про перегляд оскаржуваних судових рішень у справі №910/13816/18 у повному обсязі, тобто як щодо первісного позову, так і щодо зустрічного позову, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 25 743,78 грн, з яких 3524 грн (1762 * 200%) щодо перегляду оскаржуваних судових рішень за первісним позовом та 22 219,78 грн (740 659,45 грн * 1,5% * 200%) щодо перегляду оскаржуваних судових рішень за зустрічним позовом.

Проте доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі скаржником не надано, водночас додано заяву про зменшення розміру судового збору.

Заяву про зменшення розміру судового збору мотивовано тим, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання вказаної касаційної скарги є надзвичайно великим, оскільки через введення урядом України карантинних заходів для зменшення поширення вірусу COVID-19, ТОВ "Дионисия" протягом 2020 року не веде господарської діяльності та не отримує жодного прибутку, а тому на підтвердження вищевказаного просить витребувати у Перечинської ДПІ Ужгородського управління ГУ ДФС у Закарпатській області інформацію щодо звітування та фінансового стану скаржника за останні 6 (шість) місяців та зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги у справі №910/13816/18.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Однак враховуючи, що передбачені ст. 8 Закону України "Про судовий збір" умови відсутні, клопотання скаржника про зменшення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:

Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку: 207

Отже, скаржнику необхідно надати суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених Законом порядку у сумі 25 743,78 грн.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу з урахуванням вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

На виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, у якості підстави для касаційного оскарження ТОВ "Дионисия" зазначено, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, звертаючись з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення у справі №910/13816/18, ТОВ "Дионисия" вимоги п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України не дотримано. У касаційній скарзі скаржника, у якості підстави для касаційного оскарження зазначено, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, водночас відсутнє зазначення підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України, а саме не зазначено виключного (виключних) випадку (випадків) передбаченого (передбачених) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України з підстави, на якій подано касаційну скаргу з урахуванням вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 4 ст. 293 ГПК України.

Разом з тим, приписами п. 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які було продовжено відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Наведений Закон набрав чинності 17.07.2020, а тому останнім днем цього строку вважається 06.08.2020.

Враховуючи вищевикладене, останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у справі №910/13816/18 є 06.08.2020.

Однак ТОВ "Дионисия" звернулось з касаційною скаргою 10.08.2020, про що свідчать відомості відділу поштового зв`язку на конверті, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.

Заява про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтована тим, що скаржник отримав копію повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020, лише 21.07.2020, про що свідчить відмітка на конверті, а тому просить поновити строк на касаційне оскарження вищезазначеного судового рішення, оскільки касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення оскаржуваного судового рішення.

Водночас до матеріалів касаційної скарги та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження ТОВ "Дионисия" не додано доказів, що підтверджують отримання копії повного тексту постанови суду апеляційної інстанції саме 21.07.2020.

Крім того, у зв`язку з відсутністю у суду касаційної інстанції матеріалів справи №910/13816/18, так як скарга подана безпосередньо до Верховного Суду, Суд позбавлений можливості перевірити наявність таких документів в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд не вбачає обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, а підстави, наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження визнаються судом неповажними, оскільки не підтвердженні відповідними доказами.

Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку, однак у цьому випадку, скаржник не надав відповідних доказів.

З огляду на зазначене, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати Суду клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якому будуть наведені обґрунтовані підстави для поновлення строку, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та надання суду відповідних доказів. Такими доказами, зокрема, можуть бути: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з відміткою про вручення оскаржуваного судового рішення або поштовий конверт, в якому оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції була вручена скаржнику.

Згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Крім того, абз. 1 ч. 3 ст. 292 ГПК України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ "Дионисия" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/13816/18 підлягає залишенню без руху на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, а саме поданням до суду: заяви про усунення недоліків вищевказаної касаційної скарги, в якій скаржник має однозначно сформулювати, в якій частині оскаржуються рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, а також уточнити, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень, зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України; доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку у сумі 25 743,78 грн та клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якому будуть наведені підстави, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, які будуть підтверджені відповідними доказами.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, що встановлені ст. 292 ГПК України.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги скаржника без руху, то клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не розглядається.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Дионисия" підстави про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/13816/18.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дионисия" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/13816/18 залишити без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дионисия" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді В.А. Зуєв

І.С. Міщенко