Ухвала

від 02.09.2020 по справі 826/13244/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 826/13244/16

адміністративне провадження № К/9901/19154/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А. розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС) (правонаступника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) (далі - ГУ ДФС) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) АМІК Авіейшен Україна до ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс, КАС) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.

Системне застосування наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 цієї статті як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

ГУ ДПС в касаційній скарзі підставою касаційного оскарження вказало пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, зазначивши, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми пунктів 135.1, 135.2 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1 статті 144, підпункти 145.1.1, 145.1.2, 145.1.9 пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України, порушив норми процесуального права (без зазначення, яких саме) та не врахував висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 28.08.2018 у справі №802/2236/17-а щодо застосування позицій Європейського суду з прав людини щодо оцінки аргументів учасників справи як елемента права на справедливий суд.

Касаційна скарга не відповідає пункту 4 частини другої статті 330 КАС, оскільки в ній не вказано підставу касаційного оскарження. Формальне зазначення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС та постанови Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №802/2236/17-а, за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про скасування рішення, (правовідносини мають різний зміст) правовідносини в якій не є подібними з правовідносинами у справі №826/13244/16, не усуває зазначений недолік касаційної скарги.

Будь-яких доводів щодо зв`язку висновку Верховного Суду в постанові від 28.08.2018 із справою №826/13244/16 ГУ ДПС в касаційній скарзі не наводить.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко