ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2021 року
м. Київ
справа № 826/13244/16
адміністративне провадження № К/9901/1032/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АМІК Авіейшен Україна до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві) на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 (головуючий суддя Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.),
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю АМІК Авіейшен Україна (далі - ТОВ АМІК Авіейшен Україна , Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.05.2016 №0419140302 та №0418140302.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 29.07.2019 у задоволенні позову відмовив.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2019 скасовано та прийнято нове про задоволення позову ТОВ АМІК Авіейшен Україна у повному обсязі.
02.12.2019 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ТОВ АМІК Авіейшен Україна надійшла заява про ухвалення у справі № 826/13244/16 додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 52 342,96 грн та стягнення цих витрат на користь ТОВ АМІК Авіейшен Україна за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві.
Шостий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 11.12.2019 заяву ТОВ АМІК Авіейшен Україна задовольнив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь позивача витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 52 342,69 грн.
Ухвалюючи додаткову постанову, апеляційний суд виходив з того, що розмір витрат ТОВ АМІК Авіейшен Україна на оплату правничої допомоги, які Товариство просило відшкодувати, є обґрунтований, співмірний та пропорційний до предмета спору, ціни позову, складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги. Суд апеляційної інстанції також взяв до уваги, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат Товариства на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019, у якій, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
Доводи відповідача в касаційній скарзі про порушення судом апеляційної інстанції норм статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтовані посиланням на те, що витрати на правничу допомогу у цій справі завищені, порівняно із середньою вартістю по Україні, а позивач не надав доказів на обґрунтування ринкової вартості послуг адвоката.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У судовому процесі встановлено, що між ТОВ АМІК Авіейшен Україна та Адвокатським об`єднанням КПМГ Право Україна укладено договір №10-АА/2018 про надання професійної правничої (правової) допомоги з додатком №1 та завданням №2 до цього договору.
У пункті 3.1 договору №10-АА/2018 передбачено, що формат та/чи результати надання послуг визначаються у завданні або запиті клієнта. Факт надання послуг згідно із завданням або запитом оформлюється двостороннім актом приймання-передачі послуг (пункт 3.2 договору № 10-АА/2018). Гонорар за цим договором визначається шляхом множення фактично витраченого часу на погодинні ставки спеціалістів Адвокатського об`єднанням КПМГ Право Україна (пункт 4.1 договору №10-АА/2018).
Відповідно до пункту 4.1 завдання №2 до договору №10-АА/2018 гонорар Адвокатського об`єднання КПМГ Право Україна за надання юридичних послуг щодо супроводу справи №826/13244/16 буде розраховуватися відповідно до усередненої (пільгової) погодинної ставки у розмірі 2258,00 грн за годину, що є еквівалентом 80,00 Євро згідно з офіційним курсом Національного банку України на дату укладання завдання.
Згідно із звітом про надані юридичні послуги Адвокатське об`єднання витратило 20 годин часу, зокрема: ознайомлення із рішенням суду першої інстанції та матеріалами справи, аналіз судової практики та роз`яснень податкових органів зі спірних питань - 2.5 год; обговорення з клієнтом стратегії захисту, підготовка аргументів для цілей подачі апеляційної скарги на рішення від 29.07.2019 - 2 год; підготовка проекту апеляційної скарги на рішення від 29.07.2019, узгодження тексту із представниками клієнта - 12 год; підготовка апеляційної скарги та додатків до неї до подання та подання апеляційної скарги до суду - 1 год; підготовка та участь у судовому засіданні 13.11.2019 - 1.5 год; підготовка та участь у судовому засіданні 27.11.2019 - 1 год (а.с. 93).
Факт надання правової допомоги за вказаним договором підтверджується актами приймання-передачі послуг від 18.09.2019 та від 28.11.2019, в яких зазначено про надання виконавцем юридичних послуг (16 та 4 години), платіжними дорученнями №10660 від 18.09.2019 та №1319 від 28.11.2019, банківськими виписками з рахунків ТОВ Амік Авіейшен Україна та АО КПМГ Право Україна .
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено види судових витрат, зокрема витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність №5076-VI від 05.07.2012 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).
Частиною сьомою статті 139 КАС встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Відтак, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування не відповідності заявлених витрат цим критеріям.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20).
Як свідчать матеріали цієї адміністративної справи, про дату та час судового засідання про розгляд заяви ТОВ АМІК Авіейшен Україна про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, призначеного на 11.12.2019, ГУ ДФС було повідомлено повісткою-повідомленням від 05.12.2019 (а.с 121). Згідно з протоколом судового засідання від 11.12.2019 представник ГУ ДФС приймав участь у судовому засіданні (а.с. 124).
Однак, жодних заперечень чи клопотань щодо зменшення витрат на правничу допомогу до ухвалення додаткової постанови від 11.12.2019 від ГУ ДФС не надходило.
Враховуючи вище перелічені докази щодо надання Товариству Адвокатським об`єднанням КПМГ Право Україна правничої допомоги при розгляді справи №826/13244/16 та щодо розміру витрат Товариства на оплату правничої допомоги, суд апеляційної інстанції не порушив норми статей 134, 139 КАС при розподілі цих витрат між сторонами, вирішивши стягнути на користь Товариства витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.
Наведеним спростовуються доводи ГУ ДФС в касаційній скарзі про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
За правилом частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
08.02.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
У зв`язку з утворенням як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби України (далі - ДПС) та реорганізації деяких територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Верховний Суд допустив процесуальну заміну відповідача на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві відповідно до частини першої статті 52 КАС.
Керуючись статтями 52, 328, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.
Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2021 |
Оприлюднено | 16.06.2021 |
Номер документу | 97667268 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні