Ухвала

від 31.08.2020 по справі 1.380.2019.003724

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.003724

адміністративне провадження № К/9901/9895/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 (на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019) у справі №1.380.2019.003724 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бейкер Україна до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

01.04.2020 Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 (на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019) у справі №1.380.2019.003724.

Ухвалою Верховного Суду від 13.04.2020 касаційну скаргу залишено без руху, зобов`язано скаржника усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору.

06.08.2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення) Головне управління ДПС у Львівській області надіслало до Верховного Суду оригінал платіжного доручення від 04.08.2020 №1635.

Вказаним платіжним дорученням сплачено 5491,60 грн судового збору за подання касаційної скарги у справі №1.380.2019.003724. Відповідно до реєстру підтверджень оплат із Казначейства кошти зараховано на казначейський рахунок 05.08.2020.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зокрема, відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування Податкового повідомлення-рішення від 11.07.2019 №0010221414, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 183 052,50 грн. Вказана сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час звернення до суду з позовом (183 052,50 грн < 192 100,00 грн).

На підставі наведеного, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржником не зазначено конкретного підпункту пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, натомість вказано, що дана справа має для відповідача істотне значення- стосується оскарження нарахувань, що хоча і не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак для держави є значною сумою, а зазначені правовідносини містять значний суспільний інтерес.

Проаналізувавши наведені доводи, колегія суддів вважає, що вони не містять достатніх обґрунтувань, скаржником не доведено, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення або що Головне управління ДПС у Львівській області позбавлене можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 (на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019) у справі №1.380.2019.003724.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко