Рішення

від 29.08.2007 по справі 4/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "29" серпня 2007 р.Справа №  4/257

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/ 257

за позовом: приватного підприємства "Спайк-плюс", м. Бердичів Житомирської області  

до відповідача: приватного підприємства "Златогор-Агро", м. Кіровоград     

про стягнення 47025,00 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Сухова В.М. , довіреність № 29  від 30.03.07;

від відповідача - Депутатов В.В. , довіреність № 09/10-07  від 10.04.07;

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено  позов про  стягнення  з  приватного підприємства "Златогор-Агро"   на користь приватного підприємства "Спайк-плюс" заборгованості  в розмірі  47025 грн. за  отриманий  товар.

Відповідач надав до суду  відзив, в якому  повністю визнав  наявність та розмір  боргу та  пояснив, що заборгованість виникла  через несвоєчасне  проведення  розрахунків  контрагентами, яким  було поставлено товар.

Заслухавши представників  сторін  та  дослідивши  матеріали  справи та  правовідносини  між учасниками спору і  надавши  їм правову оцінку, господарський  суд -,

                                             ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору  11.07.2007 року   укладено  договір  купівлі - продажу №43/07 (в подальшому  договір) відповідно до умов якого та  комерційної заявки  відповідача  позивач   зобов'язався  поставити  відповідачу  20025 кг  борошна вищого ґатунку протягом  одного дня  з моменту підписання договору. За  домовленістю сторін 12.07.2007 року в день поставки обсяг товару збільшено до 24750 кг. та  було поставлено відповідачу на суму  47025 грн. включаючи  ПДВ згідно  до видаткової накладної  №РН-0000109 від 12.07.2007 року через повноважного представника  відповідача  за довіреністю   ЯНР №707141 від 13.07.2007 року.

Однак, в порушення  умов п.3.3 договору  відповідач  не провів  розрахунок за отриманий товар протягом одного  банківського дня з моменту отримання товару  за накладною. Таким  чином, в результаті  невиконання відповідачем своїх зобов'язань    по оплаті  отриманого товару,   виникла  заборгованість в розмірі 47025 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги  підтримав  повністю.                 

Дослідивши матеріали  справи  та  проаналізувавши  правовідносини, що  виникли між  учасниками  спору, господарський  суд  приходить  до  переконання, що  позовні вимоги  підлягають  до  повного   задоволення.

Таким чином, господарський суд вважає  обґрунтованими  вимоги  про стягнення  суми основного боргу в розмірі   47025 грн.

Такий   висновок  господарський  суд зробив  на підставі  наступного.

Господарський суд вважає, що  викладені   умови  договору, права та обов'язки  сторін, порядок виконання  договору,   дають підстави вважати, що  сторонами укладено  договір купівлі-продажу.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,  господарський суд вважає, що  між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв  товар  повністю, але не  виконав  свої  зобов'язання  по  оплаті  поставленого товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в   видатковій  та  податковій   накладних  (а.с. 14- 15).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його  прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати пені за  несвоєчасне виконання  грошового  зобов'язання..

Спір  фактично виник  через  небажання    відповідача  провести  оплату  поставленого  позивачем  товару. Укладений   між сторонами  договір та  норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  виконати  зобов'язання  по  оплаті  поставленого  товару.

Позивач правомірно просить стягнути наявний  борг  в  розмірі 47025 грн.    з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі.

Поряд з цим, господарський суд  звертає увагу на ту обставину, що  сторонами  при здійсненні  господарських операцій  допускались  порушення  п.п. 1 і 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, зареєстрованої в Міністерстві  юстиції України  12.06.1996р. за N 293/ 1318 ( надалі –інструкція),   сировина, матеріали паливо... та інші  товарно-матеріальні цінності, а також  нематеріальні активи, грошові документи  і цінні папери  ( надалі – цінності) відпускаються покупцям або передаються  безплатно тільки за довіреністю одержувачів.  Вимоги вказаної інструкції поширюються на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника  за нарядом, договором, замовленням... або іншим документом, що його замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей ( п. 6 Інструкції). Цим же пунктом встановлений порядок виписки довіреності.

Відповідно до вимог пунктів  12, 13 і 15 Інструкції забороняється  відпускати цінності у випадках  подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або  з незаповненими реквізитами.... Після  закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреності разом з  документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку. Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку  відпуску за довіреністю  цінностей  покладається на посадових осіб підприємства-постачальника , які мають право підписувати  первинні документи на  відпуск цінностей та  вважає  за необхідне    винести окрему  ухвалу , яку направити на адресу  позивача. Як вбачається із матеріалів  справи  позивачем  було  поставлено   відповідачу  24750 кг. муки вищого ґатунку згідно до видаткової накладної №РН-0000109 від 12.07.2007 року за  довіреністю  серії  ЯНР №707141 від 13.07.2007 року, тобто виходячи  з цих дат  на час поставки  товару  довіреність  ще  не була  виписана.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд, -

                                                         В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути з  приватного підприємства "Златогор-Агро", м. Кіровоград  проспект Правди 8 корпус 1, р/р 2600804681117 в АКБ "Правек Банк" м. Київ МФО 321983, код 34813368, ІПН 348133611237 на користь  приватного підприємства "Спайк-плюс", м. Бердичів Житомирської області   вул. Зелена 15,  р/р 2600801795151 ЖФ ВАТ "Укрексімбанк", МФО 311324, код 31191428, ІПН 311914206038 заборгованість  за отриманий товар в розмірі  47025 грн.,  суму сплаченого державного мита в розмірі  470 грн. 25 коп. та  витрат на інформаційно - технічне  забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Наказ  видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                  Ю.І. Хилько